На головну

Екзамену | Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили | Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання | Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми | Перевиховання: суть, функції, етапи, принципи | Результати процесу виховання. Шляхи підвищення ефективності процесу виховання | Шляхи підвищення ефективності процесу виховання. | Закономірності та принципи виховання | Дискусійні методи | Переконання, навіювання, метод прикладу |

Методи, прийоми і засоби виховання

  1. Визначити форми та прийоми комічного.
  2. Виховання свідомої дисципліни і культури поведінки учнів
  3. Виховання як провідний фактор розвитку особистості
  4. Господарські засоби та джерела їх утворення на 1 квітня 2013 р.
  5. Громадянське виховання і школа
  6. Дитина має право на родинне виховання
  7. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання

Поняття "метод" (грец. metodos - шлях дослідження, пізнання) означає спосіб теоретичного і практичного освоєння дійсності, а їх сукупність позначається поняттям "методологія". Виховання як специфічний вид діяльності та наукова галузь охоплює відповідну сукупність методів.

Методи виховання - шляхи і способи діяльності вихователів і вихованців з метою досягнення виховних цілей.

Першовідкривачем методів виховання вважають німецького педагога Йогана-Фрідріха Гербарта (1776-1841), який вважав, що філософія визначає мету виховання, а психологія - шляхи до цієї мети.
Метод виховання поділяють на окремі елементи - прийоми виховання, які використовують для підвищення виховної ефективності методів.

Прийом виховання - складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимог методів виховання.

Методи і прийоми виховання є своєрідними інструментами в діяльності вихователя. їх дієвість залежить від використання виховних засобів.
Засоби виховання - надбання матеріальної та духовної культури (художня, наукова література, радіо, телебачення, Інтернет, предмети образотворчого, театрального, кіномистецтва тощо), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, гуртки, ігри, спортивна діяльність), які задіюють під час використання певного методу. Дієвість методів виховання залежить і від того, наскільки у виховному процесі задіяна праця молодої людини над собою, природа, надбання національної культури (казки, легенди, колискові пісні, обряди, звичаї та ін.).
Основним критерієм оцінювання виховного методу є відповідність його виховним цілям і завданням. У педагогічній науці існує кілька класифікацій виховних методів. Найчастіше при цьому беруть за основу систему виховних впливів, за допомогою яких відбувається формування особистості.
Однією з найпоширеніших є класифікація методів російського вченого-педагога Віталія Сластьоніна, згідно з якою розрізняють такі групи методів:
1. Методи формування свідомості особистості: бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад.
2. Методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування.
3. Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання.
4. Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція.
Використання їх забезпечує формування в учнів практичних умінь і навичок самовиховання як найвищої форми виховання і подальшого самовдосконалення. Вони враховують демократичні засади виховання, необхідність активної участі дітей у виховному процесі.



ЭДС самоиндукции . Правило Ленца. | Методи формування свідомості особистості
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати