На головну

Сисун легеневий, парагонім (Paragonimus Ringeri або p. Westermani) - збудник парагонімозу.

  1. Гострик - збудник ентеробіозу
  2. Ехінокок - збудник ехінококозу.
  3. Збудник - гриб Cladosporium cucumerinum (класс Deuteromycetes, порядок Hyphomycetales ).
  4. Збудниками судинного бактеріозу хрестоцвітих культур є бактерії Xanthomonas campestris.
  5. Збудниками чорної ніжки є різні гриби й бактерії, переважають гриби Rhizoсtonia aderholdii, Olpidium brassicae, Pythium debaryanum.
  6. Збудником борошнистої роси огірків, динь і кавунів є два сумчастих гриба - Erysiphe cichoracearum f. сисиrbіtасеаrum і Sphaerotheca fuliginea f. cиcиmidis порядку Erysiphales.
  7. Збудником сірої гнилі є також недосконалий гриб Botrytis cinerea порядку Hyphales.

Географічне поширення: Далекий Схід, Південно-Східна Азія, Філіппіни, Індонезія, Південна Америка (Перу, Еквадор), Африка (Заїр, Камерун, Нігерія).

Морфологія.Статевозріла особина має тіло яйцеподібної форми, розміром до 1 см, червоно-коричневого кольору. Яйця широкі та овальні, з кришечкою, золотаво-коричневого кольору, довжиною до 100 мкм. Життєвий цикл: парагонім - біогельмінт. Остаточний хазяїн - тварини із родини собачих, котячих, єнотових, рідше людина. Проміжний хазяїн: перший - молюск Меіапіа, другий - раки, краби. Локалізація в тілі остаточного хазяїна: дрібні бронхи. Можлива позалегенева локалізація (печінка, селезінка, головний мозок, м'язи). Яйця виділяються в зовнішнє середовище з харкотинням хворого. У воді з яйця виходить мірацидій, який проникає в тіло прісноводних молюсків. У тілі проміжного хазяїна проходить стадії спороцисти, материнської і дочірньої редій, церкарія. Церкарії активно проникають у тіло прісноводних раків і крабів, у м'язах і внутрішніх органах яких розвиваються. Людина й інші остаточні хазяї заражаються при вживанні крабів і раків у сирому вигляді або через воду (після загибелі рака збудники у воді залишаються живими до 25 днів). Молоді паразити вивільняються в кишківнику, мігрують крізь стінку кишківника в черевну порожнину, згодом крізь діафрагму - в легені, де через 5-6 тижнів досягають статевої зрілості. У цей період можуть гематогенним шляхом занестися в інші органи.

Патогенна дія: механічне ураження тканин хазяїна під час міграції, ураження стінок бронхів, альвеол; формування паразитарних кіст, що містять 1-2 парагоніми; розвиток легеневих абсцесів; токсично-алергічна дія.

Клініка. У гострій стадії хвороби переважають токсично-алергічні прояви. Можуть розвинутися запальні процеси очеревини, стінки кишківника, тканини печінки, осередкова пневмонія, плеврит. Гостра стадія триває 1,5-3 міс, надалі хвороба переходить у хронічну стадію. Хронічний легеневий парагонімоз клінічно нагадує туберкульоз. При загостреннях температура тіла підвищується до 38-39 °С, задуха, біль в грудях, кашель, харкотиння з домішками крові, у легенях вислуховуються сухі і вологі хрипи. Пізніше розвиваються легеневі абсцеси. З позалегеневих локалізацій часто зустрічається парагонімоз мозку, що проявляється запаленням мозкових оболонок і тканини мозку, епілепсією.

Профілактика:дотримання правил особистої гігієни, миття рук перед прийомом їжі, кипятіння води з відкритих джерел, термічна обробка ракоподібних.



Поняття про гельмінти. Клас Сисуни. | Бичачий (неозброєний) ціпяк.

Вчення про мікроеволюцію. Елементарні фактори мікроеволюції. | Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя. | Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика. | Ембріогенез. Поняття про провізорні органи. | Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори. | Адаптації живих організмів до існування в наземно-повітряному середовищі. | Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди. | Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші. | Піхвова трихомонада | Лямблія |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати