Державне регулювання економіки |  роздержавлення економіки |  Поняття національної економіки |  народногосподарський кругообіг |  І їх вимір |  економічні цикли |  Формування економічного циклу в Росії |  безробіття |  інфляція |  Взаємозв'язок інфляції та безробіття |

загрузка...
загрузка...
На головну

Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції

  1.  E.x. 3.2.24. Вставте пропущені слова в пропозиції.
  2.  Exercise 2. Складіть пропозиції з наведених нижче слів.
  3.  Exercise 3. Заповніть пропуски відповідними за змістом словами з правої колонки і переведіть пропозиції.
  4.  Exercise 4. Заповніть пропуски в пропозиціях, вживши слова з вправи 3.
  5.  Exercise 6. Завершіть пропозиції, вставивши необхідні за змістом слова у відповідній формі (одне слово використовується двічі). Переведіть пропозиції на російську мову.
  6.  Exercise 6. Переведіть такі пропозиції на англійську мову.
  7.  Exercise II. Переведіть пропозиції, що містять Participle I.

Перетин кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції визна
 деляет рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного вироб
 ництва.

Все залежить від того, через який відрізок кривої сукупної пропозиції
 проходить крива сукупного попиту. Якщо крива АД проходить через проміжний
 точний відрізок AS, то зміна рівня цін виключає перевиробництво або
 недовиробництво товарів. Підвищення цін з Р1 до Ре змусить виробників
 збільшити обсяг продукції з Q1 до Qe, А споживачів - зменшити масштаби
 бажаних покупок з Q2 до Qe (Рис. 6.5. А) Коли реальні обсяги проізведенно-
 го і купленого продукту будуть рівні, в економіці настане рівновага.

Якщо крива АД перетинає кейнсіанський відрізок AS, то рух до одно-
 Навесні реальному обсягу національного виробництва не супроводжується з-
 зміною рівня цін (рис. 6 5, б)


Якщо крива АД перетинає вертикальну ділянку AS, то там устанавлива-
 ється рівновага при повній зайнятості.

Величина виручки, очікувана підприємцями при певній заня-
 тости, (уд) В тій точці кривої функції сукупного попиту, де вона перетинається
 з функцією сукупної пропозиції, називається ефективним попитом

Обсяг праці N, на який підприємці пред'являють попит, залежить
 від очікуваних витрат суспільства на споживання (С) та від очікуваних витрат
 суспільства на нові інвестиції (I). Уд - С + I і є те, що вже визначили як
 ефективний попит.

Рівновага між сукупним попитом і сукупним пропозицією не ос
 тается постійним, періодично виникають зміни в рівновазі, що може
 бути пов'язано зі зміщенням або кривої сукупного попиту, або кривої сово-
 купного пропозиції, або з одночасним зсувом і тієї й іншої кривої.
 Причини цих зсувів були вказані раніше.

Наслідки зміни сукупного попиту залежать від того, на якому від-
 різанні кривої сукупної пропозиції воно відбувається. зміна сукупного
 попиту на горизонтальному (кейнсианском) відрізку призводить до збільшення або
 зменшення реального обсягу національного виробництва, але не зачіпає
 рівня цін; на горизонтальному (класичному) зміна приводить до підвищення
 або зниження ціни при незмінному обсязі виробництва, на проміжному
 відрізку призводить до збільшення як обсягу виробництва, так і рівня цін.

При цьому може виникнути ефект храповика Він полягає в тому, що
 при зменшенні сукупного попиту ціни можуть не піти за ним, а остать-
 ся на колишньому рівні (рис 6.6)



Мал. 6.5. Рівноважний рівень цін і обсягу національного виробництва '
 а - рівновага на проміжному відрізку AS,
 б - рівновага на кейнсіанської відрізку AS


Мал. 6 6. Ефект храповика


При збільшенні сукупного попиту від АТ1 до АТ2 рівноважний стан
 зміститься від e1 до е2, Обсяг виробництва зросте з Q1 до Q1, А рівень цін - від
Р1до Р2 Однак зворотне зменшення сукупного попиту від АТ2 до АТ1 НЕ вер-
 немає економіку в її оригінал рівновагу в точці е1 а виникне нова рівновага
е2, При якому рівень цін (Р2) Збережеться, а обсяг виробництва впаде до Q2.

Чому ціни не мають тенденції до зниження? По-перше, зарплата не
 має тенденції до зниження, а вона становить до 75% витрат фірм, і по-
 Останніх важко знизити ціни і залишитись рентабельними. По-друге, багато
 фірми володіють достатньою монопольною владою, щоб протистояти сни
 жению цін.

Зміна сукупної пропозиції при незмінному сукупному попиті
 призводить до двох наслідків: а) до підвищення рівня цін (інфляції), якщо з-
 сукупність пропозицію зменшиться, б) до зменшення рівня цін, якщо обсяг на-
 ционального виробництва збільшиться.

Іноді співвідношення між сукупним попитом і сукупним пропозицією
 ням може різко порушуватися, і ринок стає нерівновагим. B силу пере-
 виробництва продуктів (наприклад, в сільському господарстві) можливо обвальне
 падіння цін на одному з товарних ринків, і дестабілізує хвиля може
 захопити інші ринки. Можливе скидання частини продуктів з перенасиченого
 ринку, поки не буде досягнута нова рівновага.

Часом ринок може бути засмучений в результаті спотворення інформації про
 стані сукупного попиту. Підвищення цін з якихось причин може вве-
 сти в дію механізми накопичення і спекуляції, які знову і знову ви-
 викликають підвищення цін. В результаті виробники можуть прийти до висновку про на-
 личии ширшого попиту, ніж в дійсності. Використання кредитів
 ще більше посилюють цей спекулятивний ефект. Надалі це може призвести
 вести до різкого падіння цін і руйнування ряду фірм.

Стрибки цін і неравновесность можуть викликатися і іншими причинами, на-
 приклад, структурними зрушеннями в економіці.

Співвідношення сукупного попиту та пропозиції розглядається по-різному
 двома провідними теоретичними школами - кейнсіанської и класичної.

Кейнс наголошував на тому факті, що номінальна зарплата не обов'язково
 пристосовується до зміни ринкової ситуації таким чином, щоб під-
 підтримувати рівень повної зайнятості. Тому кейнсіанська крива сукупного
 пропозиції базується на передумові про постійний рівень номінальної зар-
 плати. Дійсно, в короткостроковому періоді адаптація зарплати занадто
 повільна для того, щоб забезпечити повну зайнятість, але в довгостроковому пе-
 періоді зарплата рано чи пізно реагує на зміни, щоб відновити
 повну зайнятість і класичне рівновагу.

Класична школа акцентувала увагу на довгострокових последстві-
 ях сукупного попиту. Якщо обсяг сукупного попиту знижується, то уменьша-
 ються ціни і зарплата в такій мірі, щоб випуск (і зайнятість) залишився на рівні
 повної зайнятості.

Таким чином, реальна економіка демонструє кейнсіанські властивості
 в короткостроковому періоді і класичні - в довгостроковому. У короткостроковому пе-


періоді зрушення в сукупному попиті впливають як на рівень випуску, так і на уро
 вень цін, тоді як в довгостроковому - лише на одні ціни. Отже, суперечка
 між кейнсіанцями і класиками є суперечкою головним чином про час.
 І ті й інші визнають, що у відповідь на зрушення в сукупному попиті економіка
 прагне до повернення на рівноважний рівень повної зайнятості. питання
 тільки в тому, наскільки швидко це станеться Кейнсіанці вважають, що реак-
 ція економіки повільна, тому потрібна допомога держави. Навпаки, класси-
 ки переконані в швидкому встановленні рівноваги без допомоги макроекономічного
 ських важелів держави.

Слід врахувати, що елементарна модель сукупного попиту і пропозицією
 ня залишає ряд невирішених питань: чи існують автоматичні хутра-
 нізми, що забезпечують повне використання національних ресурсів, яка
 роль уряду в забезпеченні стабільності ринку, яку роль відіграють день-
 ги і банки, що відбувається при економічному зростанні. Відповіді на ці та інші по-
 тання будуть отримані в наступних розділах.



 сукупний попит |  Ключові терміни і поняття
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати