Головна

 Глава I. Загальні положення 1 сторінка |  Глава I. Загальні положення 2 сторінка |  Глава I. Загальні положення 3 сторінка |  Глава I. Загальні положення 4 сторінка |  Глава I. Загальні положення 5 сторінка |  Глава I. Загальні положення 6 сторінка |  Глава I. Загальні положення 7 сторінка |  В арбітражному СУДІ |  Глава III.1. ОСПАРИВАНИЕ УГОД ДОЛЖНИКА |  Глава IV. СПОСТЕРЕЖЕННЯ |

Глава I. Загальні положення 9 сторінка

  1.  1 сторінка
  2.  1 сторінка
  3.  1 сторінка
  4.  1 сторінка
  5.  1 сторінка
  6.  1 сторінка
  7.  1 сторінка

сукупний розмір вимог кредиторів на дату подання зведеної інформації по знаходяться у провадженні арбітражних судів, а також завершенням за відповідний період справах про неспроможність (банкрутство), в тому числі з виділенням суми вимог з виплати вихідної допомоги та оплати праці осіб, які працюють або працювали за трудовим договором, основного боргу і нарахованих неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій;

загальна сума задоволених в ході процедур, що застосовувалися в справі про банкрутство, вимог по кожній черзі вимог;

сума витрат на проведення процедур, що застосовувалися в справі про банкрутство, із зазначенням розміру виплаченого арбітражним керуючим винагороди і сум витрат на оплату послуг осіб, залучених арбітражними керуючими для забезпечення їх діяльності;

кількість висновків про наявність і висновків про відсутність ознак навмисного та фіктивного банкрутства;

інші відомості, встановлені Кабінетом Міністрів України.

(П. 6.6 введений Федеральним законом від 02.07.2013 N 189-ФЗ)

7. На підставі рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів відомості, які підлягають обов'язковому опублікуванню, можуть бути опубліковані разом з опублікуванням в певному відповідно до пункту 1 цієї статті офіційному виданні в інших засобах масової інформації.

Рішенням зборів кредиторів можуть бути передбачені інші відомості, що підлягають включенню до Єдиного федеральний реєстр відомостей про банкрутство.

8. Якщо інше не передбачено цим Законом, відомості, які підлягають опублікуванню, повинні містити:

найменування боржника, його адреса і ідентифікують боржника відомості (державний реєстраційний номер запису про державну реєстрацію юридичної особи, державний реєстраційний номер запису про державну реєстрацію індивідуального підприємця, ідентифікаційний номер платника податків, страховий номер індивідуального особового рахунку);

найменування арбітражного суду, який прийняв судовий акт, дату прийняття такого судового акта і вказівку на найменування процедури, застосовуваної в справі про банкрутство, а також номер справи про банкрутство;

прізвище, ім'я, по батькові затвердженого арбітражного керуючого, його індивідуальний номер платника податків, страховий номер індивідуального особового рахунку, адресу для направлення йому кореспонденції, а також найменування відповідної саморегулівної організації, державний реєстраційний номер запису про державну реєстрацію такої організації, її індивідуальний номер платника податків та адреса;

встановлену арбітражним судом дату наступного судового засідання по розгляду справи про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом;

іншу інформацію у випадках, передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами регулюючого органу.

Стаття 29. Компетенція органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань фінансового оздоровлення та банкрутства

(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

1. З метою проведення державної політики з питань фінансового оздоровлення та банкрутства Уряд Російської Федерації:

встановлює порядок подачі уповноваженим органом за поданням у справі про банкрутство і в процедурах, що застосовуються у справі про банкрутство, вимог про сплату обов'язкових платежів і вимог Російської Федерації за грошовими зобов'язаннями, заяв про визнання боржника банкрутом;

встановлює порядок об'єднання та подання у справі про банкрутство і в процедурах, що застосовуються у справі про банкрутство, вимог про сплату обов'язкових платежів і вимог Російської Федерації за грошовими зобов'язаннями;

здійснює координацію діяльності представників федеральних органів виконавчої влади та представників державних позабюджетних фондів як кредиторів за грошовими зобов'язаннями та обов'язкових платежів;

встановлює порядок проведення обліку і аналізу платоспроможності стратегічних підприємств і організацій.

2. Федеральні органи виконавчої влади, які відповідно до статті 2 цього Закону до уповноважених органів, в межах своєї компетенції представляють у справі про банкрутство і в процедурах, що застосовуються у справі про банкрутство, вимоги про сплату обов'язкових платежів і вимоги Російської Федерації за грошовими зобов'язаннями.

3. Орган з контролю (нагляду):

включає відомості про некомерційні організації в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих та здійснює його ведення;

здійснює контроль (нагляд) за дотриманням саморегульовані організації арбітражних керуючих федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації, що регулюють діяльність саморегулівних організацій;

проводить перевірки діяльності саморегулівних організацій арбітражних керуючих в порядку, встановленому регулюючим органом;

звертається до арбітражного суду з заявою про виключення відомостей про некомерційні організації з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих у випадках, встановлених цим Законом;

бере участь в організації підготовки арбітражних керуючих, проведенні та прийомі теоретичного іспиту за єдиною програмою їх підготовки;

порушує справу про адміністративне правопорушення відносно арбітражного керуючого, саморегулівної організації арбітражних керуючих та (або) її посадової особи, розглядає таку справу або направляє його для розгляду в арбітражний суд;

надає підтримку саморегульованим організаціям арбітражних керуючих та арбітражним керуючим в ході процедур, застосовуваних у справі про банкрутство і пов'язаних з питаннями транскордонної неспроможності (неспроможності (банкрутства), ускладненою іноземним елементом);

встановлює статус об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих як національного об'єднання саморегулівних організацій шляхом включення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих;

включає відомості про арбітражних керуючих до зведеного державного реєстру арбітражних керуючих, що має інформаційний характер, і веде зведений державний реєстр арбітражних керуючих в порядку, встановленому регулюючим органом;

(В ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

затверджує склад комісії з прийому теоретичного іспиту за єдиною програмою підготовки арбітражних керуючих;

виключає відомості про некомерційні організації з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих у випадках, передбачених цим Законом;

здійснює інші надані йому цим Законом, іншими федеральними законами, іншими нормативними правовими актами Російської Федерації повноваження.

КонсультантПлюс: примітка.

До затвердження регулюючим органом нормативно-правових актів, передбачених статтею 29, застосовуються відповідні нормативні правові акти Російської Федерації, видані до дня набуття чинності Федерального закону від 29.12.2008 N 296-ФЗ (пункт 16 статті 4 Федерального закону від 29.12.2008 N 296- ФЗ).

4. Регулюючий орган стверджує:

єдину програму підготовки арбітражних керуючих, правила проведення та здачі теоретичного іспиту за такою програмою;

федеральні стандарти.

Регулюючий орган стверджує федеральні стандарти або в разі їх невідповідності вимогам цього Закону, інших федеральних законів видає мотивовану відмову в їх затвердженні не пізніше ніж протягом шістдесяти робочих днів з дати подання федеральних стандартів національним об'єднанням саморегулівних організацій арбітражних керуючих.

Затверджені федеральні стандарти підлягають опублікуванню регулюючим органом в порядку, встановленому для опублікування нормативних правових актів федеральних органів виконавчої влади, розміщення на офіційному сайті регулюючого органу в мережі "Інтернет" і вступають в силу після закінчення десяти днів з дати їх опублікування.

Затверджені федеральні стандарти не підлягають державній реєстрації.

5. Урядом Російської Федерації встановлюється порядок врахування думок органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування при визначенні федеральними органами виконавчої влади своєї позиції як кредиторів по обов'язкових платежах під час процедур, застосовуваних у справі про банкрутство.

6. Щоквартально територіальні органи центрального органу виконавчої влади в галузі забезпечення безпеки представляють інформацію про організації, що мають ліцензії на проведення робіт з використанням відомостей, що становлять державну таємницю, в арбітражні суди за місцем знаходження зазначених організацій і в територіальні органи органу з контролю (нагляду).

 



 Глава I. Загальні положення 8 сторінка |  Глава II. ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати