Головна

Благословення і прокляття

  1.  Благословення відданих.
  2.  Благословення, покарання і обітниці
  3.  Все, чим володіє Бог - все Його благословення, все Його обітниці - безкоштовні і доступні для кожного, хто приймає їх вірою в Христову спокутну смерть і воскресіння.
  4.  Загартування душевна. Повчання про терпіння наклеп. Благословення та ін.
  5.  Короткий статут-схема чину благословення нового будинку
  6.  ПРО Прохання БЛАГОСЛОВЕННЯ У ДЕРЕВ, КАМІННЯ ТА ТОМУ ПОДІБНИХ РЕЧЕЙ

28: 1-14 Заповітні благословення.Мойсей продовжує проповідь завіту в Моаві благословеннями за дотримання народом його встановлень і прокльонами, які обрушаться на нього, якщо народ порушить закон. І знову мова Мойсея слід зразком древніх міжплемінних договорів, в яких подібні благословення і прокляття, часто по суті ті ж самі, були спонукальними мотивами до вірності договору.


Благословення співвідносяться з основними ідеями книги: Ізраїль як Богоізбран- ний народ (1,9-10, 13; пор .: 7: 6; 26: 19), спокій від ворогів (7; пор .: 12: 9) і благоденство ( 3-6, 8,11-12). Створюється таке враження, що народ як би оточений благословені- ями Бога з усіх боків. Такі уявлення завжди важливі для будь-якого народу.

Однак в древньому Середземномор'ї такі благословення не приймалися як са ми собою зрозумілі. Були потрібні докази. Політична нестабільність була справою буденною, неврожай і постійна тривога могли вкинути в злидні і розруху. У древніх народів родючість земель і перемога над ворогом ставали основою їх релігійних культів. Ваал шанувався насамперед як гарант плодоро- дія (див .: Ос. 2: 5,8).

У свої благословення (і, звичайно, прокльони) Книга Второзаконня прагне показати, що Господь, а не Ваал гарантує благоденство. Більш того, в питаннях життя і смерті зовсім не страшні заклинання магії, ритуальної проституції і ідолопоклонства приносять безпеку народам, але беззаперечна покора слову єдиного істинного і праведного Бога, єдине бажання Якого - бла гословлять, а не змушувати страждати. Благословення і прокляття - важлива частина вчення ня Книги Второзаконня, який стверджує, що світ Божий - це світ розумний і духовним. Людські істоти не залишені в безодні тривог і небезпек. Вони мо гут бути впевнені вфундаментальних істин життя, оскільки вони знають, Який Бог; вони можуть знати Самого Бога.

28: 15-68 Заповітні прокляття.Прокльонів приділяється значно більше місця, ніж благословенням, напевно, для того, щоб підкреслити, наскільки се рьезние наслідки тягне за собою порушення Завіту. Прокльони є, по су- ти, протилежністю намальованою вище картині благословень, це всеоб'- емлющее зображення людського горя.

Перша група проклять (15-19) складає як би дзеркальне відображення благословень з віршів 3-6. Тут ми бачимо злидні, страждання, нещастя в звичайному житті, незадоволеність основних потреб, з одного боку, і благоден- ствие сім'ї у всьому і завжди, з іншого.

Описується (20-24) нестабільна життя: раптове руйнування, хвороби і посуха. Де нехтують вимогами завіту, там немає «м'язів вічних» (33:27), які мо- гли б охороняти від подібних речей. Немає там і порятунку від ворогів, одного з найбільших обітницю завіту (12: 9); навпаки, народ-боговідступник віддається їм у ру- ки (пор. ст. 25 зі ст. 7; становище народу, представлене в ст. 26, мабуть, є наслідком цієї поразки). Господь не тільки не носить Свій народ на руках, як від- ци носять своїх дітей, Він енергійно ворогує з ним, викликаючи серед синів Своїх ті нещастя, від яких одного разу врятував (27-29). Вірші 30-35 фокусують увагу на неможливості насолоджуватися тими дарами, які гарантував їм закон. Якщо раніше чоловіки овобождалісь від несення військової служби, щоб побудувати сім'ю і забезпечувати її і просто насолоджуватися благословеннями Бога, то тепер вони лише- ни цього; іншим дано насолоду дружиною, дітьми, будинком, виноградником, стадами великої та дрібної худоби. Ось повна протилежність тому несметному багат- ству, про який йдеться в 6: 10-11.

Перераховані нещастя настільки страшні тому, що серед них немає і проблиску надії на порятунок. Багато що можна винести, зазнати, якщо є підстави для надії на Бога. Тут же, однак, показано, що Він забрав Свою руку допомоги; тако


ва жорстока правда. Ні заповітного сподівання для знехтували заповіт.

Суворі перспективи для народу-боговідступника. З загального огляду нещастя, ужа- са, розрухи наша увага перемикається на прийдешні історичні потрясіння, ко- торие підуть за гріхопадінням всього народу. Ці картини чергуються з іншими, більш звичайного плану, як наприклад у віршах 38-44. Зіставте крилаті слова

«Він стане головою, а ти станеш хвостом» (43-44) з віршами 13; 26:19; і зауважте, як

«Знамення і вказівку» попередньої перемоги Ізраїлю обертається проти нього (46; пор .: 26: 8). Тепер в центрі уваги поразку і розсіювання. Ст. 36-37 провозглаша- ють їх в загальному; вірші 49-57 малюють жахи облоги і падіння, коли люди опускаються до канібалізму. Нарешті, зображуються нещастя, пов'язані з самим розсіюванням (64-68). Вони розглядаються метафорично у вигляді повернення до Єгипту (68), хо- тя в дійсності розсіювання більшої, північній частині Ізраїлю викличе наше- ствие Ассирії століття після смерті Мойсея, а ще пізніше - перемога царя Ва- вілонского Навуходоносора.

Розсіювання - це найгірше з можливих заповітних проклять. Воно рассматрива- ється в віршах 58-63 як повне скасування всіх обіцяних благословень завіту і всього того, що Господь завоював для Свого народу. Зверніть увагу на те, якими язва- ми вражає Господь Ізраїлю (59). Такими ж, які Він посилав на Єгипет свого часу; пристрасті єгипетські, від яких одного разу Ізраїль був позбавлений (7:15), тепер наводяться на нього (60). Обітниця про численність народу в його землі нині від- нято (62-63; пор .: Бут. 15: 5,7). Життя Ізраїлю з Господом була тісно пов'язана з землею обітованою. Втрата землі - найстрашніше прокляття. Коли це відбувається, мож -ника питання: а чи є у цього народу майбутнє?

Благословення і прокляття можуть здатися занадто грубим способом спонукати народ дотримуватися умов договору. Однак вони стверджують важливі моменти. Народом ди навколо Ізраїлю вірили в непередбачуваність світу, в якому безліч богів ста- раются впливати на перебіг подій і можуть робити це довільно, не спираючись на моральні критерії. Ізраїль в завіті з Богом знав, що Він один управляє плином історії і що Він завжди буде діяти згідно Своїй природі. Прокльони дають можливість знати, що може статися з людськими спільнотами і що імен-але Бог керує всіма можливостями і випадковостями в людському житті, знати і боятися цього. Це знання дає деяку надію, яка недоступна тим, хто не пізнав Його.

Тема нагороди і покарання розглядається не тільки в Старому Завіті, вона лежить і в основі вчення Христа (Мф. 5: 17-30; 25: 31-46).



 Веління про оновлення завіту |  Заклик до дотримання завіту

 Веління про спадкування зеліі обетован- |  історична обстановка |  Авторство і час написання |  богослов'я |  коментар |  Історичний огляд і пролог |  Проповідь Закону Божого |  Десять заповідей |  Найважливіші веління і попередження |  Звід конкретних законів |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати