На головну

 Глава 7. ОБ'ЄКТИ ОПОДАТКУВАННЯ |  ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ |  ПОДАТКУ І ЗБОРУ, А ТАКОЖ ПЕНІ І ШТРАФУ |  Глава 10. ВИМОГА ПРО СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ |  ЗІ СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ |  АБО надмірно стягнених сум |  Глава 13. ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ |  Глава 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ 1 сторінка |  Глава 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ 2 сторінка |  Глава 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ 3 сторінка |

Глава 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ 5 сторінка

  1.  1 сторінка
  2.  1 сторінка
  3.  1 сторінка
  4.  1 сторінка
  5.  1 сторінка
  6.  1 сторінка
  7.  1 сторінка

(Абзац введений Федеральним законом від 16.11.2011 N 321-ФЗ)

11. На прохання особи, щодо якої було винесено рішення про вжиття забезпечувальних заходів, податковий орган має право замінити забезпечувальні заходи, передбачені пунктом 10 цієї статті, на:

1) банківську гарантію, яка, що банк зобов'язується сплатити зазначену в рішенні про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення суму недоїмки, а також суми відповідних пені та штрафів у разі несплати цих сум принципалом у встановлений податковим органом строк;

2) заставу цінних паперів, що обертаються на організованому ринку цінних паперів, або заставу іншого майна, оформлений в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу;

3) поручительство третьої особи, оформлене в порядку, передбаченому статтею 74 цього Кодексу.

12. При наданні платником податків на суму, що підлягає сплаті до бюджетної системи Російської Федерації на підставі рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, діючої банківської гарантії банку, включеного до переліку банків, що відповідають встановленим вимогам для прийняття банківських гарантій з метою оподаткування, передбачений пунктом 4 статті 176.1 цього Кодексу, податковий орган не має права відмовити платнику податків в заміні передбачених цим пунктом забезпечувальних заходів.

(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

13. Копія рішення про вжиття забезпечувальних заходів та копія рішення про скасування забезпечувальних заходів протягом п'яти днів після дня його винесення вручаються особі, щодо якої винесено вказане рішення, або його представнику під розписку або передаються іншим способом, що свідчить про дату отримання платником податків відповідного рішення .

(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

У разі направлення копії рішення поштою рекомендованим листом рішення вважається отриманим після закінчення шести днів з дати направлення рекомендованого листа.

(Абзац введений Федеральним законом від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

14. Недотримання посадовими особами податкових органів вимог, встановлених цим Кодексом, може бути підставою для скасування рішення податкового органу вищестоящим податковим органом або судом.

Порушення істотних умов процедури розгляду матеріалів податкової перевірки є підставою для скасування вищестоящим податковим органом або судом рішення податкового органу про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. До таких істотних умов належить забезпечення можливості особи, щодо якої проводилася перевірка, брати участь в процесі розгляду матеріалів податкової перевірки особисто і (або) через свого представника і забезпечення можливості платника податків подати пояснення.

Підставами для скасування зазначеного рішення податкового органу вищестоящим податковим органом або судом можуть бути інші порушення процедури розгляду матеріалів податкової перевірки, якщо тільки такі порушення призвели або могли призвести до прийняття керівником (заступником керівника) податкового органу неправомірного рішення.

15. За виявленими податковим органом порушень, за які фізичні особи чи посадові особи організацій підлягають притягненню до адміністративної відповідальності, уповноважена посадова особа податкового органу, яка проводила перевірку, складає протокол про адміністративне правопорушення в межах своєї компетенції. Розгляд справ про ці правопорушення та застосування адміністративних покарань щодо фізичних осіб та посадових осіб організацій, винних у їх скоєнні, виробляються відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.

15.1. У разі, якщо податковий орган, який виніс рішення про притягнення платника податків (платника зборів, податкового агента) - фізичної особи до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, направив відповідно до пункту 3 статті 32 цього Кодексу матеріали в слідчі органи, то не пізніше дня, наступного за днем ??направлення матеріалів, керівник (заступник керівника) податкового органу зобов'язаний винести рішення про призупинення виконання прийнятих щодо цієї фізичної особи рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення і рішення про стягнення відповідного податку (збору), пені, штрафу.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

При цьому протягом строків стягнення, передбачених цим Кодексом, призупиняється на період призупинення виконання рішення про стягнення відповідного податку (збору), пені, штрафу.

У разі, якщо за підсумками розгляду матеріалів буде винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи або постанова про припинення кримінальної справи, а також якщо у відповідній кримінальній справі буде винесено виправдувальний вирок, керівник (заступник керівника) податкового органу не пізніше дня, наступного за днем отримання повідомлення про ці факти від слідчих органів, виносить рішення про поновлення виконання прийнятих щодо цієї фізичної особи рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення і рішення про стягнення відповідного податку (збору), пені, штрафу.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

У разі, якщо дія (бездіяльність) платника податків (платника збору, податкового агента) - фізичної особи, що стали підставою для притягнення його до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, стало підставою для винесення обвинувального вироку щодо цієї фізичної особи, податковий орган скасовує винесене рішення в частині залучення платника податків (платника збору, податкового агента) - фізичної особи до відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Слідчі органи, які отримали від податкових органів матеріали відповідно до пункту 3 статті 32 цього Кодексу, зобов'язані надсилати до податкових органів повідомлення про результати розгляду цих матеріалів не пізніше дня, наступного за днем ??прийняття відповідного рішення.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

Копії рішень податкового органу, зазначених у цьому пункті, протягом п'яти днів після дня винесення відповідного рішення вручаються податковим органом особі, щодо якої винесено відповідне рішення, або його представнику під розписку або передаються іншим способом, що свідчить про дату їх отримання. У разі направлення копії рішення податкового органу поштою рекомендованим листом датою її отримання вважається шостий день з дати відправлення.

(П. 15.1 введений Федеральним законом від 29.12.2009 N 383-ФЗ)

16. Положення, встановлені цією статтею, поширюються також на платників зборів і податкових агентів.

Стаття 101.1. Втратила чинність з 1 січня 2007 року. - Федеральний закон від 27.07.2006 N 137-ФЗ.

Стаття 101.2. Порядок оскарження рішення податкового органу про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення

(Введена Федеральним законом від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

1. Рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий податковий орган у порядку, визначеному цією статтею.

Порядок, терміни розгляду скарги вищестоящим податковим органом і прийняття рішення по ній визначаються в порядку, передбаченому статтями 139 - 141 цього Кодексу, з урахуванням положень, встановлених цією статтею.

Рішення, винесене за результатами розгляду матеріалів виїзної податкової перевірки консолідованої групи платників податків, оскаржується відповідальним учасником цієї групи, а в частині залучення іншого учасника цієї групи до відповідальності за вчинення податкового правопорушення може бути самостійно оскаржена таким учасником.

(Абзац введений Федеральним законом від 16.11.2011 N 321-ФЗ)

2. Рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, яке не набрало чинності, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі, коли вищестоящий податковий орган, який би розглядав апеляційну скаргу, не скасує рішення нижчестоящого податкового органу, рішення нижчестоящого податкового органу вступає в силу з дати його затвердження вищестоящим податковим органом.

У разі, коли вищестоящий податковий орган, який би розглядав апеляційну скаргу, змінить рішення нижчестоящого податкового органу, рішення нижчестоящого податкового органу, з урахуванням внесених змін, вступає в силу з дати прийняття відповідного рішення вищим податковим органом.

3. Що вступило в силу рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, яке не було оскаржене в апеляційному порядку, може бути оскаржене в вищестоящий податковий орган.

4. За клопотанням особи, яка оскаржує рішення податкового органу, вищестоящий податковий орган має право призупинити виконання оскаржуваного рішення.

5. Рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення може бути оскаржено в судовому порядку тільки після оскарження цього рішення у вищестоящому податковому органі. У разі оскарження такого рішення в судовому порядку термін для звернення до суду обчислюється з дня, коли особі, щодо якої винесено це рішення, стало відомо про вступ його в силу.

Стаття 101.3. Виконання рішення податкового органу про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення

(Введена Федеральним законом від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

1. Рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення підлягає виконанню з дня його вступу в силу.

2. Звернення відповідного рішення до виконання покладається на податковий орган, який виніс це рішення. У разі розгляду скарги вищестоящим податковим органом у апеляційному порядку набула чинності відповідне рішення надсилається до податкового органу, який виніс перше рішення, протягом трьох днів з дня набрання чинності відповідного рішення.

3. На підставі чинного рішення особі, щодо якої винесено рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення або рішення про відмову у притягненні до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, направляється в установленому статтею 69 цього Кодексу порядку вимога про сплату податку (збору ), відповідних пенею, а також штрафу в разі притягнення цієї особи до відповідальності за податкове правопорушення.

Стаття 101.4. Провадження у справі про передбачених цим Кодексом податкові правопорушення

(Введена Федеральним законом від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

1. При виявленні фактів, що свідчать про порушення законодавства про податки і збори, відповідальність за які встановлена ??цим Кодексом (за винятком податкових правопорушень, справи про виявлення яких розглядаються в порядку, встановленому статтею 101 цього Кодексу), посадовою особою податкового органу протягом 10 днів з дня виявлення зазначеного порушення повинен бути складений у встановленій формі акт, що підписується цією посадовою особою і особою, яка вчинила таке порушення. Про відмову особи, яка вчинила порушення законодавства про податки і збори, підписати акт робиться відповідний запис в цьому акті.

(П. 1 ст ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

2. В акті повинні бути вказані документально підтверджені факти порушення законодавства про податки і збори, а також висновки і пропозиції посадової особи, який знайшов факти порушення законодавства про податки і збори, щодо усунення виявлених порушень та застосування податкових санкцій.

(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

3. Форма акту та вимоги до його складання встановлюються федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів.

4. Акт вручається особі, яка вчинила податкове правопорушення, під розписку або передається іншим способом, що свідчить про дату його отримання. Якщо зазначена особа ухиляється від отримання зазначеного акта, посадовою особою податкового органу робиться відповідна відмітка в акті і акт направляється цій особі поштою рекомендованим листом. У разі направлення зазначеного акта поштою рекомендованим листом датою вручення цього акта вважається шостий день від дати його відправлення.

5. Особа, яка вчинила податкове правопорушення, має право в разі незгоди з фактами, викладеними в акті, а також з висновками і пропозиціями посадової особи, який знайшов факт податкового правопорушення, протягом 10 днів з дня отримання акта подати до відповідного податкового органу письмові заперечення за актом в цілому або по його окремих положень. При цьому зазначена особа має право додати до письмових заперечень чи узгоджений термін передати до податкового органу документи (їх завірені копії), що підтверджують обгрунтованість заперечень.

6. Після закінчення терміну, зазначеного в пункті 5 цієї статті, протягом 10 днів керівник (заступник керівника) податкового органу розглядає акт, в якому зафіксовані факти порушення законодавства про податки і збори, а також документи і матеріали, представлені особою, яка вчинила податкове правопорушення .

7. Акт розглядається в присутності притягається до відповідальності особи або його представника. Про час і місце розгляду акту податкового органу сповіщає особу, яка вчинила порушення законодавства про податки і збори, завчасно. Неявка сповіщені належним чином особи, яка притягається до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, або його представника не позбавляє можливості керівника (заступника керівника) податкового органу розглянути акт під час відсутності цієї особи.

При розгляді акту можуть оголошуватися складений акт, інші матеріали заходів податкового контролю, а також письмові заперечення особи, яка притягається до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Відсутність письмових заперечень не позбавляє цієї особи права давати свої пояснення на стадії розгляду акту.

При розгляді акту заслуховуються пояснення особи, яка притягається до відповідальності, досліджуються інші докази. Не допускається використання доказів, отриманих з порушенням цього Кодексу. Якщо документи (інформація) були представлені особою, яка притягається до відповідальності, до податкового органу з порушенням встановлених цим Кодексом строків, то отримані документи (інформація) не вважатимуться отриманими з порушенням цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 26.11.2008 N 224-ФЗ)

В ході розгляду акту та інших матеріалів заходів податкового контролю може бути прийнято рішення про притягнення в разі потреби до участі в цьому розгляді свідка, експерта, спеціаліста.

В ході розгляду акту та інших матеріалів керівник (заступник керівника) податкового органу:

1) встановлює, допускало чи особа, щодо якої було складено акт, порушення законодавства про податки і збори;

2) встановлює, чи утворюють виявлені порушення складу податкових правопорушень, що містяться в цьому Кодексі;

3) встановлює, чи є підстави для притягнення особи, щодо якої було складено акт, до відповідальності за вчинення податкового правопорушення;

4) виявляє обставини, що виключають провину особи у вчиненні податкового правопорушення, або обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинення податкового правопорушення.

8. За результатами розгляду акту та доданих до неї документів і матеріалів керівник (заступник керівника) податкового органу виносить рішення в термін, передбачений пунктом 6 цієї статті:

(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

1) про притягнення особи до відповідальності за податкове правопорушення;

2) про відмову в залученні особи до відповідальності за податкове правопорушення.

9. У рішенні про притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про податки і збори викладаються обставини допущеного правопорушення, зазначаються документи та інші відомості, які підтверджують зазначені обставини, доводи, наведені особою, яка притягається до відповідальності, в свій захист, і результати перевірки цих доводів , рішення про притягнення особи до відповідальності за конкретні податкові правопорушення із зазначенням статей цього Кодексу, які передбачають відповідальність за дані правопорушення, і вживані заходи відповідальності.

У рішенні про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення вказуються термін, протягом якого особа, щодо якої винесено вказане рішення, має право оскаржити це рішення, порядок оскарження рішення до вищестоящого податкового органу (вищій посадовій особі), а також вказуються найменування органу, місце його знаходження, інші необхідні відомості.

10. На підставі винесеного рішення про притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про податки і збори цій особі направляється вимога про сплату пені та штрафу в порядку, встановленому статтею 69 цього Кодексу, та в терміни, встановлені пунктом 2 статті 70 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

11. Копія рішення керівника податкового органу та вимога про сплату пені та штрафу вручаються особі, яка вчинила податкове правопорушення, під розписку або передаються іншим способом, що свідчить про дату їх отримання цією особою (його представником). У разі якщо особа, притягнуте до відповідальності, або його представники ухиляються від отримання копій зазначених рішення та вимоги, ці документи надсилаються рекомендованим листом поштою і вважаються отриманими після закінчення шести днів після дня їх відправлення поштою рекомендованим листом.

12. Недотримання посадовими особами податкових органів вимог, встановлених цим Кодексом, може бути підставою для скасування рішення податкового органу вищестоящим податковим органом або судом.

Порушення істотних умов процедури розгляду акту та інших матеріалів заходів податкового контролю є підставою для скасування рішення податкового органу вищестоящим податковим органом або судом. До таких істотних умов належить забезпечення можливості особи, щодо якої було складено акт, брати участь в процесі розгляду матеріалів особисто і (або) через свого представника і забезпечення можливості цієї особи подати пояснення.

Підставами для скасування рішення податкового органу вищестоящим податковим органом або судом можуть бути інші порушення процедури розгляду матеріалів, якщо тільки такі порушення призвели або могли призвести до прийняття неправильного рішення.

13. За виявленими податковим органом порушень законодавства про податки і збори, за які особи підлягають притягненню до адміністративної відповідальності, уповноважена посадова особа податкового органу складає протокол про адміністративне правопорушення. Розгляд справ про ці правопорушення та застосування адміністративних санкцій у відношенні осіб, винних у їх скоєнні, виробляються податковими органами відповідно до законодавства Російської Федерації про адміністративні правопорушення.

(В ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 229-ФЗ)

Стаття 102. Податкова таємниця

1. Податкову таємницю становлять будь-які отримані податковим органом, органами внутрішніх справ, слідчими органами, органом державного позабюджетного фонду і митним органом відомості про платника податків, за винятком відомостей:

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 02.01.2000 N 13-ФЗ, від 30.06.2003 N 86-ФЗ, від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

1) є загальнодоступними, в тому числі стали такими за згодою їх власника - платника податків;

(Пп. 1 ст ред. Федерального закону від 11.07.2011 N 200-ФЗ)

2) про ідентифікаційний номер платника податків;

3) виключено. - Федеральний закон від 09.07.1999 N 154-ФЗ;

3) про порушення законодавства про податки і збори і заходи відповідальності за ці порушення;

(В ред. Федерального закону від 09.07.1999 N 154-ФЗ)

4) надаються податковим (митним) або правоохоронним органам інших держав відповідно до міжнародних договорів (угод), однією зі сторін яких є Російська Федерація, про взаємне співробітництво між податковими (митними) або правоохоронними органами (в частині відомостей, наданих цим органам);

(В ред. Федерального закону від 09.07.1999 N 154-ФЗ)

5) надаються виборчим комісіям відповідно до законодавства про вибори за результатами перевірок податковим органом відомостей про розмір і про джерела доходів кандидата і його дружина, а також про майно, що належить кандидату і його дружину на праві власності;

(Пп. 5 введений Федеральним законом від 26.04.2007 N 64-ФЗ)

6) надаються в Державну інформаційну систему про державних і муніципальних платежах, передбачену Федеральним законом від 27 липня 2010 року N 210-ФЗ "Про організацію надання державних та муніципальних послуг".

(Пп. 6 введений Федеральним законом від 27.06.2011 N 162-ФЗ)

2. Податкова таємниця не підлягає розголошенню податковими органами, органами внутрішніх справ, слідчими органами, органами державних позабюджетних фондів і митними органами, їх посадовими особами та залучаються фахівцями, експертами, за винятком випадків, передбачених федеральним законом.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 02.01.2000 N 13-ФЗ, від 30.06.2003 N 86-ФЗ, від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

До розголошенню податкової таємниці відноситься, зокрема, використання або передача іншій особі інформації, що становить комерційну таємницю (секрет виробництва) платника податків і стала відомою посадовій особі податкового органу, органу внутрішніх справ, слідчого органу, органу державного позабюджетного фонду або митного органу, залученому фахівця або експерту при виконанні ними своїх обов'язків.

(В ред. Федеральних законів від 30.06.2003 N 86-ФЗ, від 28.12.2010 N 404-ФЗ, від 11.07.2011 N 200-ФЗ)

2.1. Чи не є розголошенням податкової таємниці надання податковим органом відповідальному учаснику консолідованої групи платників податків відомостей про учасників цієї групи, що становлять податкову таємницю.

(П. 2.1 введений Федеральним законом від 16.11.2011 N 321-ФЗ)

3. Надійшли в податкові органи, органи внутрішніх справ, слідчі органи, органи державних позабюджетних фондів або митні органи відомості, що становлять податкову таємницю, мають спеціальний режим зберігання і доступу.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 02.01.2000 N 13-ФЗ, від 30.06.2003 N 86-ФЗ, від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

Доступ до відомостей, що становлять податкову таємницю, мають посадові особи, які визначаються відповідно федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів, федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в галузі внутрішніх справ, федеральним державним органом, що здійснює повноваження в сфері кримінального судочинства, федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим в галузі митної справи.

(В ред. Федеральних законів від 29.06.2004 N 58-ФЗ, від 26.06.2008 N 103-ФЗ, від 28.12.2010 N 404-ФЗ)

4. Втрата документів, що містять складові податкову таємницю відомості, або розголошення таких відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену федеральними законами.

5. Положення цієї статті в частині визначення складу відомостей про платників податків, що становлять податкову таємницю, заборони на розголошення зазначених відомостей, вимог до спеціального режиму зберігання і доступу до зазначених відомостей, а також відповідальності за втрату документів, що містять зазначені відомості, або розголошення таких відомостей поширюються на відомості про платників податків, отримані організаціями, підвідомчими федеральному органу виконавчої влади, уповноваженого з контролю і нагляду у сфері податків і зборів, які здійснюють введення і обробку даних про платників податків, а також на працівників зазначених організацій.

(П. 5 введений Федеральним законом від 18.07.2011 N 227-ФЗ)

6. Положення цієї статті в частині заборони на розголошення відомостей, що становлять податкову таємницю, вимог до спеціального режиму зберігання зазначених відомостей і доступу до них, відповідальності за втрату документів, що містять зазначені відомості, або за розголошення таких відомостей поширюються на відомості про платників податків, що надійшли в державні органи, органи місцевого самоврядування або організації відповідно до законодавства Російської Федерації про протидію корупції.

Доступ до відомостей, що становлять податкову таємницю, в державних органах, органах місцевого самоврядування або організаціях, в які такі відомості надійшли відповідно до законодавства Російської Федерації про протидію корупції, мають посадові особи, які визначаються керівниками цих державних органів, органів місцевого самоврядування або організацій.

(П. 6 ст ред. Федерального закону від 03.12.2012 N 231-ФЗ)

Стаття 103. Неприпустимість заподіяння неправомірного шкоди при проведенні податкового контролю

1. При проведенні податкового контролю не допускається заподіяння неправомірного шкоди перевіряється особам, їх представникам або майну, що знаходиться в їх володінні, користуванні або розпорядженні.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

2. Збитки, завдані неправомірними діями податкових органів або їх посадових осіб при проведенні податкового контролю, підлягають відшкодуванню в повному обсязі, включаючи упущену вигоду (неодержаний доход).

3. За завдання збитків перевіряється особам, їх представникам у результаті вчинення неправомірних дій податкових органів та їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену федеральними законами.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

4. Збитки, завдані перевіряється особам, їх представникам правомірними діями посадових осіб податкових органів, відшкодуванню не підлягають, за винятком випадків, передбачених федеральними законами.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

Стаття 103.1. Втратила чинність з 1 січня 2007 року. - Федеральний закон від 27.07.2006 N 137-ФЗ.

Стаття 104. Заява про стягнення податкової санкції

(В ред. Федерального закону від 29.11.2010 N 324-ФЗ)

1. Після винесення рішення про притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення фізичної особи, яка не є індивідуальним підприємцем, або в інших випадках, коли позасудовий порядок стягнення податкових санкцій не допускається, відповідний податковий орган звертається із заявою до суду про стягнення з цієї особи, яка притягається до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, податкової санкції, встановленої цим Кодексом.

(В ред. Федеральних законів від 27.07.2006 N 137-ФЗ, від 29.11.2010 N 324-ФЗ)

До звернення в суд податковий орган зобов'язаний запропонувати особі, яка притягається до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, добровільно сплатити відповідну суму податкової санкції.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 27.07.2006 N 137-ФЗ)

У разі, якщо особа, яка притягається до відповідальності за вчинення податкового правопорушення, відмовилося добровільно сплатити суму податкової санкції або пропустив термін сплати, зазначений у вимозі, податковий орган звертається до суду із заявою про стягнення з даної особи податкової санкції, встановленої цим Кодексом, за вчинення даного податкового правопорушення.

(В ред. Федеральних законів від 09.07.1999 N 154-ФЗ, від 27.07.2006 N 137-ФЗ, від 29.11.2010 N 324-ФЗ)

2. Заява про стягнення податкової санкції з організації або індивідуального підприємця подається до арбітражного суду, а з фізичної особи, яка не є індивідуальним підприємцем, - до суду загальної юрисдикції.



 Глава 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ 4 сторінка |  Глава 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ 6 сторінка
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати