Головна

Буферна ємність.

  1.  Буферна пам'ять.
  2.  Теплоємність. Залежність теплоємності ідеального газу від виду процесу.

Додавати кислоту або луг, істотно не змінюючи рН буферного розчину, можна лише у відносно невеликих коли-чествах, так як здатність буферних розчинів зберігати постійного-ство рН обмежена.

Величина, що характеризує здатність буферного розчину протидіяти зсуву реакції середовища при додаванні кислот і лугів, називається буферною ємністю (В).Розрізняють буферну ємність по кислоті (  ) І по лугу (  ).

Буферна ємність (В) вимірюється кількістю кислоти або лугу (моль або ммоль еквівалента), додавання якого до 1 л буферного розчину змінює рН на одиницю.

На практиці буферну ємність визначають титруванням. Для цього певний обсяг буферного розчину титрують сильною кислотою або лугом відомої концентрації до досягнення точки еквівалентності. Титрування проводять в присутності кислотно-основних індикаторів, при правильному виборі яких фіксують стан, коли компонент буферної системи прореагує повністю. За отриманими результатами розраховують величину буферної ємності (  або  ):

 (8)
 (9)

де з ( к-ти), з ( щел) - молярні концентрації еквівалента кислоти і луги (моль / л);

V (к-ти), V (щел) - обсяги доданих розчинів кислоти або лугу (л; мл);

V (буфера) - обсяг буферного розчину (л; мл);

pH0 и pH - значення рН буферного розчину до і після титрування кислотою або лугом (зміна рН береться за абсолютною величиною).

Буферну ємність висловлюють в [моль / л] або в [ммоль / л].

Буферна ємність залежить від ряду факторів:

1. Чим більше абсолютне зміст компонентів пари підставу / сполучена кислота, тим вище буферна ємність буфер-ного розчину.

Буферна ємність залежить від співвідношення кількостей компо-нентів буферного розчину, а отже, і від рН буфера. Буфер-ва ємність максимальна при рівних кількостях компонентів бу-шиферній системи і зменшується з відхиленням від цього співвідношення.

3. При різному вмісті компонентів буферні ємності розчину по кислоті і по лугу відрізняються. Так, в буферному розчині I типу чим більше вміст кислоти, тим більше буферна ємність по лугу, а чим більше вміст солі, тим більше буферна ємність по кислоті. У буферному розчині II типу чим більше вміст солі, тим більше буферна ємність по лугу, а чим більше зміст підстави, тим більше буферна ємність по кислоті.

Приклад 2. Для приготування ацетатних буферних сумішей розчини кислоти і солі однаковою молярної концентрації були змішані в наступних об'ємних співвідношеннях:

 Склад буферної системи  Об'ємні співвідношення компонентів буферної системи
 розчин I  розчин II  розчин III
 CH3COOH
 CH3COONa

Чи не вдаючись до розрахунків, визначити, в якому з трьох буферних розчинів буде спостерігатися:

а) найбільше значення рН;

б) максимальна буферна ємність;

в) найбільша буферна ємність по кислоті.

Рішення.

У разі рівних концентрацій компонентів рівняння (5) набуває вигляду:

.

Так як  у всіх трьох розчинах однакова, то значення pH буфера буде визначатися співвідношенням  . Отже, найбільшим значенням pH володітиме I розчин (  ):

Максимальної буферної ємністю характеризується II розчин, так як в ньому співвідношення кількостей компонентів становить 1: 1.

Буферна ємність по кислоті для ацетатного буфера визначаються-ється вмістом сполученого підстави, т. Е. Солі: чим воно більше, тим більше буферна ємність розчину по кислоті. Тому:

Таким чином, найбільшу ємність по кислоті матиме I розчин.

 РН буферних розчинів. |  плазма крові


 Колігативні властивості |  закон Рауля |  Дифузія і осмос |  розчини електролітів |  Біологічне значення осмотичного тиску |  Еталони рішення задач |  буферні системи |  Типи буферних систем |  Механізм буферної дії |  еритроцити |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати