Головна

 Глава I. Загальні положення 1 сторінка |  Глава I. Загальні положення 2 сторінка |  Глава I. Загальні положення 3 сторінка |  Глава I. Загальні положення 7 сторінка |  Глава I. Загальні положення 8 сторінка |  Глава I. Загальні положення 9 сторінка |  Глава II. ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА |  В арбітражному СУДІ |  Глава III.1. ОСПАРИВАНИЕ УГОД ДОЛЖНИКА |  Глава IV. СПОСТЕРЕЖЕННЯ |

Глава I. Загальні положення 5 сторінка

  1.  1 сторінка
  2.  1 сторінка
  3.  1 сторінка
  4.  1 сторінка
  5.  1 сторінка
  6.  1 сторінка
  7.  1 сторінка

5. Арбітражний суд, який розглядає справу про банкрутство, на підставі рішення зборів кредиторів або мотивованого клопотання осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, має право збільшити розмір фіксованої суми винагороди, що виплачується арбітражному керуючому, в залежності від обсягу і складності виконуваної ним роботи.

Прийняте арбітражним судом визначення про збільшення фіксованої суми такої винагороди може бути оскаржене.

6. У разі покладання в справі про банкрутство на арбітражного керуючого повноважень в зв'язку з неможливістю затвердження іншого арбітражного керуючого розмір винагороди, яка виплачується арбітражному керуючому в період виконання ним покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство, встановлюється арбітражним судом. При цьому розмір фіксованої суми винагороди арбітражного керуючого не може бути менше ніж розмір фіксованої суми винагороди арбітражного керуючого, який визначається для відповідної процедури, яка застосовується в справі про банкрутство, відповідно до цього Закону.

7. Зборами кредиторів може бути встановлено додаткову винагороду арбітражного керуючого.

8. Додаткова винагорода виплачується арбітражному керуючому за рахунок коштів кредиторів, які прийняли рішення про встановлення додаткової винагороди, або належних їм платежів в рахунок погашення їх вимог.

9. У разі, якщо інше не передбачено цим Законом, сума відсотків по винагороді арбітражного керуючого виплачується йому протягом десяти календарних днів з дати завершення процедури, яка застосовується в справі про банкрутство і для проведення якої був затверджений арбітражний керуючий.

10. Сума відсотків по винагороді тимчасового керуючого становить при балансової вартості активів боржника:

до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - чотири відсотки балансової вартості активів боржника;

від двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона рублів - десять тисяч рублів і два відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над двомастами п'ятдесятьма тисячами рублів;

від одного мільйона рублів до трьох мільйонів рублів - двадцять п'ять тисяч рублів і один відсоток розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільйоном рублів;

від трьох мільйонів рублів до десяти мільйонів рублів - сорок п'ять тисяч рублів і одна друга відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьома мільйонами рублів;

від десяти мільйонів рублів до ста мільйонів рублів - вісімдесят тисяч рублів і три десятих відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над десятьма мільйонами рублів;

від ста мільйонів рублів до трьохсот мільйонів рублів - триста п'ятдесят тисяч рублів і дві десятих відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над ста мільйонами рублів;

(В ред. Федерального закону від 17.12.2009 N 323-ФЗ)

від трьохсот мільйонів рублів до одного мільярда рублів - сімсот п'ятьдесят тисяч рублів і одна сота відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьомастами мільйонами рублів;

(В ред. Федерального закону від 17.12.2009 N 323-ФЗ)

більш ніж один мільярд рублів - вісімсот двадцять тисяч рублів і одна тисячна відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільярдом рублів.

(В ред. Федерального закону від 17.12.2009 N 323-ФЗ)

(П. 10 ст ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

11. Сума відсотків по винагороді адміністративного керуючого становить при балансової вартості активів боржника:

до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - чотири відсотки балансової вартості активів боржника;

від двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона рублів - десять тисяч рублів і один відсоток розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над двомастами п'ятдесятьма тисячами рублів;

від одного мільйона рублів до трьох мільйонів рублів - сімнадцять тисяч п'ятсот рублів і одна друга відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільйоном рублів;

від трьох мільйонів рублів до десяти мільйонів рублів - двадцять сім тисяч п'ятсот рублів і дві десятих відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьома мільйонами рублів;

від десяти мільйонів рублів до ста мільйонів рублів - сорок одна тисяча п'ятсот рублів і одна десята відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над десятьма мільйонами рублів;

від ста мільйонів рублів до трьохсот мільйонів рублів - сто тридцять одна тисяча п'ятсот рублів і п'ять сотих відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над ста мільйонами рублів;

від трьохсот мільйонів рублів до одного мільярда рублів - двісті тридцять одна тисяча п'ятсот рублів і одна сота відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьомастами мільйонами рублів;

більш ніж один мільярд рублів - триста одна тисяча п'ятсот рублів і одна тисячна відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільярдом рублів.

(П. 11 в ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

12. Сума відсотків по винагороді розпорядника майна встановлюється в таких розмірах:

вісім відсотків сум, спрямованих на погашення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, у разі припинення провадження у справі про банкрутство;

три відсотки приросту вартості чистих активів боржника за період зовнішнього управління при визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

13. Сума відсотків по винагороді конкурсного керуючого встановлюється в таких розмірах:

сім відсотків від розміру задоволених вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, у разі задоволення більш ніж сімдесяти п'яти відсотків вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів;

шість відсотків від розміру задоволених вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, у разі задоволення більш ніж п'ятдесяти відсотків вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів;

чотири з половиною відсотка від розміру задоволених вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, у разі задоволення двадцяти п'яти і більше відсотків вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів;

три відсотки від розміру задоволених вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, у разі задоволення менш ніж двадцяти п'яти відсотків вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів.

14. Для розрахунку суми відсотків по винагороді арбітражного керуючого балансова вартість активів боржника визначається за даними бухгалтерської звітності за станом на останню звітну дату, що передує даті введення відповідної процедури, яка застосовується в справі про банкрутство.

15. У разі припинення справи про банкрутство у зв'язку з укладенням мирової угоди виплата суми відсотків по винагороді арбітражного керуючого здійснюється в терміни і в розмірі, які встановлені мировою угодою.

16. При проведенні процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, щодо окремих категорій боржників регулюючим органом можуть бути встановлені інші розмір і (або) порядок виплати винагороди арбітражному керуючому.

(П. 16 ст ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

Стаття 20.7. Витрати на проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство

(Введена Федеральним законом від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

1. Витрати на проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, здійснюються за рахунок коштів боржника, якщо інше не передбачено цим Законом.

Витрати, передбачені цією статтею, не включають в себе витрати на оплату послуг осіб, залучених для забезпечення поточної діяльності боржника при проведенні процедур, застосовуваних у справі про банкрутство.

(Абзац введений Федеральним законом від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

2. За рахунок коштів боржника в розмірі фактичних витрат здійснюється оплата витрат, передбачених цим Законом, в тому числі поштових витрат, витрат, пов'язаних з державною реєстрацією прав боржника на нерухоме майно та угод з ним, витрат в зв'язку з виконанням робіт (послуг) для боржника, необхідних для державної реєстрації таких прав, витрат на оплату послуг оцінювача, реєстроутримувача, аудитора, оператора електронного майданчика, якщо залучення оцінювача, реєстроутримувача, аудитора, оператора електронного майданчика відповідно до цього закону є обов'язковим, витрат на включення відомостей, передбачених цим законом, до Єдиного федеральний реєстр відомостей про банкрутство та опублікування таких відомостей, а також оплата судових витрат, в тому числі державного мита.

(В ред. Федеральних законів від 28.12.2010 N 429-ФЗ, від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

3. Розмір оплати послуг осіб, залучених зовнішнім керуючим або конкурсним керуючим для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство, за винятком осіб, передбачених пунктом 2 цієї статті, становить при балансової вартості активів боржника:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - не більше десяти відсотків балансової вартості активів боржника;

від двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона рублів - не більше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і восьми відсотків розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над двомастами п'ятдесятьма тисячами рублів;

від одного мільйона рублів до трьох мільйонів рублів - не більше вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і п'яти відсотків розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільйоном рублів;

(В ред. Федерального закону від 17.12.2009 N 323-ФЗ)

від трьох мільйонів рублів до десяти мільйонів рублів - не більше ста вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і трьох відсотків розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьома мільйонами рублів;

від десяти мільйонів рублів до ста мільйонів рублів - не більше трьохсот дев'яноста п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і одного відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над десятьма мільйонами рублів;

від ста мільйонів рублів до трьохсот мільйонів рублів - не більше одного мільйона двохсот дев'яноста п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і однієї другої відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над ста мільйонами рублів;

від трьохсот мільйонів рублів до одного мільярда рублів - не більше двох мільйонів двохсот дев'яноста п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і однієї десятої відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над трьомастами мільйонами рублів;

більше одного мільярда рублів - не більше двох мільйонів дев'ятисот дев'яноста п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і однієї сотої відсотка розміру суми перевищення балансової вартості активів боржника над одним мільярдом рублів.

При цьому розмір оплати послуг осіб, визначений відповідно до цього пункту, може бути перевищений арбітражним керуючим у разі, якщо розмір такого перевищення покривається розміром страхової суми понад установлений пунктом 2 статті 24.1 справжнього Федерального закону мінімального розміру страхової суми за договором обов'язкового страхування відповідальності арбітражного керуючого .

(Абзац введений Федеральним законом від 21.12.2013 N 379-ФЗ)

(П. 3 ст ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

4. Оплата послуг осіб, залучених тимчасовим керуючим або адміністративним керуючим для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство, здійснюється в розмірі, що не перевищує п'ятдесяти відсотків визначеного відповідно до пункту 3 цієї статті розміру оплати послуг осіб, залучених зовнішнім керуючим або конкурсним керуючим.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

5. Оплата послуг осіб, залучених арбітражним керуючим для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство, або певний цією статтею розмір оплати таких послуг можуть бути визнані арбітражним судом необгрунтованими за заявою осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, у випадках, якщо послуги не пов'язані з цілями проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, або покладеними на арбітражного керуючого обов'язками в справі про банкрутство або розмір оплати вартості таких послуг явно несоразмерен очікуваного результату.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

Не може бути визнаний необгрунтованим розмір оплати таких послуг, якщо він відповідає тарифам, затвердженим нормативно-правовим актом Російської Федерації.

Обов'язок доведення необґрунтованості притягнення осіб для забезпечення виконання покладених на арбітражного керуючого обов'язків у справі про банкрутство і (або) визначеного відповідно до цієї статті розміру оплати їх послуг покладається на особу, яка звернулася в арбітражний суд із заявою про визнання залучення таких осіб і (або) розміру такої оплати необгрунтованими.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

Судовий акт про визнання залучення зазначених у цьому пункті осіб і (або) розміру оплати їх послуг необгрунтованими може бути оскаржений.

6. Оплата послуг осіб, залучених арбітражним керуючим для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків у справі про банкрутство, за рахунок майна боржника при перевищенні розміру оплати таких послуг, визначеного відповідно до цієї статті, здійснюється за визначенням арбітражного суду.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2014 N 482-ФЗ)

Арбітражний суд виносить ухвалу про притягнення зазначених у цьому пункті осіб і про встановлення розміру оплати їх послуг за клопотанням арбітражного керуючого за умови, що арбітражним керуючим доведені обгрунтованість їх залучення і обгрунтованість розміру оплати їх послуг.

Прийняте арбітражним судом ухвалу про притягнення арбітражним керуючим зазначених у цьому пункті осіб і про встановлення розміру оплати їх послуг або про відмову в задоволенні клопотання арбітражного керуючого про їх залучення може бути оскаржене.

7. Оплата послуг осіб, рішення про залучення яких прийнято зборами кредиторів, здійснюється за рахунок коштів кредиторів, які проголосували за таке рішення, пропорційно розмірам їх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів на дату проведення зборів кредиторів, за винятком випадків, якщо одним кредитором або декількома кредиторами прийняті на себе обов'язки по оплаті послуг зазначених осіб.

Оплата послуг осіб, рішення про залучення яких прийнято кредитором, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з реалізацією заставленого майна здійснюється за рахунок коштів відповідного кредитора.

(П. 7 ст ред. Федерального закону від 28.07.2012 N 144-ФЗ)

8. Для цілей цієї статті балансова вартість активів боржника визначається на підставі даних фінансової (бухгалтерської) звітності за станом на останню звітну дату, що передує даті введення відповідної процедури, яка застосовується в справі про банкрутство.

9. При проведенні процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, щодо окремих категорій боржників регулюючим органом можуть бути встановлені інші розмір і (або) порядок оплати витрат на проведення зазначених процедур.

(П. 9 ст ред. Федерального закону від 19.07.2009 N 195-ФЗ)

Стаття 21. Саморегулівні організації арбітражних керуючих

(В ред. Федерального закону від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

1. Статус саморегулівної організації арбітражних керуючих купується некомерційною організацією з дати включення відомостей про некомерційну організацію в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих.

За включення некомерційної організації в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих сплачується державне мито в розмірах і порядку, що встановлені законодавством Російської Федерації про податки і збори.

(Абзац введений Федеральним законом від 27.12.2009 N 374-ФЗ)

2. Підставою для включення відомостей про некомерційну організацію в єдиний державний реєстр саморегулівних організацій арбітражних керуючих є виконання нею наступних обов'язкових вимог:

відповідність не менше ніж ста її членів умовам членства в саморегулівної організації арбітражних керуючих, затвердженого саморегулівної організацією;

участь її членів не менше ніж в ста (в сукупності) процедурах, що застосовуються в справах про банкрутство (в тому числі не завершених на дату включення до єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих), за винятком процедур, які застосовуються в справах про банкрутство до відсутнім боржникам ;

наявність компенсаційного фонду, сформованого в розмірі та в порядку, які встановлені статтею 25.1 справжнього Федерального закону;

наявність розроблених відповідно до вимог цього Закону та є обов'язковими для виконання членами саморегулівної організації арбітражних керуючих стандартів і правил професійної діяльності арбітражних керуючих;

створення органів управління і спеціалізованих органів саморегулівної організації арбітражних керуючих, функції і компетенція яких відповідають вимогам, передбаченим статтею 21.1 справжнього Федерального закону.

3. Ліквідація некомерційної організації, що має статус саморегулівної організації арбітражних керуючих, здійснюється відповідно до законодавства Російської Федерації про некомерційні організації з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

До складу ліквідаційної комісії некомерційної організації, що має статус саморегулівної організації арбітражних керуючих, включається представник національного об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих.

4. Саморегулівна організація арбітражних керуючих не може бути реорганізована.

5. Некомерційна організація втрачає статус саморегулівної організації арбітражних керуючих з дати виключення відомостей про некомерційну організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих.

Стаття 21.1. Органи управління і спеціалізовані органи саморегулівної організації арбітражних керуючих

(Введена Федеральним законом від 30.12.2008 N 296-ФЗ)

1. Структура, порядок формування, компетенція і термін повноважень органів управління саморегулівної організації арбітражних керуючих, порядок прийняття ними рішень встановлюються статутом некомерційної організації, внутрішніми документами цієї саморегулівної організації відповідно до цього Закону та іншими федеральними законами.

2. Загальні збори членів саморегулівної організації арбітражних керуючих є вищим органом управління саморегулівної організації, повноважним розглядати питання, віднесені до його компетенції цим Законом, іншими федеральними законами і статутом некомерційної організації.

3. Загальні збори членів саморегулівної організації арбітражних керуючих скликається не рідше ніж один раз на рік в порядку, встановленому статутом некомерційної організації.

4. До компетенції загальних зборів членів саморегулівної організації арбітражних керуючих належать такі питання:

затвердження статуту саморегулівної організації, внесення в нього змін;

встановлення умов членства в саморегулівної організації, порядку прийому в члени саморегулівної організації та порядку припинення членства в саморегулівної організації;

визначення пріоритетних напрямків діяльності саморегулівної організації, принципів формування і використання її майна;

обрання членів постійно діючого колегіального органу управління саморегулюючої організації арбітражних керуючих (далі - колегіальний орган управління), прийняття рішення про дострокове припинення повноважень колегіального органу управління або окремих його членів;

твердження в порядку і з періодичністю, які встановлені статутом некомерційної організації, звітів колегіального органу управління і виконавчого органу саморегулівної організації про результати фінансово-господарської та організаційної діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих;

твердження заходів дисциплінарного впливу, порядку і підстав їх застосування, порядку розгляду справ про порушення членами саморегулівної організації вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності;

призначення на посаду особи, яка здійснює функції одноосібного виконавчого органу саморегулюючої організації, дострокове звільнення такої особи з посади;

затвердження кошторису саморегулівної організації, внесення в неї змін, затвердження річної бухгалтерської звітності саморегулівної організації;

прийняття рішення про добровільне виключення відомостей про саморегулюючою організацію з єдиного державного реєстру саморегулівних організацій арбітражних керуючих;

розгляд скарги особи, виключеного з членів саморегулівної організації, на необгрунтованість рішення про виключення цієї особи з членів саморегулівної організації та прийняття рішення за такою скаргою;

прийняття рішень про добровільної ліквідації саморегулівної організації, призначення ліквідаційної комісії;

прийняття інших рішень відповідно до федеральними законами і статутом некомерційної організації.

Питання, передбачені абзацами другим - сьомим і десятим - дванадцятим цього пункту, не можуть бути віднесені статутом некомерційної організації до компетенції інших органів управління саморегулівної організації арбітражних керуючих.

5. Загальні збори членів саморегулівної організації арбітражних керуючих має повноваження приймати рішення, віднесені до його компетенції, якщо на ньому присутні більше ніж п'ятдесят відсотків загального числа членів саморегулівної організації.

Рішення загальних зборів членів саморегулівної організації приймаються більшістю голосів від числа голосів членів саморегулівної організації, присутніх на загальних зборах, або в разі проведення його шляхом заочного голосування більшістю голосів від загального числа голосів членів саморегулівної організації.

Рішення з питань, зазначених у абзацах другому - четвертому, десятому і дванадцятому пункту 4 цієї статті, приймаються на загальних зборах членів саморегулівної організації більшістю в дві третини голосів від загального числа голосів членів саморегулівної організації.

Статутом некомерційної організації можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймається кваліфікованою більшістю голосів, а також необхідність прийняття рішення великим числом голосів, ніж передбачено цим Законом.

6. У саморегулівної організації арбітражних керуючих формується колегіальний орган управління в складі не менше ніж сім осіб. Особи, які не є членами саморегулівної організації арбітражних керуючих, не можуть складати більш ніж двадцять п'ять відсотків від числа членів колегіального органу управління. До складу членів колегіального органу управління не можуть входити державні і муніципальні службовці.

7. До компетенції колегіального органу управління відносяться:

затвердження стандартів і правил професійної діяльності, внесення в них змін;

прийняття рішення про прийом особи до члени саморегулівної організації або про припинення членства в саморегулівної організації на підставах, передбачених цим Законом, статутом некомерційної організації;

(В ред. Федерального закону від 01.12.2014 N 405-ФЗ)

затвердження правил здійснення контролю за дотриманням членами саморегулівної організації вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності;

створення спеціалізованих органів саморегулівної організації, затвердження положень про них і правил здійснення ними діяльності;

призначення аудиторської організації для перевірки ведення бухгалтерського обліку і фінансової (бухгалтерської) звітності саморегулівної організації, прийняття рішень про проведення перевірок діяльності виконавчого органу саморегулівної організації;

уявлення загальних зборів членів саморегулівної організації кандидата або кандидатів для призначення на посаду одноосібного виконавчого органу саморегулюючої організації;

встановлення кваліфікаційних вимог до керівника органу, який здійснює контроль за діяльністю членів саморегулівної організації в якості арбітражних керуючих в справі про банкрутство;

прийняття відносно арбітражного керуючого - члена саморегулівної організації рішення про встановлення розміру страхової суми за договором обов'язкового страхування відповідальності, що перевищує встановлений пунктом 2 статті 24.1 справжнього Федерального закону мінімальний розмір страхової суми, про обов'язок арбітражного керуючого укласти в зв'язку з затвердженням його арбітражним судом в процедурах, застосовуваних у справі про банкрутство (за винятком справи про банкрутство відсутнього боржника, а також боржника, балансова вартість активів якого не перевищує сто мільйонів рублів), крім додаткового договору обов'язкового страхування відповідальності, передбаченого пунктом 2 статті 24.1 справжнього Федерального закону, додатковий договір страхування відповідальності арбітражного керуючого. Таке рішення повинно встановлювати розмір страхової суми за додатковим договором страхування відповідальності.

(Абзац введений Федеральним законом від 01.12.2014 N 405-ФЗ)

Рішення колегіального органу управління про припинення членства арбітражного керуючого в разі його виключення в зв'язку з істотним порушенням вимог цього Закону, інших федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів приймається більшістю в дві третини голосів від загального числа голосів членів колегіального органу управління .

(Абзац введений Федеральним законом від 01.12.2014 N 405-ФЗ)

8. До компетенції виконавчого органу саморегулівної організації арбітражних керуючих належать питання господарської та іншої діяльності саморегулівної організації, що не належать до компетенції загальних зборів членів саморегулівної організації та її колегіального органу управління.

9. Для забезпечення реалізації прав і обов'язків, визначених цим Законом, саморегульована організація арбітражних керуючих зобов'язана сформувати такі органи:

орган з розгляду справ про застосування щодо членів саморегулівної організації заходів дисциплінарного впливу;

орган з відбору кандидатур арбітражних керуючих для подання арбітражним судам з метою утвердження їх в справі про банкрутство;

орган, який здійснює контроль за дотриманням членами саморегулівної організації вимог федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності.

10. Порядок розгляду скарг на дії членів саморегулівної організації арбітражних керуючих, справ про порушення членами саморегулівної організації вимог федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності та заходи дисциплінарного впливу визначаються відповідно до цього Закону та внутрішніми документами саморегулівної організації.

11. Орган з розгляду справ про застосування щодо членів саморегулівної організації арбітражних керуючих заходів дисциплінарного впливу розглядає справи про порушення членами саморегулівної організації вимог федеральних законів, інших нормативних правових актів Російської Федерації, федеральних стандартів, стандартів і правил професійної діяльності та про застосування заходів дисциплінарного впливу до арбітражних керівників.

12. Орган з розгляду справ про застосування щодо членів саморегулівної організації арбітражних керуючих заходів дисциплінарного впливу зобов'язаний запросити на своє засідання члена саморегулівної організації, щодо якої порушено справу про застосування заходів дисциплінарного впливу, а також осіб, які направили скаргу на дії цього члена саморегулівної організації .

13. Орган з розгляду справ про застосування щодо членів саморегулівної організації арбітражних керуючих заходів дисциплінарного впливу вправі прийняти рішення про застосування таких заходів дисциплінарного впливу:



 Глава I. Загальні положення 4 сторінка |  Глава I. Загальні положення 6 сторінка
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати