Головна

Глава 46. Розрахунки

  1.  I. Розрахунки за рівняннями реакцій
  2.  Висновок хімічних формул і розрахунки за рівняннями реакцій
  3.  Гідравлічний і конструктивні розрахунки водоскиду.
  4.  гідрологічні розрахунки
  5.  Клірингові розрахунки.
  6.  Коли застосовують метод розрахунку валів, викладений в кроці 8.15? Чим відрізняються розрахунки за формулами (8.7), (8.8) і (8.2), (8.3)?

§ 1. Загальні положення про розрахунки

Стаття 861. Готівкові і безготівкові розрахунки

1. Розрахунки за участю громадян, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися готівкою (стаття 140) без обмеження суми або в безготівковому порядку.

КонсультантПлюс: примітка.

Про застосування пункту 2 статті 861 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 13.04.2000 N 164-О.

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю громадян, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковому порядку. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші кредитні організації (далі - банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено використовується формою розрахунків.

Стаття 862. Форми безготівкових розрахунків

1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, за акредитивом, чеками, розрахунки по інкасо, а також розрахунки в інших формах, передбачених законом, встановленими відповідно до нього банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

2. Сторони за договором мають право обрати та встановити у договорі будь-яку з форм розрахунків, зазначених у пункті 1 цієї статті.

§ 2. Розрахунки платіжними дорученнями

Стаття 863. Загальні положення про розрахунки платіжними дорученнями

1. При розрахунках платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеного платником особи в цьому або в іншому банку в строк, передбачений законом або встановлюваний відповідно до нього, якщо більш короткий строк не передбачений договором банківського рахунка або не визначається застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

2. Правила цього параграфа застосовуються до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунок в даному банку, якщо інше не передбачено законом, встановленими відповідно до нього банківськими правилами або не випливає із суті цих відносин.

3. Порядок здійснення розрахунків платіжними дорученнями регулюється законом, а також установлених у відповідність до ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

Стаття 864. Умови виконання банком платіжного доручення

1. Зміст платіжного доручення та подаються разом з ним розрахункових документів і їх форма повинні відповідати вимогам, передбаченим законом і встановленими згідно з ним банківськими правилами.

2. У разі невідповідності платіжного доручення вимогам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, банк може уточнити зміст доручення. Такий запит повинен бути зроблений платникові негайно після отримання доручення. При неотриманні відповіді у термін, передбачений законом або встановленими відповідно до нього банківськими правилами, а за їх відсутності - в розумний строк банк може залишити доручення без виконання і повернути його платникові, якщо інше не передбачено законом, встановленими відповідно до нього банківськими правилами або договором між банком і платником.

3. Доручення платника виконується банком при наявності коштів на рахунку платника, якщо інше не передбачено договором між платником і банком. Доручення виконуються банком з дотриманням черговості списання грошових коштів з рахунку (стаття 855).

Стаття 865. Виконання доручення

1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, зобов'язаний перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача коштів для її зарахування на рахунок особи, зазначеного в дорученні, в термін, встановлений пунктом 1 статті 863 цього Кодексу.

2. Банк має право залучати інші банки для виконання операцій по перерахуванню грошових коштів на рахунок, вказаний в дорученні клієнта.

3. Банк зобов'язаний негайно інформувати платника на його вимогу про виконання доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання доручення передбачаються законом, встановленими відповідно до нього банківськими правилами або угодою сторін.

Стаття 866. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання доручення

1. У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта банк несе відповідальність на підставах і в розмірах, які передбачені главою 25 цього Кодексу.

2. У випадках, коли невиконання або неналежне виконання доручення мало місце в зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій банком, залученим для виконання доручення платника, відповідальність, передбачена пунктом 1 цієї статті, може бути покладено судом на цей банк.

3. Якщо порушення правил здійснення розрахункових операцій банком спричинило неправомірне утримання грошових коштів, банк зобов'язаний сплатити відсотки в порядку і в розмірі, передбачених статтею 395 цього Кодексу.

§ 3. Розрахунки за акредитивом

Стаття 867. Загальні положення про розрахунки по акредитиву

1. При розрахунках за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.

До банку-емітенту, що проводить платежі одержувачу коштів або оплачує, акцептує або враховує перекладної вексель, застосовуються правила про виконуючого банку.

2. У разі відкриття покритого (депонованого) акредитива банк-емітент при його відкритті зобов'язаний перерахувати суму акредитива (покриття) за рахунок платника або наданого йому кредиту в розпорядження виконуючого банку на весь термін дії зобов'язання банку-емітента.

У разі відкриття непокритого (гарантованого) акредитива виконуючому банку надається право списувати всю суму акредитива з ведеться у нього рахунки банку-емітента.

3. Порядок здійснення розрахунків за акредитивом регулюється законом, а також установлених у відповідність до ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

Стаття 868. Відкличний акредитив

1. Відзивним визнається акредитив, який може бути змінений або скасований банком-емітентом без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює будь-яких зобов'язань банку-емітента перед одержувачем коштів.

2. Виконуючий банк зобов'язаний здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або скасування акредитива.

3. Акредитив є відкличним, якщо в його тексті прямо не встановлено інше.

Стаття 869. Безвідкличний акредитив

1. Безвідкличний акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів.

2. На прохання банку-емітента виконуючий банк, що бере участь в проведенні акредитивної операції, може підтвердити безвідкличний акредитив (підтверджений акредитив). Таке підтвердження означає прийняття виконуючим банком додаткового до зобов'язанню банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива.

Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або скасований без згоди виконуючого банку.

Стаття 870. Виконання акредитива

1. Для виконання акредитива одержувач коштів подає до виконуючого банку документи, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. При порушенні хоча б одного з цих умов виконання акредитива не провадиться.

2. Якщо виконуючий банк провів платіж або здійснив іншу операцію відповідно до умов акредитива, банк-емітент зобов'язаний відшкодувати йому понесені витрати. Зазначені витрати, а також усі інші витрати банку-емітента, пов'язані з виконанням акредитива, відшкодовуються платником.

Стаття 871. Відмова в прийнятті документів

1. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він зобов'язаний негайно проінформувати про це одержувача коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови.

2. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві коштів з порушенням умов акредитива, а за непокритим акредитивом відмовитися від відшкодування виплачених сум.

Стаття 872. Відповідальність банку за порушення умов акредитива

1. Відповідальність за порушення умов акредитива перед платником несе банк-емітент, а перед банком-емітентом виконуючий банк, за винятком випадків, передбачених цією статтею.

2. При необгрунтованій відмові виконуючого банку у виплаті коштів по покритому або підтвердженого акредитиву відповідальність перед одержувачем коштів може бути покладена на виконуючий банк.

3. У разі неправильної виплати виконуючим банком грошових коштів по покритому або підтвердженого акредитиву внаслідок порушення умов акредитива відповідальність перед платником може бути покладена на виконуючий банк.

Стаття 873. Закриття акредитива

1. Закриття акредитива у виконуючому банку провадиться:

після закінчення терміну акредитива;

за заявою одержувача коштів про відмову від використання акредитива до закінчення терміну його дії, якщо можливість такої відмови передбачена умовами акредитива;

на вимогу платника про повне або часткове відкликання акредитива, якщо таке відкликання можливе за умовами акредитива.

Про закриття акредитива виконуючий банк повинен довести до відома банк-емітент.

2. Невикористана сума покритого акредитива підлягає поверненню банку-емітенту негайно одночасно із закриттям акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника, з якого депонувалися кошти.

§ 4. Розрахунки по інкасо

Стаття 874. Загальні положення про розрахунки по інкасо

1. При розрахунках по інкасо банк (банк-емітент) зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

2. Банк-емітент, який одержав доручення клієнта, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк).

Порядок здійснення розрахунків по інкасо регулюється законом, встановленими відповідно до нього банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту.

3. У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта банк-емітент несе перед ним відповідальність на підставах і в розмірі, які передбачені главою 25 цього Кодексу.

Якщо невиконання або неналежне виконання доручення клієнта мало місце у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком, відповідальність перед клієнтом може бути покладена на цей банк.

Стаття 875. Виконання інкасового доручення

1. При відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк зобов'язаний негайно сповістити про це особу, від якого було отримано інкасове доручення. У разі неусунення зазначених недоліків банк має право повернути документи без виконання.

2. Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони одержані, за винятком відміток і написів банків, необхідних для оформлення інкасової операції.

3. Якщо документи підлягають оплаті за пред'явленням, виконуючий банк повинен зробити подання до платежу негайно з отриманням інкасового доручення.

Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника подати документи для акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимогу платежу має бути зроблено не пізніше дня настання зазначеного в документі терміну платежу.

4. Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, коли це встановлено банківськими правилами, або за наявності спеціального дозволу в інкасовому дорученні.

5. Одержані (інкасовані) суми повинні бути негайно передані виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право стягнути з інкасованих сум належні йому винагороду і відшкодування витрат.

Стаття 876. Повідомлення про проведені операції

1. Якщо платіж та (або) акцепт не було отримано, виконуючий банк зобов'язаний негайно сповістити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту.

Банк-емітент зобов'язаний негайно інформувати про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій.

2. У разі неотримання вказівок щодо подальших дій у строк, встановлений банківськими правилами, а при його відсутності в розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітенту.

§ 5. Розрахунки чеками

Стаття 877. Загальні положення про розрахунки чеками

1. Чеком визнається цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекодержателю.

2. Як платник по чеку може бути вказано тільки банк, де чекодавець має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставлення чеків.

3. Відкликання чека до спливу строку для його пред'явлення не допускається.

4. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий.

5. Порядок та умови використання чеків в платіжному обороті регулюються цим Кодексом, а в частині, їм не врегульованою, іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами.

Стаття 878. Реквізити чека

1. Чек повинен містити:

1) найменування "чек", включене в текст документа;

2) доручення платнику виплатити певну грошову суму;

3) найменування платника та вказівку рахунку, з якого повинен бути здійснений платіж;

4) вказівку валюти платежу;

5) зазначення дати і місця складання чека;

6) підпис особи, що чек, - чекодавця.

Відсутність в документі будь-якого із зазначених реквізитів позбавляє його сили чека.

Чек, що не містить вказівку місця його складання, розглядається як підписаний у місці знаходження чекодавця.

Вказівка ??про відсотки вважається ненаписаною.

2. Форма чека та порядок його заповнення визначаються законом і встановленими згідно з ним банківськими правилами.

Стаття 879. Оплата чека

1. Чек оплачується за рахунок коштів чекодавця.

У разі депонування коштів порядок та умови депонування коштів для покриття чека встановлюються банківськими правилами.

2. Чек підлягає оплаті платником за умови пред'явлення його до оплати у строк, встановлений законом.

3. Платник за чеком зобов'язаний упевнитися всіма доступними йому способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є уповноваженим з нього обличчям.

При оплаті индоссированного чека платник зобов'язаний перевірити правильність індосаментів, але не підписи індосантів.

4. Збитки, що виникли внаслідок оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника або чекодавця в залежності від того, з чиєї вини вони були завдані.

5. Особа, що сплатила чек, має право вимагати передачі йому чека з розпискою в отриманні платежу.

Стаття 880. Передача прав по чеку

1. Передача прав за чеком провадиться в порядку, встановленому статтею 146 цього Кодексу, з дотриманням правил, передбачених цією статтею.

2. Іменний чек не підлягає передачі.

3. У переказному чеку індосамент на платника має силу розписки за отримання платежу.

Індосамент, здійснений платником, є недійсним.

Особа, яка володіє переказним чеком, отриманим за індосаментом, вважається його законним власником, якщо вона засновує своє право на безперервному ряді індосаментів.

Стаття 881. Гарантія платежу

1. Платіж за чеком може бути гарантований повністю або частково через аваль.

Гарантія платежу за чеком (аваль) може даватися будь-якою особою, за винятком платника.

2. Аваль проставляється на лицьовій стороні чека або на додатковому аркуші шляхом напису "вважати за аваль" і вказівки, ким і за кого він виданий. Якщо не вказано, за кого він даний, то вважається, що аваль дано за чекодавця.

Аваль підписується авалістом із зазначенням місця його проживання і дати здійснення напису, а якщо авалістом є юридична особа, місця його знаходження і дати здійснення напису.

3. Аваліст відповідає так само, як і той, за кого він дав аваль.

Його зобов'язання є дійсним навіть у тому випадку, якщо зобов'язання, яке він гарантував, виявиться недійсним з будь-б то не було іншої причини, ніж недотримання форми.

4. Аваль, що сплатив чек, набуває права, що випливають із чека, проти того, за кого він дав гарантію, і проти тих, хто зобов'язаний перед останнім.

Стаття 882. Інкасування чека

1. Подання чека до банку, що обслуговує чекодержателя, на інкасо для одержання платежу вважається пред'явленням чека до платежу.

Оплата чека провадиться у порядку, встановленому статтею 875 цього Кодексу.

2. Зарахування коштів за інкасувати чеку на рахунок чекодержателя провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекодержателем і банком.

Стаття 883. Посвідчення відмови від оплати чека

1. Відмова від оплати чека може бути засвідчено одним із таких способів:

1) вчиненням нотаріусом протесту або складанням рівнозначного акта в порядку, встановленому законом;

2) відміткою платника на чеку про відмову в його оплаті із зазначенням дати подання чека до оплати;

3) відміткою инкассирующего банку із зазначенням дати про те, що чек своєчасно виставлений і не оплачений.

2. Протест або рівнозначний акт повинен бути здійснений до закінчення терміну для пред'явлення чека.

Якщо пред'явлення чека мало місце в останній день строку, протест або рівнозначний акт може бути здійснений в наступний робочий день.

Стаття 884. Повідомлення про несплату чека

Чекоутримувач зобов'язаний сповістити свого індосанта і чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, наступних за днем ??вчинення протесту або рівнозначного акта.

Кожен індосант повинен протягом двох робочих днів, наступних за днем ??отримання ним повідомлення, довести до відома свого індосанта про одержане ним повідомлення. У той же термін надсилається повідомлення тому, хто дав аваль за цю особу.

Чи не послав повідомлення в зазначений термін не втрачає своїх прав. Він відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про несплату чека. Розмір відшкодування збитків не може перевищувати суму чека.

Стаття 885. Наслідки несплати чека

1. У разі відмови платника від оплати чека чекодержатель має право за своїм вибором пред'явити позов до одного, кількох чи до всіх зобов'язаних за чеком осіб (чекодавцю, авалистам, индоссантам), які несуть перед ним солідарну відповідальність.

2. Чекоутримувач має право вимагати від зазначених осіб оплати суми чека, своїх витрат на одержання оплати, а також відсотків відповідно до пункту 1 статті 395 цього Кодексу.

Таке ж право належить зобов'язаному по чеку особі після того, як воно оплатило чек.

3. Позов чекодержателя до осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, може бути пред'явлений протягом шести місяців з дня закінчення строку пред'явлення чека до платежу. Регресні вимоги за позовами зобов'язаних осіб один до одного погашаються із закінченням шести місяців з дня, коли відповідне зобов'язана особа задовольнило вимога, або з дня пред'явлення йому позову.

 



 Глава 45. Банківський рахунок |  Глава 47. Зберігання

 Глава 35. Найм житлового приміщення |  Глава 36. Безоплатне користування |  Глава 37. Підряд |  Дослідно-конструкторських і технологічних робіт |  Глава 39. Оплатне надання послуг |  Глава 40. Перевезення |  Глава 41. Транспортна експедиція |  Глава 42. Позика і кредит |  грошової вимоги |  Глава 44. Банківський вклад |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати