Головна

Педагогічна система і її види

  1.  A) збігається решеточная система б) Взаємно протилежна решеточная
  2.  I. Система граматичних часів в пасивному стані
  3.  II. Богословська система
  4.  II. Глобальна система.
  5.  II. Поселення в Іспанії. Взаємовідносини вестготів і римлян. Королівська влада. Система управління. Церковна політика.
  6.  III. КУЛЬТУРА ЯК СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ
  7.  III. Система лінійних диференціальних рівнянь 1-го порядку з постійними коефіцієнтами.

У педагогічній лексиці теоретиків і практиків педагогіки досить часто в різних контекстах вживається поняття «система» (система навчання, виховання, система методів, засобів і т. П.). Однак при використанні цього терміна в нього часто вже не вкладається початковий істинний сенс. Система виділене на основі певних ознак впорядкована множина взаємопов'язаних елементів, об'єднаних спільною метою функціонування і єдності управління, і яка виступає у взаємодії з середовищем як цілісне явище. [38]

Як штучна, спеціально, в силу об'єктивних законів розвитку суспільства, організована, педагогічна система знаходиться під постійним «контролем» суспільства, т. Е. Тієї соціальної системи, частиною якої вона є. Але оскільки взаємодія по лінії метасвязі (зовнішньої для педагогічної системи) йде не суцільним потоком, а вибірково (окремими гранями, властивостями), то зміни педагогічної системи, її перебудова і адаптація знаходяться в залежності від того, на який або на які елементи в даний момент направлено вплив суспільства: на зміцнення матеріальної бази, удосконалення змісту освіти, турботу про матеріальне становище вчителя і т. п. Важливо зауважити, що саме цей механізм розкриває природу взаємодії компонентів педагогічної системи і є своєрідним ключем для розуміння багатьох типових помилок в прийнятті управлінських рішень в сфері народної освіти на всіх рівнях. Причини багатьох невдалих спроб вдосконалення педагогічних систем криються в несистемно, локальному підході до перетворення елементів.

У складному питанні про компонентний склад педагогічних систем серед дослідників немає єдності поглядів. Це пояснюється тим, що вибір компонентів, т. Е. Підсистем, може мати різні підстави, є певною мірою інтуїтивним творчим актом. З іншого боку, педагогічна система може досліджуватися в статиці і в динаміці як педагогічний процес. Для уявлення про педагогічну систему в статиці досить виділення чотирьох взаємопов'язаних компонентів: педагогів і вихованців (суб'єктів) змісту освіти і матеріальної бази (коштів).

Взаємодія компонентів педагогічної системи породжує педагогічний процес. Іншими словами, вона створюється і функціонує з метою забезпечення оптимального протікання педагогічного процесу. Функція педагогічної системи - здійснення цілей, які задаються їй суспільством.

Розгляд сутності педагогічної системи буде неповним без аналізу її видового різноманіття: одна і та ж сутність має різні форми прояву.

Суспільство, формуючи соціальне замовлення, будує і відповідну йому систему виховання як найбільш загальну педагогічну систему. Вона, в свою чергу, своїми підсистемами має всі соціальні інститути, що виконують освітньо-виховні функції і об'єднуються в систему освіти. Провідною підсистемою (системоутворюючою) в системі освіти є загальноосвітня школа. Для ефективного функціонування педагогічних систем, що мають на меті виховання підростаючого покоління, суспільство створює систему підготовки вихователів - середні спеціальні і вищі педагогічні навчальні заклади як педагогічні системи. Проявляючи турботу про рівень професійної кваліфікації, суспільство створює різного рівня педагогічні системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації.

Види педагогічних систем розрізняються не своїми сутнісними характеристиками (вони збігаються), а виключно їх призначенням і, як наслідок, особливостями організації та функціонування. Так, в системі дошкільного виховання основною є педагогічна система «дитячий сад», а її варіантами - педагогічна система цілодобових дитячих садків, садів для дітей з ослабленим здоров'ям і т. П.

В системі загальноосвітньої підготовки основою є педагогічна система «школа» з варіантами в залежності від режимів роботи: традиційний, полуінтернатний (школи з продовженим днем), інтернатних (школа-інтернат, дитячий будинок, суворовські і нахімовські училища і т. П.). Варіантами педагогічної системи «школа» є альтернативні навчальні заклади: гімназії, ліцеї, коледжі та ін.

Аналогічно варіанти педагогічних систем можна простежити в загальній системі професійної освіти. До особливих педагогічним системам є всі підстави віднести установи додаткової освіти (музичні, спортивні школи, станції юних натуралістів, юних техніків, туристів і т. П.).

У спеціальній літературі термін «педагогічна система» вживається досить неоднозначно. У багатьох випадках під нього підводяться окремі складові частини педагогічного процесу, сукупність організаційних форм і т. П. Наприклад, гуртки, секції, клуби, трудові об'єднання школярів, дитячо-юнацькі громадські організації. Широке ходіння і теж з неоднозначним сенсом поряд з поняттям «педагогічна система» в педагогічній літературі (особливо в останні роки з появою так званих авторських шкіл) мають поняття «виховна система» і «дидактична система». При цьому традиційні поняття «система виховання» і «система навчання» не тотожні їм, хоча часто-густо можна бачити змішання цих різних за змістом понять. Якщо «система виховання» і «система навчання» щодо самостійні, умовно виділяються частини педагогічної системи, які в своїй діалектичному взаємозв'язку її утворюють, то виховна та дидактична системи - засоби ефективного вирішення школою своїх завдань. Виховна і дидактична системи не що інше, як педагогічна система в динаміці, як педагогічний процес. Терміни «виховна система» і «дидактична система» висловлюють ті домінуючі завдання, для вирішення яких вони створюються; це, однак, не означає, що в першому випадку не передбачається елементи навчання, а в другий не передбачається виховання в процесі навчання.

Будь-яке освітня установа, в основі діяльності якої лежать нетрадиційні підходи, ідеї, можна віднести до авторських педагогічним системам, назвати авторською школою. До них по праву можна зарахувати педагогічні системи Я. А. Коменського, К. Д. Ушинського, Л. Н. Толстого, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, В. А. Караковський і багато інших систем педагогів-класиків , сучасних педагогів-новаторів і керівників навчально-виховних закладів.

 Історичні передумови розуміння педагогічного процесу як цілісного явища |  Педагогічний процес як цілісне явище


 Обгрунтування гуманістичної методології педагогіки |  Поняття про педагогічні цінності і їх класифікація |  Логіка і умови побудови цілісного педагогічного процесу |  функції навчання |  Діяльність учителя і учнів в процесі навчання |  Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння |  Види навчання та їх характеристика |  закономірності навчання |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати