Головна

V. Орієнтовна основа дії

  1. V. Орієнтовна основа дії
  2. V. Орієнтовна основа дії
  3. V. Орієнтовна основа дій
  4. VI. Орієнтовна основа дії
  5. VI. Орієнтовна основа дії
  6. VIII. ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ, ВЫЯВЛЕННЫЕ У БОЛЬНОГО, ФОРМУЛИРОВКА КЛИНИЧЕСКОГО ДИАГНОЗА, ОБОСНОВАНИЕ

Вибір антисептичних засобів в залежності від різновиду гнійно-септичної хірургічної патології.

Хірурги в своїй роботі намагаються отримати максимальний антисептичний ефект і, як правило, застосовують декілька видів антисептики, а інколи і весь арсенал (змішана антисептика). Це залежить від різновиду патології і важкості її перебігу.

Приклади вибору антисептичних засобів при різних патологічних станах

Патологічний процес Засоби антисептики, що можуть бути застосовані
механічні фізичні хімічні біологічні
Чиста рана   Дренаж УВЧ   Профілактична антибіотикотера-пія
Контамінована рана (випадкова) Видалення сторонніх тіл. Видалення згустків крові. Видалення змерт- вілих тканин і тих, що потенційно можуть змертвіти Дренаж. Ультразвук УФ-опромінення Сорбенти Осмотичні засоби Засоби для місцевого застосування Місцева і загальна антибіотикотерапія Засоби пасивної і активної імунізації проти правця та сказу при укушених ранах
Гніійна рана Видалення змертвілих тканин Дренаж. Ультразвук. УФ-опромінення. Сорбенти. Осмотичні засоби. Лазерне опромінення   Засоби для місцевого застосування. Хіміотерапевтичні засоби. Місцева і загальна антибіотикотерапія. Протеолітичні ферменти. Засоби пасивної і активної імунізації проти правця та сказу при укушених ранах
Гнійні захворювання шкіри та підшкірної клітковини в гнійно-некротичній стадії Розтин гнояка. Видалення змертвілих тканин Дренаж. Ультразвук. УФ-опромінення. Сорбенти. Осмотичні засоби. Лазерне опромінення Засоби для місцевого застосування. Хіміотерапевтичні засоби. Місцева і загальна антибіотикотерапія. Протеолітичні ферменти. Засоби пасивної і активної імунізації

Склад та приготування до застосування деяких антисептичних засобів

Розрахунок складових частин для приготування робочого розчину первомуру (С-4)

Вихідний розчин Робочий розчин
Пергідроль, мл Мурашина кислота, мл Вода, л
100% 85% 1,2% 2,4% 4,8%
17,1 6,9 8,1 До 2 До 1 0,5

Для приготування вихідного розчину в скляну колбу наливають відповідну кількість перекису водню, а потім добавляють мурашину кислоту. Колбу збовтують і ставлять у нижній відділок холодильника на 1 - 1,5 години, збовтуючи колбу кожні 20-30 хв. Вихідний розчин може зберігатись при кімнатній температурі 1 добу. Робочий розчин також придатний протягом 1 доби. Таким чином первомур можна готувати кожні 2 доби.

Потрійний розчин (Крупеніна)

Склад:

Карболова кислота - 0,3%

Формальдегід - 1,5%

Карбонат натрію - 2%

Спиртовий розчин Люголя

Склад:

Спирт 96% - 100 мл

Калію йодиду - 1 г

Чистий йод - 1 г

Водний розчин Люголя

Склад:

Дистильована вода- 100 мл

Калію йодиду - 2 г

Чистий йод - 1 г

Організація догляду за хворим з анаеробною інфекцією

Хворий на анаеробну інфекцію створює для оточуючих його інших хворих та медперсоналу велику небезпеку. Анаеробна інфекція характеризується високим рівнем контагіозності і, якщо не застосувати профілактичні заходи, може уразити інших хворих. Основним шляхом розповсюдження анаеробної інфекції є контактний, тому поперед всього необхідно ізолювати хворого у окремій палаті і організувати дезинфекцію і стерилізацію засобів догляду, посуди, інструментів, тощо, які контактують із даним хворим.

1. У приймальному відділенні хворий проходить санітарну обробку.

2. Для миття хворого застосовують мило в дрібній розфасовці.

3. Перед госпіталізацією ліжко, тумбочку, підлогу, підкладне судно обробляють 6% розчином перекису водню з 0,5% розчином СМЗ.

4. Прибирання палати виконується 2 рази на день з використанням 6% розчину перекису водню з 0,5% розчином СМЗ.

5. Засоби для прибирання маркірують і стерилізують в автоклаві за 1-м режимом.

6. Посуд хворого звільняють від залишків їжі, замочують у 2% розчині соди і кип'ятять протягом 1,5 години.

7. Медичний персонал перед входом у палату переодягається в спеціальні халати та бахіли, під час огляду хворого і перев'язок користуються клейончастими фартухами, які обробляються 6% розчином перекису водню.

8. Перев'язувальний матеріал збирають у спеціально виділений бікс, автоклавують і знищують.

9. Натільну і постільну білизну збирають у бавовняні або поліетиленові мішки, замочують в 2% розчині соди або миючого засобу, після чого кип'ятять протягом 1,5 години.

10. Матрац, подушку, ковдру і піжаму піддають камерній дезінфекції в режимі для мікроорганізмів, що утворюють спори.

11. Використаний інструментарій занурюють у 6% розчин перекису водню з 0,5% СМЗ на 1 годину, потім проводять передстерилізаційну підготовку та стерилізацію.

Утилізація перев'язочного матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями.

Перев'язувальний матеріал, що був у контакті з хворим, у якого має місце гнійно-некротичний процес, піддається дезинфекції (застосовують замочування у різних хімічних антисептичних засобах), режим останньої залежить від використаного для цього засобу. Після дезінфекції відпрацьований перев'язувальний матеріал відносять на смітник.




IV. Зміст навчання | Ситуаційні задачі

I. Актуальність теми | Тести для перевірки вихідного рівня знань | Технологічна карта заняття | Тема: Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією. | Антисептика. Догляд за хворими з гнійною патологією | Ситуаційні задачі | Тести ІІІ рівня складності |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати