Головна

МОДЕЛЬ РАБОЧЕГО ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ

  1.  A) Сформулюйте задачу за критерієм «максимум прибутку», побудуйте модель і знайдіть рішення.
  2.  ER-модель бази даних. Основні нотації зображення ER-моделі.
  3.  II. Економія на умовах праці за рахунок робітника. Нехтування найнеобхіднішими витратами
  4.  II. ЕКОНОМІЯ НА УМОВАХ ПРАЦІ ЗА РАХУНОК РАБОЧЕГО. Нехтування найнеобхіднішими ВИТРАТАМИ
  5.  X. Д. Бродбент. Модель ранньої селекції, 1956-8 рр.
  6.  XI. Е. Трейсман. Модель атенюатора. 1960-і рр.
  7.  А. Установча модель

В даний час основою розробки навчально-програмної документації є професійно-кваліфікаційна характеристика, яка, в свою чергу, розробляється на базі тарифно-кваліфікаційних довідників. Але ці довідники служать, в першу чергу, цілям тарифікації та нормування робіт, а розробляються на їх основі характеристики відображають лише знання і навички, необхідні робітникові в даний час, вони не враховують перспективи розвитку підприємств.



 Основою для їх розробки може бути прогностична модель робочого широкого профілю, своєрідний еталон. Основою такої моделі є: вивчення праці передових робітників і новаторів виробництва; з'ясування структури їх пізнавальної, суспільно-політичної та професійної діяльності, її внутрішньої будови і опосередкування; визначення обсягу знань, навичок і умінь, які вони застосовують у своїй роботі; встановлення умов, в яких всебічно розвивалася дана особистість, виявлялися її здатності, виховувалися професійно важливі особистісні якості; визначення ступеня вираженості професійно важливих якостей особистості на підставі даних педагогічних спостережень, анамнезу, педагогічного експерименту.

Зіставляючи ідеальну модель з фактично склалася моделлю, можна визначити масштаби і зміст професійного навчання та виховання молоді. Іншими словами, розробка такої моделі дозволить переглянути всю систему підготовки та підвищення кваліфікації робітників. До досягнення її повинен бути спрямований комплекс навчально-виховних заходів на всіх етапах формування робочого широкого профілю.

Для отримання випереджаючої інформації про зміст і засоби навчання необхідно прогнозування. Воно дозволить краще побачити завтрашній день, розробити модель робочого широкого профілю, її параметри, визначити ті якості, якими він повинен володіти, щоб не просто зафіксувати віддаленість або наближеність рівня професійної підготовки і вихованості до ідеалу, але і мати можливість предметно судити про те, наскільки він далекий від ідеалу. Подібна модель необхідна керівним органам, щоб контролювати хід навчально-виховного процесу; педагогу, щоб вивчати свій «матеріал» і цілеспрямовано працювати з ним за спеціальними планами.

Подібна модель дозволить виявити структуру особистісних якостей, здібностей, рис характеру і особливостей розвитку форм мислення, обсягу знань, навичок і умінь, необхідних у процесі трудової діяльності; уявити цілі і визначити шляхи, а також основні види, форми, засоби та методи навчання і виховання робітників.

Уже сьогодні формуються деякі принципи розробки особистісної моделі робочого широкого профілю. Це спрямованість у майбутнє; проектування особистості робітника на основі поточних і перспективних соціальних потреб; облік многофакторности виховного впливу минулого і сьогодення соціального досвіду учнів, їх активності; виховання в процесі діяльності. Тільки воно здатне включити в структуру особистості то, що на вербальному рівні лише пізнається. При цьому облік многофакторности передбачає з'ясування особливостей регіону, специфіки складу учнів, умов їх життя і навчання, характеру навчально-виховного процесу, взаємодії ПТУ з базовим підприємством і т. Д.


Структура моделі робочого широкого профілю може бути представлена ??в наступному вигляді:

1) прогностична характеристика галузі та перспективи її розвитку;

2) вимоги до змісту професійно-технічної підготовки.

Процес розробки моделі полягає в наступному:

1. Складання прогностичної характеристики галузі. Для цих цілей використовуються офіційні директивні матеріали міністерств; монографії, брошури, журнальні статті; інформаційні матеріали центральної бібліотеки науково-технічної інформації; дані різних наукових організацій; збірники звітів НДР, ОНР і дисертацій; патентна інформація і авторські свідоцтва; матеріали конференцій, нарад і симпозіумів; зарубіжна інформація; різні інформаційні матеріали, що визначають науково-технічний прогрес в даній галузі промисловості.

Розробникам навчальних програм необхідно знати, якими будуть підприємства різних галузей народного господарства через 5 10-15 років, які професії будуть потрібні для обслуговування виробництва, яким рівнем знань, навичок і умінь робітники повинні мати, щоб кваліфіковано виконувати свою роботу. Вони повинні передбачати, як під впливом технічного прогресу зміняться умови праці робітників, які з'являться нові машини, які нові вимоги виникають у зв'язку з цим до підготовки робітників і як ці завдання будуть вирішуватися в майбутньому.

Така підготовка робочих дозволить не тільки забезпечувати експлуатацію обладнання, що знаходиться в даний час на підприємстві, а й враховувати тенденції його розвитку. Завдяки цьому на підприємстві створюється резерв кваліфікованих робітників. При такому підході до перспективного планування підготовки і підвищення кваліфікації навчання робітників проводитиметься з великим випередженням; воно як би «забігає» вперед, веде за собою процес розвитку людини, швидко усуваючи розрив зі стрімко множиться обсягом знань.

Для цього слід ввести перспективне планування підйому професійно-кваліфікаційного рівня робітників кадрів, встановивши порядок, при якому підприємства проводять аналіз професій, розробляють спеціальні вимоги до підготовки кваліфікованих робітничих кадрів; визначають найбільш доцільні напрями суміщення професій і зміст їх підготовки.

Перспективний план підйому культурно-технічного рівня повинен складатися з урахуванням майбутніх вимог до кваліфікації. Виходячи з цього необхідно вибирати шлях навчання і освіти на більш тривалий час. Оскільки йде процес наростання наукових знань технічних основ в кожній професії, дуже важливо, щоб навчальний процес, з одного боку, моделювався на основі єдності загального політехнічного і професійно-технічної освіти, а з іншого боку, не тільки відбивав досягнутий уро


 вень сучасного виробництва, а й випереджав його. Наукові основи теорії професії в навчальному плані повинні базуватися на перспективності наукових знань, характерних для даної галузі промисловості, т. Е. Враховувати розвиток виробництва в найближчому майбутньому.

2. Розробка перспективних вимог до змісту професійної підготовки робітників.

Нижче наводяться фрагменти прогностичних вимог до знань і вмінь майбутніх підземних електрослюсарів.

Підземний електрослюсар з автоматики і АСУ повинен знати:

принцип побудови датчиків, засобів телемеханіки та апаратів автоматики;

принцип побудови засобів автоматичного газового захисту;

принципові і монтажні схеми шахтного електроустаткування і електроапаратури;

принципові і монтажні схеми автоматизації виробничих процесів; підземного транспорту, стаціонарних установок, технологічних комплексів і ін .;

принципові і монтажні схеми централізованого контролю і управління та інші питання.

Вміння. Підземний електрослюсар з автоматики і АСУ повинен вміти:

виконувати слюсарні та електромонтажні роботи, включаючи монтаж і експлуатацію кабельних ліній;

читати схеми електропостачання та автоматизації;

перевіряти електричні ланцюги, схеми автоматизації, включаючи вимірювання опору елементів ланцюга постійного струму;

здійснювати контроль режимів роботи напівпровідникових пристроїв та апаратури на інтегральних мікросхемах і інші питання.

Прогностичні відомості, зафіксовані в моделі, дозволяють з належним науковим обгрунтуванням підходити до відбору змісту професійного навчання робітників даного профілю. При цьому слід розрізняти етап стратегічного дидактичного прогнозування, коли отримані прогностичні відомості використовуються для вдосконалення кваліфікаційних характеристик, навчального плану, навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, і етап оперативно-тактичного прогнозування, який необхідний для періодичного коректування перспективних календарно-тематичних та поурочних планів безпосередньо в профтехучилищах.

Після того як модель робочого розроблена, слід встановити:

що потрібно змінити в роботі викладача і майстра на основі наукових даних;

що потрібно змінити в роботі колективу;

що потрібно змінити в роботі керівників ПТУ;

в чому полягає функція управління ПТО;

як послабити заважають процесу навчання і виховання чинники;

як удосконалювати підвищення кваліфікації педагогів;


які ідеї будуть розроблятися і які рекомендації будуть дані і ін.

Модель розробки повинна володіти механізмом, що дозволяє відображати зміни, що відбуваються в навчальному закладі.

На основі прогностичної моделі сучасного робочого слід також розробити перспективні моделі навчально-виховного процесу з урахуванням нового режиму роботи профтехучилища; зміна виховних функцій колективу профтехучилища, змісту і організації виховної діяльності з учнями, функцій і структури педагогічного колективу, матеріальної бази виховання, характеру взаємодії педагогічного і учнівського колективу; створення моделей життєвих ситуацій, в які слід включати учнів, передбачаючи їх форми поведінки; організація життєдіяльності учнів відповідно до розроблених планів і моделями і залученням різних категорій працівників.

У навчальній роботі повинен здійснюватися безперервний виборчий пошук прогностичної інформації.

У кожному ПТУ необхідно мати інформаційно-методичний фонд, який передбачав би наявність картотеки з матеріалами прогностичної характеристики галузі, змісту праці майбутніх робітників, перспективних вимог до змісту діяльності педагогів. При такому підході зміст професійної підготовки буде «чутливим» до тих змін, які відбуваються на виробництві.

 ЗАКОНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ |  ОСНОВИ УГРУПОВАННЯ РОБОЧИХ ПРОФЕСІЙ


 ЗМІНИ В ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ СТРУКТУРЕ РОБОЧИХ КАДРІВ |  Схемааналіза організації праці на робочому місці і його оснащення |  Філософсько -методологічні ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ НАУКИ 1 сторінка |  Філософсько -методологічні ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ НАУКИ 2 сторінка |  Філософсько -методологічні ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ НАУКИ 3 сторінка |  Філософсько -методологічні ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ НАУКИ 4 сторінка |  ПРОФЕСІЙНЕ ОБРАЗОВАНІЕЗА КОРДОНОМ |  ПРОЦЕС професійного навчання |  ПРОЕКТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ |  Форми проектувальної діяльності (випускної роботи) Залежно від атестаційної категорії |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати