Головна

Критерії фінансової політики

  1.  I § ??1. Поняття державної інформаційної політики
  2.  IV. Методичні рекомендації з розробки фінансової політики підприємства
  3.  VI. Методичні рекомендації з розробки кадрової політики підприємства
  4.  VII. ДОСЛІДЖЕННЯ, РОЗРОБКА ПОЛІТИКИ І КООРДИНАЦІЯ
  5.  А. Аналіз зовнішньої політики
  6.  Абсолютні показники фінансової стійкості
  7.  Абсолютні показники фінансової стійкості

Під критеріями, тобто ознаками, для оцінки ефективності (доцільності, обгрунтованості, оптимальності) тут слід розуміти показники (сукупність показників), що характеризують ефективне стан (функціонування) об'єктів оцінки. Іншими словами, критерії ефективності тут виражені у відповідних основним вимогам (і оптимальних) варіантах (систем) управління, порівнюючи з якими фактичні варіанти, можна судити про рівень ефективності (оптимальності) останніх.

Наведемо основні критерії ефективності стану або функціонування об'єкта контролю.

1. Рівень і динаміка фінансових результатів діяльності організаціїдозволяють судити про зростання виручки і прибутку від реалізації продукції, зниження витрат на виробництво продукції та ін .:

- Про високу якість прибутку;

- Про високий ступінь капіталізації прибутку (умовний показник), тобто про високій частці прибутку, спрямованої на створення фондів накопичення, високій частці нерозподіленого прибутку в чистому прибутку, що залишається в розпорядженні організації (свідчить про можливе виробничому розвитку організації і зростанні позитивних фінансових результатів в майбутньому).

Крім того, про оптимальну динаміку фінансових результатів діяльності організації можна судити на підставі зростання:

- Прибутковості (рентабельності) капіталу (або фінансового зростання);

- Прибутковості (рентабельності) власного капіталу (забезпечується в першу чергу оптимальним рівнем фінансового важеля, зростанням загальної суми прибутку і т.д.);

- Швидкості обороту капіталу та ін.

2. Майновий стан та фінансовий стан організації, ділова активність і ефективність діяльності:

- Зростання позитивних якісних зрушень у майновому положенні;

- Нормативні або оптимальні значення найважливіших показників фінансового стану організації, а також ділової активності і ефективності діяльності (встановлені або експертним шляхом, або офіційно) наведені у відповідних нормативних актах і в численній спеціальній літературі.

3. Управління структурою капіталу організації.Структура капіталу (співвідношення між різними джерелами коштів) забезпечує мінімальну його ціну і, відповідно, максимальну ціну організації, оптимальний для організації рівень фінансового левериджу. Фінансовий леверидж - потенційна можливість впливати на прибуток організації шляхом зміни обсягу і структури довгострокових пасивів. Його рівень вимірюється ставленням темпу приросту чистого прибутку до темпу приросту валового доходу (тобто доходу до виплати відсотків і податків). Чим вище значення левериджу, тим більше нелінійний характер набуває зв'язок (чутливість) між змінами чистого прибутку і прибутку до виплати податків і відсотків, а отже, тим більший ризик його неотримання. Рівень фінансового левериджу зростає зі збільшенням частки позикового капіталу. Висновок: ефект фінансового важеля проявляється в тому, що збільшення частки довгострокових позикових коштів призводить до підвищення рентабельності власного капіталу, однак разом з тим відбувається зростання ступеня фінансового ризику (ризику по доходах власників акцій), тобто виникає альтернатива ризику і очікуваного доходу. Тому фінансовим менеджерам необхідно відрегулювати співвідношення власного і позикового капіталів (а відповідно, і ефект фінансового левериджу) до оптимального.

При прийнятті рішень про структуру капіталу (зокрема, в плані оптимізації обсягу позикового фінансування) повинні враховуватися й інші критерії, наприклад, здатність організації обслуговувати і погашати борги із суми отриманого доходу (достатність отриманого прибутку), величини і стійкість прогнозованих потоків грошових коштів для обслуговування і погашення боргів та ін. Ідеальна структура капіталу максимізує загальну вартість організації та мінімізує загальну вартість її капіталу. При прийнятті рішень по структурі капіталу також повинні враховуватися галузеві, територіальні та структурні особливості організації, її цілі та стратегії, існуюча структуру капіталу і планований темп росту. При визначенні ж методів фінансування (випуск акцій, позики і т.д.), структури позикового фінансування (оптимальна комбінація методів короткострокового і довгострокового фінансування) повинні враховуватися вартість і ризики альтернативних варіантів стратегії фінансування, тенденції в кон'юнктурі ринку і їх вплив на наявність капіталів в майбутньому і майбутні процентні ставки і т.д.

Політика залучення нових фінансових ресурсів:

-якщо є можливість вибору, то фінансування за рахунок довгострокових кредитів переважно, оскільки має менший ліквідний ризик (в той же час вартість боргу не повинна бути високою);

- Борги організації повинні погашатися у встановлені терміни (слід врахувати, що в окремих випадках вона може застосовувати метод фінансування поточної діяльності за рахунок відкладання виплат за зобов'язаннями).

 Тема 12. Оцінка фінансової політики організації |  Управління фінансовими ризиками.


 В. Традиційні показники фінансової стійкості |  В. Оцінка традиційних показників |  В. Розрахунок і оцінка ключових коефіцієнтів фінансової стійкості |  В. Сутність і ключові показники |  В. Оцінка рівня і динаміки показників кредитоспроможності |  Примітка до таблиці 2, дод. 9. |  В. Інфраструктура бюджетного процесу. Аналітичний, обліковий, організаційний і програмно-технічний блоки |  В. Тривалість бюджетного періоду. Типи бюджетів. Поточне і стратегічне бюджетування |  В. Організація процесу бюджетування підприємства |  В. Контроль (моніторинг) виконання зведеного бюджету |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати