Головна

Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 51 сторінка

  1.  1 сторінка
  2.  1 сторінка
  3.  1 сторінка
  4.  1 сторінка
  5.  1 сторінка
  6.  1 сторінка
  7.  1 сторінка

При відмові споживача від виконання договору ціна виконаної роботи, результат якої повертається споживачу, визначається відповідно до п. П. 3, 4 і 5 ст. 24 Закону про захист прав споживачів <1>. Крім того, виконавець в цьому випадку не має права вимагати відшкодування своїх витрат, вироблених в процесі виконання роботи, а також плати за виконану роботу, за винятком випадку, коли споживач прийняв виконану роботу.

---

<1> Аналогічно визначається також ціна, яка враховується при виборі споживачем такого наслідки, як зменшення ціни виконаної роботи.

У разі порушення встановлених термінів виконання роботи або призначених споживачем нових термінів виконавець зобов'язаний сплатити споживачеві кожний день (годину, якщо термін визначено у годинах) прострочення неустойку (пеню) в розмірі 3% від ціни виконання роботи, а якщо ціна виконання даної роботи договором не визначена - від загальної ціни замовлення. Розмір неустойки (пені) визначається виходячи з ціни виконання роботи, а якщо вказана ціна не визначена - виходячи із загальної ціни замовлення, що існувала в тому місці, в якому вимога споживача повинно було бути задоволено виконавцем у день добровільного задоволення такої вимоги або в день винесення судового рішення, якщо вимога споживача добровільно задоволено не було. При цьому договором про виконання робіт між споживачем і виконавцем може бути встановлений вищий розмір неустойки (пені). Однак сума стягнутої споживачем неустойки (пені) не може перевищувати ціну окремого виду виконання роботи або загальну ціну замовлення, якщо ціна виконання окремого виду роботи не визначена договором. Неустойка (пеня) за порушення термінів початку і закінчення виконання роботи або її окремого етапу стягується за кожен день (годину, якщо термін визначено у годинах) прострочення аж до відповідно початку або закінчення виконання роботи, її етапу або пред'явлення споживачем вимог, передбачених п. 1 ст. 28 Закону про захист прав споживачів.

Вимоги споживача, встановлені п. 1 ст. 28 Закону про захист прав споживачів, не підлягають задоволенню, якщо виконавець доведе, що порушення термінів виконання роботи сталося внаслідок непереборної сили або з вини споживача. Таким чином, відповідальність за порушення термінів виконання робіт є безвиновной, а звільнитися від неї підряднику можна лише при дії непереборної сили або внаслідок неможливості виконання роботи в строк з вини споживача.

4. Зобов'язання з договорів на абонементне обслуговування

Бурхливий розвиток і ускладнення радіоелектронної і іншої побутової техніки, а також транспортних засобів, призначених для споживачів, зажадало від їх виробників забезпечення працездатності та безпечної експлуатації відповідних виробів як протягом гарантійних строків, так і після їх закінчення.

З юридичної точки зору відносини, що складаються у зв'язку із здійсненням ремонтних та інших аналогічних робіт протягом гарантійного терміну експлуатації придбаних покупцями товарів, і відносини, що виникають у зв'язку з необхідністю виконання таких робіт після закінчення цих строків, незважаючи на велику зовнішню схожість, мають різну правову природу.

Відносини щодо здійснення ремонтних та інших аналогічних робіт протягом гарантійного терміну експлуатації придбаних покупцями товарів виникають за загальним правилом між споживачем і продавцем або виробником відповідного товару, а також особами, що представляють інтереси продавця або виробника на підставі укладених з ними договорів, оскільки право на гарантійний ремонт випливає з придбання товару неналежної якості (ст. ст. 475 і 503 ЦК, ст. ст. 6 і 18 Закону про захист прав споживачів). Отже, на ремонт протягом гарантійного терміну куплених товарів тривалого користування поширюється дія норм ГК РФ про договір купівлі-продажу, а також гл. II Закону про захист прав споживачів. Договір на виконання робіт або надання послуг з гарантійного ремонту в зазначених випадках споживачем не укладається <1>.

---

<1> Див .: п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 29 вересня 1994 р N 7.

Відносини щодо здійснення ремонтних та інших аналогічних робіт після закінчення гарантійного терміну експлуатації придбаних покупцями товарів виникають між споживачем і підрядником, оскільки закінчення гарантійного терміну призводить до припинення триваючих між покупцем і продавцем зв'язків, що випливають з купівлі-продажу товарів. У цьому випадку між підрядником та споживачем укладається або договір побутового підряду, або договір на абонементне обслуговування <1>.

---

<1> При виході з ладу деталей і вузлів відремонтованої складної побутової або радіоелектронної техніки необхідно керуватися гл. III Закону про захист прав споживачів (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 29 вересня 1994 р N 7), тобто правилами про договір побутового підряду.

Відносини по абонементного обслуговування складної побутової техніки, що належить громадянам, дуже близькі відносин, що регулюються договором побутового підряду. Однак за своєю юридичною природою договір на абонементне обслуговування має істотну специфіку. На відміну від замовника за договором побутового підряду абонент не сплачує виконавцю певну плату за конкретний ремонт, а вносить її періодично (щомісяця) незалежно від того, чи потрібні ремонт і технічне обслуговування належить йому предмету складної побутової техніки. Виконавець же зобов'язується за заявкою абонента один раз на рік провести планове профілактичне обслуговування незалежно від якості роботи предмета і ремонтувати його в разі виходу з ладу без додаткової плати. Метою договору на абонементне обслуговування є не відновлення працездатності предмета, а підтримка його споживчих властивостей після закінчення гарантійних термінів протягом всього терміну служби відповідного предмета складної побутової техніки. Таким чином, договір на абонементне обслуговування повинен розглядатися не як різновид побутового підряду, а як самостійний договір на обслуговування громадян <1>.

---

<1> Детальніше про це див .: Кабалкин А. Ю. Законодавство про сферу обслуговування населення. М., 1988. С. 88 - 92.

Предметом договору на абонементне обслуговування є роботи, спрямовані на підтримку споживчих властивостей виробів складної побутової техніки після закінчення гарантійних термінів їх експлуатації. За загальним правилом тривалість перебування відповідних предметів на абонементне обслуговування не обмежується, за винятком виникнення обставин, що тягнуть за собою неможливість виконання виконавцем зобов'язань, за які він не відповідає (наприклад, припинення випуску і поставок запасних частин до знятим з виробництва виробів виробниками). Разом з тим договір укладається строком на один рік і продовжується на наступний річний термін, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну не заявить про незгоду або неможливості виконувати договірні зобов'язання.

Найважливішими обов'язками виконавця є:

- Виконання за заявками абонента протягом року одного планового профілактичного обслуговування, а також профілактичних і ремонтних робіт в міру необхідності їх виконання;

- Доставка вироби для ремонту і повернення абоненту, вантажно-розвантажувальні роботи і перевірка його працездатності. За взаємною домовленістю доставка може здійснюватися абонентом з відшкодуванням йому вартості послуг за прейскурантом на транспортно-експедиційні послуги;

- Видача у разі затримки ремонту на вимогу абонента відповідного вироби з підмінного фонду виконавця, його доставка, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, установка і перевірка працездатності. При відсутності у виконавця підмінного фонду абонент має право взяти подібного виробу напрокат, а виконавець зобов'язаний відшкодувати йому витрати за користування і доставку даного вироби за відповідними прейскурантами.

До основних обов'язків абонента відносяться:

- Внесення щомісяця на рахунок виконавця абонементної плати в розмірі, встановленому діючими прейскурантами. Абонент має право вносити плату авансом за будь-яку кількість місяців, але не більше ніж на рік вперед;

- Дотримання правил експлуатації, вимог пожежної безпеки, збереження пломбування. Абоненту забороняється ремонтувати виріб самостійно або силами інших осіб. У разі невиконання абонентом зазначених вимог виконавець звільняється від відповідальності за якість роботи вироби, а необхідний ремонт виконується їм за окрему плату.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків сторони договору мають право застосовувати один до одного заходи оперативного впливу і майнової відповідальності, передбачені законодавством і договором. Так, абонент має право не вносити абонементну плату за черговий місяць, якщо виконавцем порушуються терміни ремонту і профілактичного обслуговування, крім випадків, коли на час затримки ремонту йому надавався відповідний предмет з підмінного фонду виконавця.

У разі невиконання за заявкою абонента планового профілактичного обслуговування протягом річного терміну дії договору абонент має право вимагати повернення внесеної ним за минулий рік плати (якщо даний виріб протягом року не ремонтувалася) або за згодою продовжити дію договору він може не вносити абонементну плату за наступний річний термін. Що стосується відповідальності сторін, то вона настає у випадках і на умовах, встановлених ЦК, Законом про захист прав споживачів, а також договором.

додаткова література

Брагинський М. І., Витрянский В. В. Договірне право. Книга третя: Договори про виконання робіт і надання послуг. , 2002.

Закон про захист прав споживачів. Коментар до закону і практику його застосування / Відп. ред. А. Е. Шерстобитов. М., 2004.

Кабалкин А. Ю. Договір побутового підряду // Відомості Верховної Ради. 1998. N 8.

Коментар до Закону Російської Федерації "Про захист прав споживачів" (постатейний) / Відп. ред. А. М. Ерделевскій. , 2002.

Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий / Відп. ред. Т. Є. Абова, А. Ю. Кабалкин. М., 2004.

Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини другий (постатейний). Вид. 4-е / Відп. ред. О. Н. Садиков. М., 2004.

Глава 48. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ДОГОВОРУ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ

§ 1. Поняття договору будівельного підряду

1. Визначення та предмет договору будівельного підряду

За договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується у встановлений договором термін побудувати за завданням замовника певний об'єкт або виконати інші будівельні роботи, а інша сторона (замовник) зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену ціну (ст . 740 ЦК).

За своєю юридичною природою даний договір, як і договір підряду, різновидом якого він є, - двосторонній, консенсуальний і БЕЗОПЛАТНО.

Разом з тим договором будівельного підряду притаманні певні особливості, що дозволяють виділити його в окремий вид договору підряду. По-перше, за договором будівельного підряду робота, виконувана підрядником, полягає в будівництві певного об'єкта або є інший вид будівельних робіт. По-друге, на стороні замовника лежить додаткова (в порівнянні зі звичайним договором підряду) обов'язок щодо створення підряднику необхідних умов для виконання робіт.

Предмет договору будівельного підряду може бути виражений в наступних діях підрядника:

- Будівництво певного об'єкта і передача останнього замовнику;

- Реконструкція підприємства, будівлі, споруди чи іншого об'єкта і передача результатів робіт замовнику;

- Виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших нерозривно пов'язаних зі споруджуваним об'єктом робіт і передача їх результатів замовнику <1>.

---

<1> Зустрічається в юридичній літературі твердження про те, що предметом договору будівельного підряду є результат діяльності підрядника, має конкретну овеществленную форму (див., Наприклад: Цивільне право: Підручник. Т. 2 / За ред. А. П. Сергєєва, Ю . К. Толстого. 4-е изд. М., 2003. С. 390), суперечить загальним уявленням про предмет договірного зобов'язання, під яким розуміються дії зобов'язаної сторони.

Поняттям "предмет договору будівельного підряду" охоплюються також наступні дії замовника:

- Створення підряднику необхідних умов для виконання робіт;

- Прийняття об'єкта будівництва або результатів інших будівельних робіт;

- Сплата обумовленої ціни за виконані роботи.

Таким чином, основною відмінною ознакою договору будівельного підряду, що виділяють його в окремий вид договору підряду, служить характер робіт і особлива область, в якій вони здійснюються <1>. Тому, наприклад, виконання монтажних робіт відноситься до предмету договору будівельного підряду, якщо це пов'язано з будівництвом відповідного об'єкта. У тому випадку, коли монтажні роботи не пов'язані з будівництвом (скажімо, при заміні старого обладнання на нове), вони здійснюються за договором підряду. Виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт щодо придбаного обладнання може бути покладено і на постачальника за договором поставки.

---

<1> Як вказує М. І. Брагінський, "будівельним є володіє загальними ознаками підряду договір, який використовується у відповідній сфері з урахуванням властивою їй специфіки" (Брагинський М. І., Витрянский В. В. Договірне право. Книга третя: Договори про виконання робіт і надання послуг. М., 2002. С. 100).

Особливим чином вирішується питання, пов'язане з правової кваліфікацією робіт з капітального ремонту будівель і споруд: відповідні правовідносини регулюються договором будівельного підряду, якщо інше не буде передбачено самим договором. Отже, його сторони мають право виключити застосування до їх правовідносин правил про договір будівельного підряду, які в цьому випадку повинні кваліфікуватися як договору підряду, оскільки предметом такого договору залишається виконання певних робіт з передачею їх результату замовникові.

Специфіка договору будівельного підряду найбільш повно виражається в такій особливій формі будівельного підряду, як будівництво "під ключ", при якому підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню повного циклу робіт, що забезпечують створення необхідного об'єкту: від його проектування і до здачі замовнику побудованого і прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва.

Договором будівельного підряду може бути передбачено, що відносини сторін тривають деякий час і після здачі результату робіт замовнику. Йдеться про ті випадки, коли за умовами договору підрядник приймає на себе обов'язок забезпечити експлуатацію об'єкта після його прийняття замовником протягом зазначеного в договорі терміну (п. 2 ст. 740 ЦК). Види, обсяг і вартість послуг підрядника, що надаються замовнику щодо забезпечення експлуатації побудованого об'єкта (наприклад, навчання працівників замовника, розробка інструкцій по експлуатації нового обладнання, доведення його до проектної потужності і т.п.), визначаються в договорі будівельного підряду. У подібній ситуації можна говорити про розширення його змісту.

Якщо в ролі замовника за договором будівельного підряду виступає громадянин, а роботи, що виконуються підрядником за таким договором, призначені для задоволення побутових або інших особистих потреб громадянина-замовника, то до відносин сторін за таким договором відповідно застосовуються правила про права замовника за договором побутового підряду ( п. 3 ст. 740 ЦК). І в цьому випадку можна говорити про розширення змісту договору будівельного підряду за рахунок наділення замовника додатковими правами і покладання на підрядника відповідних додаткових обов'язків, передбачених ст. ст. 730 - 739 ГК. Крім того, до відносин сторін такого договору, не врегульованих ЦК, підлягає застосуванню законодавство про захист прав споживачів (п. 3 ст. 730 ЦК).

2. Правове регулювання відносин будівельного підряду

Оскільки договір будівельного підряду є вид договору підряду, що випливають з нього зобов'язання субсидиарно регулюються загальними положеннями про договір підряду (п. 2 ст. 702 ЦК). Зокрема, це стосується загальних правил про структуру договірних зв'язків (ст. 706 ЦК); про терміни виконання робіт (ст. 708 ЦК); про ціну роботи (кошторису) (ст. 709 ЦК); про порядок оплати праці (ст. 711); про права замовника під час виконання роботи підрядником (ст. 715 ЦК); про відповідальність підрядника за неналежну якість роботи (ст. 723 ЦК); про терміни виявлення неналежної якості результату роботи (ст. 724 ЦК) та ін.

Разом з тим поряд з ГК відносини, пов'язані з будівельним підрядом, регулюються численними законодавчими та іншими нормативними актами про інвестиційну діяльність, перш за все: Федеральним законом від 25 лютого 1999 р N 39-ФЗ "Про інвестиційну діяльність в Російській Федерації, здійснюваної у вигляді капітальних вкладень "<1>, основу якого складає адміністративно-правове регулювання відносин між державою і інвесторами, і Федеральним законом від 9 липня 1999 N 160-ФЗ" Про іноземні інвестиції в Російській Федерації "<2>, який містить гарантії іноземним інвесторам , в тому числі в сфері капітальних вкладень. Порядок надання земельних ділянок для будівництва регулюється ЗК (ст. Ст. 28 - 33).

---

<1> СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. +1096 (З послід. Ізм.).

<2> СЗ РФ. 1999. N 28. У розділі ст. 3493 (з послід. Ізм.).

Важливе значення мають законодавчі акти, що визначають порядок видачі дозволів на будівництво, містобудівні правила, а також технічні та інші вимоги, що пред'являються до будівництва об'єктів. До їх числа відносяться Містобудівний кодекс, Федеральний закон "Про технічне регулювання", Федеральний закон від 17 листопада 1995 N 169-ФЗ "Про архітектурну діяльність в Російській Федерації" <1>. Вміщені в названих законах правила регламентують адміністративні відносини в галузі будівництва, що виникають між органами державної влади (місцевого самоврядування) та особами, які виступають у ролі замовників або підрядників за договорами будівельного підряду. Однак вони повинні враховуватися також при укладенні та виконанні договорів, оскільки "ними створюються певні передумови для виникнення і розвитку, в тому числі обов'язкових для контрагентів підрядних відносин між сторонами" <2>.

---

<1> СЗ РФ. 1995. N 47. У розділі ст. 4473 (з послід. Ізм.).

<2> Брагинський М. І., Витрянский В. В. Указ. соч. С. 109.

Важливою особливістю правового регулювання відносин будівельного підряду є наявність СНиПов - будівельних норм і правил. Як підкреслювалося в юридичній літературі, "характерною особливістю законодавства про капітальне будівництво є те, що воно складається з двох видів нормативних актів - нормативно-правових та нормативно-технічних" <1>. Нормативно-технічні акти нерідко іменуються нормативними документами. Залежно від територіальних меж їх дії розрізняються федеральні нормативні документи (будівельні норми і правила, технічні регламенти в галузі будівництва, зведення правил з проектування та будівництва і деякі ін.), Нормативні документи суб'єктів Російської Федерації (територіальні будівельні норми), а також виробничо- галузеві нормативні документи.

---

<1> Коваленко Н. І. Законодавство про капітальне будівництво при переході до ринку // Громадянське право Росії при переході до ринку. М., 1995. С. 179.

БНіП містять не тільки організаційно-методичні, а й технічні вимоги, що ставляться до проектно-вишукувальним та будівельних робіт, і підлягають спеціальній реєстрації. Відсутність в договорі будівельного підряду посилань на зазначені нормативні документи, що містять обов'язкові вимоги, не звільняє сторони договору від необхідності їх дотримання.

3. Публічно-правові передумови договору

будівельного підряду

Результат роботи, що підлягає передачі замовнику за договором будівельного підряду, є або побудований підрядником новий об'єкт нерухомого майна (будівлю, будівля, споруда, підприємство), які конструктивні зміни або поліпшення відповідних об'єктів нерухомості. У зв'язку з цим предмет договору будівельного підряду включає в себе дії сторін з придбання і (або) використання земельної ділянки, необхідної для будівництва (реконструкції) таких об'єктів. Згідно п. 1 ст. 747 ГК замовник зобов'язаний своєчасно надати для будівництва земельну ділянку, який за своєю площею і станом повинен відповідати умовам договору будівельного підряду, а в разі відсутності таких - забезпечувати своєчасний початок робіт, нормальне їх ведення та завершення в строк. З цією метою замовник може придбати земельну ділянку у громадян або юридичних осіб у власність або за договором довгострокової оренди.

У разі надання для будівництва земельної ділянки, що перебуває у державній або муніципальній власності, уповноважені органи публічної влади проводять роботу по формуванню відповідної земельної ділянки: підготовку проекту меж земельної ділянки та встановлення її меж на місцевості (межування); визначення дозволеного використання земельної ділянки; визначення технічних умов підключення об'єктів до мереж інженерно-технічного забезпечення; прийняття рішення про проведення торгів (конкурсу, аукціону) або про надання земельної ділянки без проведення торгів з публікацією повідомлення про це.

Земельна ділянка для будівництва з земель, що перебувають у державній або муніципальній власності, може надаватися без попереднього узгодження місць розміщення об'єктів або з попереднім узгодженням цих місць (ст. 30 ЗК). У першому випадку крім проведення робіт по формуванню земельної ділянки здійснюється кадастровий облік земельної ділянки, потім проводяться торги з його продажу або продажу права на укладення договору оренди земельної ділянки або здійснюється надання земельної ділянки в оренду без проведення торгів на підставі заяви зацікавлених громадянина або юридичної особи ( за умови, що, незважаючи на попередню і завчасну публікацію повідомлення про наявність пропонованого для надання в оренду земельної ділянки, є тільки одна заявка).

У другому випадку земельна ділянка надається зацікавленим особам в оренду, а таким суб'єктам, як казенні підприємства або державні та муніципальні установи, - в постійне (безстрокове) користування (п. 1 ст. 20 ЗК). Відповідний виконавчий орган державної влади або орган місцевого самоврядування крім проведення робіт по формуванню земельної ділянки та його кадастрового обліку повинен прийняти рішення про попереднє погодження місця розташування об'єкта з урахуванням екологічних, містобудівних та інших умов використання відповідної території і надр в її межах, що оформляється актом про вибір земельної ділянки для будівництва з додатком проекту його кордонів, а також рішення про надання земельної ділянки для будівництва (ст. ст. 31, 32 ЗК).

Інший необхідною передумовою укладення договору будівельного підряду є отримання необхідних адміністративних дозволів на зведення відповідного об'єкту будівництва з метою забезпечення відповідності знову споруджуваного будинку або споруди цільовим призначенням земельної ділянки та вимог містобудівної документації (документам територіального планування, правилам землекористування та забудови, технічним регламентам).

Відповідно до ст. 8 Містобудівного кодексу видача дозволів на будівництво, а також на введення об'єктів в експлуатацію при здійсненні будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів капітального будівництва, розташованих на відповідних територіях, належить до повноважень органів місцевого самоврядування. До їх компетенції входить також затвердження правил землекористування і забудови відповідних територій, вимогам яких повинні відповідати проекти будівництва, що зводяться або реконструюються, і споруд. Названі правила включають в себе карту містобудівного зонування і містобудівні регламенти.

На карті містобудівного зонування визначаються житлові, суспільно-ділові, виробничі зони, зони інженерної та транспортної інфраструктур, зони сільськогосподарського використання, зони рекреаційного призначення, зони особливо охоронюваних територій, зони спеціального призначення, зони розміщення військових об'єктів і інші види територіальних зон. Віднесення конкретної земельної ділянки до певної територіальної зоні означає, що на цій земельній ділянці може здійснюватися будівництво лише тих об'єктів, які не суперечать цільовому призначенню відповідної територіальної зони. Наприклад, в житлових зонах допускається розміщення об'єктів соціального або комунально-побутового призначення, охорони здоров'я, початкової та середньої освіти, культових будівель, стоянок автотранспорту, об'єктів, пов'язаних з проживанням громадян і не надають негативного впливу на навколишнє середовище. Суспільно-ділові зони призначені для розміщення об'єктів культури, торгівлі, громадського харчування, соціального та комунально-побутового призначення, підприємницької діяльності, адміністративних, науково-дослідних і освітніх установ та інших об'єктів, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності громадян (ст. 35 Містобудівного кодексу).

У містобудівному регламенті щодо земельних ділянок і об'єктів капітального будівництва, розташованих в межах відповідної територіальної зони, вказуються:

1) види дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів капітального будівництва;

2) граничні (мінімальні або максимальні) розміри земельних ділянок і граничні параметри дозволеного будівництва, реконструкції об'єктів капітального будівництва;

3) обмеження використання земельних ділянок і об'єктів капітального будівництва, які встановлюються відповідно до чинного законодавства (ч. 6 ст. 30 Містобудівного кодексу).

Містобудівною регламентом визначається правовий режим земельних ділянок, а також все, що знаходиться над і під поверхнею земельних ділянок і використовується в процесі їх забудови і подальшої експлуатації об'єктів капітального будівництва.

Будівля, будівля, споруда або інше нерухоме майно, створене на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, в порядку, встановленому законодавством, або без отримання на це необхідних дозволів або з істотним порушенням містобудівних і будівельних норм і правил, визнається самовільно побудовою з наслідками , передбаченими правилами ст. 222 ГК.

4. Сторони договору будівельного підряду

Сторонами в договорі будівельного підряду є замовник і підрядник. У ролі замовника може виступати будь-який суб'єкт цивільного права: фізична або юридична особа, а також відповідне публічно-правова освіта в особі його уповноваженого органу. Цю роль може виконувати особа, що інвестують свої кошти в будівництво (інвестор) і розраховує на придбання права власності на створюваний об'єкт нерухомості після закінчення його будівництва. В інших випадках інвестор покладає функції замовника в договорі будівельного підряду, що вимагають спеціальних знань, умінь і навичок, на спеціалізовану організацію, яка у відносинах з підрядником, незважаючи на те що укладає договір будівельного підряду від свого імені, по суті представляє інтереси інвестора.

У випадках, коли здійснення правочинів замовника по контролю і нагляду за виконанням робіт за договором будівельного підряду (ст. 748 ЦК) неможливо без спеціальних знань в галузі будівництва, замовник може самостійно (без згоди підрядника) залучити для цих цілей інженера (інженерну організацію), уклавши з ним договір про оплатне надання відповідних послуг. Залучений замовником інженер не тільки здійснює контроль і нагляд за будівництвом, а й приймає всі необхідні рішення в цій галузі у взаєминах з підрядником (від імені замовника). Що стосується договору будівельного підряду, то в цьому випадку в його тексті повинні бути визначені функції інженера, залученого замовником, а також наслідки його дій для підрядника (ст. 749 ЦК).



 Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 50 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 52 сторінка

 Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 40 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 41 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 42 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 43 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 44 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 45 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 46 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 47 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 48 сторінка |  Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. Під ред. Е. А. Суханова. М. Волтерс Клувер, 2008 49 сторінка |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати