На головну

Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 272 сторінка

  1. 1 сторінка
  2. 1 сторінка
  3. 1 сторінка
  4. 1 сторінка
  5. 1 сторінка
  6. 1 сторінка
  7. 1 сторінка

народніх и арбітражніх засідателів. Ніякі інші органи та особини не ма ють права прійматі на собі Здійснення Правосуддя. 2. Судова влада самостійна и Діє Незалежності від законодавчої и віконавчої власти. 3. Судова влада здійснюється за помощью Конституційного, Цивільного, адміністративного та крімінального судочинства. Стаття 2. Законодавство про судочинство Судова система Російської Федерации встановлюється Констітуцією Російської Федерации и справжнім Федеральним констітуційнім законом. Стаття 3. Єдність СУДОВОЇ системи Єдність СУДОВОЇ системи Російської Федерации забезпечується Шляхом: встановлення СУДОВОЇ системи Російської Федерации Констітуцією Російської Федерации и справжнім Федеральним констітуційнім законом; Дотримання всіма федеральними судами та світовімі суддю встановлення федеральним законом правил судочинства; ! застосування всіма судами Конституції Російської Федерации, федеральних констітуційніх Законів, федеральних Законів, загальновізнаніх Принципів и норм МІЖНАРОДНОГО права и міжнародніх договорів Російської Федерации, а такоже констітуцій (Статутів) та других Законів суб'єктів Російської Федерации; Визнання обов'язковості виконан на ВСІЙ территории Російської Федерации СУДОВИХ постанов, что вступили в законну силу; законодавчий закріплення єдності статус суддів; фінансування федеральних судів и світовіх Суддів з федерального бюджету. Стаття 4. Суди в Російській Федерации 1. Правосуддя в Україні здійснюється только судами, Заснований відповідно до Конституції Російської Федерации и справжнім Федеральним констітуційнім законом. Створення ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ судів и судів, які не передбачення ЦІМ федерального констітуційнім законом, що не допускається. 2. У Російській Федерации діють федеральні суди, Конституційні (статутні) суди й Світові судді суб'єктів Російської Федерации, складають суднових систем Російської Федерации. 3. До федеральним судам відносяться: Конституційний Суд Російської Федерации; Верховний Суд Російської Федерации, верховні суди республік, крайові и обласні суди, суди міст федерального значення, суди автономної області и автономних округів, Районні суди, військові та Спеціалізовані суди, СКЛАДОВІ систему федеральних судів Загальної юрісдікції; Вищий Арбітражний Суд Російської Федерации, федеральні арбітражні суди округів, арбітражні суди суб'єктів Російської Федерации, СКЛАДОВІ систему федеральних арбітражніх судів. 4. До судам суб'єктів Російської Федерации ставлять: Конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерации, мірові судді, є суддю Загальної юрісдікції суб'єктів Російської Федерации. Стаття 5. Самостійність судів и незалежність Суддів 1. Суди здійснюють Судову владу самостійно, Незалежності від чієї б щось не Було Волі, підкоряючісь только Конституції Російської Федерации и закону. 2. Судді, Присяжні, народні та арбітражні засідателі, Які беруть участь у здійсненні Правосуддя, незалежні и підкоряються только Конституції Російської Федерации и закону. Гарантії їх незалежності встановлюються Констітуцією Російської Федерации и федеральним законом. 3. Суд, ВСТАНОВИВ при розгляді справи невідповідність акта державного чи Іншого органу, а такоже посадової особи Конституції Російської Федерации, федеральному констітуційному закону, федеральному закону, загальновізнанім принципам и нормам МІЖНАРОДНОГО права, МІЖНАРОДНОГО договором Російської Федерации, конституції (статуту) суб'єкта Російської Федерации, закону суб'єкта Російської Федерации, пріймає решение відповідно до правових положень, что ма ють найбільшу Юридична силу. 4. У Російській Федерации НЕ могут відаватіся закони та інші Нормативні правові акти, что скасовують або пріменшують самостійність судів, незалежність Суддів. 5. Особи, винні у наданні незаконного впліву на Суддів, присяжних, народних и арбітражніх засідателів, Які беруть участь у здійсненні Правосуддя, а такоже в ІНШОМУ втручанні в діяльність суду, несуть відповідальність, передбачення федеральним законом. Прісвоєння Владніл повноважень суду карається відповідно до кримінальним законом. Стаття 6. обов'язковість СУДОВИХ постанов 1. набрали законної сили постанови федеральних судів, світових Суддів и судів суб'єктів Російської Федерации, а такоже їх законні Розпорядження, вимоги, доручення, Виклики та інші Звернення є обов'язковими для всіх без вінятку ОРГАНІВ государственной власти, ОРГАНІВ місцевого самоврядування, громадсько об'єднань, посадових осіб, других фізичних и юридичних осіб и підлягають неухильного Виконання на ВСІЙ территории Російської Федерации. 2. Невиконання постанови суду, а так само інше прояв неповагі до суду тягти за собою відповідальність, передбачення федеральним законом. 3. обов'язковість на территории Російської Федерации постанов судів іноземних держав, міжнародніх судів и арбітражів візначається міжнароднімі договорами Російської Федерации. Стаття 7. Рівність всех перед законом и судом 1. Всі Рівні перед законом и судом. 2. Суди НЕ віддають Преимущества Яким-небудь органам, особам, Які беруть участь в процесі сторонам за ознака їх государственной, соціальної, статевої, расової, национальной, мовної чи Політичної пріналежності або в залежності від їх походження, майнового и Посадовим становища, місця проживання , місця народження, Ставлення до релігії, Переконаний, належності до Громадського об'єднань, а такоже и за іншімі НЕ передбачення федеральним законом підстав. Стаття 8. Участь громадян у здійсненні Правосуддя 1. Громадяни Російської Федерации ма ють право брати участь у здійсненні Правосуддя в порядку, передбачення федеральним законом. 2. Участь присяжних, народних и арбітражніх засідателів у здійсненні Правосуддя є Громадянська обов'язком. 3. Вимоги до громадян, Які беруть участь у здійсненні Правосуддя, встановлюються федеральним законом. 4. За годину участия в здійсненні Правосуддя присяжних, народних обранців и арбітражнім засідателям віплачується винагорода з федерального бюджету. Стаття 9. Гласність в ДІЯЛЬНОСТІ судів Розгляд справ у всех судах Відкрите. Слухання справи в Закритому засіданні допускається у випадках, передбачених федеральним законом. Стаття 10. Мова судочинства и діловодства в судах 1. Судочинство и діловодство в Констітуційному суді Російської Федерации, Верховному суді Російської Федерации, Віщому Арбітражному суді Російської Федерации, других арбітражніх судах, Військових судах ведуться російською мовою - державною мовою Російської Федерации. Судочинство и діловодство в других федеральних судах Загальної юрісдікції могут вестися такоже державною мовою РЕСПУБЛІКИ, на территории якої находится суд. 2. Судочинство и діловодство у світовіх Суддів и в других судах суб'єктів Російської Федерации ведуться російською мовою або державною мовою РЕСПУБЛІКИ, на территории якої находится суд. 3. Бере участь у делу, що не володіють мовою судочинства, забезпечується право віступаті и давати Пояснення рідною мовою чи на будь-якому вільно обраних мові спілкування, а такоже користуватись послуги перекладача. Глава 2. Основи статус суддів в Російській Федерации Стаття 11. Судді 1. суддю є особини, наділені відповідно до Конституції Російської Федерации и справжнім Федеральним констітуційнім законом повноваженнямі брати участь и віконують свои обов'язки на професійній Основі. 2. Суддя, Який має стаж роботи в якості судді НЕ менше десяти років и знаходиться у відставці, вважається Почесна суддю. ВІН может буті прітягнутій до Здійснення Правосуддя в якості судді в порядку, встановленим федеральним законом. 3. Суддя надається за рахунок держави матеріальне и соціально - побутове забезпечення, відповідне їхньому Високому статусу. Заробітна плата (грошове Утримання) судді НЕ может буті зменшіть течение Всього годині перебування его на посаді. Стаття 12. Єдність статус суддів Всі судді в Російській Федерации ма ють Єдиним статусом и різняться между собою только повноваженнямі и компетенцією. Особливості правового становища окремий категорій Суддів визначаються федеральними законами, а у випадках, передбачених ними, - такоже и законами суб'єктів Російської Федерации. Стаття 13. Порядок наділення повноваженнямі Суддів 1. Порядок наділення повноваженнямі Суддів Конституційного Суду Російської Федерации встановлюється Констітуцією Російської Федерации и федеральним констітуційнім законом. 2. Голова Верховного Суду Російської Федерации, Голова ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации прізначаються на посаду Радою Федерации Федерального Зборів Російської Федерации за поданих Президента Російської Федерации, Заснований на укладанні кваліфікаційних колегій Суддів ціх судів. 3. Заступники голів и інші судді Верховного Суду Російської Федерации, ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации прізначаються на посаду Радою Федерации Федерального Зборів Російської Федерации за поданих Президента Російської Федерации, что базується на уявленні відповідно Голови Верховного Суду Російської Федерации и Голови ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации и укладанні кваліфікаційних колегій Суддів ціх судів. 4. Судді Військових судів прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови Верховного Суду Російської Федерации, Заснований на укладанні кваліфікаційних колегій Суддів ціх судів. Голови Військових судів та їх заступники прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови Верховного Суду Російської Федерации, что базується на висновка вищої кваліфікаційної Колегії Суддів Російської Федерации. 5. Судді федеральних арбітражніх судів округів прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации, Заснований на укладанні кваліфікаційних колегій Суддів ціх судів, з урахуванням пропозіцій законодавчий (представніцькіх) ОРГАНІВ государственной власти відповідніх суб'єктів Російської Федерации. Голови федеральних арбітражніх судів округів та їх заступники прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации, что базується на висновка вищої кваліфікаційної Колегії Суддів Російської Федерации, з урахуванням пропозіцій законодавчий (представніцькіх) ОРГАНІВ государственной власти відповідніх суб'єктів Російської Федерации . 6. Судді Верховного судів республік, Крайова, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області и автономних округів, а такоже судді (в тому числі голови, заступники голів) районних судів прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови Верховного Суду Російської Федерации, Заснований на укладанні кваліфікаційних колегій Суддів ціх судів и узгодженням з законодавчий (представніцькімі) органами государственной власти відповідніх суб'єктів Російської Федерации. Голови та заступники голів верховних судів республік, Крайова, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області и автономних округів прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови Верховного Суду Російської Федерации, что базується на висновка вищої кваліфікаційної Колегії Суддів Російської Федерации и узгодженням з законодавчий (представніцькімі) органами государственной власти відповідніх суб'єктів Російської Федерации. 7. Судді арбітражніх судів суб'єктів Російської Федерации прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации, Заснований на укладанні кваліфікаційних колегій Суддів ціх судів и узгодженням з законодавчий (представніцькімі) органами государственной власти відповідніх суб'єктів Російської Федерации. Голови арбітражніх судів суб'єктів Російської Федерации та їх заступники прізначаються на посаду Президентом Російської Федерации за поданих Голови ВИЩОГО арбітражного Суду Російської Федерации, что базується на висновка вищої кваліфікаційної Колегії Суддів Російської Федерации и узгодженням з законодавчий (представніцькімі) органами государственной власти відповідніх суб'єктів Російської Федерации. 8. Світові судді, а такоже судді, голови та заступники голів констітуційніх (статутних) судів суб'єктів Російської Федерации прізначаються (обіраються) на посаду в порядку, встановленим законами суб'єктів Російської Федерации. 9. відбір кандидатів на посади Суддів здійснюється на конкурсній основі. Стаття 14. Термін повноважень Суддів федеральних судів Повноваження Суддів федеральних судів НЕ обмежені Певного терміном, если інше не встановлено Констітуцією Російської Федерации або федеральним констітуційнім законом. Стаття 15. Незмінюваність судді 1. Суддя незмінна. ВІН НЕ может буті призначення (избран) на іншу посаду або в Інший суд без его Згоден. 2. Повноваження судді могут буті пріпінені або пріпінені только за рішенням відповідної кваліфікаційної Колегії Суддів. У разі, если суддя БУВ призначення (избран) на Певний срок або до Досягнення нею Певного віку, его повноваження вважаються пріпіненімі відповідно после Закінчення цього терміну або Досягнення нею цього віку. Стаття 16. Недоторканність судді Суддя недоторканній. Гарантії недоторканності судді встановлюються федеральним законом. Глава 3. Суди Стаття 17. Порядок создания та Скасування судів 1. Конституційний Суд Російської Федерации, Верховний Суд Російської Федерации, Вищий Арбітражний Суд Російської Федерации, створені відповідно до Конституції Російської Федерации, могут буті скасовані только путем внесення поправок до Конституції Російської Федерации. Інші федеральні суди створюються та скасовуються только федеральним законом. 2. Посади світових Суддів и Конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерации створюються и скасовуються законами суб'єктів Російської Федерации. 3. ніякий суд не может буті Скасований, если віднесені до ее відання питання Здійснення Правосуддя були одночасно передано у юрісдікцію Іншого суду. Стаття 18. Конституційний Суд Російської Федерации 1. Конституційний Суд Російської Федерации є судів органом Конституційного контролю, самостійно и Незалежності Здійснює Судову владу с помощью Конституційного судочинства. 2. Повноваження, порядок Утворення та ДІЯЛЬНОСТІ Конституційного Суду Російської Федерации встановлюються федеральним констітуційнім законом. Стаття 19. Верховний Суд Російської Федерации 1. Верховний Суд України є Найвищий судів органом у цівільніх, крімінальніх, адміністратівніх та других справах для, что підсудні судам Загальної юрісдікції. 2. Верховний Суд Російської Федерации Здійснює в передбачення федеральним законом процесуальних формах Судовий нагляд за діяльністю судів Загальної юрісдікції, включаючі військові та Спеціалізовані федеральні суди. 3. Верховний Суд Російської Федерации в межах своєї компетенції Розглядає справи як суд Другої інстанції, в порядку Нагляду и за нововиявленими обставинам, а у випадках, передбачених федеральним законом, - такоже и в якості суду Першої інстанції. 4. Верховний Суд Російської Федерации є безпосередно віщою Судовою інстанцією по відношенню до верховним судам республік, Крайова (обласна) судам, судам міст федерального значення, судам автономної області и автономних округів, військовім судам Військових округів, флотів, відів и груп войск. 5. Верховний Суд Російської Федерации дает роз'яснення по вопросам СУДОВОЇ практики. 6. Повноваження, порядок Утворення та ДІЯЛЬНОСТІ Верховного Суду Російської Федерации встановлюються федеральним констітуційнім законом. Стаття 20. Верховний суд РЕСПУБЛІКИ, Крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області, суд автономного округу 1. Верховний суд РЕСПУБЛІКИ, Крайової (обласної) суд, суд міста федерального значення, суд автономної області, суд автономного округу в межах своєї компетенції розглядають справи в якості суду Першої и Другої інстанції, в порядку Нагляду и за нововиявленими обставинам.

Російська Федерація ЗАКОН Про митний тариф (в ред. Федерального Законів від 07.08.95 № 128-ФЗ

від 25.11.95 № 185-ФЗ, від 27.12.95 № 211-ФЗ, від 05.02.97 № 25-ФЗ) Розділ I. Загальні положення Стаття 1. Мета Закону та сфера его! застосування 1. Цей Закон встановлює порядок формирование та! застосування митного тарифу Російської Федерации - інструменту торговельної політики та державного регулювання внутрішнього Сайти Вся товарів Російської Федерации за его взаємозв'язку зі світовім РІНКОМ, а такоже правила обкладання товарів МіТОМ при їх переміщенні через митний кордон Російської Федерации. Основними цілямі митного тарифу є: раціоналізація товарної Структури ввезення товарів у Російську Федерацію; Підтримання раціонального співвідношення вивезення и ввезення товарів, валютних доходів и витрат на территории Російської Федерации; создания умів для прогресивних змін у структурі виробництва и споживання товарів в Російській Федерации; захист економіки Російської Федерации від несприятливого впліву іноземної конкуренції; забезпечення умов для ефектівної інтеграції України у Світову економіку. 2. Сфера Дії цього Закону є єдина митна територія Російської Федерации. Стаття 2. Митний тариф 1. Митний тариф Російської Федерации - Звід ставок митний зборів (митного тарифу), что застосовуються до товарів, что переміщуються через митний кордон Російської Федерации и сістематізованім відповідно до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (далі - Товарна номенклатура). 2. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності Російської Федерации візначається Уряду Російської Федерации віходячі з прийнятя в міжнародній практике систем класіфікації товарів. 3. Митний тариф застосовується относительно ввезення товарів на митну теріторію Російської Федерации и вивезення товарів з цієї территории. Стаття 3. Ставки мит і порядок їх встановлення 1. Ставки мита є єдінімі и не підлягають зміні в залежності від осіб, Які переміщують товари через митний кордон Російської Федерации, відів Угод та других факторів, за вінятком віпадків, передбачення цим Законом. 2. Ставки ввізніх міт НЕ более, встановлений цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України. Граничні ставки ввізніх міт, что застосовуються до товарів, что походять з стран, в торгово - політічніх відносінах з Якими Російської Федерации застосовує режим найбільшого сприяння, встановлюються Верховною Радою Російської Федерации. Що стосується товарів, что походять з стран, торгово - Політичні отношения з Якими НЕ передбачають режим найбільшого сприяння, або країна походження якіх не встановлено, ставки ввізніх міт, Які визначаються на підставі цього Закону, збільшуються вдвічі, за вінятком віпадків Надання російською Федерацією тарифних пільг (преференцій) на підставі відповідніх Положень цього Закону. 3. Ставки вівізніх Митний зборів и ПЕРЕЛІК товарів, относительно якіх смороду застосовуються, а такоже нетаріфні заходь зовнішньоекономічного регулювання встановлюються Уряду Російської Федерации и є заходами оперативного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на территории Російської Федерации. Стаття 4. Види ставок мит У Російській Федерации застосовуються Такі види ставок мит: адвалорні, Нараховані у відсотках митної вартості оподатковуваних товарів; спеціфічні, Нараховані у встановлений размере за одиницю оподатковуваних товарів; комбіновані, что поєднують обидвоє назвою види митного обкладений. Стаття 5. Терміни та визначення Для цілей цього Закону Використовують Такі Терміни і Поняття: 1) митна територія Російської Федерации - територія, над Якою Російська Федерація має Виключно юрісдікцію относительно митної справи; 2) митний кордон - межа митної территории Російської Федерации; 3) товар - будь-яке Рухом майно (у тому чіслі теплова, електрична та інші види ЕНЕРГІЇ), что переміщується через митний кордон Російської Федерации; 4) особи - підприємства, установи, организации та громадяни, а такоже особини без громадянство, что переміщують товари через митний кордон Російської Федерации; 5) мито - мито, а такоже інші види мит, передбачені цим Законом. При цьом мито - обов'язковий Внесок, что стягується митними органами Російської Федерации при ввезенні товару на митну теріторію Російської Федерации або вівезенні товару з цієї территории и є невід'ємною умів такого ввезення або вивезення; 6) митна ВАРТІСТЬ товару - ВАРТІСТЬ товару, что візначається відповідно до цього Закону та вікорістовується для цілей: оподаткування товару МіТОМ; зовнішньоекономічної та митної статистики; ! застосування других ЗАХОДІВ державного регулювання торгово - економічний отношений, пов'язаних з вартістю товарів, включаючі Здійснення валютного контролю зовнішньоторговельніх операцій та розрахунків банків Із них, відповідно до законодавчий актами Російської Федерации; 7) декларант - особа, что переміщує через митний кордон товари та (або) заявляє (декларує), что представляет и пред'являє товари для цілей митного оформлення. Розділ II. Сезонні І особливі Міта Стаття 6. Сезонні мита Для оперативного регулювання ввезення та вивезення товарів Уряд Російської Федерации могут встановлюватіся Сезонні мита. При цьом ставки Митний зборів, передбачені митним тарифом, не застосовуються. Термін Дії сезонних мит НЕ может перевіщуваті шести місяців на рік. Стаття 7. Особливі види мита З метою захисту економічних інтересів Російської Федерации до ввезених товарам могут тимчасово застосовуватіся особливі види мит: СПЕЦІАЛЬНІ мита; антідемпінгові мита; компенсаційні мита. Стаття 8. СПЕЦІАЛЬНІ мита СПЕЦІАЛЬНІ мита застосовуються: як Захисний засіб, если товари ввозяться на митну теріторію Російської Федерации в кількостях и на условиях, что завдають або загрожують завдаті Шкоди вітчізнянім виробникам подібніх або безпосередно конкуруючіх товарів; як відповідна міра на діскрімінаційні й інші Дії, что ущемляють Інтереси Російської Федерации, з боку других держав або їх спілок. Стаття 9. Антідемпінгові мита Антідемпінгові мита застосовуються у випадка ввезення на митну теріторію Російської Федерации товарів за ціною нижчих, чем їх нормальна ВАРТІСТЬ стране вивезення момент цього ввезення, если таке ввезення завдає чи грозит завдаті матеріальної Шкоди вітчізнянім виробникам подібніх товарів або перешкоджає организации або розширенню виробництва подібніх товарів в Російській Федерации. Стаття 10. Компенсаційні мита Компенсаційні мита застосовуються у випадка ввезення на митну теріторію Російської Федерации товарів, при ВИРОБНИЦТВІ або вівезенні якіх прямо або побічно вікорістовуваліся субсидії, если таке ввезення завдає чи грозит завдаті матеріальної Шкоди вітчізнянім виробникам подібніх товарів або перешкоджає организации або розширенню виробництва подібніх товарів у Російській Федерации. Стаття 11. Процедура! Застосування особливо відів мита ЗАСТОСУВАННЯ особливо відів мита (спеціальніх, антідемпінговіх и компенсаційніх) передує Розслідування, проведене відповідно до законодавства Російської Федерации з ініціативи державних ОРГАНІВ управління Російської Федерации. Рішення в ході Розслідування повінні грунтуватися на кількісно визначених Даних. Ставки відповідніх міт встановлюються Уряду Російської Федерации за підсумкамі проведеного Розслідування для шкірного окремий випадки, и їх розмір повинен буті співвідносімо з величиною Встановлення розслідуванням демпінгового заниження ціни, субсідій та Виявлення збитків. Розділ III. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРУ Стаття 12. Система визначення митної вартості 1. Система визначення митної вартості (митної ОЦІНКИ) товарів грунтується на загально принципах митної ОЦІНКИ, прийнятя у міжнародній практике, и пошірюється на товари, что ввозяться на митну теріторію Російської Федерации. Порядок! Застосування системи митної ОЦІНКИ товарів, Які ввозяться на митну теріторію Російської Федерации, встановлюється Уряд Російської Федерации на підставі Положень цього Закону. 2. Порядок визначення митної вартості товарів, что вівозяться з митної территории Російської Федерации, встановлюється Уряд Російської Федерации. Стаття 13. Заява митної вартості товару 1. Митна ВАРТІСТЬ заявляється (декларується) декларантом митному органу Російської Федерации при переміщенні товару через митний кордон Російської Федерации. Порядок и умови заяви митної вартості ввезених товарів, а такоже форма декларації встановлюються Державним митним комітетом Російської Федерации відповідно до законодавства Російської Федерации. 2. Митна ВАРТІСТЬ товару візначається декларантом відповідно до методів визначення митної вартості, Встановлені цим Законом. Контроль за правільністю визначення митної вартості здійснюється митним органом Російської Федерации, Який проводити митне оформлення товару. Стаття 14. Дотримання конфіденційності информации Інформація, яка надається декларантом при заяві митної вартості товару, Певна як складової комерційну Таємницю або є конфіденційною, может використовуват митними органами Виключно в Митний цілях и не может передаватіся третім особам, включаючі інші Державні органи, без спеціального Дозволу декларанта , за вінятком віпадків, передбачення законодавчий актами Російської Федерации. За розголошення информации, что ставити комерційну Таємницю або є конфіденційною, митний орган Російської Федерации и его посадові особи несуть відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерации. Стаття 15. Права и обов'язки декларанта 1. Заявлювана декларантом митна ВАРТІСТЬ и надані їм Відомості, Які стосують ее визначення, ма ють грунтуватися на достовірної, кількісно обумовлених и документально підтвердженої информации. 2. При необхідності підтвердження заявленої декларантом митної вартості декларант зобов'язаний на вимоги митного органу Російської Федерации надаті последнего потрібні для цього Відомості. При вінікненні в митного органу сумнівів в достовірності відомостей, поданих індивідуальних декларантом для визначення митної вартості, декларант має право довести таку достовірність. У разі неподаним доказів, что підтверджують достовірність використаних декларантом Даних, митний орган має право Прийняти решение про неможлівість использование Вибраного декларантом методу митної ОЦІНКИ. 3. При вінікненні спожи в уточненні заявленої декларантом митної вартості товару декларант має право звернути до митного органу Російської Федерации з Проханов надаті Йому товар, что декларується в Користування під заставу майна або гарантію уповноваженого банку відповідно до законодавства Російської Федерации або Сплатити Митні платежі согласно з митного оцінкою товару, здійсненої митним органом Російської Федерации. 4. Додаткові витрати, что вініклі у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданих митному органу Російської Федерации додаткової информации, Несе декларант. При цьом Збільшення терміну митного оформлення товару, зумовлене проведенням митної ОЦІНКИ, що не может буті використаних декларантом для здобуття фактічної відстрочкі оплати товару МіТОМ. Стаття 16. Права и обов'язки митного органу 1. Митний орган Російської Федерации, что віробляє контроль за правільністю митної ОЦІНКИ товару, має право прійматі решение про правільність заявленої декларантом митної вартості товару з урахуванням Положень статті 15 цього Закону. 2. При відсутності Даних, что підтверджують правільність визначення заявленої декларантом митної вартості, або за наявності підстав вважаті, что представлені декларантом Відомості НЕ є достовірнімі і (або) достатнімі, митний орган Російської Федерации может самостійно візначіті митну ВАРТІСТЬ декларованого товару, послідовно застосовуючі методи визначення митної вартості, Встановлені цим Законом, на підставі наявний у него відомостей (в тому числі цінової информации относительно ідентічніх або однорідніх товарів) з коригування, что здійснюється согласно з цим Законом. 3. Митний орган Російської Федерации за письмовий запит декларанта зобов'язаний у трімісячній срок подати декларанту письмове роз'яснення причин, за Якими заявлена ??декларантом митна ВАРТІСТЬ НЕ может буті прийнятя митним органом як база для нарахування мита. 4. У разі Незгода декларанта з рішенням митного органу Російської Федерации относительно визначення митної вартості товару це решение может буті оскарження в порядку, визначених до Митного кодексу Російської Федерации. Стаття 17. Нарахування, сплата Стягнення мита 1. Нарахування, сплата Стягнення мита на товар віробляється на основе его митної вартості відповідно до Митного кодексу Російської Федерации. 2. Мито вноситися до республіканського бюджету Російської Федерации. Розділ IV. Метод ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРУ І ПОРЯДОК ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Стаття 18. Методи визначення митної вартості 1. Визначення митної вартості товарів, что ввозяться на митну теріторію Російської Федерации, проводитися Шляхом! Застосування таких методів: за ціною догоди Із ввезених товарів; за ціною догоди з ідентічнімі товарами; за ціною догоди з одноріднімі товарами; віднімання вартості; складання вартості; резервного методу. 2. Основним методом визначення митної вартості є метод за ціною догоди Із ввезених товарів. У тому випадка, если основний метод может буті використаних, застосовується послідовно Кожний Із переліченіх у пункті 1 цієї статті методів. При цьом Кожний Наступний метод застосовується, если митна ВАРТІСТЬ НЕ может буті определена Шляхом! Застосування попередня методу. Методи віднімання та додавання вартості могут застосовуватіся у будь-Якій послідовності. Стаття 19. Метод за ціною догоди з ввезених товарів 1. Митна вартістю ввезеного на митну теріторію Російської Федерации товару є ціна догоди, Фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений товар на момент перетин ним митного кордону Російської Федерации (до порту або Іншого місця ввезення). При візначенні митної вартості до ціни догоди включаються Такі компоненти, если смороду НЕ були Ранее до неї включені: а) витрати з доставки товару до авіапорту, порту або Іншого місця ввезення товару на митну теріторію Російської Федерации; ВАРТІСТЬ транспортування; витрати з НАВАНТАЖЕННЯ, розвантаження, перевантаження и перевалки товарів; страхова сума; б) витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерські винагорода, за вінятком комісійних за закупівлю товару; ВАРТІСТЬ контейнеров і (або) Іншої багатооборотної тари, если відповідно до Товарної номенклатури смороду розглядаються як єдине ціле з товарами, что оцінюються; ВАРТІСТЬ упаковки, включаючі ВАРТІСТЬ пакувальних матеріалів та робіт по упаковці; в) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, Які прямо або побічно були надані покупцем безкоштовно або за зниженя цінамі для использование у зв'язку з виробництвом або продажем на вивезення оцінюваніх товарів: сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та других комплектуючих виробів, Які є складового Частина оцінюваніх товарів; ІНСТРУМЕНТІВ, штампів, форм та других подібніх предметів, використаних при ВИРОБНИЦТВІ оцінюваніх товарів; матеріалів, вітраченіх при ВИРОБНИЦТВІ оцінюваніх товарів (мастильних матеріалів, паливо та других); інженерної проробки, дослідно - конструкторської роботи, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, Виконання поза теріторією Російської Федерации и безпосередно необхідніх для виробництва оцінюваніх товарів; г) ЛІЦЕНЗІЙНІ та інші Платежі за использование об'єктів інтелектуальної власності, Які покупець повинен прямо чи побічно здійсніті як умову продажу оцінюваніх товарів; Розділ VI.

Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 271 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 273 сторінка


Матеріал в Цій Книзі:

Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 261 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 262 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 263 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 264 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 265 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 266 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 267 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 268 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 269 сторінка | Спеціально для сайту: WWW.SLOVO.YAXY.RU 270 сторінка |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати