На головну

Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.

  1. Глобальні виміри екологічної проблеми.
  2. Глобальні проблеми людства: сутність види та передумови вирішення.
  3. Громадянськесуспільство:поняття, проблеми формування і розвитку
  4. Демографічні, економічні та соціальні проблеми
  5. Джерела та впливи давньоруської культури. Історіографія проблеми.
  6. Домашня робота учнів. Шляхи попередження перевантаженя учнів домошніми завданнями.
  7. Екологічні вимоги до міських вулиць і доріг

В основі багатьох проблем, які стоять перед людиною, є стрімке збільшення кількості людей. Так, за підрахунками вчених, у 7-му тисячолітті до нашої ери населення Землі нараховувало не більше 10 мільйонів осіб, на початку нашої ери - близько 300, всередині XVII сторіччя - майже 700 мільйонів, у 1970 році - 3,6 мільярда, у 1990 - вже 5,3 мільярда, а у 2030, за прогнозами вчених, досягне 9 мільярдів чоловік. Лише за останні 50 років народонаселення нашої планети збільшилося вдвічі, що змушує говорити про справжній демографічний вибух, наслідки якого можуть бути непередбачуваними. Зокрема, зростання народонаселення загострює проблему забезпечення його харчовими ресурсами, причому регіони найвищої густоти населення часто не збігаються з місцями найрозвиненішого сільського господарства. Так, у країнах Європи, Північної Америки, Австралії, де виробляється до 60% харчових ресурсів, проживає лише 30% населення Землі, тоді як для Східної Азії це співвідношення становить відповідно 28 і 53%.

Перенаселеність визначається співвідношенням густоти населення (тобто кількістю людей, (до проживає на певній площі) з наявними на даній території ресурсами, необхідними для існування людського суспільства. Наприклад, густота населення Нідерландів, країни з високим рівнем розвитку сільського господарства, становить понад 1 000 чоловік на 1 км2, тоді як для багатьох країн Африки, які перебувають на межі голоду, цей показник не перевищує 100.

Крім того, зростання народонаселення не супроводжується достатнім збільшенням виробництва продуктів харчування, що пояснюється насамперед обмеженістю ресурсів біосфери, зокрема агроценозів.

1. Ерозія та забруднення грунтів. Забезпечення населення Землі продуктами харчування потребує щорічного збільшення площі орних земель. Але вплив знарядь і способів обробітку, вирубування лісів, які захищають грунти від дії вітрів та підземних вод тощо спричиняють їхню ерозію. Ерозія грунтів - це зменшення товщини їхнього верхнього найродючішого шару внаслідок знесення вітром або водою. Негативно впливають на грунти та їхніх мешканців пестициди (від лат. пестис - зараза та цидо -вбиваю) - хімічні сполуки, яківикористовують для захисту рослин, продуктів харчування від шкідників. Надмірна кількість пестицидів забруднює продукти харчування, питну воду, з якими вони можуть потрапляти в організм людини.

2. Урбанізація(зростання великих міст). Зростання населення Землі та розвиток промисловості супроводжується інтенсивним будівництвом міст, зокрема, появою велетенських міст - мегаполісів. Нині у містах проживає понад 40% населення, хоча вони займають не більше 0,5% площі нашої планети. Міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, яке зазнало найбільшого впливу діяльності людини: повне знищення природних екосистем, забруднення промисловими та побутовими відходами, інтенсивний рух транспорту.

3. Знищення лісів. Протягом останніх 10 тис. років за підрахунками вчених, під впливом діяльності людини площа лісів на нашій планеті скоротилася не менше ніж на третину. Зменшення площі лісів є однією з причин накопичення в атмосфері вуглекислого газу. В тропічних лісах мешкає майже половина всіх видів тварин і рослин, отже інтенсивне вирубування їх спричиняє масове зникнення цих істот. Майже повністю винищено первісні ліси в Європі.

4. Проблеми використання енергоресурсів. Зростання народонаселення та інтенсивний розвиток промисловості загострюють проблему енергозабезпечення. Збільшення споживання електроенергії потребує будівництва нових електростанцій, у тому числі й атомних (АЕС). Експлуатація АЕС, які діють у понад 30 країнах світу, пов'язана з розв'язанням проблем уникнення аварійних ситуацій, забруднення радіонуклідами довкілля, захоронення відпрацьованого палива тощо. Щорічно АЕС виробляють понад 70 тонн радіоактивних відходів, але надійних способів їхнього зберігання досі немає. Термін експлуатації контейнерів, у яких зберігається відпрацьоване паливо, важко зіставити з періодом напіврозпаду радіоактивних речовин, які воно містить (у деяких ізотопів він досягає понад 24 000 років), тому через певний час можливе значне забруднення довкілля.

5. Кліматичні зміни. Діяльність людини є однією з причин зміни клімату Землі. Зокрема, інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу збільшують концентрацію вуглекислого газу в атмосфері, що, в свою чергу, спричиняє так званий тепличний ефект. Його суть полягає у підвищенні температури у поверхні Землі. За останні двісті років вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшився на 25%, а температура зросла на 0,5°С. Якщо цей процес триватиме, то вже до середини наступного сторіччя температура довкілля може зрости ще на 5°С. Це спричинить танення льодовиків і полярних шапок, підйом рівня води Світового океану на 1-2 м, затоплення понижених місцевостей, а урагани й суховії перетворять на пустелі значні території, зайняті агроценозами.

6. Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосферисірчистим газом (щорічно в атмосферу промислові підприємства та автотранспорт викидають понад 160 млн. тонн двооксиду сірки та оксиду натрію). Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків: прісні водойми стають мертвими, гинуть ліси, спостерігаються значні втрати врожаю.

7. Іншою небезпекою для здоров'я людини може стати зменшення озонового екрану. Це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук, які використовують в охолоджувальних агрегатах, кондиціонерах, аерозольних балончиках - розпилювачах лаків, фарб, парфумів тощо. За підрахунками вчених уже зруйновано до 5% озонового шару, що може зумовити появу так званих озонових дірок (одну з них виявлено в 90-х роках XX сторіччя над Антарктидою), через які шкідливі ультрафіолетові промені досягатимуть поверхні Землі.

8. Діяльність людини негативно впливає і на різноманітні водойми: забруднення промисловими та побутовими відходами, пестицидами та добривами, які змиваються з полів, зміна екологічних умов, осушення тощо. Погіршення санітарного стану водойм, а також виснаження водних ресурсів (насамперед, прісних водойм і підґрунтових вод) загострює проблему питної води. Незважаючи на застосування високотехнологічних методів очищення промислових і побутових стічних вод, до 10% найстійкіших забруднювачів можуть все ж таки залишатись. Тому навіть очищені стічні води можливо лише обмежено використовувати для потреб промисловості, енергетики, зрошування орних земель тощо. Надходження неочищених або недостатньо очищених стічних вод у природні водойми унеможливлює використання їх для відпочинку людей, рибальства тощо. До вимирання цілих водних екосистем також призводять аварії танкерів, нафтовидобувних платформ, унаслідок яких плівка з нафти вкриває значні площі морів. До змін гідрологічних режимів водойм (глибини, швидкості течії, солоності тощо) призводить створення водосховищ (наприклад, горезвісний Дніпровський каскад «штучних морів»), що згубно впливає на водні біогеоценози та популяції окремих видів. Так, у Дніпрі практично зникли прохідні осетрові риби через перекриття їм доступу на нерест з Чорного моря (осетер, білуга тощо).

9. Зникнення видів. Інтенсивний вплив людини на природні біогеоценози спричинює вимирання певних видів тварин і рослин, унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. За підрахунками вчених, з лиця Землі в нашому тисячолітті зникло понад 40 видів ссавців (дикий бик - тур; дикий кінь-тарпан; морська, абостеллерова корова; сумчастий вовк та інші), близько 100 видів птахів (наприклад, нелітаючий голуб -дронт), а кількість зниклих видів безхребетних тварин, рослин і грибів взагалі важко підрахувати. Нині майже 25 000 видів рослин, понад 200 видів ссавців і 250 видів птахів, десятки тисяч видів безхребетних тварин перебувають на межі зникнення. Зникнення будь-якого виду організмів означає збіднення генофонду Землі, бо кожний вид має унікальний набір генів. Ви вже знаєте, що всі види в природі поєднані різноманітними зв'язками, зникнення деяких з них неодмінно знизить стійкість біогеоценозів. Навіть знищення певного виду шкідників може мати негативні наслідки не тільки для природних угруповань, але й для самої людини: його місце обов'язково буде зайняте іншим, екологічно близьким видом. Це може мати тяжкі наслідки, бо людині доведеться вкладати значні кошти у вивчення цих видів, заново розробляти заходи боротьби з ними тощо. Взагалі людина повинна пам'ятати, що в природі не існує «шкідливих» або «корисних» видів. Ці поняття лише визначають місце того чи іншого виду стосовно людини та її господарства. У природних біогеоценозах усі види є їхніми необхідними складовими компонентами.

 



Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського. | Паразитологія як наука. Основні поняття.

Піхвова трихомонада | Лямблія | Поняття про гельмінти. Клас Сисуни. | Сисун легеневий, парагонім (Paragonimus Ringeri або p. Westermani) - збудник парагонімозу. | Бичачий (неозброєний) ціпяк. | Ціп'як озброєний, або свинячий | Ехінокок - збудник ехінококозу. | Гострик - збудник ентеробіозу | Тип Членистоногі. Клас Павукоподібні. | Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати