На головну

 Фактори соціалізації та формування особистості |  Самовиховання в структурі процесу формування особистості |  Сутність змісту освіти і його історичний характер |  Теорії формування змісту освіти |  Фактори, що детермінують формування змісту освіти |  Принципи і критерії відбору змісту загальної освіти |  Історичні передумови наукового уявлення про педагогічний процес як цілісне явище |  Загальна характеристика системи освіти |  Поняття про принципи педагогічного процесу |  Принципи організації педагогічного процесу |

Специфіка прояву законів діалектики в педагогіці

  1.  II. Кодекс законів про працю РРФСР 1918 р
  2.  II. Цілепокладання в ПЕДАГОГІЦІ
  3.  III. Кодекс законів про шлюб, сім'ю і опіку 1926 р
  4.  III. Розробка принципів і законів діяльності об'єднання.
  5.  IV. Кодекс законів про працю РРФСР 1922 р
  6.  VI. Чому в педагогіці використовується кілька дефініцій1 виховання? Знайдіть правильну відповідь.
  7.  Акцентуації характеру. Фактори, що впливають на формування і динаміку акцентуації. Типології акцентуацій і їх специфіка.

Педагогіка, писав А. С. Макаренко, сама діалектична наука. Підтвердженням тому є яскраво виражена суперечливість педагогічного процесу, що є відображенням діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей. Педагогічні протиріччя виникають і проявляються там, де спостерігається відставання практичної педагогіки від вимог життя; там, де виявляється невідповідність традиційних, застарілих уявлень, концепцій, поглядів, підходів, що змінилися соціального розвитку та усложняющимся вимогам життя до особистості, що формується.
 У педагогічному процесі чітко проявляється дія закону переходу кількісних накопичень у якісні зміни. Всі інтеграційні особистісні характеристики являють собою результат поступового накопичення, нарощування кількісних змін. До них відносяться переконання, ціннісні орієнтації, мотиви, потреби особистості, її індивідуальний стиль діяльності, вміння і навички. Цілеспрямовані послідовні і планомірні педагогічні впливи не відразу виявляють свою результативність, а лише після певного часу; в результаті багаторазово повторених дій, вправ та чи інша якість проявляється як стійке особистісне утворення.
 Перехід кількості в якість відбувається за механізмом заперечення, тобто діалектичного "зняття", збереження істотних властивостей і ознак на наступних етапах розвитку. Так, складні психічні новоутворення вбирають в себе все раніше накопичене психікою. Інтегративні якості, прогресивні устремління і нові форми життєдіяльності "заперечують" раніше сформовані. Наочним прикладом періодичних діалектичних знять є перехід від одного вікового етапу до іншого, де зняття забезпечується переходом до нового ведучого виду діяльності, в якій і вирішуються характерні для того чи іншого віку протиріччя. Розвиток особистості і рух колективу від одного етапу до іншого стрибкоподібний процес з незмінним поверненням назад, перервами поступовості.
 Дія механізму заперечення проявляється в процесі формування навчальних навичок, коли на основі багаторазових повторень окремі дії складаються в систему, висловлюючи складний навик, наприклад, усного рахунку, грамотного письма, виразного читання і т.п.
 Науково обгрунтоване побудова педагогічного процесу вимагає звернення і до діалектичним категоріям, які виконують самостійні пізнавально-перетворень-тільні функції. Так, категорії "частина" і "ціле" орієнтують на подолання функціоналізму, облік того, що окремі педагогічні впливи, розрізнені заходи не впливають на що формується особистість в цілому. Категорії "загальне", "особливе" і "одиничне" вимагають співвідношення загальнолюдського, національного та індивідуального у вихованні, формування загальнолюдських якостей та розвитку нахилів, здібностей та обдарувань особистості, а також ретельного обліку специфічних умов функціонування тієї чи іншої педагогічної системи.
 Велике значення для організації і здійснення педагогічного процесу має категорія "міра". Перш за все вона вводить в педагогічну теорію і практику принцип оптимальності, заходи у виборі методів, форм і самих педагогічних впливів. З категорією заходи найбезпосереднішим чином пов'язане явище педагогічного такту. За взаємопов'язаними категоріями "сутність" і "явище" стоїть необхідність ретельного аналізу педагогічних фактів в контексті цілісної педагогічної дійсності, з тим щоб дійти до суті, не помилитися у виборі заходів педагогічного впливу.
 Одна і та ж сутність має безліч форм зовнішнього прояву. Єдність змісту і форми в педагогічній практиці вимагає пошуку адекватних форм реалізації змісту тих чи інших видів діяльності, вибору відповідної атрибутики, що супроводжує різноманітні заходи. Категорія "необхідність" приковує увагу до пошуку і чіткому дотриманню закономірностям функціонування педагогічного процесу. Не менш значущою є і категорія "випадковість". Як випадкові, некеровані впливу відображаються на формуванні особистості? Які способи і прийоми їх нейтралізації найбільш ефективні? Ці та подібні питання постійно повинні бути в полі зору педагога. Категорія "випадковість" проявляється і в феномені побічних результатів педагогічних впливів, і в явищі стохастичности педагогічних впливів, відповідно до якого один і той же педагогічне дію свідомо припускає варіативність реакцій вихованців і безліч шляхів вирішення однієї і тієї ж педагогічної завдання. В останні роки спеціальному дослідженню піддалися і специфічні умови функціонування в педагогіці категорії "час". Педагогічна час не тотожне його астрономічному обчисленню.



 Сутність педагогічного процесу |  Закони та закономірності педагогічного процесу
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати