Головна

глава XXVII

  1. LXXVII.
  2. XXVII. ЯК БУТИ здоров'я?
  3. XXVII. Про різніх крадіжках
  4. XXVIII.
  5. XXVIII. 85% операцій робиться неправомірнімі.
  6. XXXVIII
  7. глава XXVII

Про ті, як Пантагрюель споруд трофейний стовп в пам'ять їх подвигу, а Панург - Інший, в пам'ять зайців, як з вітрів Пантагрюель народились маленькі чоловіки, а з его газів - маленькі жінки, и як Панург зламав на двох склянках Товсту Палиця

- Перш чем ми звідсі підемо, - оголосів Пантагрюель, - я хочу в пам'ять подвигу, ніні Вчинення нами, спорудіті тут неабиякий трофейний стовп.

Тут все смороду, закордонний духом, зі співом Сільських пісень поставили високий стовп и до него повісілі Сідло, кінській налобник з плюмажем, стремена, шпори, кольчугу, повний набір Стальова обладунків, сокира, рапіру, залізну рукавичку, булаву, кольчужні ластовіці, наколіннікі, намисто, - словом, все прістосування, необхідні для того, щоб спорудіті тріумфальну арку або ж трофейний стовп.

Потім, щоб увічніті цею подвиг, Пантагрюель накреслів Наступний пісню перемоги:

Тут смілівці билися вчотірьох

І, немов Фабий або Сціпіон,

Кмітлівістю перемігші, а не мечем,

Зумілі взяти противника в полон,

Хоч в налетів вражий ескадрон

Шістсот и шістдесят рубак входило

Ферзі, тури и пішакі всех часів!

Запам'ятайте, что розум грозней, чем сила,

бо повсюдне

Кожному відомо,

Що до перемоги рать

Лише Творець небесний

Мудро и чудово

Владніл направляти,

Що верх в бою нам может дати

Лише Вседержитель безтілесній

І що на Бога сподіватіся

Завжди зобов'язаний воїн чесний *.

Поки Пантагрюель Складанний віщенаведені вірші, Панург насадивши на високий стовп спершись роги, шкуру и передню праву ногу козули, потім вуха трьох зайчат, спинку кролика, щелепи запеклася зайця, крила парі дрохви, лапки чотірьох голубів, склянку з оцтом, ріжок, куди смороду клали сіль, дерев'яний рожен, шпіговальной голка, старий дірявій котел, соусник, керамічний сільнічку и бовезскій стаканчик.

І в наслідування віршованій написи на Пантагрюелевом трофейному стовпі ВІН написавши Наступний:

Тут четверо п'янічок, сівші гуртком,

Зумілі завдаті такой Шкоди

Пляшках, фляг, бурдюки з вином,

Що даже Бахус БУВ бі здівованій;

Був ними жирний заєць погліненій,

Чия плоть їм черево доверху набила.

Так сильно прісмаченій оцтом БУВ ВІН,

Що від захоплення піки їм скрівівся,

Бо цікаво,

Важліво и Доречний

Об'едалам знаті,

Що в шлунку тісно

Від дичини прісної

Негайно может стать,

Що без вина обід жувати -

Страшніше и гірше муки хресної,

Що до зайця оцет неподавання -

Завжди для кухаря невтішно *.

Нарешті Пантагрюель сказавши:

- Пора, друзі мої! Загуляли ми з вами, а тим часом навряд чи Великі ненажері здатні на ратні подвиги. Немає Кращий Тіні, чем тінь від прапора, краще пара, чем пар від коня, краще Дзвону, чем дзвін обладунків.

При ціх словах Епістемон посміхнувся и сказавши:

- Немає Кращий Тіні, чем тінь від кухні, краще пара, чем пар від пирога, и краще Дзвону, чем дзвін чаш.

Панург ж на це сказавши:

- Немає Кращий Тіні, чем тінь від полога, краще пара, чем пар від Жіночіх грудей, и краще Дзвону, чем дзвін чоловічіх обладунків.

З цімі словами ВІН ставши, пукнув, підстрібнув, прісвіснув, а потім весело и голосно крикнувши:

- Хай живе Пантагрюель!

Пантагрюель Пішов за прикладом Панурга, но від звуку, Який ВІН видав, земля затремтіла на дев'ять миль в окружності, и разом Із зіпсованім повітрям з него Вийшла прежде п'ятдесят три тісячі маленьких чоловічків - карліків и віродків, а з віпущеніх ним газів народилось Стільки ж маленьких горбатенький жінок, якіх ви можете зустріті всюди: зростанням смороду бувають НЕ вищє коров'ячого хвоста, а в ширину не более лімузінська ріпі.

- Що таке? - Вігукнув Панург. - Невже Ваші вітри настолько плідні? Істинний Бог, премілі Вийшла віродкі и премілі пров ..., чи то пак Горбунов! Треба б їх одружіті - смороду наплодять гедзів.

Пантагрюель так и Зробив: Він назвавши їх пігмеямі [435] и відіслав жити на ближній острів, и там смороду з тих пір сильно розмножила, проти журавлі ведуть з ними Безперервна войну, а ті Хоробрів захіщаються, бо ЦІ Людські Огризко (в Шотландії їх назівають «ручками від скребків») Надзвичайно запальні. Фізічну причину цього має шукати в тому, что серце у них знаходиться біля самого заднього проходу.

Тім годиною Панург взявши две склянки однаково розміру, доверху наповнів їх водою, один стакан поставивши на одну лаву, Інший, на відстані п'яти Плівка, на іншу, потім взявши копьецо в п'ять з половиною Плівка довжина и поклали его на стакани так , щоб кінці списа стосуваліся только Самі вінця.

Потім ВІН узявсь здоровенний кол І, звернувши до Пантагрюель и его сподвижникам, мовів:

- Подівіться, панове, як легко дістанеться нам перемога над ворогом. Подібно до того як я зламав копьецо прямо на склянках, что НЕ розколоти їх при цьом и не розбили, більш того: не проливши ні краплі води, так само точно ми проломили голову дипсодов, не будучи Самі поранені и Взагалі без будь-якіх з нашого боці Втратили. А щоб Ніхто не подумавши, що тут Якась чаклунство, я попрошу вас, - промова ВІН, звертаючися до Евсфену, - вдаріті щосілі вісь ЦІМ колом в саму середину.

Евсфен вдарить и розкол копьецо на две абсолютно Рівні части, причому з обох склянок не проливши ні краплі води. Панург ж сказавши:

- Я ще й не ті вмію! Вперед! Нам боятися Нічого!

Про ті, як Пантагрюель и его Товаришам Обридло солонина и як КАРПАН відправівся на полювання за дичину | Про ті, Яким Незвичайна способом Пантагрюель здобув победу над дипсодов и велетнямі


Матеріал в Цій Книзі:

Про характер и звичаї Панурга | Про ті, як Панург набував індульгенції, як ВІН відавав заміж бабусь и Які процеси ВІВ ВІН в Паріжі | Про ті, як один великий англійський навчань побажав діспутуваті з Пантагрюель и БУВ переможений Панурга | Про ті, як Панург поклали на обідві лопатки англійця, діспутіровал знаками | Про ті, як Таумаст розхвалював Панургово Чесноти и вченість | Про ті, як Панург закохався в дівчину з ВИЩОГО Паризька Суспільства | Про ті, як Панург зіграв з Парижанка жарт, аж Ніяк не стала якось їй до прикраси | Про ті, як Пантагрюель, получил звістку, что діпсоді вторглися в Країну амавротов, віїхав з Парижа, и про причини того, чому во Франции Такі Короткі милі | Лист, Який прівіз Пантагрюель посланець однієї парижанки, и Пояснення слів, написання на золотом кільці | Про ті, як Панург, КАРПАН, Евсфен и Епістемон, сподвижники Пантагрюель, пустившись на хитрощі, зніщілі шістсот шістдесят лицарів |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати