На головну

Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.

  1. GPT. Целевое назначение и структура.
  2. II. Правило вычит-я суммы из числа.
  3. MBR. Целевое назначение и структура.
  4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура. Інструкції з охорони праці. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації.
  5. Анатомический термин. Структура.
  6. База данных учетно-операционной работы банка, ее состав и структура.
  7. Бешенство - вирусное заболевание, протекающее с тяжелым поражением нервной системы и заканчивающееся, как правило, смертельным исходом.

Біогеоценоз - це особлива, злагоджена форма існування організмів і навколишнього середовища, між якими здійснюється коло обіг речовин та енергії. Термін був введений В. М. Сукачовим у 1940 р. В біогеоценозі розрізняють біотичну (сукупність взаємопов'язаних живих організмів - біоценоз) та абіотичну (умови фізичного середовища існування) частини.

До складу абіотичної частини входять такі компоненти:

- неорганічні сполуки (вуглекислий газ, кисень, азот, вода, сірководень тощо), які включаються у біогенну міграцію речовини;

- органічні сполуки (залишки живих організмів чи продукти їхньої життєдіяльності), які зв'язують між собою абіотичну та біотичну частини біогеоценозу;

- кліматичний режим, або мікроклімат (середньорічна температура, вологість, рельєф місцевості тощо), який визначає умови існування організмів.

Біотичну частину біогеоценозу складають різні екологічні групи популяцій, які зв'язані між собою трофічними і просторовими зв'язками:

- продуценти - популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних (автотрофні прокаріоти, водорості, рослинні джгутикові, вищі рослини);

- консументи - популяції гетеротрофних організмів, які споживають інші організми або мертву органічну речовину (фітофаги, хижаки, паразити,хапротрофи);

- редуценти - популяції організмів, які живляться органічною речовиною залишків продуктів життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (бактерії, гриби тощо).

Ланцюги живлення- це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії. Ланцюги живлення формують трофічні рівні (ланки):

· І рівень - продуценти

· ІІ рівень - косументи І порядку

· ІІІ рівень - консументи ІІ порядку

· IV рівень - консументи ІІІ порядку

Кожен ланцюг живлення включає, як правило, не більше 4-5 ланок, оскільки, внаслідок втрати енергії, загальна маса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша від попередньої. Цю закономірність називають правилом екологічної піраміди.Розрізняють кілька категорій «екологічних пірамід». Піраміда чисел відображає число особин у кожному рівні ланцюга живлення (у кожному наступному рівні число особин зменшується); піраміда біомаси - кількість органічної речовини (біомаса), піраміда енергії - кількість енергії в їжі у кожному рівні ланцюга живлення. Усі вони, хоч і відрізняються за абсолютними значеннями, мають однакову спрямованість, що відображає чисельність окремих організмів в угрупованнях, і разом з нею виявляють характерні особливості біоценозів.



Адаптації живих організмів до існування в наземно-повітряному середовищі. | Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші.

Охорона видового різноманіття. | Популяція. Її структура та характеристики. | Суть еволюційного вчення Ч. Дарвіна. | Вид, його критерії і структура. | Основні напрямки макроеволюції. | Вчення про мікроеволюцію. Елементарні фактори мікроеволюції. | Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя. | Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика. | Ембріогенез. Поняття про провізорні органи. | Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати