На головну

Рік. Левенське комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту

  1. Активне проникнення елементів британської політичної культури сприяло проникненню в Індію європейських ідей та ідеалів.
  2. Дитина має право на освіту
  3. Закон про загальну середню освіту
  4. Закон про загальну середню освіту
  5. Особливості проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування.
  6. Проведення судом процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового розгляду.

2009 рік. Комюніке Всесвітньої конференції ЮНЕСКО з вищої освіти "Нова динаміка вищої освіти і науки для соціальної зміни і розвитку":

"Розширення доступу встановлює виклики для якості вищої освіти. Забезпечення якості є актуальною функцією в сучасній вищій освіті, і вона має залучати всі зацікавлені сторони. Якість вимагає як створення системи забезпечення якості, так і зразків оцінювання і сприяння культурі якості в межах вищих навчальних закладів.

Регуляторні механізми і механізми забезпечення якості необхідно запровадити для сектора вищої освіти в цілому. Критерії якості мають відображати загальні цілі вищої освіти, зокрема виховання у студентів критичного і незалежного мислення та здатності до навчання впродовж життя. Вони повинні заохочувати інновації та різноманітність. Забезпечення якості вищої освіти вимагає визнання важливості залучення і збереження кваліфікованого, талановитого і відповідального науково-педагогічного штату".

2012 р. Бухарестське Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту - ІІ

Забезпечення якості має важливе значення для встановлення довіри до Європейського простору вищої освіти і для посилення привабливості пропозицій ЄПВО, включаючи транскордонну освіту.

Ми зобов'язуємося як підтримувати соціальну відповідальність за забезпечення якості, так і активно залучати широке коло зацікавлених сторін до цього процесу.

Ми переглянемо Європейські стандарти та керівні принципи щодо забезпечення якості (ESG) для вдосконалення розуміння, застосування і корисності, включаючи їх сферу діяльності.

82. Інтеграція освіти, наукових досліджень та інновацій у вищій школі.

Стратегія розвитку об'єднаної Європи спрямована на гармонійний розвиток трьох вершин сучасного трикутника знань - освіти, досліджень та інновацій. Цей розвиток передбачає радше не контролюючу функцію централізованих адміністративних органів, що було властиво радянській традиції та попередньому періоду розвитку управління вищою освітою в незалежній Україні, але стимулюючу підтримку з боку держави й суспільства, а також відповідне стимулювання людської активності у сферах традиційного виробництва знань.

Місією сучасних світових університетів є виховання цілісної особистості та підготовка якісного інтелектуального ресурсу на майбутнє через використання в навчанні передових наукових міждисциплінарних досліджень, створення цілісного процесу навчання відповідно до трикутника знань. Це передбачає посилення фундаментальної складової в навчанні та наукових дослідженнях; мультидисциплінарність; відкритість та мобільність систем навчання; підвищення статусу загальних гуманітарних та соціальних дисциплін; виховання, розвиток та підтримку креативної складової особистості, її моральних та духовних якостей.

Лише творчий та відкритий навчальний заклад, інтегрований в загальносвітове поле вищої освіти, який має значну міру автономії та усвідомлює свою відповідальність та підзвітність суспільству, здатен втілити таку програму реформ.

Проблема інтеграції української вищої школи в європейський та міжнародний освітній простір є багатогранною. Але значною мірою вона пов'язана з необхідністю і готовністю здійснення переходу до створення кардинально нової системи критеріїв оцінювання якості освіти, яка відповідає міжнародним стандартам.

Ключем до створення механізмів покращення та адекватної оцінки якості освітнього трикутника є правильний відбір індикаторів якості, які відповідають кращим європейським практикам, враховують національні розробки, пріоритети й досягнення в оцінці якості вищої освіти. Певні з цих індикаторів мають достатньо універсальний характер і використовуються для зовнішньої оцінки якості вже сьогодні. Це, зокрема, показники щодо розвитку міжнародного партнерства, такі як кількість білатеральних угод, членство у міжнародних освітніх асоціаціях, участь у міжнародних проектах, кількість міжнародних студентів чи викладачів у навчальному закладі, спільні міжінституційні навчальні програми. Це стосується будь-якої іншої сфери діяльності навчального закладу.

Легко помітити, що на сьогодні ці показники мають виразний кількісний характер, не враховують пропорцій та конкретних завдань окремого навчального закладу, а тому не дають можливості дати адекватну якісну характеристику його діяльності.

Важливим критерієм якості сучасного трикутника знань є здатність навчального закладу бути зв'язуючою ланкою між освітньою інституцією з її програмами та проектами, з одного боку, та суспільством, з іншого, ефективно сприяти поширенню нового знання в суспільстві, суспільному розумінню вартості цього знання та можливостей його застосування, слугувати ареною заходів, які виконують ці завдання.

Цей чи не найважливіший критерій, на жаль, досі ігнорується поширеними в Україні практиками забезпечення та оцінки якості в трикутнику знань.

Одним з ключових індикаторів для зовнішнього оцінювання на думку багатьох європейських експертів був і залишається impact factor, зокрема, публікації, надруковані у міжнародно визнаних журналах експертної оцінки (peer-review journals), які є одним з головних, якщо не найголовнішим, показником «впізнаваності» університету в академічному світі. Міжнародні публікації та індекс цитування стають об'єктивним критерієм якості наукової праці

Важливим показником зовнішнього оцінювання є міра залучення викладачів і науковців до міжнародних наукових й освітніх проектів - у першу чергу, як керівників чи спів-керівників таких проектів.

Експерти зауважують, що більшість міжнародних рейтингів фокусуються головним чином на індикаторах, які пов'язані з дослідницькими функціями університету, що не дивно, оскільки ці індикатори часто мають характер, який легко обрахувати кількісно.

Європейська Асоціація Університетів є одним із засновників Європейського реєстру забезпечення якості вищої освіти (EQAR).

Плодом спільних зусиль європейських інституцій став звіт Європейської Асоціації з оцінки якості вищої освіти. Його друга і третя частини власне присвячені зовнішнім принципам та механізмам забезпечення якості у трикутнику знань, а також тим вимогам, яким мають відповідати агенції, що відповідають за забезпечення та оцінку цієї якості.

83. Запровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) : концептуальні підходи.

Відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» національна рамка кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами виконавчої влади, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, навчальними закладами, роботодавцями, іншими юридичними і фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.

Національна рамка кваліфікацій впроваджується з метою:

-введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

-забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;

-сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;

-налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.

План заходів щодо впровадження НРК затверджений спільним наказом МОН України та Мінсоцполітики від 20.04.2012 № 488/225. Блок-схема впровадження НРК, що запропонована робочою групою МОН України подана нижче.

Схема передбачає поступову конкретизацію дескрипторів НРК в державних, галузевих стандартах та програмах вищої освіти (стандарт вищого навчального закладу) певних академічних кваліфікацій. Програми вищої освіти матимуть максимальну ступінь конкретизації дескрипторів НРК.

Схема використовує європейські принципи забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетенцій та компетентностей фахівців та вимагає налагодження взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці при формуванні паспортів професій (професійних стандартів) й переліку програм за галузями знань.

Для розробників галузевих стандартів доцільно створити та офіційно затвердити технологію формування переліку програм вищої освіти, а для розробників програм вищої освіти - технологію визначення результатів навчання.

Технологія формування переліку програм вищої освіти має бутиорієнтована на реальний стан суспільного розподілу праці в Україні, який відіграє структуроутворюючу роль у побудові основних елементів соціальної системи, обумовлює існування соціально-професійних структур суспільства, професій та спеціальностей. Свавільне формування переліку програм вищої освіти призведе до появи безмежної кількості програм, абстрактних і фантастичних.

Компетентнісний підхід до формування цілей програм вищої освіти дозволяє серед величезного масиву інформації визначити ту її частину, що необхідна й достатня для підготовки сучасного фахівця певної кваліфікації.

Компетентнісний підхід до формування змісту програм вищої освіти (результатів навчання) передбачає створення умов, що забезпечують формування уміння вирішувати професійні завдання на основі відповідних знань, розумінь, цінностей, інших особистих якостей особи.

Заплановані професійні уміння разом з адекватними знаннями, розуміннями, цінностями, іншими особистим якостями визначаються в програмах вищої освіти як результати навчання (компетентності - за НРК). При цьому в програмах вищої освіти результати навчання подаються в послідовності дескрипторів НРК: знання уміння, комунікація, автономність і відповідальність.

Рівень досягнення запланованих результатів програми вищої освіти і визначає компетентність випускника.

Для роботодавця важливий, перш за все, конкретний кінцевий результат підготовки випускника - готовність до виконання повноважень, ступінь якої визначає сукупність професійних і особистих якостей фахівця. В цьому сенсі оцінка кінцевого результату навчання - єдиний науковий спосіб судити про компетентність, що варто брати на увагу при формуванні вимог до засобів діагностики.

84. Освітня політика в Україні з питань підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів.

Постійне вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників зумовлене зміною ролі людини у сучасному світі, баченням ідеалу освіченості людини та висуванням нових вимог до якості людського капіталу відповідно до культурно-духовних, суспільно-економічних і технологічних трансформацій, а також чисельних викликів глобального, європейського, національного, регіонального та місцевого рівнів.

Педагогічна освіта є базовою для будь-якого фахівця, причетного до навчання, виховання, розвитку та соціалізації людини. Рівень педагогічної освіти визначає ефективність у вирішенні професійних завдань вихователя, вчителя, викладача вищого навчального закладу і системи освіти дорослих.

Вихідні положення галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти ґрунтуються на положеннях Конституції України, законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державних стандартах початкової загальної освіти, базової і повної загальної середньої освіти, рекомендаціях ІІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти та Форуму міністрів європейських країн "Європейська школа ХХІ століття: Київські ініціативи", Педагогічній Конституції Європи, прийнятій на ІІ Форумі ректорів педагогічних університетів європейського простору та інших документах і нормативних актах.

Метою розвитку неперервної педагогічної освіти є відтворення людського капіталу та інтелекту суспільства для забезпечення сталого людського розвитку країни через якісну підготовку педагогічних кадрів для всієї сфери освіти, створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників на основі поєднання національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечення розвитку педагогів, здатних у процесі постійного вдосконалення здійснювати професійну діяльність на засадах гуманізму, демократії, вільної конкуренції та високих технологій, а також забезпечувати неперервну освіту громадян, здійснюючи практичну реалізацію освітньої політики як пріоритетної функції держави.



Комплексної системи забезпечення якості вищої освіти в Україні не створено. | Пріоритетні завдання розвитку педагогічної освіти

Основні тенденції сучасної освітньої політики | Якість освіти та інструменти її моніторингу : міжнародний досвід. | Якість освіти та інструменти її моніторингу : вітчизняний досвід | Держава і громадянське суспільство: особливості взаємодії в сфері освітньої політики. | Міжнародна стандартна класифікація освіти : концепція реалізації в Україні. | А) у дошкільній освіті | Нормативні посилання | Вітчизняний контекст забезпечення якості освіти | Удосконалення системи управління освітою | Удосконалення системи управління освітою |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати