На головну

 Аналіз виконання договірних зобов'язань і реалізації продукції |  Загальна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва |  Основні показники організаційно-технічного рівня виробництва |  Основні напрямки та джерела інформації аналізу використання основних виробничих фондів |  Аналіз руху основних засобів |  Аналіз ефективності використання основних засобів |  Факторний аналіз фондовіддачі |  Аналіз використання обладнання |  Характеристика виробничої потужності підприємства |  Резерви зростання продуктивності праці |

Аналіз використання робочого часу

  1.  I. Аналіз завдання
  2.  I. Аналіз словосполучення.
  3.  I. ВСТУП В АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
  4.  I. Початок нового часу
  5.  I. Розподіл навчального часу за темами та видами
  6.  I. Ситуаційний аналіз внутрішньої діяльності.
  7.  II. Аналіз чергування в групах

Однак випуск продукції залежить не стільки від чисельності працюючих, скільки від кількості витраченого на виробництво праці, певного кількістю робочого часу. Тому аналіз використання робочого часу є важливою складовою частиною аналітичної роботи на підприємстві.

Робочий час - Це тривалість часу, протягом якого працівник виконував або повинен виконувати роботу чи інші трудові обов'язки.

Вимірювання робочого часу проводиться в людино-день, людино-годину.

Фонд робочого часу - Кількість людино-годин відпрацьованих усіма працівниками, які входять до облікового складу за період.

Види фондів робочого часу:

календарний фонд - Число днів певного календарного періоду (місяць, квартал, рік), що припадають на одного працівника або на сукупність працівників.

табельний фонд - Календарний фонд мінус святкові дні та вихідні.

Максимально можливий фонд - Максимально можливе в часі, яке може бути оброблено відповідно до трудового законодавства.

Аналіз використання робочого часу здійснюється на основі балансу робочого часу.

Основні показники балансу робочого часу одного робочого

= Календарний фонд (чол. Дн) =

-святкова і вихідні дні (ПВ)

= Табельний фонд ( )

-очередние відпустки ( )

= Максимально можливий фонд ( )

-неявкі (неявки з причин передбачених законом - НЯз, інші втрати робочого часу - НЯ)

= Явочний фонд ( )

-прогули (Пр)

= Фактично відпрацьовані людино-дні (  ).

календарний фонд часу працівників визначається:

а) підсумовуванням облікового числа працівників за всі календарні дні періоду;

б) множенням середньооблікової кількості працівників на число календарних днів в періоді, за який було визначено середнє списочное число.

 
 

Аналіз використання фонду робочого часу

 показники  200 * р  200 * р  зміни
 календарне кількість днів      
 в тому числі свята і вихідні      
 табельний фонд робочого часу      
 неявки      
 відпустки      
 відпустки по навчанню      
 відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами      
 через хворобу прогули      
 прогули      
 простої      
 явочний фонд робочого часу      
 тривалість робочої зміни      
 бюджет робочого часу      
 передсвяткові та скорочені дні (в годину)      
 внутрішньозмінні простої      
 корисний ФРВ      

На підставі даних балансу можна розрахувати показники використання фондів часу:

-коефіцієнти використання відповідних фондів робочого часу, розраховуються як відношення фактично відпрацьованого часу до відповідного фонду часу. Дані коефіцієнти показують, яка частина відповідного фонду часу була фактично відпрацьована;

- Показники структури максимально можливого фонду часу. Розмір цього фонду приймається за 100% і визначається, скільки відсотків становить: відпрацьований час; час, не використане з поважних, в т. ч. по конкретних причин; втрати робочого часу за окремими причинами.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству.

Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників (Чр), Кількості відпрацьованих одним робітником днів в середньому за рік (Д), середньої тривалості робочого дня (П):

ФРВ = Чр * Д * П.

Використання трудових ресурсів

 показник  значення показників  Зміна, (+, -)
 2006 р  2007 р
 Середньорічна чисельність робітників (ЧР)  -5
 Відпрацьовано днів одним робочим (Д)  -10
 Відпрацьовано годин одним робочим за рік (Ч)  1612,5  -142,5
 Середня тривалість робочого дня (П), ч  7,8  7,5  -0,3
 Загальний фонд робочого часу (ФРВ), люд.-год  733687,5  73612,5

На підприємстві фактичний ФРВ менше планованого на 73612,5 ч, в тому числі за рахунок зміни:

А) чисельності робітників:

?ФРВчр= (ЧР1-ЧР0) * Д0 * П0= (455-460) * 225 * 7,8 = - 8775 год;

Б) кількості відпрацьованих днів одним робочим:

?ФРВД= ЧР1 * (Д10) * П0= 455 * (215-225) * 7,8 = - 35490 ч;

В) тривалості робочого дня:

?ФРВП= ЧР1 * Д1 * (П1П0) = 455 * 215 * (7,5-7,8) = - 29347,5 ч.

Як видно з наведених даних, підприємство використовує наявні трудові ресурси недостатньо повно. У середньому одним робочим відпрацьовано 215 днів замість 225, в силу чого цілоденні втрати робочого часу на одного робітника збільшилися на 10 днів, а на всіх на 4550 днів, або на 35490 ч.

Скорочення втрат робочого часу, які обумовлені причинами, залежними від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, що не вимагає додаткових інвестицій і дозволяє швидко отримати віддачу. Щоб порахувати його, помножимо втрати робочого часу (ПРВ) з вини підприємства на планову середньогодинну вироблення продукції:

?ВП = ПРВ * ЧВ0= (52853 + 4550) * 201,8 = 11529,4 тис. Руб.

Якщо фактично одним робочим відпрацьований менше днів і годин, ніж передбачалося планом, то можна визначити надпланові втрати робочого часу:

цілоденні (Дпіт): Дпіт= (Дф- Дпл) * Чрф * tпл

внутрішньозмінні (tпіт): Tпіт = (Tф - tпл) * Дф * Чрф * Ч

Тпіт = Дпіт + tпіт.

В ході аналізу необхідно виявити причини утворення надпланових втрат робочого часу: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, невиходи на роботу через хворобу, прогули, простої через несправність обладнання, відсутність роботи, сировини, матеріалів, палива, енергії і т. Д.

Кожен вид втрат повинен бути детально оцінений, особливо той, який залежить від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежних від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, який не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко отримати віддачу.

Вивчивши втрати робочого часу, виявляють непродуктивні витрати праці, які складаються з витрат робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції та виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу (додаткові витрати робочого часу). Для визначення непродуктивних втрат робочого часу використовуються дані про втрати від шлюбу (журнал-ордер №10). На підставі цих даних складається аналітична табл.

Вихідні дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу

 показник  сума
 Виробнича собівартість товарної продукції (Спр)  
 Заробітна плата робітників (ЗПр)  
 Заробітна плата виробничих робітників (ЗПпр)  
 Матеріальні витрати (МЗ)  
 Собівартість забракованої продукції (Сб)  
 Витрати на виправлення браку (Зб)  

Для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу, пов'язаних з виготовленням і виправленням шлюбу, визначають:

УДЗП - Питома вага заробітної плати виробничих робітників у виробничій собівартості товарної продукції:

УДЗП= (ЗПпр/ Спр) * 100;

- ЗПпро - Суму заробітної плати в собівартості остаточного браку:

ЗПпро= (Сб * УДЗП) / 100;

- УДЗП/ - Питома вага заробітної плати виробничих робітників у виробничій собівартості товарної продукції за вирахуванням матеріальних витрат:

УДЗП/ = (ЗПпр/ (Спр-МЗ)) * 100;

- ЗПІБ - Заробітну плату робітників по виправленню шлюбу:

ЗПІБ = (Зб * УДЗП/) / 100;

- ЗПб - Заробітну плату робітників в остаточному шлюбі і у витратах на його виправлення:

ЗПб = ЗПпро + ЗПІБ;

- ЗПч - Середньогодинну заробітну плату робітників: ЗПч = ЗПо/ ФРВ;

- Тб - Робочий час, витрачений на виготовлення шлюбу і його виправлення: Тб = ЗПб / ЗПч.

Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення випуску продукції. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого часу (Тпіт) З вини підприємства помножити на планову середньогодинну вироблення продукції (СВпл): ?ТП = Тпіт * СВпл.

Втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, т. К. Вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів важливе значення надається вивченню показників продуктивності праці.

На додаток до показників використання фондів робочого часу розраховуються показники тривалості робочого періоду і показники використання робочого періоду:

1. коефіцієнт використання робочого періоду в днях, розраховується як відношення середньої фактичної тривалості робочого періоду в днях до числа робочих днів в періоді.

Середня фактична тривалість робочого періоду в днях - це середнє число днів, відпрацьованих одним середньооблікового працівником за аналізований період (місяць, квартал, рік);

У показнику використання робочого періоду не враховуються внутрішньозмінні втрати робочого часу.

2. коеффіціентіспользованія робочого дня, Розраховується як відношення середньої фактичної тривалості робочого дня до середньої встановленої планом тривалості робочого дня;

Фактична тривалість робочого дня - це середнє число годин, відпрацьованих одним середньооблікового працівником за робочий день.

розрізняють:

- Повну тривалість робочого дня, т. Е. З урахуванням надурочно відпрацьованих годин;

- Урочну тривалість робочого дня, т. Е. Без урахування надурочно відпрацьованих годин.

Середня встановлена ??тривалість робочого дня обчислюється виходячи з встановленої трудовим законодавством тривалості робочого тижня для окремих категорій працівників.

В коефіцієнті використання робочого дня не враховуються цілоденні втрати робочого часу.

3. Інтегральний показник використання робочого часу - середнє число годин, відпрацьованих за звітний період одним робочим (ГГ).

Інтегральний показник використання робочого часу розраховується як добуток коефіцієнта використання робочого періоду в днях і коефіцієнта використання робочого дня. У ньому враховуються і цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу.

У процесі обліку робочого часу в цехах великих і середніх підприємств виділяють показники:

1) повна фактична тривалість робочого дня:

2) фактична урочна середня тривалість робочого дня:

3) режимна тривалість робочого дня:

- Середнє число днів роботи одного робітника (ФЧД- фактично відпрацьовані людино-дні)

- Середнє число годин роботи одного середньооблікового робітника (ФЧЧ - фактично відпрацьовані людино-години)

- Середня тривалість робочого дня:



 Аналізу трудових ресурсів |  Баланс робочого часу
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати