Головна

 Види самостійних робіт у навчанні |  Система уроків по темі |  Урок пояснення нового матеріалу |  Урок-семінар |  Урок лабораторно-практичних занять |  Лабораторно-практичні заняття, практикуми |  заліковий урок |  екскурсія |  Домашня робота школяра |  Позакласна і позаурочна форми роботи учнів |

Аналіз і самооцінка уроку

  1.  I. Аналіз завдання
  2.  I. Аналіз словосполучення.
  3.  I. ВСТУП В АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
  4.  I. Ситуаційний аналіз внутрішньої діяльності.
  5.  II. Аналіз чергування в групах
  6.  II. Аналіз ситуації з математичною освітою в ліцеї №12
  7.  III. Аналіз продукту (вироби) на якість

Якість і ефективність уроку багато в чому залежать від уміння вчителя аналізувати свої і чужі успіхи і помилки. Тому важливим елементом педагогічної творчості є аналіз і самооцінка свого уроку. Аналіз власної роботи - одна з найпродуктивніших заходів підвищення кваліфікації. Його якість залежить від багатьох факторів, і перш за все від звички вчителя до вдумливого розбору своїх дій і тих наслідків і результатів, до яких вони призвели або можуть призвести. Аналіз корисно проводити відразу після відбувся уроку і до розпочато наступного, тобто тоді, коли підготовлений в своїй основі конспект уроку. У цьому випадку вчитель продумує, чи всі їм враховано при підготовці до уроку з урахуванням результатів попереднього уроку. Самооцінка базується на аналізі вже проведеного уроку, коли вчитель ще раз аналізує намічений їм план, дивиться, що йому вдалося, а що не вдалося, намагається знайти причини невдачі і закріпити те, що пройшло успішно.

У педагогічній літературі описані різні підходи до аналізу уроку (див. Зотов Б. Ю. Організація сучасного уроку. М., 1984; Махмутов М. І. Сучасний урок. М., 1985 і ін.). Серед безлічі цих підходів можна рекомендувати як найбільш оптимальний для самоаналізу і самооцінки уроку підхід, описаний Т. А. Ільїної. Вона виділяє десять параметрів, за якими вчитель може провести самоаналіз та самооцінку уроку. Відтворимо цю схему з деякими її незначними скороченнями і модифікаціями.

  1. Загальна структура уроку. До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке його місце в системі інших уроків по темі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначена дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?
  2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми з даної теми (питання) отримали відображення в уроці? Наскільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно складений і здійснений план вивчення нового матеріалу? Чи достатньо продумана методика вирішення окремих «блоків» нового матеріалу? Мав чи вчитель достатніми знаннями? Як і що слід було змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення (в процесі ознайомлення з новим, на спеціально виділеному етапі уроку)? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів (яким був охоплення учнів, принцип виклику і т.п.)? Чи мав місце диференційований підхід до учнів? На яких етапах уроку? Яким чином?
  3. Здійснення розвитку учнів в процесі навчання.Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи було організовано подолання посильних труднощів? Чи з'явилися мотиви інтелектуального спонукання? Як і чим було забезпечено розвиток пізнавальної самостійності учнів? Чи здійснювалися внутріпредметні і міжпредметні зв'язки? Чи були використані кошти розвитку творчого мислення (елементи проблемності, завдання, що носять творчий характер)? Повідомлялася чи на уроці будь-яка інформація для загального розвитку? Якщо так, то як - учнями в їх доповідях, повідомленнях, доповнення, самим учителем? Чи мало місце естетичний розвиток учнів? Які засоби були для цього використані?
  4. Виховання в процесі уроку. Чи були повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася по формуванню світогляду: чи мало місце роз'яснення світоглядних ідей, формування ставлення, оціночного судження, сказав чи урок вплив на вироблення поглядів і переконань учнів? Як була забезпечена на уроці зв'язок навчання з життям? Що в уроці сприяло вихованню доброчесності, гуманного ставлення до людей, шанобливого ставлення до праці та її результатам до навчання? Чи були використані виховні можливості оцінки знань? Яке було виховний вплив особистості самого вчителя?
  5. Дотримання основних принципів дидактики. Чи правильно була організована діяльність вчителя і діяльність учнів з позиції реалізації принципів навчання? Як використовувалася самостійна робота: чи не занадто вона важка? Який її обсяг? Чи була вона в достатній мірі індивідуалізована і ін.
  6. Вибір методів навчання. Чи правильно було обрано метод (або методи) ознайомлення з новим матеріалом? Повністю чи були використані можливості включення самостійної роботи учнів? Чи залучалися необхідні технічні засоби навчання? Чи досягли демонстрації цілей? Чи всі можливе взято вчителем з демонстрацій? Чи достатньо різноманітними були методи і прийоми застосування знань і формування умінь і навичок? Чи мало місце наростання ступеня самостійності в системі завдань-задач (від завдань на відтворення до завдань творчим)? Чи раціонально було обрано методи перевірки і контролю? Чи правильно було організовано індивідуальний, фронтальний і комбінований опитування? Письмовий контроль? Як було організовано роботу над помилками, чи мала вона взагалі місце? Чи дотримуються загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від загальної цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмета, віку та індивідуальних особливостей учнів і т.п.)?
  7. Робота вчителя на уроці. Чи все необхідне було підготовлено до початку уроку? Чи правильно вчитель користувався конспектом на уроці? Яке було співвідношення його організуючою діяльності та пізнавальної діяльності учнів? Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання, записування, допомога учням в їх самостійній роботі та ін.)? Які прийоми організації учнів на роботу були використані? Чи був досягнутий контакт з класом? З окремими учнями? Який був зовнішній вигляд вчителя? (Чи не могло що-небудь в одязі, зачісці зайве привертати увагу учнів, відволікаючи їх від уроку?)
  8. Робота учнів на уроці. Чи була перевірена готовність учнів до уроку? Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Від чого залежали її коливання? Якими були види діяльності учнів на уроці (мовна діяльність, слухання, записування з дошки, самостійна письмова робота та ін.)? Зверталося увагу на культуру праці (правильне ведення записів, їх оформлення, дбайливе поводження з підручником і т.д.)? Яка дисципліна була на уроці і чому? Чи були правильні прийоми підтримки дисципліни, їх використання вчителем? Досягали вони цілі? Якщо немає, то чому? Яке відношення учнів до предмету, до вчителя?
  9. Гігієнічні умови уроку. Чи достатня освітленість класної кімнати? Як впливає на заняття фарбування стін, панелей, парт? Чи відповідає меблі віку учнів? Сидять учні з урахуванням їх здоров'я, росту, успішності? Чи вдало складено розклад - яке місце даного уроку в тижневому розкладі, в розкладі даного дня? Як була проведена зміна, що передує даному уроку? Чи не були затримані учні на даному уроці після дзвінка?
  10. Деякі спеціальні завдання. До числа таких спеціальних завдань відносяться завдання, які продиктовані дослідженням школою певної наукової проблеми, завдань, пов'язаних з вирішенням педради або методичного об'єднання, наприклад, дотримання єдності вимог усіма вчителями до ведення зошитів або культури мовлення учнів, забезпечення міжпредметних зв'язків, забезпечення індивідуального підходу до учнів та ін.

Перелік питань, на які рекомендується відповідати собі після кожного уроку, не є вичерпним, також як не є він вичерпним і при аналізі уроків вчителів-майстрів, своїх колег. Звичайно, цілеспрямоване вивчення власного досвіду або досвіду інших вчителів може проводитися не за всіма параметрами, а по двом-трьом з перерахованих. Це залежить від того, що є головним для вчителя на даний момент його роботи. Важливо тільки, щоб молодий вчитель аналізував свій урок відразу ж після його проведення, під впливом свіжих вражень, винесених з уроку. Такий самоаналіз є вже початок підготовки вчителя до нового уроку. Це особливо важливо при розробці свого курсу, який ґрунтується перш за все на критичному проникненні молодого вчителя в суть власних дій. В. О. Сухомлинський правильно підкреслював, що на уроці вчитель «не тільки відкриває учням вікно в світ знань, але і висловлює сам себе» (Сухомлинський В. А. Розмова з молодим директором школи. М., 1973. С. 164), розкриває перед ними свій духовний світ, своє духовне багатство.

Питання і завдання для самоконтролю



 Підготовка вчителя до уроку |  Місце і функції перевірки і оцінки знань в навчальному процесі
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати