На головну

Види економічного аналізу, їх класифікація

  1. Будова і класифікація овочів
  2. Будова і класифікація фруктів
  3. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
  4. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
  5. Джерела інформації для економічного аналізу
  6. Завдання економічного аналізу

В основі розподілу видів економічного аналізу лежить класифікація функцій управління, оскільки економічний аналіз є необхідним елементом виконання кожної функції управління. В економічній літературі економічний аналіз класифікується за різними ознаками.

За ознакою часу економічний аналіз розподіляється на попередній (перспективний) і наступний (поточний, ретроспективний). Така класифікація економічного аналізу відповідає змісту основних функцій, що відображають часові етапи управління.

Попередній аналіз проводиться до здійснення певної господарської операції. Його особливість полягає в розгляді процесів і явищ із позицій перспективи розвитку. Він має забезпечити розроблення та прийняття оптимальних управлінських рішень, обґрунтування планових завдань, оцінювання очікуваного виконання плану, запобігання небажаним результатам.

У практичних методиках і дослідженнях завдання попереднього аналізу конкретизується в такий спосіб:

1) за об'єктами управління (цех, ділянка, підприємство тощо);

2) за показниками діяльності (обсяг виробництва, собівартість, продуктивність праці і тощо);

3) за видами перспективи (найближча, короткострокова, довгострокова).

Дослідження перспективи розвитку підприємства починається з аналізу факторів, що мають найбільший вплив на результативні показники. Ці фактори можна об'єднати в декілька типових груп:

1) природні ресурси;

2) трудові ресурси;

3) технічний розвиток підприємства;

4) форми організації виробництва (концентрація, спеціалізація, комбінування);

5) розвиток транспортного господарства;

6) потреба в продукції підприємства;

7) загальні соціально-економічні умови.

Розкриваючи картину майбутнього, попередній аналіз забезпечує управлінську систему інформацією для розв'язання завдань стратегічного управління. Виникає практична можливість управління факторами розвитку підприємства й одержання в перспективі бажаного результату господарювання.

Наступний аналіз проводиться після здійснення господарських актів на основі нормативних, планових даних, а також відомостей бухгалтерського обліку й офіційної звітності. Він використовується для контролю за виконанням плану, вчасного виявлення вирішальних факторів, що вплинули на відхилення від програми, і встановлення їх впливу, визначення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Істотним недоліком цього виду аналізу можна вважати те, що виявлені в процесі аналізу резерви означають втрачені можливості зростання ефективності виробництва, оскільки належать до минулого періоду. Резервом підвищення ефективності аналізу є прискорення надання звітності та її аналітичного оброблення. Особливість методики наступного аналізу полягає в тому, що фактичні результати діяльності порівнюються з планом і даними попередніх аналітичних періодів.

Перспективний та ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів роботи за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід тощо, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Ретроспективний аналіз служить базою для перспективного. В свою чергу від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного. Якщо планові показники недостатньо обґрунтовані й реальні, то наступний аналіз виконання плану взагалі втрачає зміст і вимагає попереднього оцінювання обґрунтованості планових показників.

У рамках наступного аналізу виділяють оперативний (ситуаційний) та підсумковий (результативний) аналіз. Оперативний аналіз спрямований на розв'язання завдань, що стоять перед оперативним управлінням виробництва. Він проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі проміжки часу (зміну, добу, декаду і т.д.) на основі даних первинного обліку (оперативно-технічного, бухгалтерського, статистичного) й безпосереднього спостереження за результатами виробництва. Мета його - оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Оперативний аналіз набув особливого значення в умовах ринкової економіки, що характеризується динамічністю ситуації як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища.

Оперативний аналіз охоплює:

- визначення відхилення від плану за основними якісними та кількісними показниками роботи підприємства і його підрозділів;

- оцінювання ступеня впливу різних факторів на відхилення від плану за цими показниками;

- з'ясування конкретних причин дії окремих факторів і установлення винуватців недоліків;

- швидке розроблення й здійснення заходів, спрямованих на усунення негативних факторів.

Оперативний аналіз проводять звичайно за такими групами показників: виробництво; відвантаження і реалізація продукції; використання робочої сили; застосування виробничого устаткування і матеріальних ресурсів; собівартість; прибуток і рентабельність; платоспроможність.

У процесі аналізу кожен із цих узагальнюючих показників деталізується й доповнюється частковими.

Характерною рисою оперативного аналізу є дослідження натуральних показників і його відносна неточність, пов'язана з приблизністю розрахунків. Але цей недолік не знижує значення оперативного аналізу. Великі перспективи підвищення точності та швидкості оперативного аналізу при одночасному зниженні його трудомісткості відкриваються з упровадженням АСУ підприємством.

Підсумковий аналіз проводиться за звітний період (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повне оцінювання діяльності підприємства з використання наявних можливостей.

Підсумковий і оперативний аналіз взаємозалежні та доповнюють один одного. Вони дозволяють керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, але й комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності виробництва.

За ступенем періодичності аналіз буває:

- систематичний (за день, за тиждень, квартал, рік і т.д.);

- разовий (наприклад, за рішенням судових органів).

Важливе значення має класифікація економічного аналізу за об'єктами управління. Господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності й ін. Аспект економічного аналізу за бажанням керуючого органу може бути зміщений у напрямі будь-яких підсистем господарської діяльності. У зв'язку із цим виділяють:

Техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства. Він передбачає вивчення взаємодії технічних і економічних процесів та встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства. Основна мета такого аналізу виражається у вишукуванні оптимальних способів створення виробів із найменшими витратами живої й упредметненої праці. Методика техніко-економічного аналізу дозволяє визначити вплив упровадження у виробництво нових матеріалів, устаткування, технології виробництва на собівартість виробів, що виготовляються, виконуваних робіт або послуг і прибуток. Ця методика включає відповідні факторні системи та методи встановлення впливу факторів.

Фінансово-економічний аналіз проводить фінансова служба підприємства, фінансові й кредитні органи. При цьому основна увага приділяється фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного й позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибутку, зростання рентабельності, поліпшенню фінансового стану і платоспроможності підприємства.

Аудиторський (бухгалтерський) аналіз - це експертна діагностика фінансового «здоров'я» підприємства. Проводиться аудиторами або аудиторськими фірмами з метою оцінювання та прогнозування фінансового стану і фінансової стійкості суб'єктів господарювання.

Соціально-економічний аналіз здійснюється економічними службами, соціологічними лабораторіями, статистичними органами. Він вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їх вплив один на одного та на економічні результати господарської діяльності. Мета цього аналізу виражається у вишукуванні резервів підвищення економічної ефективності управління соціальною сферою.

Економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону.

Економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища) досліджує взаємодію екологічних і економічних процесів, пов'язаних із збереженням та поліпшенням навколишнього середовища й витратами на екологію.

Маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства) застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоздатності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розроблення тактики й стратегії маркетингової діяльності.

За методикою вивчення об'єктів економічний аналіз може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т.д.

Порівняльний аналіз звичайно передбачає порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років, передових підприємств.

Факторний аналіз спрямований на виявлення впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.

Діагностичний аналіз (експрес-аналіз) являє собою спосіб установлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для цього порушення. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції вищі від темпів зростання товарної продукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного виробництва. Знання ознаки дозволяє швидко й досить точно встановити характер порушень, не здійснюючи безпосередніх вимірювань, тобто не затрачуючи додатковий час і кошти.

Маржинальний аналіз - це метод оцінювання й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості й прибутку і розподілу витрат на постійні та змінні.

Економіко-математичний аналіз дозволяє вибирати найбільш оптимальний варіант розв'язання економічної задачі, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний та ін.) застосовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) являє собою метод виявлення резервів. Він ґрунтується на функціях, що виконує об'єкт, і орієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (від науково-дослідних робіт до експлуатації й утилізації). Його основне призначення полягає в тому, щоб виявити та запобігти зайвим витратам за рахунок спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів, виключення зайвих дій тощо.

За мірою охоплення досліджуваних об'єктів аналіз ділиться на суцільний і вибірковий. Суцільний аналіз передбачає вивчення всіх без винятку об'єктів, а вибірковий - тільки частини об'єктів.

За змістом програми аналіз може бути комплексний, коли діяльність підприємства вивчається всебічно і тематичний, якщо досліджуються окремі її сторони, що викликають у певний момент найбільший інтерес.

Залежно від рівня та масштабів управління можна виділити такі види аналізу:

- міжгалузевий (аналіз функціонування всієї економіки країни). Такий аналіз є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки, тобто теорією економічного аналізу;

- галузевий - ураховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, торгівлі й т.д.). Об'єктивна необхідність цього виду аналізу зумовлена тим, що в силу різного характеру праці кожна галузь суспільного виробництва має свої особливості та як наслідок характерні економічні відносини. Виникає потреба в розробленні методики економічного аналізу з урахуванням специфіки й умов кожної галузі економіки;

- територіальний (регіональний) - досліджує роботу комплексу підприємств різних галузей, що знаходяться в цьому регіоні;

- внутрішньогалузевий - аналіз роботи підприємства будь-якої галузі та його структурних підрозділів (дільниці, цеху).

За суб'єктами проведення економічного аналізу розрізняють такі види аналізу, що здійснюються:

- економічними службами підприємства;

- органами державної статистики, фінансовими, кредитними органами, інвесторами, акціонерами;

- незалежними аудиторськими службами;

- вищестоящою організацією;

- слідчими органами.

Основна мета розподілу аналізу за ознаками полягає в тому, що ці види аналізу включають усі інші раніше розглянуті види. На будь-якому рівні управління в складі аналізу виконується попередній і наступний аналізи, техніко-економічний, фінансово-економічний аналіз тощо.

 



Зв'язок економічного аналізу з іншими науками | Роль економічного аналізу в управлінні виробництвом

Полтава 2012 | В. В. Биба, І. В. Міняйленко, Н. Б. Теницька. Економічний аналіз: навчальний посібник для студентів усіх економічних спеціальностей. - Полтава: ПолтНТУ, 2012. - 218 с. | Зміст і предмет економічного аналізу | Завдання економічного аналізу | Принципи економічного аналізу | Поняття методу і методики економічного аналізу | Розроблення системи аналітичних показників | Фактори, що визначають результати діяльності підприємства, їх класифікація. Поняття та типи факторного аналізу | Традиційні способи оброблення інформації в аналізі | Способи елімінування |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати