Головна |
У сучасній політичній науці можна виділити два основних рівня - теоретичний і прикладний. Якщо в рамках першого вивчаються загальні закономірності функціонування світу політичного і виробляються спроби визначити способи та напрямки його зміни, то представники другого займаються розробкою методів і способів вирішення актуальних завдань поточної політичної практики. Незважаючи на відносну молодість вітчизняної політологічної школи, в ній все ж чітко позначився пріоритет першого рівня, в той час як вишукувань в прикладній сфері було приділено набагато менше уваги. Визнаючи важливість фундаментальних політологічних досліджень, слід зазначити, що прикладні дослідження також мають істотну цінність, оскільки їх зв'язок з повсякденною політичним життям простежується більш чітко.
Слабкий розвиток прикладних політологічних досліджень в російській науці вже призвело до формування у осіб, чий професійний інтерес безпосередньо пов'язаний з політикою, стійкого переконання в тому, що такі операції, як аналіз політичної ситуації, складання політичних прогнозів і, що найбільш важливо, прийняття політичних рішень, не вимагають наукового підходу і що політична наука не здатна запропонувати механізми їх оптимізації. Безпосередніми результатами подання про недієздатність політології з точки зору поліпшення якості аналітичних процедур стали помилки суб'єктів політичного процесу при вирішенні постають перед ними завдань, неоптимальність вибору лінії поведінки в різних проблемних ситуаціях, нездатність вчасно передбачити виникнення останніх і як підсумок неефективне функціонування політичних акторів та зменшення життєздатності цілого ряду політичних інститутів.
У зв'язку з цим невипадковим видається той факт, що політична криза в російській державі набув затяжного характеру, і почався в 2000 р процес оновлення політичної еліти поки не здатний змінити цю сумну тенденцію. Необдумані і непідготовлені рішення, на жаль, продовжують залишатися «візитною карткою» багатьох російських політиків. А адже прямим наслідком цього є значні деформації у функціонуванні та розвитку російської політичної системи, високий рівень політичної і економічної нестабільності, послаблення системи державної влади і невисокий рівень довіри до неї з боку населення.
В результаті вкрай актуальним стає питання про способи реформування і поліпшення системи прийняття політичних рішень. В якості одного з основних шляхів вирішення даної проблеми можна назвати більш широке використання на практиці політичного аналізу - сукупності різних наукових методик, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичної ситуації, створення припущень з приводу її можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень. Саме професійне застосування політичного аналізу здатне зробити якісний переворот в процесі прийняття політичних рішень, що і є однією з основних цілей прикладної політології.
Особливо підкреслимо, що використання політичного аналізу необхідно для всіх суб'єктів політичного процесу, але особливо важливим є його застосування владними структурами, оскільки їх рішення мають найбільший вплив на політичний процес. Тим часом в даний час в більшості випадків застосовуються далеко не наукові методики - аналіз політичної ситуації, складання політичних прогнозів і прийняття політичних рішень в кращому випадку будуються на суто інтуїтивному підході, а найчастіше застосовуються астрологічні і інші містичні або близько містичні процедури. Як приклад можна привести функціонування в 1992?1996 рр. в складі Служби безпеки президента підрозділу, який вивчав можливість використання в політичній практиці парапсихології, телекінезу та окультизму. На початку 1998 р йому на зміну прийшов Центр темпоральних проблем, що займався підготовкою прогнозів для президентського оточення на основі обробки астрологічних даних.
Подібні методи використовуються не тільки в російському політичному житті. Наприклад, колишній президент Франції Франсуа Міттеран також регулярно звертався до допомоги ясновидців і астрологів, приймаючи на підставі їх суджень найважливіші політичні рішення. Але все ж, якщо в зарубіжних країнах такі випадки є скоріше винятками з правил, то для російської політичної дійсності, на жаль, вони характерні в набагато більшому ступені.
На сучасному етапі розвитку наукового знання подібний стиль політичного аналізу представляється рудиментарним. З усією очевидністю постає завдання формування цілком альтернативних можливостей для аналізу політичної ситуації, складання політичних прогнозів і прийняття політичних рішень. Вітчизняна політична наука зараз повинна зробити спробу витіснення навколонаукових способів політичного аналізу, для чого, в свою чергу, необхідно зламати вже існуючі стереотипи щодо прикладних досліджень.
Можливість вирішення цієї задачі бачиться в двох основних аспектах. З одного боку, слід остаточно затвердити в правах прикладну політологію як одне із значущих напрямків політичної науки, чітко сформувати кордону прикладних досліджень, їх предметне і проблемне поле. З іншого боку, необхідно розробити власне методики політичного аналізу, які можуть бути застосовані при вирішенні завдань з реальною політичною практики. Саме на цих проблемах і робить акцент пропоноване увазі читача посібник.