Головна

Клініка та діагностика.

  1. Клініка
  2. Клініка
  3. Клініка та діагностика
  4. Клініка та діагностика
  5. Клініка та діагностика.
  6. Клініка та діагностика.
  7. Клініка та діагностика.

Діагностичними критеріями нейрофіброматозу ІІ типу є:

- білатеральне збільшення маси VIII пари черепно-мозкових нервів, яке виявляють методами комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії;

- перший ступінь залежності між нейрофіброматозом ІІ типу й/або унілатеральною пухлиною VIII пари черепно-мозкових нервів (нейрофібромою, менінгіомою, гліомою, шванномою).

При комп'ютерній томографії часто виявляється пухлинне ураження головного чи спинного мозку, пухлини іншої локалізації, а також непухлинні кальцифікати, які рентгенологічно визначаються не у всіх випадках. Непухлинні кальцифікати є складовою частиною нейрофіброматозу ІІ типу.

При проведенні ЯМРТ у дітей із нейрофіброматозом виявляють вогнища підвищеної інтенсивності зображення Т2 маси в області блідої кулі, білої речовини мозочка й стовбура головного мозку. Ці вогнища розцінюють як гамартоми.

Офтальмоскопічні прояви при нейрофіброматозі нагадують комбіновані пігментні епітеліальні й ретинальні гамартоми. Задні субкапсулярні й капсулярні катаракти є одним із діагностичних критеріїв нейрофіброматозу ІІ типу.

 
 


Рис.5. Нейрофіброматоз II типу.



Тактика ведення. Рекомендації щодо запобігання ускладнень. | Клініка та діагностика

В. М. Лісовий, Ю. Б. Гречаніна, Л. В. Молодан | Класифікація факоматозів | Клініка та діагностика. | Тактика ведення. Рекомендації щодо запобігання ускладнень. | Клініка та діагностика. | Тактика ведення. Рекомендації щодо запобігання ускладнень. | Клініка та діагностика. | Тактика ведення. Рекомендації щодо запобігання ускладнень. | Клініка та діагностика. | Тактика ведення. Рекомендації щодо запобігання ускладнень. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати