На головну

 Загальні закономірності виховного процесу |  Розділ 3. Теорія і технологія виховання |  Виховання як соціалізація |  Розділ 3. Теорія і технологія виховання |  Виховання як соціалізація |  Розділ 3. Теорія і технологія виховання |  ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І Соціалізація |  Суспільство однолітків ТА ДИТЯЧИЙ СУБКУЛЬТУРА |  Суспільство однолітків і дитяча субкультура |  ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ |

Розділ 3. Теорія і технологія виховання

  1.  I РОЗДІЛ. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  2.  I. Організаційно-методичний розділ
  3.  I. ТЕОРІЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ
  4.  II Розрахунок економічного розділу ДП по тематиці «Організація
  5.  II. Два підрозділи суспільного виробництва
  6.  II. Накопичення в підрозділі II
  7.  II. Особливу засіб для виховання людей - мова

виховання повинна готувати людину до активної громадської і щасливого особистого життя - збереглося мало.

Спираючись на цей принцип, більшість виховних систем успішно проводять в життя ідеологічні установки, політичні доктрини. Виховання орієнтоване на підтримку і зміцнення державного ладу, його інститутів, органів влади, формування громадянських і соціальних якостей на основі прийнятих і діючих в державі ідеології, конституції, законів. Цей принцип вимагає підпорядкування всієї діяльності педагога завданням виховання підростаючого покоління відповідно до державної стратегії виховання та спрямовує діяльність вихователів на формування соціально необхідного типу особистості. Як особа, яка перебуває на службі у держави, вихователь здійснює державне замовлення в сфері виховання. Якщо державні та громадські інтереси при цьому збігаються, а також узгоджуються з особистими інтересами громадян, то вимоги принципу природно вписуються в структуру цілей і завдань виховання. При неузгодженості цілей держави, суспільства і особистості реалізація принципу ускладнюється, стає неможливою. У вихователя бракує конкретного фактичного матеріалу для повноцінного виховання. Школа - НЕ держустанова, а соціальний інститут, суспільно-державна система, покликана задовольняти освітні запити держави в тій же мірі, як суспільства і особистості. Порушення цієї взаємодії призводить до застою школи. Школа як суспільно-державний інститут не може жити тільки на державному диханні. Рано чи пізно суспільство знову має прийти до неї на допомогу. Повинна бути подолана відчуженість суспільства від школи і школи від суспільства, ізольованість школи від процесів, що відбуваються в суспільному житті, а також вузькість і корпоративність професійних педагогів. Педагоги будуть усвідомлювати себе не монополістами, а лише уповноваженими народу в справі виховання.

Для подолання процесу одержавлення школи в розвинених країнах створена мережа приватних (общинних) шкіл; реалізують цілі певних верств суспільства, які можуть і не збігатися з державними. І незважаючи на те, що навчання в державних школах безкоштовне, а в приватних - платне, населення (від 50 до 80-85% в різних країнах) вважає за краще платити за можливість виховання своїх дітей на громадських



 Громадська спрямованість виховання |  Громадська спрямованість виховання
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати