На головну

Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях

  1. I. Общение и культура речи. Признаки культуры речи.
  2. XVII. Розкрийте дужки в реченнях, вживаючи Present Continuous Tense.
  3. А 23. ЗНАКИ ПРЕПИНАНИЯ В ПРОСТОМ ПРЕДЛОЖЕНИИ С ОДНОРОДНЫМИ ЧЛЕНАМИ.
  4. А 25. Знаки препинания в сложноподчиненном предложении
  5. А 26. ЗНАКИ ПРЕПИНАНИЯ В СПП С ДВУМЯ ИЛИ НЕСКОЛЬКИМИ ПРИДАТОЧНЫМИ ЧАСТЯМИ.
  6. А темные оккультисты обучаются с самых первых шагов читать признаки человеческих страстей и разбираться в степени раздражительности человека.
  7. А27(А25) Знаки в сложном предложении

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле: Сад посаджено, і сонце, вітало, і грає далеч генієм людським (Рил.).

Складним реченням властиві такі самі ознаки, як і простим реченням: вони виражають відносно завершену думку, мають граматичні центри, інтонаційно завершені. Разом з різними типами простих речень складні речення є досконалим способом формулювання, вираження і повідомлення думок.

Будівельним матеріалом для складного речення є прості речення: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. (У цьому реченні можна виділити дві частини, які характеризуються відносною самостійністю.) Частини складного речення з'єднуються в єдине ціле за допомогою сполучників, сполучних слів (відносних займенників і прислівників), інтонації, порядку розташування частин, змістової співвіднесеності.

Частини складного речення поєднуються сполучниковим і безсполучниковим зв'язком: У межах сполучникового зв'язку виділяють:

спосіб сурядності(коли частини складного речення поєднуються за допомогою сурядних сполучників як рівноправні, незалежні компоненти, які до певної міри зберігають смислову й структурну самостійність);

спосіб підрядності(коли одна частина пояснює другу, доповнюючи, пояснюючи або розкриваючи її зміст як частини складного речення). Синтаксично залежну частину складного речення називають підрядним реченням (частиною). Ні головне речення без підрядного, ні підрядне без головного існувати не можуть. Підрядні сполучники й сполучні слова, які не належать ні до складносурядного, ні до простого речення, служать засобом вираження зв'язку в таких конструкціях.

Безсполучниковий зв'язок полягає в поєднанні частин складного речення в єдине ціле без сполучників або сполучних слів за змістом та інтонаційно.

Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні

Між частинами складного речення звичайно ставляться коми. Якщо ці частини значно поширені й у середині в них наявні коми, то між такими частинами ставиться крапка з комою. Якщо друга частина складносурядного або складнопідрядного речення виражає висновок, наслідок чи різку зміну подій, перед нею ставиться тире:

Ти зовсім мене не кохала, а я був повинен забуть. (О. Олесь).

Вітерець легенький дихнув;поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел. (Панас Мирний).

Легкі зморшки обличчя вкрили - життя трудового плід. (В. Симоненко).

Кома не ставиться:

- між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або спільне підрядне речення:

Так по землі проходять весни і сіяє синь. (В. Симоненко).

А тепер шепочуть колоски у полі й сонцем налилося золоте зерно. (В. Симоненко).

Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика. (В. Собко).

- між двома частинами складносурядного речення, якщо це речення питальне, спонукальне або окличне:

Чи може щось наплутане віками і атом вручено нам безрозсудно рано. (П. Скунць).

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе. (М. Рильський). між двома частинами складносурядного речення, якщо ці частини можна характеризувати як називні або безособові речення:

Свистіння і гуркіт. (М. Бажан).

У складнопідрядному реченні кома не ставиться між двома підрядними частинами, з'єднаними одиничними сполучниками і, та, або, якщо вони мають спільну головну частину:

Він розповідав, як подобається йому на селі і яке село чарівне. (В. Під могильний ).

Кома не ставиться між головним і підрядним реченням, якщо підрядна частина складається з одного або двох сполучних слів:

Всі розбіглись хто куди.

Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки тоді, коли частину, яка починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього речення. Якщо ж опустити її не можна, кома між двома сполучниками не ставиться:

Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте. (М. Стельмах).

Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися, бо в той бік вони простяглись недалеко. (М. Коцюбинський).

Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому

Безсполучниковим називається такий вид складного речення, при якому прості речення об'єднані лише за допомогою інтонації:

Заглядає в шибку казка з сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. (В. Симоненко).

У безсполучниковому реченні між частинами ставиться кома,якщо вони виражають одночасність, сумісність дій або їх послідовність:

Метушились люди, ревла худоба, плакали маленькі діти. (П. Загребельний).

Весна непомітно одягла у травневе різнобарв'я притясминські кручі, острови та берегові виступи, враз якось зазеленіли верби, викинули листочки берези, принадні в усі пори року. (М. Смоленчук).

Крапка з комою, якщо вони зберігають самостійність:

Сиза імла рідшала, димочок де-не-де вже звивався, вже люди попадалися і коло криниці; вже товпилося багато народу. (Марко Вовчок).

Білі квіти впали в заповідь майбутніх січнів; перший раз тоді поцілувала землю вічність. (Б.-І. Антонич).

Двокрапка ставиться, якщо друга частина виражає причину того, про що говориться у першій:

Вона в житті зіткнулась з неприємністю: хлопчина їй не відповів взаємністю. (Ліна Костенко).

Журиться жайворон-серпень, літня пора промина. (П. Перебийніс )

Якщо друга частина доповнює або розкриває зміст першої частини:

Дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. (Л. Костенко).

Дивен світу людини завжди висить над головою невидимий тягар. (В. Шевчук).

Тире ставиться:

- якщо друга частина вказує на швидку зміну подій чи наявний раптовий наслідок:

Відчинила двері - вітер як дмухне. (Марко Вовчок).

- якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того про що говориться в першій:

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм. (Т. Шевченко).

- якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться у другій:

Здушили сльози - не виходь на люди. (Л. Костенко).

якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється:

Ти намагався писати про неї - вона пише тобою. (І. Драч).

Слід мати на увазі, що письменники розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення часом ставлять не за правилами, а відповідно до інтонації:

Дивлюсь у воду - місяць у воді сміється. (О. Довженко) - за правилами потрібна двокрапка: пропущено і бачу. На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі. (П. Тичина) - за правилами потрібне тире: висновок.



Однорідні члени речення та розділові знаки при них | Розділові знаки при прямій мові. Діалог

Поняття про пароніми | Узгодження присудка з підметом | Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання в українській мові | Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в українській мові | Особливості пунктуації в українській мові | Розділові знаки при звертаннях | Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення | Відокремлені прикладки | Відокремлені обставини, виражені іменниками | Уточнюючі члени речення |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати