Головна

Необережність та її види. Відмінність злочинної легковажності від непрямого умислу.

  1.  Абсолютні показники, одиниці їх вимірювання та види.
  2.  Абсолютні показники, одиниці їх вимірювання та види.
  3.  Агресія. Види.
  4.  Акти застосування норм права: поняття і відмінність від нормативно-правових актів.
  5.  Акцііііхвіди. Контрольнийпакет. Курсакцій. Учредітельскаяпрібиль
  6.  АС адміністративно-організаційного управління. Рівні управління. Економічна інформація і її види. Вітчизняні та міжнародні стандарти фінансової звітності
  7.  Бандитизм. Розмежування бандитизму та організації злочинного співтовариства (злочинної організації) або участі в ньому (ній).

Злочином, вчиненим з необережності, визнається діяння, вчинене за легковажності або недбалості.

легковажність як вид необережності характеризується інтелектуальними і вольовими ознаками.

Інтелектуальний ознака легковажності складається:

- З усвідомлення винним суспільної небезпеки вчиненого дії (бездіяльності);

- Передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків;

- Усвідомлення неправомірності здійснюється дії (бездіяльності);

- Самовпевненого розрахунку на запобігання суспільно небезпечних наслідків.

Вольова ознака легковажності складається:

- З активного небажання настання передбачених суспільно небезпечних наслідків;

- Самовпевненого відношення до обставин, за допомогою яких особа розраховувало не допустити або запобігти суспільно небезпечні наслідки.

З трьох перших ознаках інтелектуального критерію легковажність формально збігається з непрямим умислом.

Відмінність легковажності від непрямого умислу:

- За змістом трьох перших ознак інтелектуального критерію і по глибині їх усвідомлення і передбачення. Свідомість суспільної небезпеки і протиправності тут носить узагальнений характер: особа лише розуміє, що робить небажане для права і суспільства дію. Абстрактний характер носить і передбачення суспільно небезпечних наслідків.

- По четвертому моменту інтелектуального критерію - обставини, на які самовпевнено розраховує суб'єкт, - це завжди реальні обставини, які в минулому, можливо, неодноразово підтверджувалися, а в даній ситуації виявилися недостатніми;

- По вольовому ознакою.

недбалість характеризується:

- По інтелектуальному критерієм - особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій (бездіяльності);

- По вольовому - мало (об'єктивний критерій вольової ознаки недбалості) і могло (суб'єктивний критерій вольової ознаки) передбачити ці наслідки при необхідній уважності і передбачливості.

Вирішуючи питання про винність особи, яка вчинила злочин через недбалість, необхідно відзначити, що наявність однієї лише обов'язки передбачити суспільно небезпечні наслідки недостатньо. Потрібно, щоб була реальна можливість виконати цей обов'язок, точно так само як повинна бути можливість правильно оцінити ситуацію, що склалася.

Від недбалості слід відрізняти випадок, казус - невинне заподіяння шкоди. Казус має місце у випадках, коли зовні діяння має всі ознаки злочину, але особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності через відсутність в його діянні провини як обов'язкової ознаки злочину. Невинне заподіяння шкоди характеризується тим, що особа, здійснюючи діяння, не усвідомлює і за обставинами справи не може усвідомлювати суспільної небезпеки своїх дій (бездіяльності) або не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна або не могла їх передбачити, т. е. виключається вина як у формі умислу (прямого і непрямого) і необережності (легковажності і недбалості).

Злочинне легковажність необхідно відрізняти від непрямого умислу. Інтелектуальний момент косв. наміру характеризується передбаченням реальної можливості настання суспільно небезпечних наслідків, а при легковажність особа передбачає абстрактну можливість їх настання. Друга відмінність - у вольовому моменті. При непрямому намірі, особа, хоча і не бажає настання суспільно небез. наслідків, але свідомо їх допускає. Особа, яка вчинила злочин з легковажності, розраховує на реальні обставини. Воно не тільки не бажає настання суспільно небез. наслідків, але їх і не допускає, вважаючи, що вони не наступлять в конкретній ситуації, т. к. будуть попереджені завдяки реальним факторам.

Злочин визнається вчиненим з недбалості, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій / без-й, хоча за необхідної пильності і передбачливості мало й могло передбачити ці наслідки.

Інтелектуальний момент-виражається по-перше, в неусвідомлення суспільно небез. діяння і по-друге, в не передбачуваних суспільно. небез. наслідків.

Вольовий момент проявляється в тому, що особа, маючи реальну можливість і обов'язок передбачити суспільно небезпечні наслідки, а отже запобігти їх наступ, не робить психічних зусиль для запобігання заг. небез. наслідків.

ДЕТАЛЬНІШЕ

 



 Умисел і його види. |  Відповідальність за злочини, вчинені з двома формами вини.

 Поняття, підстава кримінальної відповідальності і її реалізація |  Поняття, значення складу злочину, його структура, види |  Поняття і значення об'єкта злочину. Види об'єктів Предмет злочину. Потерпілий від злочину. |  Поняття, ознаки та значення об'єктивної сторони злочину. |  Поняття і форми суспільно небезпечного діяння. Види суспільно небезпечного бездіяльності. |  Поняття та ознаки суб'єкта злочину. Суб'єкт злочину і особу злочинця. |  Осудність і неосудність. Критерії неосудності. |  Стаття 23. Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочин у стані сп'яніння |  Стаття 28. невинне заподіяння шкоди |  Поняття, ознаки та значення суб'єктивної сторони злочину. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати