На головну

 КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 14 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 15 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 16 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 17 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 18 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 19 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 20 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 21 сторінка |  КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ - ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 22 сторінка |  Глава X. БАНКРУТСТВО ГРОМАДЯНИНА |

Глава XII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1.  B.1.1 Основні положення
  2.  I. Загальні положення
  3.  I. Загальні положення З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  4.  I. Основні положення
  5.  II. Положення про народному суді РРФСР
  6.  III. Положення про військові трибунали в РРФСР
  7.  III. Цілі математичної освіти і основні концептуальні положення

Стаття 231. Набуття чинності цього Закону

1. Цей Закон набирає чинності через тридцять днів з дня його офіційного опублікування, за винятком пункту 3 цієї статті, положення якого вступають в силу з дня офіційного опублікування цього Закону, і параграфа 6 глави IX цього Закону, положення якого вступають в силу з 1 липня 2009 року.

(В ред. Федерального закону від 31.12.2004 N 220-ФЗ)

Положення абзацу одинадцятого пункту 4 статті 29 цього Закону набирає чинності через три місяці після дня вступу в силу цього Закону.

2. Передбачені цим Законом положення про банкрутство громадян, які є індивідуальними підприємцями, вступають в силу з дня вступу в силу федерального закону про внесення відповідних змін і доповнень до федеральні закони.

3. Протягом року з дня набрання чинності цього Закону орган з контролю (нагляду) щодо арбітражних керуючих, які не є членами саморегулівної організації арбітражних керуючих:

(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

контролює дотримання ними в діяльності арбітражних керуючих вимог законодавства Російської Федерації і затверджених Урядом Російської Федерації правил професійної діяльності арбітражних керуючих;

проводить перевірки діяльності арбітражних керуючих;

звертається до арбітражного суду з заявою про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків арбітражного керуючого в разі виявлення порушення вимог законодавства Російської Федерації і затверджених Урядом Російської Федерації правил професійної діяльності арбітражних керуючих.

4. Арбітражним судом можуть бути затверджені арбітражними керуючими особи, які відповідають вимогам, встановленим статтею 20 цього Закону.

Протягом року з дня набрання чинності цього Закону можуть бути членами саморегулівних організацій арбітражних керуючих і можуть бути затверджені арбітражним судом арбітражними керуючими в справах про банкрутство особи, які відповідають вимогам, встановленим пунктами 1 і 8 статті 20 цього Закону, за винятком вимог, встановлених абзацами п'ятим, шостим і восьмим пункту 1 статті 20, і мали ліцензії арбітражного керуючого, за винятком випадків, коли така ліцензія була відкликана або анульована.

Протягом терміну, передбаченого пунктом 3 цієї статті, як стажу роботи на керівних посадах, достатнього для призначення арбітражним керуючим, також враховується стаж по виконанню обов'язків арбітражного керуючого терміном не менше року, за винятком стажу по виконанню таких обов'язків щодо відсутнього боржника.

Протягом року з дня набрання чинності цього Закону документи, передбачені абзацами сьомим і дев'ятим пункту 5 статті 21 цього Закону, можуть не пред'являтися.

5. Протягом року з дня набрання чинності цього Закону кредитор і боржник має право не вказувати в заяві про визнання боржника банкрутом саморегульовану організацію, з числа членів якої повинен бути затверджений тимчасовий керуючий.

Протягом року з дня набрання чинності цього Закону в разі, якщо в заяві не вказана саморегульована організація, арбітражний суд направляє до органу з контролю (нагляду) запит про подання кандидатур тимчасового керуючого. Орган з контролю (нагляду) протягом п'яти днів з дня отримання зазначеного запиту представляє арбітражному суду три кандидатури тимчасового керуючого. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, а також боржник в ході судового засідання має право відхилити по одній з представлених кандидатур. Арбітражний суд затверджує кандидатуру тимчасового керуючого з числа кандидатур, щодо яких в установленому порядку не заявлено відвід.

(В ред. Федеральних законів від 30.12.2008 N 296-ФЗ, від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

Протягом терміну, зазначеного в абзаці першому цього пункту, затвердження кандидатури арбітражного керуючого здійснюється в порядку, встановленому статтями 15 і 45 цього Закону, або збори кредиторів може визначити і представити арбітражного суду три кандидатури арбітражного керуючого (адміністративного керуючого, розпорядника майна або конкурсного керуючого ). При цьому боржник має право заявити відвід одного з представлених кандидатур арбітражного керуючого. Орган з контролю (нагляду) має право заявити мотивований відвід одній кандидатурі або декільком кандидатур арбітражного керуючого в разі їх невідповідності вимогам пункту 4 цієї статті.

(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

Арбітражний суд затверджує кандидатуру адміністративного керуючого, розпорядника майна або конкурсного керуючого з числа кандидатур, щодо яких в установленому порядку не заявлено відвід.

6. Втратив чинність. - Федеральний закон від 12.03.2014 N 30-ФЗ.

7. Протягом року з дня набрання чинності цього Закону зовнішній керуючий або конкурсний керуючий для організації торгів з продажу майна боржника, балансова вартість якого на останню звітну дату становить не менше ніж двісті мільйонів рублів, привертає на безоплатній основі державну спеціалізовану організацію, уповноважену урядом Російської Федерації.

8. До внесення відповідних змін до законодавства про податки і збори і (або) бюджетне законодавство правило пропорційного задоволення вимог, передбачених пунктом 4 статті 84 цього Закону, поширюється тільки на вимоги конкурсних кредиторів і вимоги уповноважених органів за грошовими зобов'язаннями.

Стаття 232. Регулювання відносин, пов'язаних з банкрутством

1. З дня набрання чинності цим Законом визнати такими, що втратили чинність:

Федеральний закон від 8 січня 1998 N 6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 2, ст. 222);

пункт 30 статті 2 Федерального закону від 21 березня 2002 N 31-ФЗ "Про приведення законодавчих актів у відповідність з Федеральним законом" Про державну реєстрацію юридичних осіб "(Відомості Верховної Ради України, 2002 N 12, ст. +1093);

пункт 3 статті 1 Федерального закону від 25 квітня 2002 N 41-ФЗ "Про внесення змін і доповнень до законодавчих актів Російської Федерації у зв'язку з прийняттям Федерального закону" Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів "(Відомості Верховної Ради України, 2002 , N 18, ст. 1721).

2. Визнати таким, що втратив чинність, з 1 липня 2009 року закон від 24 червня 1999 р N 122-ФЗ "Про особливості неспроможності (банкрутства) суб'єктів природних монополій паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 26, ст. 3179).

(В ред. Федерального закону від 31.12.2004 N 220-ФЗ)

3. До приведення законів та інших нормативно-правових актів, що діють на території Російської Федерації і що регулюють відносини, пов'язані з банкрутством, в відповідність до цього Закону зазначені Закони та інші нормативно-правові акти застосовуються остільки, оскільки вони не суперечать цьому Закону.

Стаття 233. Застосування цього Закону арбітражними судами

1. Цей Закон застосовується арбітражними судами при розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності.

2. У справах, провадження в яких порушено до набрання чинності цим Законом до моменту завершення процедури, застосовуваної в справі про банкрутство (зовнішнього управління, конкурсного виробництва або мирової угоди) і введеної до вступу цього Закону в силу, застосовуються норми Федерального закону від 8 січня 1998 N 6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 2, ст. 222, 2002, N 12, ст. +1093; N 18, ст. +1721).

(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

3. З моменту завершення процедури, застосовуваної в справі про банкрутство та введеної до дня вступу в силу цього Закону, положення цього Закону застосовуються до правовідносин, які виникли з моменту завершення цієї процедури. Процедури, що застосовуються у справі про банкрутство і передбачені цим Законом (фінансове оздоровлення, зовнішнє управління або мирова угода), вводяться при розгляді арбітражними судами справ про банкрутство після дня вступу в силу цього Закону незалежно від дати прийняття зазначених справ до провадження. Подальший розгляд справи про банкрутство здійснюється відповідно до цього Закону, за винятком випадку відкриття ліквідаційної процедури після завершення процедури, застосовуваної в справі про банкрутство та введеної до дня вступу в силу цього Закону. В цьому випадку до конкурсного виробництва застосовуються положення Федерального закону від 8 січня 1998 року N 6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)".

(П. 3 ст ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

4. У разі розгляду арбітражними судами справ про банкрутство відповідно до Федерального закону від 8 січня 1998 р N 6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 2, ст. 222; 2002, N 12, ст. 1093; N 18, ст. тисячу сімсот двадцять один) і Законом Російської Федерації від 19 листопада 1992 р N 3929-1 "Про неспроможність (банкрутство) підприємств" (Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1993, N 1, ст. 6) вимоги до кандидатури арбітражного керуючого повинні виконувати положення статті 231 цього закону.

5. У разі розгляду арбітражним судом справ про банкрутство відповідно до Федерального закону від 8 січня 1998 N 6-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 2, ст. 222, 2002, N 12, ст. 1093; N 18, ст. +1721) орган з контролю (нагляду) має повноваження, передбачені статтею 231 цього закону.

(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

6. До 1 липня 2009 року особи, які беруть участь у справі про банкрутство, провадження у якій порушено до дня вступу в силу цього Закону, має право звернутися з клопотанням про перехід до процедур, що застосовуються у справі про банкрутство і передбачених цим законом. В цьому випадку з 1 липня 2009 року розгляд справи справи про банкрутство, провадження у якій порушено до дня вступу в силу цього Закону, здійснюється за правилами, передбаченими цим Законом.

З 1 липня 2009 року справи про банкрутство, провадження в яких порушено до дня вступу в силу цього Закону та за якими не надійшли передбачені абзацом першим цього пункту клопотання осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, підлягають припиненню, про що арбітражний суд виносить ухвалу.

Визначення арбітражного суду про припинення провадження у справі про банкрутство на підставі, передбаченій цим пунктом, може бути оскаржене в порядку, встановленому пунктом 3 статті 61 цього Закону.

Після закінчення терміну оскарження або з дати винесення арбітражним судом апеляційної інстанції відповідної постанови арбітражний суд направляє ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.

(П. 6 введений Федеральним законом від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

7. Визначення арбітражного суду про припинення провадження у справі про банкрутство, яке прийняте у відповідності до пункту 6 цієї статті в ході конкурсного виробництва, є підставою для внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про виключення боржника з єдиного державного реєстру юридичних осіб. Відповідний запис повинна бути внесена до цього реєстру не пізніше ніж через п'ять днів з дати направлення зазначеної ухвали арбітражного суду в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.

(П. 7 введений Федеральним законом від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

8. Арбітражні керуючі, затверджені в справі про банкрутство та не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, підлягають відстороненню арбітражним судом за заявою органу з контролю (нагляду) до 1 січня 2010 року. До дати їх усунення орган з контролю (нагляду):

(В ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

1) здійснює контроль під час здійснення діяльності арбітражних керуючих за дотриманням ними вимог федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації;

2) проводить перевірки діяльності арбітражних керуючих;

3) звертається до арбітражного суду з заявою про відсторонення арбітражних керуючих від виконання покладених на них обов'язків у справі про банкрутство у разі виявлення порушення ними вимог федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації.

(П. 8 введений Федеральним законом від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

Президент

Російської Федерації

В. ПУТІН

Москва, Кремль

26 жовтня 2002 року

N 127-ФЗ

 



 ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО |  Глава 72. ПАТЕНТНЕ ПРАВО 3 сторінка
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати