На головну

Можливості графічного редактора для формування гарного почерку і правильної каліграфії.

  1.  I 3. Шляхи формування національної
  2.  III. Порядок формування даних Звіту
  3.  IV. Порядок формування пояснень до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки
  4.  А. Н. Леонтьєв і психологія діяльності в працях його послідовників. Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна.
  5.  А. Особливості формування давньоруської культури
  6.  А.5. Оформлення списку використаних джерел
  7.  Адаптаційні можливості людини

Науково обгрунтовано та доведено, що діти, виконуючи найпростіші рухи мишкою розвивають сенсорну пам'ять, запам'ятовують набагато швидше обриси букв, ніж якби вони виконували ті ж самі рухи ручкою на аркуші паперу. Можливості графічного редактора в цьому плані величезні. Графічні редактори орієнтовані на процес "малювання" зображення і комбінування готових зображень. Дитина може використовувати в панелі інструментів кисть різної форми, розпилювач різної насиченості для малювання букв. Вставляти малюнки для розфарбовування і тексти. Навчання перетворюється в цікаву гру, яку дитина створює власними руками.

При підготовці до уроку і учні, і вчитель складають ребуси і кросворди.

У урочної та позаурочної діяльності активно використовуємо складання презентацій.

Комп'ютерні дидактичні ігри та їх вплив на формування пізнавальних процесів в молодшому шкільному віці.

Пізнавальна діяльність розвиває пізнавальні процеси, логічне мислення, увагу, пам'ять, мова, уява, підтримує інтерес до навчання. Всі ці процеси взаємопов'язані. Активізувати увагу учня, зацікавити в правильному створенні зображення допомагає вчителю використання спеціальних програм ЕОМ.

У чому ж користь від комп'ютерних ігор. На екрані дисплея оживають будь-які фантазії дитини, герої казок. Але також оживають і предмети навколишнього світу, цифри, букви. Дитина може управляти предметами, що виникають на екрані комп'ютера, може змушувати їх змінюватися, з'явитися або пропасти, тобто він відчуває їх реальність.

Дитяча пам'ять мимовільна, тобто діти не можуть свідомо звертати увагу на той чи інший матеріал і намагатися його запам'ятати. Вони запам'ятовують тільки яскраві, емоційно важливі для них випадки і деталі. Будь-яке розвиваюче навчання не передбачає насильно створювати у дітей нові психологічні структури, воно тільки більш ефективно використовує той потенціал, які вже є у дитини, прискорюючи темпи формування нових психічних операцій. Комп'ютер робить значущим, яскравим зміст засвоюваного матеріалу, що не тільки прискорює його запам'ятовування, але робить його більш осмисленим і довготривалим. Ігрова мотивація природним чином переходить в навчальну, в інтерес до змісту завдання, інтерес, який лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам'ять і увагу. Сучасні дитячі комп'ютерні ігри допомагають розвивати логіку і увагу, пам'ять і адекватне сприйняття навколишнього світу, так необхідні для повноцінного розвитку особистості. Комп'ютерні ігри допомагають вчителю і батькам розвивати і підтримувати допитливість і активність дитини.

Існують різні види комп'ютерних програм:

Спрямовані на розвиток сприйняття і уяви. Це дуже поширені програми, в яких треба зібрати картинку з декількох частин. Рекомендуються також різноманітні програми, в яких за допомогою курсору можна намалювати будь-яку фігуру або навіть картинку з окремих фігурок різної форми і розміру.

Велике значення для розвитку дітей мають конструкторські програми, в процесі яких дітям треба або скласти з різних шматків фігуру певної форми, або, навпаки, розбити наявну фігуру на задані частини. Ці програми розвивають не тільки сприйняття і координацію, а й образне мислення.

Основними видами завдань на розвиток і вдосконалення сприйняття є завдання на розвиток сприйняття форми: пропонується накладення на геометричні фігури різних форм; обвести контури різних геометричних фігур різними кольорами (гіперпосилання). Замалювати різні геометричні фігури (універсальні та складної конфігурації з використанням точкової основи), збільшити або зменшити задану фігуру (малюнок) в заданому масштабі; завдання на розвиток окоміру (графічні редактори, "Вітраж", "Склади візерунок", "Сніжинка").

Для розвитку просторової уяви використовується: домальовування заданої геометричної фігури (трикутник, овал, квадрат, прямокутник і ін.); завдання на відшукання в абстрактних картинках заданих фігур або образів; складання заданої фігури з інших або їх частин з поступовим збільшенням числа деталей. ( "Гараж", "Водій", "Дім").

Розвиток розумових операцій, тобто вміння проводити узагальнення, відшукувати закономірності, проводити класифікацію за заданим або знайденому ознакою. Завдання на розвиток вміння проводити порівняння: порівняти два предмети (один із заданих предметів домалювати так, щоб обидва предмети стали абсолютно однаковими), порівняти групи предметів (порівняння чисел, числових виразів, прикладів).

Крім загальнорозвиваючих програм існують і спеціальні програми для навчання дітей математиці, російській мові, логіці. Цінність цих програм в тому, що вони в більш наочною (але не простий) формі представляють зміст даних предметів.

Які ж функції ТСО в навчанні.

По-перше, ТСО допомагає зробити заняття індивідуальними навіть в умовах одночасного масового (групового) навчання, дозволяючи школяреві вибирати відповідний для себе темп навчання.

По-друге, ТСО дає вчителю можливість оперативно коригувати дії учня, організувати самоконтроль учнів. Це особливо важливо для дітей з високою динамічністю збуджувального процесу, що не володіють, за рідкісним винятком, належним рівнем уваги і пам'яті. Такі учні роблять багато помилок при листі, замінюючи, пропускаючи або переставляючи символи. Ці учні спочатку напишуть, а потім обмірковують - і починаються виправлення.

По-третє, використання комп'ютерних ігор позитивно впливає на розвиток дитини: розвиваються такі важливі операції мислення, як узагальнення і класифікація; вони сприяють розвитку логічного мислення; в процесі таких занять поліпшується пам'ять і увагу дітей, розвивається моторика (моторна координація) і координація спільної діяльності зорового і моторного аналізаторів; інтерес, який викликають заняття з комп'ютером лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам'ять і увагу.

Серед дидактичних можливостей ВТ можна виділити:

фрагментарне використання ВТ в залежності від мети етапу уроку;

здійснення індивідуалізації навчання, орієнтація на конкретного учня;

поєднання індивідуальної роботи з роботою всього класу;

поєднання навчання з грою.

Для вирішення завдання розвитку пізнавальної активності учнів важливо, щоб вони не стільки отримували готові знання, скільки відкривали їх заново. При цьому завдання вчителя - порушити увагу учнів, їх інтерес до навчальної темі, посилити на цій основі пізнавальну активність.

Таким чином, праця, витрачена на управління пізнавальною діяльністю за допомогою засобів ІКТ, виправдовує себе у всіх відносинах. Він підвищує якість знань, просуває дитини в загальному розвитку, допомагає долати труднощі, вносить радість в життя дитини, дозволяє вести навчання в зоні найближчого розвитку, створює сприятливі умови для кращого взаєморозуміння вчителя і учнів, їх співпраці в навчальному процесі.

Висновок.

На основі аналізу наукової, псіхоголо-педагогічної, спеціальної літератури були зроблені наступні висновки:

1) пізнавальна активність є якісною характеристикою ефективності навчання молодших школярів з труднощами у навчанні;

2) пізнавальна активність - це і інтерес до нового, прагнення до успіху, радість пізнання, це і установка до вирішення завдань, поступове ускладнення яких лежить в основі процесу навчання. Пізнавальна активність відображає певний інтерес молодших школярів до отримання нових знань, умінь і навичок, внутрішню цілеспрямованість і постійну потребу використовувати різні способи дії до наповнення знань, розширенню знань, розширення кругозору.

3) пізнавальна активність молодших школярів з труднощами у навчанні збуджується пізнавальними потребами;

4) пізнавальний інтерес - це форма пізнавальної потреби, яка формується в процесі пізнавальної діяльності молодших школярів і характеризується прагненням до пізнання, розумовою напругою;

5) пізнавальна діяльність стоїть на особливому місці серед інших видів діяльності молодших школярів з труднощами у навчанні і являє собою обов'язкову, систематично здійснюються діяльність, спрямовану на здобуття знань, умінь, розвиток всіляких здібностей особистості;

6) управління пізнавальною діяльністю молодших школярів з труднощами у навчанні залежить від використання учителем активних методів навчання.

7) на зміну традиційним технологіям навчання повинні прийти нові інформаційні розвиваючі педагогічні технології. З їх допомогою на уроках повинні реалізуватися такі педагогічні ситуації, діяльність вчителя і учнів в яких заснована на використанні сучасних інформаційних технологій, і носить дослідницький, евристичний характер. Для успішного впровадження цих технологій учитель повинен мати навички користувача ПК, володіти вміннями планувати структуру дій для досягнення мети виходячи з фіксованого набору засобів; описувати об'єкти і явища шляхом побудови інформаційних структур; проводити і організовувати пошук електронної інформації; чітко і однозначно формулювати проблему, задачу, думка і ін.

8) головною грунтом для розвитку пізнавальних сил і можливостей учнів, як і для розвитку пізнавальної активності, є ситуації рішення пізнавальних завдань, ситуації активного пошуку, здогадів, роздуми, ситуації розумового напруги, ситуації суперечливості суджень, зіткнень різних позицій, в яких необхідно розібратися самому , прийняти рішення, встати на певну точку зору.

9) застосування ТСО несе в собі подібний тип інформації, зрозумілий молодшим школярам, ??формує у них пізнавальну активність, інтерес до навчання. Основні прийоми, що сприяють розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках інформатики: широке застосування ігрових форм занять, висока автономність роботи учня за комп'ютером, активне використання мультимедійних засобів, створення доброзичливою і змагальної психологічної атмосфери.

10) принципи організації уроків з використанням ТСО в початковій школі дозволяють вже на ранніх етапах навчання забезпечити для більшості учнів перехід від пасивного сприйняття навчального матеріалу до активного, усвідомленого оволодіння знаннями.

11) використання ТСО в молодших класах з труднощами в навчанні перетворює їх в творчий процес, дозволяє здійснити принципи розвиваючого навчання, дозволяє формувати і розвивати пізнавальну мотивацію школярів до отримання нових знань, допомагає створювати умови успішності кожного учня на уроці, значно покращує чіткість в організації роботи класу або групи учнів.



 Використання комп'ютера на уроках. |  Знаходимо слабкі місця щоб швидко збільшити присідання

 Історико - педагогічний підхід підвищення пізнавальної активності молодших школярів з особливостями в розвитку |  Особливості розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра з особливостями у розвитку |  Методи емоційного стимулювання. |  Методи формування відповідальності та обов'язковості. |  Методи навчання, пов'язані з моделюванням діяльності |  самостійний пошук |  Самостійний перегляд і прослуховування учнями |  Комп'ютеризація навчального процесу, як умова підвищення пізнавальної активності у молодших школярів з особливостями в розвитку |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати