√оловна

јнегдотов ѕ–ќ лисого њжачка

—ќЋƒј“» Ќќ„≤,  –ќ » ¬ “≈ћЌј“≈, ∆ужа ” “≈ћЌј“≈, “ј™ћЌ»÷я „ќ–Ќќѓ “–ќяЌƒ», ƒ”’ Ћ≤—”, ѕќ∆»–ј„, „ќ–Ќ»…  ¬јƒ–ј“.

∆јЌ– ѕ–»√ќƒј: ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя “≤Ћ№ » ѕќ јЌ ≈“≤ «јћќ¬Ћ≈Ќ№.

¬≈Ћ≈“≈Ќ№,  рањни ‘ей, ћќ–‘≈–», ¬ќѓЌ ѕ–»¬»ƒ, ƒј–» ѕ–»–ќƒ», ќѕ≈–ј÷≤я парихмахер, ћ≤—“≈– ЎЋяѕј, “ј™ћЌ»„»… ѕ–»Ќ÷, “ј™ћЌ»÷я «меншенн€ —¬≤“”,†∆≤Ќ ј  ≤Ў ј.

∆јЌ– ≤—“ќ–»„Ќ»…: ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя ѕќ јЌ ≈“≤ «јћќ¬Ћ≈Ќ№.

јЌ√≈Ћ Ќ≈Ѕ≈—Ќ»….

∆јЌ– ƒ≈“≈ “»¬: ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя ѕќ јЌ ≈“≤ «јћќ¬Ћ≈Ќ№.

ƒ≈“≈ “»¬Ќќ≈ ќ√≈Ќ—“¬ќ VEST («ј’≤ƒ), ≤Ќ—ѕ≈ “ќ– ’, “ј™ћЌ»„»… —»ў≤ , ¬ќ√ќЌ№ —ћ≈–“≤.

∆јЌ– –ќћјЌ“» ј: « ∆»““я —јЌ“≈’Ќ≤ ј, «јћќ¬Ћ≈Ќќ, « ∆»““я ∆≤Ќќ , ЎјћѕјЌ—№ ≈ Ќј “–№ќ’ «јћќ¬Ћ≈Ќќ. ЅЋј »“Ќ»… ћ≤—я÷№.

–ќ«ѕќ¬≤ƒ≤, я ≤ ¬∆≈ пишуть, але не замовили.

∆јЌ– ‘јЌ“ј—“» ј:ƒ¬≈–≤  –≤«№ „ј—, ћј“–»÷я, «ор€ний –ќЅќ“,  ќ–»ƒќ–» „ј—”. «ор€ний Ћ»÷ј–,

∆јЌ– ѕ–»√ќƒј: рањни фей, ћ≤—“≈– ЎЋяѕј,  ќƒќ¬ј Ќј«¬ј Ѕ–ќƒя√ј, ¬≈Ћ≈“≈Ќ№, “ј™ћЌ»÷я «меншенн€ —¬≤“”, “ј™ћЌ»„»… ѕ–»Ќ÷.

∆јЌ– ”∆ј—“» »: ƒ”’ Ћ≤—”, ∆ужа в темр€в≥, ѕќ∆»–ј„. „ќ–Ќ»…  ¬јƒ–ј“, “ј™ћЌ»÷я „ќ–Ќќѓ “–ќяЌƒ».

∆јЌ– ƒ≈“≈ “»¬: ¬ќ√ќЌ№ —ћ≈–“≤.

–ќ«ѕќ¬≤ƒ≤, я ≤ ¬∆≈ замовити:

∆јЌ– ѕ–»√ќƒј: ∆≤Ќ ј  ≤Ў ј. ѕ–ќ≈ “ ћќ–—№ »…  ≤“. ћќ–—№ ≤ ѕ–»√ќƒ». Ќќ¬»… –ќЅ≤Ќ √”ƒ.

∆јЌ– ”∆ј—“» »: «ј –»“≈ ”„»Ћ»ў≈ ћќЌ—“–≤¬ ≤ √≈–ќѓ¬.

∆јЌ– –ќћјЌ“» ј: « ∆»““я —јЌ“≈’Ќ≤ ј, ЎјћѕјЌ—№ ≈ Ќј “–№ќ’

јнегдотов ѕ–ќ лисого њжачка

‘јЌ“ј—“»„Ќ»… –ќћјЌ Ќ≈ ѕќ«ј ј«”.

 –»—“јЋ≤„Ќ≤ ¬ќѓЌ» 250 „ј—“»Ќ ѕќ 6-10 √Ћј¬. “–≈“я „ј—“»Ќј Ќј ѕ≤ƒ’ќƒ≤.

”жастик Ќ≈ Ќј «јћќ¬Ћ≈ЌЌя.

„ќ–Ќј ѕЋјЌ≈“ј 4 „ј—“»Ќ» ћј…∆≈ √ќ“ќ¬≤.

я ўќ ¬» «ј÷≤ ј¬»Ћ»—я ћќ»ћ» розпов≥дь, “ќƒ≤ Ѕ≈–≤“№ –”„ ” ≤ «јћќ¬Ћя…“≈ ѕќ спец≥альн≥й анкет≥ «јћќ¬Ћ≈Ќ№. я ўќ ¬» Ќ≈ «Ќј…ЎЋ» ¬≤ƒѕќ¬≤ƒЌќ√ќ ƒЋя —≈Ѕ≈ –ќ«ѕќ¬≤ƒ≤, “ќƒ≤ ћќ∆≈“≈ ѕ–»ƒ”ћј“» —јћ≤, заповнити анкету «јћќ¬Ћ≈Ќ№.

—ѕ≈÷≤јЋ№Ќј јЌ ≈“ј «јћќ¬Ћ≈Ќ№.

ѕ. ≤. Ѕ. замовника:

є моб≥льний телефон / адреса проживанн€.

Ќазви розпов≥д≥:

≤м'€ геро€ з персонажа

≤м'€ героњн≥ з персонажа:

≤м'€ ворога з персонажа

ћ≤—÷≈ ƒ≤я:

ѕќ“ќ„Ќ»… –≤ 

Ќј«¬» ћ≤—“ј / —≤Ћј

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

ƒј“ј ѕќ„ј“ ” –ќ«ѕќ¬≤ƒ≤ «ј ≤Ќ„≈ЌЌя ѕќ“ќ„Ќќѓ „ј—“»Ќ».

–ќ«ѕ»— ј¬“ќ–ј –ќ«ѕ»— «јћќ¬Ќ» ј

ƒј“ј «ј ≤Ќ„≈ЌЌя ¬—≤’ „ј—“»Ќ

‘јЌ“ј—“»„Ќ»… –ќћјЌ — Ћјƒј™“№—я « 250 „ј—“»Ќ, ѕќ 6-10 √Ћј¬.

ѕ–ќЋќ√.

ћаг≥чний медальйон передававс€ в≥д батька до сина, носив цей медальйон € ƒжон Ѕеркл≥.  оли мен≥ виповнилос€ 25 рок≥в, батько в≥дкрив мен≥ таЇмницю медальйона:

- ÷ей медальйон, €кий, ти носиш, маЇ маг≥чну силу, коли поруч знаходитьс€ зло. - јле €кщо цей медальйон роз≥б'Їтьс€, ти знайдеш могутню силу.

„ј—“»Ќј ѕ≈–Ўј.

√Ћј¬ј ѕ≈–Ўј.

ѕќя¬ј кристал≥чний ¬ќ»Ќј.

≤стоти прилет≥ли на «емлю з 34 вим≥рюванн€, вони оселилис€ на далекому п≥вноч≥, всередин≥ згаслого вулкана. —воЇ притулок назвали, точкою Ђƒї.

”середин≥ згаслого вулкана було головне ≥стота, €ке служило повелител€ темр€ви, €кий заточений в маг≥чний кристал на початку стол≥тт€. ≤стоти були безсмертн≥, але сл≥пуче св≥тло може знищити цих ≥стот. √оловному сут≥ служили ≥нш≥ ≥стоти з ≥ншого боку. √оловне ≥стота звали, ≤нгленус - це означало, вулкан≥чний демон.

- ¬улкозазус, "до мене", м≥й пом≥чник†- ѕокликав ≤нгленус свого слугу.

 оли ¬улкозазус з'€вивс€, в≥н в≥дразу вклонивс€ своЇму панов≥ ≥ сказав:

-ўо буде завгодно панов≥ моЇму?

- ¬улкозазус ти п≥деш до м≥ста ≥ збереш дл€ мене 12 ср≥бних кристал≥в, щоб зв≥льнити мого повелител€ через точ≥нн€-сказав ≤нгленус своЇму слуз≥. - —лухаю м≥й пан†- —казав ¬улкозазус ≥ тут же розчинивс€ в пов≥тр≥.

Ќью …орк.

’≥м≥ко-технолог≥чний коледж.

я вже вчивс€ на третьому курс≥ в коледж≥ ≥ €к завжди об≥дав у њдальн≥.

“имчасова двер≥ в≥дчинилис€, ≥ зв≥дти вийшов ¬улкозазус прийн€в людське обличч€, побачив двоповерхова буд≥вл€, перед ним з л≥вого ≥ з правого посаджен≥ к≥лька дерев ≥ кущ≥в, ¬улкозазус п≥д≥йшов до буд≥вл≥ ≥ зайшов всередину.  оли в≥н з'€вивс€ у вестибюл≥ коледжу, побачив широк≥ сходи з великим ≥ широким зеленим килимом, а з л≥вого боку сто€ла дошка пошани усп≥шност≥ студент≥в. « правого боку сто€ла дошка з поточним розкладом зан€ть ≥ номерами аудитор≥й, поруч з нею сто€ла дошка в≥йськовоњ слави ветеран≥в в≥йни. ¬улкозазус зауважив на дошц≥ з розкладом план пожежноњ евакуац≥њ, зауважив та в своЇму розпор€дженн≥ њдальню.

¬улкозазус звернув увагу на вив≥ску ѓƒјЋ№Ќя.

¬улкозазус повернув в сторону њдальнею ≥, не звертаючи уваги проход€ть студент≥в, зайшов всередину њдальнею.

“ам в≥н побачив безл≥ч сид€ть за столами студент≥в, €к≥ об≥дали, не звертаючи, на них уваги ¬улкозазус пройшов, уздовж стол≥в ≥ зайшов на кухню. “ам в≥н побачив к≥лька кухар≥в, €к≥ готували об≥д

- ўо це за буд≥вл€!

- ÷е коледж, а ви кому прийшли- «апитав кухар у незнайомц€.

- я до тебе прийшов - —казав ¬улкозазус ≥ тут же перетворивс€ на св≥й справжн≥й вигл€д.

’арактеристика ¬улкозазуса.

¬≥н вигл€дав просто жахливо, голова у нього була овальноњ форми, гострими вухами на двох сторонах його голови, на руках ≥ ногах гостр≥ к≥гт≥.

¬улкозазус м≥г приймати будь-€кий вигл€д.

- ј тепер ти в≥ддаси мен≥ ср≥бний кристал†- —казав ¬улкозазус.

«а допомогою своЇњ сили, ¬улкозазус п≥дн€в кухар€ в пов≥тр€ ≥ тут же прикував кухар€ до ст≥ни, в≥н махнув рукою ≥ на голов≥ жертви вир≥с паросток ≥ туг≥ше розпустив своњ пелюстки, всередин≥ кв≥тки з'€вивс€ с€ючий ср≥бний кристал.  ристал с€€в к≥лька секунд ≥ в≥дразу почорн≥в.

- ѕрокл€тт€!†-  рикнув люто ¬улкозазус. ≤ тут в≥н почув в њдальн≥ см≥х.

- Ћезоруб, "до мене" м≥й пом≥чник - ѕокликав ¬улкозазус свого слугу.

“ут жертва потемн≥ла ≥ закрутилас€, перетворившись „орний кокон.

’арактеристика Ћезоруба.

« „орного кокона з'€вилос€ ≥стота схоже на половину монстра, на половину людини. ” нього зам≥сть рук були довг≥ ножi з довгими ланцюгами.

ќч≥ св≥тилис€ червоним св≥тлом, в рот≥ у нього стирчали два великих ≥кла.

Ћезоруб кидав в своњх ворог≥в кинджали з ланцюгом ≥ прикував њх до ст≥ни.

¬≥н душив своњми гострими ножами, розр≥заючи њх горло.

≤ ту все ≥ починаЇтьс€.

Ћезоруб влет≥в њдальню, де €краз € об≥дав. Ћезоруб побачив безл≥ч хлопц≥в, €к≥ сид≥ли за своњми столами ≥ почав кидати в них своњ ножi з ланцюгами. ѕоловину студент≥в встигло втекти з њдальн≥, а ≥нших в≥н встиг закувати своњми ланцюгами до ст≥ни. я теж хот≥в п≥дн€тис€ ≥ втекти, €к в≥дчув, що мене щось тримаЇ. я не мок нав≥ть поворухнутис€, але м≥й медальйон засв≥тивс€ €скравим сл≥пучим св≥тлом, притому, €скраве св≥тло висв≥тлив всю њдальню. ¬≥д яскравого св≥тла Ћезоруб на половину осл≥п, а € сид≥в ≥ не рухавс€, мен≥ здавалос€, що це мо€ дол€. Ћезоруб налет≥в на

мене, вихопив, у мене с€ючий медальйон, своњми ножами ≥ кинув його об ст≥нку. ћедальйон, долет≥в, до ст≥ни, розбивс€, вщент об нењ. Ћезоруб такою люттю накинувс€ на мене ≥ приставив, до мого горла св≥й гострий н≥ж, хот≥в, перер≥зати мен≥ горло, але його перервала, нев≥дома сила ≥ з≥рвала, його з м≥сц€ Ћезоруб полет≥в, до ст≥ни ≥ пробив њњ наскр≥зь, до того ж привалив половину ст≥ни на себе .

ѕеред домною з'€вивс€ сам кристал≥чний дух ≥ сказав:

- я кристал≥чний дух з розбивс€ медальйона, ти тепер станеш кристал≥чний воњном.

- “и будеш збирати своњх воњн≥в, а € буду перебувати в твоЇму т≥л≥ до к≥нц€ стол≥ть-з цими словами кристал≥чний дух ув≥йшов в моЇ т≥ло.

’арактеристика кристал≥чного воњна.

я почав покриватис€ кристал≥чною формою з н≥г до голови. Ќа моњй голов≥ з'€вилас€ кристал≥чна маска, в л≥в≥й руц≥ з'€вивс€ жезл вогн€ного св≥тла, а в прав≥й руц≥ вир≥с вогн€ний меч, на спин≥ в≥дчув п≥хви ≥ в≥дразу поклав св≥й меч туди.

«нищував, ворог≥в своњм вогненним мечем, ≥ вогненним св≥тловим жезлом св≥тла.

–аптом з д≥ри вилет≥ли цеглини ≥ розлет≥лис€ в р≥зн≥ боки, з д≥рки вийшов Ћезоруб. « кухн≥ вийшов ¬улкозазус ≥ побачив нового воњна.

- ’то ти такий!

- я кристал≥чний воњн†- —казав € не своњм голосом.

-Ћезоруб, знищ цього кристал≥чного воњна, а мен≥ пора- « цими словами в≥н зник.

Ћезоруб п≥шов в атаку, але € кристал≥чний воњн вит€гнув св≥й вогненний меч з п≥хов.  оли Ћезоруб почав кидати в мене своњ нож≥, € в≥дбивав њх з невеликою швидк≥стю, нож≥ в≥дскакували в≥д його удар≥в в р≥зн≥ боки. „ерез дв≥ години Ћезоруб обес≥л≥лс€, ще сильн≥ше, н≥ж колись розлютивс€, став ще сильн≥ше кидати в мене своњ ножи. я теж сильн≥ше став в≥дбивати його удари.  оли Ћезоруб остаточно втомивс€, тод≥ € з≥брав в своњ долон≥ електромагн≥тну силу, перетворив њњ в вогненна кул€ ≥ тут же кинув на Ћезоруба. Ћезоруб хот≥в в≥дбити вогненна кул€, але вогненна кул€ пройшов кр≥зь його нож≥ та вразив Ћезоруба.

Ћезоруб в≥д сильного удару в≥длет≥в до ст≥ни, до того ж розкидавши столи в р≥зн≥ боки. я п≥дн€в св≥й жезл вогн€ного св≥тла над собою ≥ сказав:

-¬огн€ний зц≥л€Ї св≥тло, знищ це ≥стота.

” туг≥ше хвилину з'€вивс€ €скравий сл≥пучий св≥тло ≥ вразив Ћезоруба €скравим вогн€ним св≥тлом, Ћезоруб тут же почав розчин€тис€, ≥ в≥дчайдушно крикнув:

Ќеееееет, умееераю!≤ залишивс€ на п≥длоз≥ т≥льки лежить кухар, в њдальн≥.

–озд≥л другий.

ѕќя¬ј «≈ћЋ≈ –≤—“јЋЋ≤„≈— ќ√ќ ¬ќ»Ќј.

ѕритулок їƒї.

≤нгленус покликав до себе ¬улкозазуса, коли в≥н з'€вивс€ передн≥м, ≤нгленус сказав йому:- „ому ти не прин≥с, мен≥ ср≥бний кристал?

-я Ўукаю його, м≥й повелителю!

≤нгленус подививс€ на нього ≥ сказав:

- ≤ди з глас, "моњх", щоб € тебе тут не бачив - ¬улкозазус вклонивс€ ≥ зник.

≤нгленус закликав другого пом≥чника, –уйн≥вника.

“ут затремт≥ла земл€ ≥ розступилас€, передн≥м з'€вивс€ руйн≥вник, земл€ п≥д ним зачинилис€. - ўо буде завгодно панов≥ моЇму? - —казав –уйн≥вник своЇму панов≥.

- ≤ди в м≥сто, знайди там ср≥бний кристал ≥ принеси його мен≥.

- —лухаю м≥й пан - ¬≥дпов≥в йому –уйн≥вник.

’≥м≥ко-технолог≥чний коледж.

ѓдальн€.

’лопц≥ лежали на п≥длоз≥, прокинулис€ ≥ п≥шли по дом≥вках, прокинувс€ ≥ кухар, в≥н н≥чого пам'€тав, що з ним в≥дбувалос€, а коли розгл€нув все кругом, в≥н побачив, велику драла в ст≥н≥ ≥ столову на наступний день закрили, на ремонт. Ќа "следующею" тиждень в коледж прињхав новий студент на ≥м'€ ≤нглес - це слово означало руйн≥вник.  оли пролунав дзв≥нок в аудитор≥ю зайшов ≤нглес ≥ в≥дчув занепад своњх сил ≥ с≥в навпроти мене.

ѕ≥сл€ урок≥в € п≥д≥йшов

ƒо ≤нглес †сказав йому:

- я знаю хто ти!†- ¬≥дчув твою силу, € побачив знак на твоЇму лоб≥:

-я над≥лю тебе кристал≥чноњ силою, ≥ ти станеш «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњном.†я зас€€в сл≥пучим св≥тлом, в≥д мене виходив €скравий сл≥пучий св≥тло, раптом вилет≥в вогненна кул€ ≥ ув≥йшов в т≥ло п≥дл≥тка. ≤нглес почав покриватис€ кристал≥чноњ оболонкою з н≥г до голови. Ќа голов≥ у нього з'€вилас€ кристал≥чна маска. ≤нглес в≥дчув руйн≥вну силу ≥ у нього в прав≥й руц≥ вир≥с вогн€ний посох земл≥, а в л≥в≥й руйн≥вний вогненно-лавна€ меч.

’арактеристика «емлекр≥сталл≥ческого воњна.

¬≥н знищував своњх ворог≥в за допомогою маг≥чного палиц≥ ≥ за допомогою руйн≥вного вогненно-лавного меча. «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн викликав своЇю палицею з земл≥ вогненну лаву ≥ знищував ворог≥в.

¬ м≥ст≥.

–уйн≥вник з'€вивс€ в центр≥ м≥ста, в≥н прийн€в людську подобу ≥ п≥шов шукати свою жертву ≥ ср≥бний кристал.  оли руйн≥вник йшов по тротуару, з правого ≥ з л≥вого боку сто€ли висок≥ будинки не далеко, в≥н побачив парк там "здорового" мужика ≥ п≥шов за ним до парку в≥дпочинку.

ћужик йшов по парку, €к раптом перед ним з'€вивс€ незнайомець ≥ сказав: - ¬≥ддай мен≥ ср≥бний кристал!

- який ще ср≥бний кристал, у мене, його немаЇ - в≥дпов≥в мужик.

- Ќ≥, Ї у тебе ср≥бний кристал - сказав незнайомець ≥ перетворивс€ св≥й справжн≥й вигл€д.

’арактеристика –уйн≥вника.

÷€ ≥стота схоже на величезного м'€зистого велетн€, ноги ≥ руки у нього м'€зист≥ ≥ дуже сильн≥. ќч≥ у нього червон≥ ≥ дуже зл≥. √олова в нього була овальна з гострими вухами з двох стор≥н. “≥ло у нього з твердоњ вулкан≥чноњ маси. …ого сила була в њњ руйн≥вне палиц≥, за допомогою €кого, в≥н в одну мить зруйнувати все м≥сто.

–уйн≥вник п≥дн€в руку вгору ≥ за допомогою своЇњ сили, викликав з земл≥ кам'€ну дошку. ƒошка виросла за жертвою. –уйн≥вник махнув другою рукою, жертву неспод≥вано схопили зал≥зн≥ ланцюги ≥ прикували жертву до дошки.

- ј тепер подивимос€, що у тебе Ї.

–уйн≥вник махнув правою рукою, ≥ жертва в≥дчайдушно крикнула:

- аааааааааа! ≤ на голов≥ жертви вир≥с паросток ≥ тут же розпустив своњ пелюстки, з'€вивс€ с€ючий ср≥бний кристал.  ристал с€€в к≥лька секунд ≥ почорн≥в.

- ѕрокл€тт€! -†крикнув –уйн≥вник.

≤ тут з'€вл€ютьс€ два кристал≥чних воњна.

- як ти посм≥в захопити жертву?

- я кристал≥чний воњн, а € «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн!

- ћи воњни справедливост≥! -  рикнули вони.

-ўо? -  рикнув –уйн≥вник.

- Ќу що ж, подивимос€, на що ви здатн≥.

-√отовьтесь ƒо смерт≥, кристал≥чн≥ воњни.

–уйн≥вник вийшов на асфальтову дорогу ≥ вдарив своњм руйн≥вним посохом по асфальту. ¬≥д удару асфальт тр≥снув, ≥ тр≥щина поб≥гла по асфальту в сторону, де сто€ли ми. Ѕ≥гла тр≥щина перетворилас€ на руйн≥вну хвилю, ми злет≥ли вгору над проходить тр≥щиною.

«емл≥ кристал≥чний воњн полет≥в в к≥нець втекла тр≥щини, спустивс€ на асфальт ≥ вдарив своњм посохом по асфальту, тр≥щина д≥йшла до нього ≥ р≥зко повернула в протилежний б≥к, до того ж тр≥щина сходилас€ в одне ц≥ле.

- ўо? -  рикнув руйн≥вник.

- Ќу що ж, подивимос€, €к ти «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн волод≥Їш своЇю зброЇю†- « цими словами руйн≥вник вит€гнув св≥й руйн≥вний меч.

«емл≥ кристал≥чний воњн теж вит€гнув св≥й меч.

- ѕриготуйс€ кристал≥чний воњн, €к т≥льки € його повалю на землю, ти повинен знищити його - сказав мен≥ «емл≥ кристал≥чний воњн.

- ƒобре - сказав €.

- я готовий до бою†-  рикнув «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

- Ќу що готуйс€ до своЇњ смерт≥ «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

–уйн≥вник п≥дн€в св≥й руйн≥вний меч над собою ≥ вдарив по асфальту з великою силою, асфальт вибухнув ≥ злет≥в вгору ≥ перетворивс€ руйн≥вну земл€ну хвилю. «емл€на хвил€ б≥гла на велик≥й швидкост≥, п≥дбираючи всю масу твердого асфальту, €ка йшла пр€мо на «емлекр≥сталл≥ческого воњна. «емл≥ кристал≥чний воњн злет≥в вгору в той момент, коли величезна земл€на хвил€ налет≥ла на нього.

–уйн≥вна хвил€ пройшла повз, коли «емл≥ кристал≥чний воњн знаходивс€ 30 фут≥в над землею.  оли руйн≥вна хвил€ пройшла, «емл≥ кристал≥чний воњн спустивс€, на землю ≥ сказав:

- ј тепер подивимос€, на що ти здатний, проти моЇњ сили.

«емлекр≥сталл≥ческ≥й вит€гнув св≥й руйн≥вний вогненний посох, ударив об землю ≥ сказав:

- —ила земл≥ поверни все зруйнована в попередн≥й стан.

ѕ≥д ногами затремт≥ла земл€ ≥ розступилас€ на дв≥ половини ≥ з тр≥щини вилет≥ла вогненний пот≥к розжареноњ маси. ћаса перетворилас€ в Ђасфальтнихї, земл€ну хвилю. ѕоб≥гла з великою швидк≥стю в б≥к –уйн≥вника. јсфальтна земл€на хвил€ б≥гла ≥ при цьому п≥дбирала др≥бн≥ частинки разрушенного асфальту, в твердий св≥жо-гар€чий асфальт. јсфальтна тверда хвил€ п≥дн€лас€ над –уйн≥вником ≥ миттЇво накрила його, перетворивши асфальтн≥ дорогу свого попереднього стану.

- Ќе може бути, цього - ¬стиг, крикнути –уйн≥вник, його тут же накрила, величезна маса твердого асфальту, перетворившись в твердий дорожн≥й асфальт.

–аптом твердий асфальт тр≥снув, злет≥в вгору ≥ розлет≥вс€ р≥зн≥ боки. ≤з земл≥ з'€вивс€ –уйн≥вник ≥ сказав њм:

-Ќепогано, але ти мене не переможеш. - “об≥ прийшов к≥нець «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн, € розрубаю тебе на шматочки.

- ÷е ми ще подивимось†-  рикнув у в≥дпов≥дь «емл≥ кристал≥чний воњн.

–уйн≥вник вит€гнув руйн≥вний меч ≥ перейшов до ближнього бою, «емл≥ кристал≥чний воњн теж вит€гнув св≥й руйн≥вний меч ≥ п≥д≥йшов до –уйн≥вников≥. –уйн≥вник п≥дн€в св≥й величезний руйн≥вний ≥ махнув ним, вдаривши по ньому, але в≥н в≥дбив його удар своњм огненно- руйн≥вним мечем, розламавши його меч по ѕалама. «емлекр≥сталл≥ческ≥й тут же махнув, вдаривши –уйн≥вника, мечем по голов≥, в≥д удару –уйн≥вник впав на землю ≥ тут же розтанув. јле туг≥ше хвилину земл€ затремт≥ла, тр≥снула ≥ вилет≥ла вгору, з-п≥д земл≥ з'€вивс€ сам –уйн≥вник ≥ сказав:

- ¬и колись мене не знищите!†-  рикнув њм –уйн≥вник.

я п≥дн€в св≥й маг≥чний жезл вогн€ного св≥тла ≥ крикнув: - ¬огненний св≥тло знищ це ≥стота!

≤ тут з'€вивс€ з пов≥тр€ вогненний сл≥пуче св≥тло ≥ вразив –уйн≥вника, в≥д вогн€ного сл≥пучого св≥тла в≥н почав розчин€тис€.

- Ќеееееет! -†крикнув руйн≥вник в≥д пекучого болю ≥ розчинивс€.

–озд≥л трет≥й

ѕќя¬ј ¬≤’–≈ –≤—“јЋЋ≤„≈— ќ√ќ ¬ќ»Ќј.

ѕритулок їƒї.

≤нгл≥нус д≥знавс€, що його воњна знищили €к≥сь кристал≥чн≥ воњни, тод≥ ≤нгл≥нус закликав третього воњна Ѕур≥транкуса.

≤ тут н≥зв≥дки з'€вивс€, величезний вихор ≥ в≥дразу прийн€вши, св≥й вигл€д сказав йому: - ўо завгодно моЇму панов≥.

- ≤ди в м≥сто ≥ принеси мен≥ ср≥бний кристал.

- —лухаю м≥й пан - сказав Ѕур≥транкус, тут же закружл€в ≥ розчинивс€ в пов≥тр≥.

√ Ќью-…орк.

ћ≥ський парк в≥дпочинку.

ћинуло з того моменту два м≥с€ц≥, в коледж≥ розпочалис€ л≥тн≥ кан≥кули.

я ≥ ≤нглес гул€в, по алењ парку розгл€даючи, красиву картину по всьому парку сто€ли велик≥ дерева з зеленим лист€м. ¬ —ередин≥ парку лежала довга але€, з л≥ва ≥ справа сто€ли гарн≥ зелен≥ кущ≥, а також по всьому парку сто€ли стовпи з л≥хтар€ми, €к≥ висв≥тлювали всю алею парку. як, раптом побачили п≥дл≥тка, в≥н миттЇво закружл€в ≥ перетворивс€ величезний вихор. ѕ≥дн€вс€ до самих верх≥вок дерева ≥ поск≥давал все сух≥ г≥лки з дерева. ¬ихор спустивс€, ≥ прийн€в людську подобу ≤нглес ≥

€ побачили, знак бур≥:

ћи п≥д≥йшли до нього, € звернувс€ до незнайомц€:

- ћи знаЇмо, хто ти, ми побачили у тебе на лоб≥ знак бур≥.

- я кристал≥чний воњн, € можу, над≥лити тебе кристал≥чноњ силою ≥ ти станеш, ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥м воњном.

я миттЇво зас€€в сл≥пучим св≥тлом, притому €скраве св≥тло висв≥тлив половину парку. –аптом з €скравого св≥тла вилет≥в вогненна кул€ ≥ ув≥йшов в т≥ло стоњть п≥дл≥тка. ¬≥н в≥дчув вогненно-вихревую силу Ѕурев≥й в≥тру, закружл€в, злет≥в ≥ вз€в буремний кристал≥чний вигл€д.

” прав≥й руц≥ в≥н тримав вогненно руйн≥вний меч бур≥, а в л≥в≥й руц≥ тримав маг≥чний жезл вогненноњ бур≥.

’арактеристика ¬≥хрекр≥сталл≥ческого воњна

¬≥н за допомогою свого вогненно-разруш≥телного меча бур≥, знищував будь-€ких ворог≥в, за допомогою своЇњ сили ≥ жезла бур≥, в≥н м≥г, захопити, все що трапл€лас€, йому на шл€ху перетворившись, величезний вихор. ≤ знищити, перетворившись на вогн€ну бурю.

√. Ќью-…орк.

“имчасове в≥кно в≥дкрилос€, ≥ зв≥дти вилет≥в, великий вихор, прийн€вши людську подобу, Ѕур≥транкус п≥дн€вс€ вгору ≥ полет≥в шукати свою жертву. ¬≥н залет≥в у парк в≥дпочинку ≥, побачивши чолов≥ка, середн≥х рок≥в, пот≥м почав пов≥льно спускатис€ на землю. „олов≥к побачив, що €кийсь дивний чолов≥к спускавс€ до нього на землю ≥ дививс€ на нього дивовижними очима. Ѕур≥транкус спустивс€ ≥ п≥д≥йшов чолов≥ков≥ ≥ сказав:

- я хочу подивитис€ тв≥й ср≥бний кристал.

- який ще ср≥бний кристал, у мене немаЇ такого кристала†- —казав чолов≥к незнайомцю.

- Ќ≥, у тебе Ї ср≥бний кристал†- ѕовторив незнайомець, ≥ тут же махнув рукою ≥ знайшов св≥й справжн≥й вигл€д.

’арактеристика Ѕур≥транкуса.

÷€ ≥стота вигл€дало великий „орний вихор ≥ мало величезну руйн≥вну силу „орного урагану. ¬≥н м≥г зруйнувати все м≥сто, залишаючи п≥сл€ себе велик≥ руйнуванн€.

Ѕур≥транкус махнув рукою ≥ за допомогою своЇњ сили, п≥дн€в свою жертву в пов≥тр€ ≥ прикував його до невидимоњ ст≥ни, пот≥м в≥н махнув, ≥ншою рукою, жертва в пов≥тр≥ в≥дчула, дуже великий б≥ль ≥ тут же крикнула:

-јааааааааа! -†≥ тут же втратила св≥дом≥сть.

Ќа голов≥ жертви, неспод≥вано вир≥с паросток ≥ розпустив своњ пелюстки ≥ на кв≥тц≥ з'€вивс€ с€ючий ср≥бний кристал, але к≥лька хвилин в≥н почорн≥в.

- ѕрокл€тт€? - крикнув з≥ злост≥ Ѕур≥транкус.

≤ тут позаду нього з'€вл€ютьс€ воњни:

 ристал≥чний воњн з жезлом вогн€ного св≥тла.

«емл≥ кристал≥чний воњн з посохом вогненноњ лави земл≥.

¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн з жезлом руйн≥вною силою вогненноњ бур≥.

- як ти посм≥в захопити цю людину?

- ћи воњни справедливост≥, ми не дамо тоб≥ захопити цю нещасну жертву.

-ўо?†-  рикнув Ѕур≥транкус.

- ¬етротранкус, до мене м≥й, пом≥чник.

∆ертва, що висить, в пов≥тр≥ запаморочилас€, перетворившись „орний кокон.

«в≥дти вилет≥в величезний вихор, в≥н кружл€в дуже сильно, прийн€в форму привида ≥ звернувс€ до пана:

-я “ут, м≥й пан.

- –озберис€, зн≥ми, а мен≥ пора†- —казав Ѕур≥транкус, ступивши, тому ≥ розчинивс€.

¬етротранкус закружл€в з такою силою, що пил п≥дн€лас€ вгору, перетворившись в ураган.

¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн теж закружл€в, але в зворотну сторону, перетворившись на величезний вихор, пот≥м вихор перетворивс€ на потужний ураган.

ƒва урагану кружл€ли, навпроти один одного, раптом один з них зб≥льшив, свою масу ≥ всмоктав масу ≥ншого урагану ≥ перетворивс€ у вогн€ний ураган. —палахнувши вогненним полум'€м, велика струм≥нь полум'€ п≥дн€лас€, розширила, свою вогненну масу, поглинувши, весь ураган ≥ опустилас€ до земл≥. ¬огн€на маса урагану стиснула ≥стота всередин≥, ≥стота неспод≥вано пахнуло вогненним полум'€м ≥ закричало в≥д жахливого болю:

- Ќеееееет - з вогн€ного урагану випав чолов≥к, упавши на землю без св≥домост≥. ¬огн€ний ураган неспод≥вано розчинивс€ ≥ на його м≥сц≥ з'€вивс€ ¬ихоро кристал≥чний воњн.

√Ћј¬ј „≈“¬≈–“ј.

ѕќя¬ј ћќЋЌ≤ –≤—“јЋЋ≤„≈— ќ√ќ ¬ќ»Ќј.

ѕритулок їƒї.

 оли Ѕур≥транкус повернувс€, в притулок ≤нгл≥нус покликав, його, коли той з'€вивс€ перед ним.

- „ому ти не знайшов ср≥бний кристал? -†звернувс€ ≤нгл≥нус.

-ћ≥й ѕовелитель, € шукаю його†- ¬≥дпов≥в Ѕур≥транкус.

- “и мене п≥дв≥в мене, геть з "моњх" глас.

Ѕур≥транкус вклонивс€ ≥ зник у пов≥тр€ному простор≥.

≤нгл≥нус закликав четвертого пом≥чника ћолн≥каруса

’арактеристика ≤стоти.

÷€ ≥стота була без ф≥зичного т≥ла, воно з'€вилос€ з самоњ кульовоњ блискавки. “ут же блиснула блискавка, ≥ з'€вивс€ ћолн≥карус ≥ сказав:

-ўо «авгодно буде моЇму панов≥?

-≤ди ¬ м≥сто ≥ принеси мен≥ ср≥бний кристал.

-“ак пане†- —казав ћолн≥карус.

ѕ≥сл€ кан≥кул ≤нглес, € ≥ ¬≥х≥рЄк йшли до коледжу близько сьомоњ години ранку через парк. ≤ раптом н≥зв≥дки блиснула блискавка, ≥ з'€вилос€ б≥лу хмару, на ньому сид≥в п≥дл≥ток.  оли в≥н подививс€ вниз, то побачив, що його звуть внизу.

ѕ≥дл≥ток спустивс€, на землю, € побачив, знак блискавки у нього на лоб≥:

я п≥д≥йшов до незнайомц€ ≥ сказав:

- я знаю, хто ти, € кристал≥чний воњн, € над≥лю тебе кристал≥чноњ силою, ≥ ти станеш ћолн≥≥кр≥сталл≥ческ≥м воњном.

я зас€€в сл≥пучим св≥тлом, зв≥дти вилет≥в вогненна кул€ ув≥йшов в т≥ло п≥дл≥тка. ћайкл в≥дчув блискавичну силу ≥ покривс€ дуже потужною енерг≥Їю з н≥г до голови. ≈нерг≥€ перейшла в тверду форму ћолн≥≥кр≥сталл≥ческого воњна. ўо злет≥в, вгору в≥н розсунув, руки в р≥зн≥ боки. ” прав≥й руц≥ з'€вивс€ вогненний блискавичний меч, а в л≥в≥й з'€вивс€ жезл вогненноњ кульовоњ блискавки.

’арактеристика ћолн≥≥кр≥сталл≥ческого воњна.

¬≥н за допомогою своЇњ сили, може перем≥щатис€ з≥ швидк≥стю блискавки.

¬оњн може знищити своњх ворог≥в за допомогою свого блискавичного меча, а також жезла вогненноњ кульовоњ блискавки.

√. Ќью-…орк.

ћолн≥карус з'€вивс€ "центр≥" м≥ста, в≥н був високо над м≥стом ≥ побачив безл≥ч високих будинк≥в, пот≥м в≥н знайшов людську подобу ≥ спустивс€ на асфальтову дорогу посеред вулиц≥ ≥ п≥шов шукати свою жертву.

ћолн≥карус ходив по вулиц≥, але не знайшов п≥дход€щоњ жертви, в≥н тут же злет≥в у небо ≥ полет≥в шукати жертву в ≥ншому м≥сц≥.

 ≥лька хвилин п≥зн≥ше. ћолн≥карус побачив здорового м'€зистого мужика.

¬≥н простежив за ним до безлюдного провулка ≥ коли мужик йшов по дороз≥, раптом перед ним просверкала, блискавка ≥ з'€вилос€, в пов≥тр≥ блискавичне ≥стота.

≤стота спустилос€ до нього ≥ сказала:

- ћен≥ потр≥бна тво€ ср≥бний кристал!

- який ще кристал, € не розум≥ю вас, що ви говорите?†- ѕовторив мужик.

“ут ћолн≥карус за допомогою своЇњ сили, п≥дн€в жертву вгору ≥ прикував жертву до невидимоњ дошц≥, пот≥м жертву обхопили зал≥зн≥ ланцюги ≥ сильно притиснули руки ≥ ноги жертви. ћолн≥карус махнув рукою ≥ у жертви вир≥с стеблинка ≥ в≥дразу розкрив своњ пелюстки, на кв≥тц≥ з'€вивс€ с€ючий ср≥бний кристал, але в≥н в≥дразу почорн≥в.

- ѕрокл€тт€ -  рикнув ћолн≥карус розсердившись.

≤ тут позаду нього з'€вл€ютьс€ воњни:

 ристал≥чний воњн з жезлом руйн≥вного вогн€ного св≥тла.

«емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн з посохом руйн≥вною силою вогненноњ лави земл≥.

¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн з жезлом руйн≥вною силою ураганного вихору.

ћолн≥кр≥сталл≥ческ≥й воњн з жезлом ударно руйн≥вною силою вогненноњ кульовоњ блискавки.

- як ти см≥Їш знущатис€ над нещасною жертвою.

- ћи кристал≥чн≥ воњни, ми покараЇмо тебе за цей злочин -  рикнули вони.

- ўо? -†крикнув ћолн≥карус.

- ƒо мене м≥й пом≥чник, √ромобарабанус.

∆ертва в неб≥ потемн≥ла, перетворившись, в блискавичний кокон три хвилини п≥зн≥ше з'€вилос€, ≥стота, воно було величезне ≥ великими барабанами з двох стор≥н:

- —лухаю вас, пане.

- –озберис€ з ними†- —казав ћолн≥карус.

- —лухаю, м≥й пан - —казало ≥стота.

ћолн≥карус перетворивс€ в блискавку ≥ зник.

я сказав своњм воњнам:

- Ќам потр≥бно з'Їднатис€ в одне ц≥ле, щоб створити звуконепроникний маг≥чний щит.

«≥бравшись в Їдине коло, ми з'Їднали руки м≥ж собою, з'€вивс€ захисний, звуконепроникний маг≥чний купол.

√ромобарабанус тут же почав бити в своњ громов≥ барабани:

- Ѕах-бум, Ѕах-бум, Ѕах-бум.

¬≥н бив у барабани так сильно, що в м≥ст≥ вс≥ стекла розбилис€ вщент, але коли побачив, що щит кристал≥чних воњн≥в не розбивс€, в≥н почав ще сильн≥ше бити, але знесил≥в ≥ перестав бити в своњ барабани.

“ут ћолн≥кр≥сталл≥ческ≥й воњн п≥дн€в св≥й жезл вогненноњ кульовоњ блискавки ≥ крикнув:

- ”дар кульовоњ блискавки, вперед!

Ќ≥зв≥дки з'€вилас€ вогненна кульова блискавка ≥ вдарила в його громов≥ барабани, ≥ вони роз≥рвалис€ на др≥бн≥ клаптики.

я п≥дн€в св≥й жезл перед собою ≥ крикнув:

÷≥люща хвил€, вогн€ного св≥тла, в б≥й.

Ќ≥зв≥дки з'€вилас€ вогненна зц≥лювальна хвил€ ≥ вразила √ромобарабануса.

¬огн€на хвил€ вразила √ромобарабануса, кр≥зь його т≥ло, в≥н в≥д жахливого болю крикнув: - Ќеееееет, ”м≥≥≥-–аааа-ю.†≤ тут же розчинивс€ в пов≥тр≥, на земл≥ залишивс€ т≥льки людина.

–озд≥л п'€тий.

ѕќя¬ј «¬®«ƒЌќ –≤—“јЋЋ≤„≈— ќ√ќ ¬ќ»Ќј.

ѕритулок їƒї.

 оли ћолн≥карус з'€вивс€ в притулок, ≤нгл≥нус покликав його до себе ≥ сказав:

-“и «найшов ср≥бний кристал?

-Ќ≥, ћ≥й пан, але знайду його - в≥дпов≥в ћолн≥карус.

- ≤ди геть з моњх очей - сказав ≤нгл≥нус.

ћолн≥карус вклонивс€ ≥ зник.

≤нгл≥нус покликав до себе „ернотенюса, п'€того пом≥чника.

« т≥н≥ вийшло ≥стота схоже на чорну т≥нь за формою людини, але його рук не було видно, тому що в≥н був весь чорний.

- ўо буде завгодно панов≥ моЇму?- ѕоклонившись, сказав „ернотенюс.

- ≤ди в м≥сто ≥ принеси мен≥ ср≥бн≥ кристали.

- “ак, м≥й пан сказав -†„ернотенюс ≥ пропав.

ѕ≥вн≥ч.

я чекав п'€того воњна з най€скрав≥шоњ з≥рки. ’вилину п≥зн≥ше, величезна €скрава з≥рка впала на м≥сце зустр≥ч≥, це був, с€ючий хитав.

« шатла вийшов «ор€ний воњн, € над≥лив його кристал≥чноњ силою ≥ в≥н перетворивс€ в «ор€но-кристал≥чного воњна, воњн так €скраво с€€в б≥лим сл≥пучим св≥тлом, що коли з'€вивс€ „ернотенюс, в≥н в≥дразу осл≥п в≥д €скравого сл≥пучого св≥тла, не витримавши, пропав "пов≥тр≥".

’арактеристика «вЄзднокр≥сталл≥ческого воњна.

¬≥н перемагав за допомогою свого вогн€ного зор€ного меча, а знищував своњх ворог≥в, жезлом сл≥пучоњ €скравоњ з≥рки.

ѕ'€теро друз≥в вир≥шили в≥дпочити в парку в≥дпочинку на вих≥дн≥.

я, ≤нглес, ¬≥х≥рек, ћайкл, «арку, п≥шли в парк в≥дпочинку.

¬ середин≥ парку, ми знайшли гарне м≥сце дл€ в≥дпочинку ≥ розташувалис€ в затишному м≥сц≥, б≥л€ дерева.  оли накрили ст≥л, ми п'€теро друз≥в добре нањлис€, до в≥двалу, раптом з т≥н≥ дерева вийшла т≥нь ≥ перетворилас€ в людську т≥нь, вона махнула рукою ≥ перетворилас€ в мужика.

ƒо компан≥њ п≥д≥йшов чолов≥к весь у чорному од€з≥ ≥ з темними окул€рами на очах ≥ запитав нас:

-’лопц≥, я колекц≥онер ср≥бних кристал≥в, € шукаю њх уже ш≥сть м≥с€ц≥в, але не можу знайти. - ћоже, ви мен≥ п≥дкажете, де знаход€тьс€?

-ћи не знаЇмо - ¬≥дпов≥ли ми.

-ј я так не думаю,†в≥н потемн≥в ≥ перетворивс€ на чорну т≥нь ≥ сказав нам:

-я „ернотенюс, а тепер € заберу у вас "ср≥бн≥" кристали.

-÷е ми ще подивимось†- —казав €.

я п≥дн€в свою праву руку, долонею догори крикнув:

-—ила ¬огн€ного св≥тла, з'€вис€?

я злет≥в, закружл€в ≥ перетворивс€ у вогн€ний св≥тло, а пот≥м перетворивс€ на кристал≥чного воњна.

≤нглес п≥дн€в свою праву руку долонею вгору ≥ крикнув:

- —ила вогненноњ лави, з'€вис€?†“ут нев≥дома сила схопила його, в≥н закрутивс€ ≥ проваливс€ п≥д землю, через хвилину земл€ затремт≥ла, тр≥снула, ≥ вилет≥ла, вгору ≥ з-п≥д земл≥ з'€вивс€, сам «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

¬≥х≥рек п≥дн€в свою праву руку долонею вгору ≥ крикнув:

- —ила вогненноњ бур≥, з'€вис€?

“ут в≥н злет≥в, закружл€в у величезний вихор ≥ перетворивс€ в ¬≥хрекр≥сталл≥ческого воњна, опустившись на землю.

ћайкл п≥дн€в свою праву руку долонею вгору ≥ крикнув:

- —ила вогненноњ кульовоњ блискавки, з'€вис€?

“ут заблищала блискавка, доторкнувшись, до руки ћайкла ≥ п≥дхопила, його, в≥н злет≥в, закружл€в ≥ перетворивс€ ћолн≥≥кр≥сталл≥ческого воњна з жезлом вогненноњ кульовоњ блискавки.

«арку п≥дн€в свою праву руку долонею вгору ≥ крикнув:

- ¬огн€на сила осл≥плюЇ з≥рки, з'€вис€?

“ут в≥н злет≥в вгору ≥ засв≥тивс€ €скравим сл≥пучим св≥тлом, в≥д €скравого сл≥пучого св≥тла „ернотенюс неспод≥вано осл≥п, в≥н тут же закрив своњми руками своњ оч≥. яскраве св≥тло висв≥тлив половину парку, зв≥дти з'€вивс€, сам зор€но-кристал≥чний воњн.  оли €скраве св≥тло пропав, „ернотенюс прозр≥в, ≥ тут кристал≥чн≥ воњни сказали, йому:

-я,  ристал≥чний воњн.

-я, «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

-я, ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

-я, ћолн≥кр≥сталл≥ческ≥й воњн.

- ј €, зор€не-кристал≥чний воњн.

- ћи кристал≥чн≥ воњни, ми не дозволимо тоб≥ захопити ср≥бн≥ кристали.

-ўо? Ќе може бути цього, ви кристал≥чн≥ воњни, ну що ж, подивимос€, на що ви здатн≥ - —казав „ернотенюс.

 о мне, мо€ пом≥чниц€, „ерноветкус.

« т≥н≥ вийшло ≥стота схоже на т≥нь з дванадц€тьма руками.

’арактеристика „ернотенюса.

÷€ ≥стота була т≥нню, у нењ не було ф≥зичного т≥ла, але у нењ було дуже багато довгих рук. ¬она хапала, ними своњх ворог≥в замотуючи, њх в чорн≥ стр≥чков≥ кокони.

- —лухаю, м≥й пан†- —казав „ерноветкус.

- «ахопи цих кристал≥чних воњн≥в, забери у них ср≥бн≥ кристали ≥ заодно розбий њх зброњ†- —казав „ернотенюс своЇњ пом≥чниц≥.

—лухай, м≥й пан!

-√отовьтесь ƒо своЇњ смерт≥†-  рикнула „ерноветкус.

¬ одну мить вона випустила на нас своњ довг≥ стр≥чков≥ руки ≥ схопила, пот≥м забрала у нас наша збро€ ≥ розбила об стоњть недалеко товсте дерево.

ћи не встигли нав≥ть поворухнутис€, €к тут же були схоплен≥ "довгими" чорними л≥тами, з н≥г до самоњ голови.

ƒо нас воњнам п≥д≥йшов „ернотенюс ≥ сказав:

- ј тепер € подивлюс€ на ваш≥ ср≥бн≥ кристали.

„ернотенюс махнув, своЇю правою рукою ≥ на наших головах виросли, паростки ≥ розпустили своњ пелюстки. «'€вилис€ на пелюстках кв≥тки п'€ть золотих кристал≥в, вони тут же перетворилис€ в п'€ть ср≥бних кристал≥в.

"—р≥бн≥" кристали злет≥ли вгору ≥ з'Їдналис€ в один ср≥бна кул€.

—р≥бна кул€ зас€€в €скравим сл≥пучим св≥тлом, ≥ засл≥пив „ерноветкуса ≥ „ернотенюса. —р≥бна кул€ п≥длет≥в до нас ≥ допомогою своЇњ сили зв≥льнив нас, ми опустилис€ на землю.

 ул€ п≥длет≥в до моњх долон€х рук ≥ доторкнувс€ до них, миттЇво з'€вилис€ п'€ть зброњ

∆езл вогненно-ср≥бною сили руйн≥вного св≥тла.

∆езл руйн≥вного ударного урагану.

∆езл руйн≥вною вогненною блискавичноњ блискавки.

ѕосох вогненноњ розривноњ лави земл≥.

∆езл «ор€ною руйн≥вноњ сили осл≥плюЇ зор€ного пилу.

“ут ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн п≥дн€в свою зброю, коли сл≥пуче св≥тло зник ≥ крикнув:

- ¬огненн≥ кульов≥, ударн≥ блискавки в б≥й.

Ќ≥зв≥дки з'€вилис€ кульов≥ блискавки, перетворилис€ в ударн≥ вогн€н≥ кульов≥ блискавки ≥ вразили „ерноветкуса. ≤стота в≥дкинуло в сторону, на м'€кий грунт.

- ўо, у вас нова збро€? - «в≥дки воно у вас?

- Ќу що ж подивимос€, на що ви здатн≥!

- „ерноветкус знищ кристал≥чних воњн≥в - сказав „ернотенюс.

„ерноветкус з≥брав вс≥ своњ сили ≥ п≥шов в атаку, але ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн вит€гнув св≥й блискавичний меч ≥ поб≥г до нього назустр≥ч.

¬≥н зб≥льшив свою швидк≥сть ≥ миттЇво розрубував вс≥ г≥лки, €к≥ наближалис€ до нього. “ут ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн закружл€в, перетворившись, в величезний ураган. Ќалет≥в, на „ерноветкуса ≥ засмоктав його всередину своЇњ маси.

”раган спалахнув вогн€ним полум'€м, перетворившись на вогн€ну штормовий ураган, пот≥м вогненний штормовий ураган стиснув всю свою вогненну масу, ≥стота всередин≥ ц≥Їњ маси закричало в≥д болю.

- Ќеееееет!

≤ миттЇво згор≥ло вогненним полум'€м, перетворившись, с≥рий поп≥л.

Ѕурев≥й вогненний шторм зник, нанести ¬огненного шторму з'€вивс€ ¬еличезний вихор ≥ роз≥гнав поп≥л в р≥зн≥ боки.

- Ќу що ж, доведетьс€ вас самому знищити†- —казав „ернотенюс.

¬≥н з≥брав своњ енергетичн≥ сили в великий чорний кул€ ≥ крикнув:

- „орний поглинаЇ кул€ в б≥й.

„орний кул€ п≥дн€лас€ вгору ≥ почав крутитис€ з дуже великою швидк≥стю, притому в≥н почав всмоктувати в свою „орну масу все, що йому трапл€лос€.

«ор€но-кристал≥чний воњн крикнув, п≥дн€вши над собою свою зброю:

- —л≥пучий руйнуЇ кул€ поглинь чорну порожнечу.

Ќ≥зв≥дки з'€вивс€ величезний сл≥пучий кул€, с€€в сл≥пучим св≥тлом так, €к бут-то вийшло друге сл≥пуче сонце, раптом сл≥пуче с€юча кул€ розширив свою масу ≥ поглинув величезна чорна кул€ ≥ всю чорну порожнечу кул≥. —€юча кул€ покривс€ „орним св≥тлом, але з кул≥ вилет≥ли, сл≥пучо-б≥л≥ промен≥ ≥ кул€ знову зас€€в, ≥ тут же розчинивс€.

- ўо? -†крикнув в≥н.

- Ќе може бути цього†- ѕовторив „ернотенюс.

- Ќу, що ж, ви мене перемогли, але € не здаюс€, ми ще зустр≥немос€†- « цими словами в≥н в≥д≥йшов назад ≥ розчинивс€ в пов≥тр€ному простор≥.

–озд≥л шостий.

‘≤ЌјЋ№Ќј „ј—“»Ќј.

Ѕќ–ќ“№Ѕј ¬ “ќ„÷≤ Ђƒї ≤ «Ќ»ў≈ЌЌя «Ћј.

ѕритулок  ристал≥чних воњн≥в.

я з≥брав ус≥х воњн≥в ≥ сказав:

-ћи ѕовинн≥ знайти притулок ворог≥в ≥ знищити њх назавжди.

- «а допомогою телепортац≥њ ми перенесемос€ на далекий п≥вн≥ч, ми будемо в ц≥й точц≥†- я показав воњнам на мегающ≥ю зелених точку на мон≥тор≥.

 ≥лька хвилин п≥зн≥ше, ми з≥бралис€ в тому м≥сц≥, де знаходилас€ зелена точка на мон≥тор≥.

ћи з'Їдналис€ в один маг≥чне коло ≥ телепорт≥ровал≥сь на далеку п≥вн≥ч.

ѕритулок Ђƒї.

≤нгл≥нус викликав п'€ть брат≥в, через пару хвилин заблищала блискавка, налет≥ла велика хуртовина, налет≥в крижаний в≥тер, закружл€в сн≥говий вихор, з т≥н≥ з'€вилас€ т≥нь.

ѕ'€ть ≥стот п≥д≥йшли до пана ≥ сказали:

- ўо буде завгодно нашому пану - сказали вони вс≥ разом.

- ≤д≥ть, ≥ знищ≥ть " ристал≥чних воњн≥в". - ¬аше завданн€ за вс€ку ц≥ну не дати њм знайти наш притулок.

- —лухаЇмос€ наш пан†- ¬≥дпов≥ли вони.

„ерез п'€ть хвилин: ћи телепорт≥ровал≥сь на найдальший ≥ холодний континент п≥вн≥чного полюса, з ус≥х бок≥в дув сильний, але ми шили вперед все дал≥ ≥ дал≥. –аптом на нас подув такий сильний холодний в≥тер, що ми мало не перетворилис€ бурульки, але «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн д≥став св≥й вогненний посох ≥ стукнув об землю, п≥д ногами у нас затремт≥ла, земл€ ≥ з-п≥д земл≥ вилет≥в, вогненна кул€. ¬≥н злет≥в ≥ перетворивс€ нап≥вкруглий кул€ ≥ накрив нас. ’олодний крижаний в≥тер випарувавс€, але тут виникла ≥стота з самого льоду.

’арактеристика Ћюдоветрюса.

÷€ ≥стота складалос€ з самого льоду, його сила була в самому сильному в≥тр≥, €кий заморожував своњх ворог≥в в крижан≥ статуњ.

«ахисний коло не давав залет≥ти всередину, крижаному холодному холоду.

≤ тут «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн нам сказав:

- ≤д≥ть в цьому захисному кол≥ дал≥, т≥льки не виходьте попереду нього, а то в≥н може зникнути, а € затримаю це ≥стота.

- ƒобре - сказали ми,†п≥шли дал≥, а попереду них засувавс€ захисний п≥вколо.  оли вогненний захисний п≥вколо пройшов кр≥зь нього, тут же на нього налет≥в, холодний в≥тер ≥, виникла ≥стота, воно напустити дуже сильний холод, але «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн ударив своњм посохом об землю ≥ сказав:

- ¬огненна кул€ знищ це ≥стота.

Ќеспод≥вано затремт≥ла, земл€ ≥ з-п≥д земл≥ вилет≥в величезна вогн€на кул€ ≥ налет≥в, на ≥стота ≥ розтопило, його повн≥стю до самоњ земл≥ залишивши, одну мокру калюжу. ”же четверо нас йшло дал≥, але передн≥ з'€вилас€ н≥зв≥дки сн≥жна бур€, п≥дн€вс€, сн≥говий бурев≥й ≥ з'€вилос€, ≥стота.

’арактеристика ≥стоти з≥ сн≥говоњ бур≥.

÷€ ≥стота була сн≥жною бурею, воно могло задувати своњх ворог≥в в сн≥гов≥ замети, покриваючи њх величезною товщиною, перетворюючи њх в крижан≥ сн≥гов≥ кокони.

- ≤д≥ть, € знищу це ≥стота†- —казав ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

- ƒобре†- —казали ми.

≤стота з≥ сн≥говоњ бур≥ знайшло свою справжню форму ≥ сказало йому:

- √отуйс€ до смерт≥ ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

≤стота перетворилос€, в величезний сн≥говий буран ≥ напустив, на нього такий сн≥гопад, що не бачити н≥ неба, н≥ дороги.

¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн п≥дн€в свою зброю ≥ крикнув:

- ¬огненний вихор, знищ це ≥стота.

¬≥н в одну мить закрутивс€ ≥ перетворивс€ у вогн€ний вихровий буран ≥ налет≥в на сн≥жне ≥стота. ¬смоктав, його масу всередину вогненноњ маси розтопив, його сн≥гову масу у велику р≥дку масу. ¬ихор закружл€в у зворотний б≥к ≥ розкидав р≥дина в р≥зн≥ боки.

”же нас троЇ йшло дал≥, раптом на нашому шл€ху виникла ≥стота з кульовоњ блискавки, воно знайшло людську форму по своњй мас≥.

’арактеристика ≥стоти з кульовоњ блискавки.

÷€ ≥стота була кульовою блискавкою, у нењ не було ф≥зичного т≥ла, €к у першого ≥стоти. ¬оно вражало своњх ворог≥в своЇњ блискавичноњ силою, захоплюючи ворога кульовою блискавкою ≥ повн≥стю знищивши його.

ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн сказав:

- ≤д≥ть дал≥, € знищу це ≥стота.

- ƒобре - сказали ми, ≤ п≥шли дал≥.

“ут блискавичне ≥стота сказало:

- √отуйс€ до смерт≥ ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн.

- ÷е ми ще подивимось†- сказав в≥н.

¬≥н вит€гнув св≥й молн≥разруш≥тельний меч ≥ сказав, п≥дн€вши його вгору:

-ќгненно-–уйн≥вний меч в б≥й.

“ут в≥н опустив, св≥й меч п≥вколом ≥ з такою силою махнув, своњм мечем, що вогн€на блискавична хвил€ вразила блискавичне ≥стота в кульовоњ форм≥.

¬огн€на хвил€ розр≥зала все ≥стота на др≥бн≥ шматочки, ≥ воно тут же розчинилос€ в пов≥тр≥.

”же нас двоЇ йшло, дал≥ ≥ тут перед нами з'€вл€ютьс€, два ≥стоти.

 рижаний вихор ≥ „орна т≥нь.

- √отуйтес€ до своЇњ смерт≥ кристал≥чн≥ воњни.

- ÷е ми ще подивимос€, хто тут готуЇтьс€ до своЇњ смерт≥.

Ќеспод≥вано, перед нами з'€вл€ютьс€ ще три кристал≥чних воњна

«емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн, ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн, ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн.

¬≥н п≥дн€в свою зброю ≥ крикнув:

- «асл≥плюЇ зор€ний пил, знищ чорну т≥нь.

“ут же п≥дхопив ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн:

-ќгненний ”дар блискавки в б≥й.

“ут же з'€вилас€ зор€на осл≥плююча пил ≥ вразила чорну т≥нь, вона впала на землю без св≥домост≥, пот≥м ударила вогненна кульова блискавка по другому сут≥, вразивши його, ≥стота в≥дкинуло на землю ледве нап≥вживого.

я, п≥дн€вши, свою зброю сказав:

- ¬огн€на зц≥л€Ї сила ср≥бного св≥тла в б≥й.

“ут неспод≥вано з'€вивс€ €скравий сл≥пучий св≥тло з≥ ср≥бною спалахом ≥ перетворивс€ у вогн€ний зц≥л€Ї ср≥бний св≥тло ≥ знищив в≥дразу двох ≥стот.

ћи майже д≥йшли до притулку Ђƒї, €к раптом перед нами з'€вилос€ найголовн≥ше ≥стота з ≥стот ≥ сказало нам:

-¬аш √одину вже прийшов, а тепер, готуйтес€ до смерт≥.

“ут в≥н п≥дн€в свою руку вгору, пот≥м п≥дн€в другою руку долонею вгору, злет≥в вгору ≥ закружл€в, ≥ п≥рнув, п≥д землю ≥ тут же з-п≥д земл≥ вийшло, "вулкан≥чне" ≥стота. ћи поЇднали своњ руки м≥ж собою, з них вилет≥ли, ш≥сть елемент≥в ≥ з'Їдналис€, в один великий с€юча кул€ ≥ зв≥дти з'€вивс€, шостий воњн. ¬≥н ув≥йшов в моЇ т≥ло, у мене виросли велик≥ б≥л≥ крила, а в прав≥й руц≥ з'€вивс€ вогненний посох св≥тла.

- ўо, ще один кристал≥чний воњн?

-√отова ƒо своЇњ смерт≥, € знищу, тебе кристал≥чний воњн ≥ твоњх воњн≥в ≥ буду правити св≥том!

-’ахахаха - сказав в≥н, засм≥€вшись з≥ злою посм≥шкою.

≤нгл≥нус з≥брав своњ вогненн≥ сили в величезна вогн€на кул€ ≥ кинув на мене, €кий, що злет≥в у пов≥тр€, знаходивс€ перед ним.

я ¬огн€ний кристал≥чний воњн вит€гнув св≥й вогненний меч ≥ полет≥в на зустр≥ч вогненному кул≥.

я висунув, руку з вогненним мечем, ≥ вогненним посохом, ≥ з'Їднав њх в одне ц≥ле ≥ вдарив руйн≥вною вогненно-пучком по вогненному вулкан≥чному кул≥.  ул€ з≥ткнувс€ з руйн≥вною вогненною хвилею, в≥д удару вулкан≥чний кул€ вибухнув, на др≥бн≥ шматочки ≥ руйн≥вна св≥тлова хвил€ накрила, ≤нгл≥нуса, його роз≥рвало на шматки, в≥н т≥льки встиг крикнути:

- Ќеееееет.

¬сю земну кулю покривс€ руйн≥вною пучком, знищивши все зло на земл≥.

 ≤Ќ≈÷№ ѕ≈–Ўќѓ „ј—“»Ќ».

≈ѕ≤Ћќ√.

” перш≥й частин≥, герой роману по чист≥й випадковост≥ ставати кристал≥чним воњном, з того моменту в≥н починаЇ збирати команду кристал≥чних воњн≥в, дл€ того щоб знищити чисте зло, €ке вторглос€ на планету «≈ћЋя.

„ј—“»Ќј ƒ–”√ј.

 –»—“јЋ≤„Ќ≤ ¬ќѓЌ» «Ќќ¬” …ƒ”“№ ” Ѕ≤…

ѕ–ќЋќ√.

ѕрибульц≥ прилет≥ли з далекого майбутнього, пролет≥вши кр≥зь часов≥ ворота. ¬они пересл≥дували принца, €кий вт≥к в≥д них, в≥дкривши ворота часу. ѕринц знав, де живе кристал≥чний воњн, тимчасов≥ ворота в≥дкрилис€, ≥ зв≥дти вийшов принц, з'€вившись перед будинком ƒжона Ѕеркл≥.

√Ћј¬ј ѕ≈–Ўј.

ѕо€ва старшоњ сестри з майбутнього.

ѕринца звали ƒжок, натиснувши кнопку дзв≥нка, йому в≥дкрив м≥й батько, г≥сть преставивс€ йому далеким родичем ≥ сказав:

- ћожна покликати ƒжона, € його дуже далекий брат.

- ƒобре - в≥дпов≥в батько.

’вилину п≥зн≥ше в низ спустивс€ €, побачив 8-ми р≥чного хлопчика, невеликого зросту, чорн€вий з зеленими очима, в синьому жилет≥, жовтих шортах, б≥л€ нього вис≥в у пов≥тр≥ дуже дивна кул€ з антенами.

-ћен≥ ѕотр≥бно поговорити з тобою наодинц≥.

- ƒобре-сказав € ≥ запросив його до себе в к≥мнату.

ѕринц зайшов до мене в к≥мнату ≥ сказав:

-ћене «вуть ƒжок, € принц, прийшов з майбутнього, мого батька корол€ кристал≥чного воњна заточили у велик≥й маг≥чний кристал.

-ћо€ ћати, королева кристального м≥ста, послала мене по допомогу до тебе кристал≥чний воњн, вона сказала мен≥, що тебе звуть ƒжон Ѕеркл≥.

-  оли € в≥дправивс€ за допомогою до тебе, за мною п≥шли сл≥дом загарбники, але все-таки, € п≥шов в≥д них, допоможи мен≥, будь ласка, дуже прошу тебе.

- ƒобре-сказав €.

- ћожеш, залишитис€ у мене вдома ≥ н≥чого Ќе б≥йс€, ми будемо захищати тебе.

- ѕ≥демо до мене в притулок, € познайомлю тебе з моњми воњнами.

ћи спустилис€ на перший поверх, € в≥дкрив потайн≥ двер≥, за нею ви€вилас€ сходи, що ведуть в крињвку. ћи спустилис€ по сходах в самий низ.

я п≥д≥йшов до столу ≥ натиснув на кнопку ѕ. –.устройства, ≥ сказав:

- ¬с≥м кристал≥чний воњнам прибути в притулок.

≤ “”“ ¬—≈ ѕќ„»Ќј™“№—я!

—тарша сестра з'€вилас€ б≥л€ будинку, куди зайшов принц, вона д≥зналас€, що в≥н знаходитьс€ в будинку кристал≥чного воњна. ¬она заховалас€ за дерево ≥ стала чекати поки вдома н≥кого не залишитьс€. –аптом позаду будинку з'€вивс€ величезний вихор, в≥н пролет≥в навколо будинку ≥ перед в≥дкритим в≥кном в≥дразу пропав.

ѕритулок кристал≥чних воњн≥в.

« в≥дкритого в≥кна з'€вивс€ вихор ≥ прийн€в вигл€д ¬≥хрекр≥сталл≥ческого воњна. ѕот≥м просверкала, блискавка перед будинком ≥ н≥зв≥дки з'€вивс€, величезний блискавичний кул€ з блискучими ≥скрами на його поверхн≥, старша сестра сид≥ла за деревом дуже здивувалас€, коли блискавичний кул€ залет≥в у в≥дкрите в≥кно будинку. Ѕлискавичний кул€ залет≥в всередину будинку ≥ прийн€в вигл€д ћолн≥≥кр≥сталл≥ческого воњна. ’вилини через три затремт≥ла земл€ ≥ розступилас€, зв≥дти вийшов «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн, в≥н вдарив палицею, пот≥м земл€ у нього п≥д ногами закрилас€, в≥н злет≥в ≥ полет≥в у в≥дкрите в≥кно будинку.

¬≥н приземливс€ на п≥длогу притулку. Ќеспод≥вано на вулиц≥ стемн≥ло, ≥ з'€вивс€ сл≥пучий зор€ний св≥т, в≥н тут же залет≥в у в≥кно будинку ≥ пропав.

Ќа вулиц≥ знову стало св≥тло. ” нутр≥њ притулку з'€вивс€ «вЄзднокр≥сталл≥ческ≥й воњн.

 оли воњни були в збор≥, € кристал≥чний воњн сказав:

-÷ей ’лопчик принц з майбутнього, в≥н прийшов до нас за допомогою, ми повинн≥ допомогти йому знищити його пересл≥дувач≥в, €к≥ женутьс€ за ним.

¬≥н у велик≥й небезпец≥, ми будемо його по черз≥ охорон€ти парами.

- “и ≤нглес ≥ ти ¬≥х≥рЄк будете охорон€ти принца першими.

-добре -†сказали вони.

Ќа наступний день ≤нглес ≥ ¬≥х≥рЄк п≥шли з принцом ƒжок погул€ти в парк в≥дпочинку.  оли, вони прогулювалис€ парком, передн≥ми з'€вилас€ молода д≥вчина з довгим волосс€м, коричневого кольору.

ќд€гнена вона в джинсову безрукавку ≥ червону темну сп≥дницю.

’арактеристика старший сестри з майбутнього.

¬она волод≥ла замораживающей крижаний силою, перетворюючи своњх ворог≥в в тверд≥ крижан≥ статуњ.

- ¬≥ддайте мен≥ принца, а н≥-то пошкодуЇте про це.

-Ќ≥, ћи не в≥ддамо тоб≥ принца-†сказали у в≥дпов≥дь п≥дл≥тки.

¬они перетворилис€ в кристал≥чних воњн≥в:

- я, «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн, а € ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн.

- Ќу що ж подивимос€, на що ви здатн≥- сказала вона.

-  рижана сила в б≥й -†крикнула вона, п≥дн€ла руки перед собою ≥ з≥брала всю свою крижану силу в великий крижаний шар ≥ кинула на них.

¬еликий кул€ почала зростати, ≥ перетворивс€ в крижану буру ≥ налет≥в на них своЇњ величезна крижана маса.

“ут «емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн ударив своњм посохом об землю.

«емл€ здригнулас€, ≥ мить над ними з'€вивс€ захисний купол.  рижаний ураган вр≥завс€ в вогненний купол.  рижана маса перетворилас€ в р≥дку масу, ≥ розб≥глас€ в р≥зн≥ боки.

- ўо!-†крикнула вона.

« купола вилет≥в величезний вихор ≥ перетворивс€ на величезний ураган ≥ почав поглинати ц≥л≥ тони товстого крижаного сн≥гу, а пот≥м ураган перетворивс€ у вогн€ний шторм ≥ розтопив сн≥гову масу, €ка налет≥ла на них.

 оли крижаний сн≥гопад припинивс€, вогненний шторм теж пропав ≥ з'€вивс€ ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн. ¬≥н вит€гнув меч вогненноњ бур≥ ≥ махнув ним п≥вколом, з п≥вкола з'€вилос€ вогн€не вихровий к≥льце ≥ збило њњ з н≥г. ¬она в≥длет≥ла, покотилис€ на землю без св≥домост≥. Ќеспод≥вано з'€вивс€ €, п≥дн€в зц≥л€Ї жезл вогн€ного св≥тла над собою ≥ крикнув:

- ÷≥люща сила ср≥бного жезла, вогн€ного св≥тла, зц≥ли це крижане ≥стота.

Ќ≥зв≥дки з'€вивс€ сл≥пучий, €скравий, з ср≥бною спалахом кул€ ≥ знищив њњ заморожуючу силу.

¬она злет≥ла, з нењ вилет≥в чорний дух ≥ розчинивс€ в пов≥тр≥, а вона впала на землю без св≥домост≥. јле к≥лька годин по тому, прокинулас€, н≥чого не пам'€таючи.

–озд≥л другий.

ѕќя¬ј —≈–≈ƒЌ№ќѓ —≈—“–».

 осм≥чний корабель ≈ребус.

—ередн€ ≥ молодша сестра з братом д≥зналис€, що њхн€ старша сестра зрадила њх, тод≥ на землю вирушила середн€ сестра.

«емл€.

“имчасове в≥кно в≥дкрилос€, ≥ зв≥дти вийшла д≥вчина середнього в≥ку, вона була рудоволосоњ, рум'€ним обличч€м ≥ темно - карими очима.

Ѕула од€гнена в зелену футболку ≥ джинсов≥ шорти.

¬она з'€вилас€ перед будинком кристал≥чного воњна, ховалас€, за дерево ≥ стала, чекати поки вони п≥дуть, з дому.

ѕополудн≥ з принцом в парк п≥шли «арку ≥ ћайкл, вони, прогулюючись по парку, вони побачили, попереду стоњть д≥вчина ≥ чекаЇ кого - то.

«арка ≥ ћайкл, не звертаючи уваги, йшли дал≥, один вона неспод≥вано перегод≥ла њм дорогу ≥ сказала:

-ћен≥ ѕотр≥бен цей хлопчик, €кий стоњть б≥л€ вас.

-’то “и ≥ нав≥що тоб≥ цей хлопчик -†сказав д≥вчин≥ «арку.

-ћене звуть ћон≥ка, € блискавичне ≥стота.

“ут вона знайшла "≥стинний" вигл€д.

’арактеристика середньоњ сестри.

¬она волод≥ла блискавичною силою кульовоњ блискавки, за допомогою ц≥Їњ сили вона знищувала своњх ворог≥в на смерть. —ама вона вигл€дала €к блискавичне ≥стота, вона перебувала в неб≥, њњ блискавичне т≥ло виблискувало

-Ќегайно ¬≥ддайте мен≥ принца, а н≥-то про це пошкодуЇте-сказала вона загрозливим голосом.

- Ќ≥, ми не дозволимо, тоб≥, цього зробити.

≤ тут з'€вл€ютьс€ два кристал≥чних воњна:

«вЄзднокр≥сталл≥ческ≥й воњн, ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн.

- Ќу що ж, доведетьс€ вас знищити-†крикнула вона.

¬она з≥брала величезний блискавичний кул€ ≥ кинула на них, але ћолн≥кр≥сталл≥ческ≥й воњн вит€гнув св≥й блискавичний, руйн≥вний меч ≥ махнув ним. ћолн≥≥еностна€ руйн≥вна хвил€ з≥ткнулас€ з кульовими блискавками ≥ в≥дштовхнула њх назад.  ульов≥ блискавки полет≥ли в зворотну сторону ≥ вразили њњ саму. ” нењ волосс€ стало дибки, вона сто€ла вс€ зьерошанна€ ≥ впала на землю без св≥домост≥.

“ут з'€вивс€ €, п≥дн€в св≥й маг≥чний жезл зц≥л€Ї вогн€ного св≥тла ≥ сказав:

- ÷≥люща сила вогн€ного св≥тла, зв≥льни њњ.

Ќ≥зв≥дки з'€вилас€ вогненна осл≥плююча зц≥л€Ї св≥тла ≥ знищила силу середньоњ сестри, з нењ вилет≥в, чорний дим ≥ вона залишилас€, звичайною людиною.

 осм≥чний корабель Ђ≈ребусї.

 оли старший брат ≥ молодша сестра д≥зналис€, що њх сестри зрадили њх, тод≥ вони повернулис€ в майбутнЇ, корол≥вство „орного принца.

 оли, вони прийшли в тронний зал, п≥д≥йшли, до нього поклонившись, сказали:

- ¬аша висок≥сть, допомож≥ть нам, у нас б≥да, дайте нам жезл "руйн≥вного" кристала

- ƒобре -†сказав ѕринц.

- ћожете вз€ти жезл "руйн≥вного" кристала-сказав в≥н.

¬з€вши руйн≥вний жезл, вони повернулис€ на землю в минуле.

«емл€.

¬они з'€вилис€ на мосту, сестра п≥шла за принцом, а брат п≥дн€в жезл вгору ≥ крикнув:

- ћаг≥чний жезл "чорного" кристала, знищ це м≥сто.

јле позаду нього з'€вл€ютьс€ воњни:

 ристал≥чний воњн з жезлом вогненно - руйн≥вною, св≥тловий, ср≥бною сили.

«емлекр≥сталл≥ческ≥й воњн з посохом ударно руйн≥вною силою вибуховий лави.

¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн з жезлом огненно- "руйн≥вною" Ѕурев≥й смерчу.

ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн з жезлом ударно - руйн≥вною силою кульовоњ блискавки. ј «арку залишивс€ вдома з принцом ƒжок.

ћолодша сестра махнула рукою ≥ зникла, розчинившись "пов≥тр≥".

Ќеспод≥вано над мостом з'€вилас€ чорна д≥ра ≥ перетворилас€ ураганний смерч.

ћи п≥дн€ли зброю ≥ сказали:

- ќгненно - руйн≥вна ср≥бло св≥тлова сила вперед.

-ударна —ила руйн≥вною вогненноњ лави в б≥й.

¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн перетворивс€ на великий ураган, пот≥м ураган перетворивс€ на величезний смерч ≥ спалахнув вогн€ним полум'€м, а пот≥м, вогненний смерч вт€гнув чорну д≥ру в свою вогненну масу.

¬огн€ний смерч, спалахнув вогн€ним полум'€м ≥ зник в пов≥тр≥.

ј жезл руйн≥вного чорного кристала, вирвавс€, з рук брата ≥ вибухнув на др≥бн≥ шматочки, ≥ руйн≥вна сила перейшла, «емлекр≥сталл≥ческому воњну. ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн п≥дн€в свою зброю ≥ крикнув:

- ¬огн€на кульова блискавка, вибий ворога.

Ќ≥зв≥дки з'€вилас€ вогненна св≥тлова хвил€. «'Їдналас€ з вогн€ноњ кульовою блискавкою ≥ вогненноњ лавою, блискавична сила перетворилас€ в вогненн≥ блискавичн≥ блискавки з €скравим сл≥пучим св≥тлом ≥ вогненними лавного к≥льц€ми, ≥ налет≥ла, на брата вразивши, його наскр≥зь. ¬≥д сильного удару в≥н впав на землю без св≥домост≥. я злет≥в з моста на землю, п≥дн€в свою зброю ≥ сказав:

- ÷≥люща ср≥бна сила, зц≥ли його.

Ќ≥зв≥дки з'€вилас€ сл≥пуча, ср≥бна хвил€ ≥ зц≥лила старшого брата. ƒв≥ хвилини п≥зн≥ше, до нього п≥д≥йшли дв≥ сестри, коли в≥н прийшов до т€ми, побачив двох сестер ≥ дуже зрад≥в ≥ п≥шов з ними додому.

” будинку кристал≥чного воњна.

ћолодша сестра вкрала принца, коли «арку вийшов на вулицю, в≥н на пороз≥ будинку записку кристал≥чному воњну.

 оли ми повернулис€, на пороз≥ сид≥в «арку ≥ чекав нас, € побачив у нього в руках записку, € вз€в њњ ≥ розгорнув, там було написано:

- р≥сталл≥ческ≥й ¬оњн! ≤ди ≥ спаси принца, €кщо зможеш.

«≥бравшись в одне коло, ми з'Їднали своњ сили ≥ телепорт≥ровал≥сь на косм≥чний корабель. ћи постали перед нею ≥ сказали:

-¬≥дпусти ѕринца, або ми знищимо цей корабель.

-—пробуйте «в≥льнити його-†крикнула вона.

я з≥брав в дв≥ долон≥ енергетичн≥ сили, п≥дн€вши, одну долоню зверху ≥ з≥брав, в них у велик≥й електромагн≥тний кул€.

≤ кинув кулю, де сто€в енергетичний кристал. ћолн≥≥кр≥стал≥ческ≥й воњн вит€гнув блискавичний меч ≥ вдарив по н≥й, в≥д удару молодша сестра в≥длет≥ла вб≥к. ¬≥н п≥д≥йшов до принца ≥ розв'€зав його. ¬≥хрекр≥сталл≥ческ≥й воњн вит€гнув вогненно-буревевой меч ≥ вдарив по молодш≥й сестр≥, коли вона прийшла до т€ми, ≥ знищив њњ, вона миттЇво згор≥ла до попелу.

"≈нергетичний" кристал вибухнув ≥ пошкодив обшивку корабл€, а ми вже в цей час перебували вже на земл≥.

ѕошкоджений корабель вибухнув на др≥бн≥ частинки.

–озд≥л трет≥й.

Ѕ»“¬ј ¬ лаб≥ринтах „ј—”.

ѕ≥сл€ того, €к ми вр€тували принца, в≥н уже не сумн≥вавс€ в нас, ми вирушили з ним у майбутнЇ, щоб вр€тувати корол≥вство.

ƒжок в≥дкрив врата часу в майбутнЇ, ≥ вони побачили в коридор≥ часу кристал≥чного воњна - часу.

’арактеристика кристал≥чного воњна часу.

¬≥н мав маг≥чну силу часу, його посох часу знищить будь-€ких ворог≥в, хто потрапить в коридори часу. ¬≥н був хранителем м≥ж справжн≥м, минулим ≥ майбутн≥м. ѕринц ƒжок п≥д≥йшов до нього ≥ сказав:

- ÷е кристал≥чний воњн ≥ його воњни, вони вр€тують кристал≥чний м≥сто в≥д загарбник≥в.

 орол≥вство „орного принца.

—тарша двоюр≥дна сестра розмовл€ла з≥ старим, €кий з'€вивс€ в корол≥вств≥ €к пров≥сника ≥ приЇднавс€ до них.

ћи ув≥йшли в майбутнЇ, перед нами з'€вивс€ лаб≥ринт.

-¬и ƒал≥ п≥дете сам≥, принц, ƒжок покаже вам дорогу, а мен≥ дал≥ йти не можна-сказав в≥н.

-Ѕажаю вам усп≥ху-†повторив кристал≥чний воњн часу.

 орол≥вство „орного принца.

-„орний ѕринц, п≥шли своњх воњн≥в в лаб≥ринт часу, щоб знищити кристал≥чних воњн≥в, €к≥ йдуть кристальному корол≥вству -сказав пров≥сник.

-«в≥дки ти все це знаЇш - ц≥каво запитав принц.

- „орний принц, € пров≥сник, € знаю, що сталос€ в минулому, знаю, що станетьс€ в майбутньому.

- ƒобре, € пошлю своњх воњн≥в часовий лаб≥ринт - —казав чорний принц.

„орний принц закликав трьох брат≥в: ѕершого звали ¬рен≥ус, другого звали галлюц≥нац≥ус, третього звали ¬рененовамус.

“ри брата з'€вилис€ н≥зв≥дки, поклонившись йому, сказали:

- ўо буде завгодно, нашому повелител€?

- ≤д≥ть в лаб≥ринт часу ≥ знищ≥ть кристал≥чних воњн≥в- —казав принц.

-—лушаемс€- сказали вони, в≥д≥йшли назад ≥ зникли в часовому простор≥.

ћи йшли по тимчасовому лаб≥ринту, € сказав ≥ншим воњнам: - ўоб не сталос€, ми повинн≥ триматис€ в м≥сц≥.

¬ середин≥ лаб≥ринту, неспод≥вано, виникла ≥стота:

’арактеристика ¬ременоватуса.

¬оно було схоже на дзеркальне ≥стота, з нап≥вкруглоњ головою ≥ гострими вухами по сторонам, сам в≥н був з Ђтвердогої скла. « дуже довгими руками гострими пальц€ми, а ноги були великими ≥ твердими, з скла.

¬≥н волод≥в тимчасовими галюцинац≥€ми, в≥н под≥л€вс€ тис€ч≥ тимчасових в≥дображень, перетворюючи в≥дбитт€ в галюцинац≥њ, раптово нападав, на ворог≥в своњм непереможним ударом знищуючи, њх.

ћи встигли з'Їднатис€ в Їдине коло, з'€вивс€ захисний купол, коли врем≥нус п≥шов, в атаку розд≥лившись, на тис€ч≥ соб≥ под≥бних, але з'€вивс€ кристал≥чний воњн часу ≥ крикнув:

- ћаг≥чний жезл, знищ це ≥стота.

Ќеспод≥вано перед ним з'€вилас€ тимчасова хвил€ ≥ знищила тис€чу його в≥дображень. ¬≥н в≥длет≥в на п≥длогу коридору часу, кристал≥чний воњн часу п≥дн€в свою зброю ≥ перетворив його в посох часу.

ѕ≥дн€в його ≥ пров≥в п≥вколом ≥ сказав:

“имчасова д≥ра, поглинь це ≥стота.

ћиттЇво п≥д його ногами з'€вилас€ тимчасова д≥ра ≥ засмоктала його туди.

 ристал≥чний воњн часу п≥д≥йшов до нас сказав:

-я ¬ас проведу, через, лаб≥ринт часу до кристального м≥ста.

ћи ≥ принц ƒжок п≥шли дал≥, коли пройшли к≥лька к≥лометр≥в, раптом перед нами з'€вилос€ друге ≥стота, ми не побачили його, але кристал≥чний воњн часу в≥дчув його ≥ вдарив палицею об п≥длогу коридору часу, ≥стота тут же знайшло свою форму.

’арактеристика галлюц≥нац≥уса.

÷€ ≥стота викликало страшн≥ галюцинац≥њ у нього, ворог слабшав в≥д страху ≥ в≥н раптово нападав ворога ≥ знищував його.

≤стота знайшло форму прозорого примари.

¬оно навело на нас страшн≥ √олюц≥нац≥≥, але ми встигли поставити захисний купол, навколо себе. «'€вивс€ кристал≥чний воњн часу, крикнув:

- ћаг≥чний посох часу, знищ це ≥стота!

Ќ≥зв≥дки з'€вилас€ тимчасова д≥ра ≥ засмоктала туди ≥стота.

«нищивши галлюц≥нац≥уса, ми п≥шли дал≥ по лаб≥ринту часу.  оли ми пройшли к≥лька к≥лометр≥в, €к раптом, неспод≥вано п≥д нами з'€вилас€ €ма. јле ми встигли злет≥ти вгору ≥ об≥йти тимчасову €му, але ш≥сть крок≥в, знову з'€вилас€ велика тимчасова €ма. ћи встигли перестрибнути, ≥ вийшли з тимчасового лаб≥ринту. –аптом перед нами з'€вилас€ трет€ ≥стота.

’арактеристика ¬рем≥нуса.

÷€ ≥стота мала галлюц≥озним≥ €вищами, воно викликало тимчасов≥ пастки, ставл€чи п≥д своњми ворогами тимчасов≥ €ми, вони перетворювалис€ в Ђопасноюї пастку, €ка знищувала ворог≥в.

≤стота була невидиме, ми не бачили його, але посох часу в≥дчув небезпеку, коли ми йшли вперед. –аптом п≥д нами з'€вилас€ тимчасова €ма, але ми встигли, влет≥ти вгору.  ристал≥чний воњн часу п≥дн€в посох, махнувши, його п≥вколом ≥ сказав:

-†“имчасова д≥ра поглинь невидима ≥стота.

” тимчасов≥й €м≥ з'€вилас€ чорна д≥ра, створивши, там вакуум, що всмоктало, туди ≥стота, коли ≥стота потрапило в €му, початок верещати ≥ зникло т≥й €м≥.

“имчасова €ма, закрилас€, а м≥сце нењ з'€вилас€ стежка.

ћи гл€нули вперед, там здавс€ далеко  ристал≥чний палац, ми п≥шли дал≥ ≥ п≥д≥йшли до кордону кристального корол≥вства.

- ƒал≥ ви сам≥ п≥дете.

-ѕрощайте  ристал≥чн≥ воњни -†сказав в≥н.

ћи попрощалис€ з ним, п≥шли до кристал≥чному палацу, в≥н знаходивс€ недалеко, ми швидко прийшли до нього. ћи зайшли всередину палацу, до нас вийшла принцеса ≥ запросила нас в корол≥вськ≥ покоњ.

 орол≥вство „орного принца.

—тарша двоюр≥дна сестра, права рука чорного принца, проходила по залу, де знаходивс€, "темний" маг≥чний кристал ". –аптом хтось почав

†вид трудовоњ д≥€льност≥ службовц≥в | †–озрахунок плаванн€ судна по ƒЅ  за основними формулами

© um.co.ua - учбов≥ матер≥али та реферати