загрузка...
загрузка...
На головну

Духовна культура давніх слов'ян. Зарубенецька та черняхывська культура. | Релігія, міфологія та культи давніх слов'ян на території України. | Джерела та впливи давньоруської культури. Історіографія проблеми. | Усна народна творчість у Київській Русі. | Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі. | Освіта та поширення писемності в Київській Русі. Ярослав Мудрий. | Література | Володимир Мономах | Особливості розвитку культури Галицько-Волинської Русі. | Літописання в Галицько-Волинській Русі. Київо-Печерський Патерик. |

Архітектура та образотворче мистецтво України в 14-17ст.

  1. Академічний період культурно-національному відродження України.
  2. Арістотель. Про мистецтво поезії
  3. Архітектура та мистецьтво України у 14-17ст.
  4. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі.
  5. База практики -Державне казначейство України та його територіальні органи
  6. База практики-Пенсійний фонд України та його територіальні представництва

У XVI-першій половині XVII ст., незважаючи на руйнівні наслідки татаро-монгольської навали, значного розвитку на Україні досягло культове і цивільне будівництво. Воно справило великий вплив на архітектуру і монументальне образотворче мистецтво. Помітного розвитку досягла українська архітектура на галицько-волинських землях. Архітектурні пам'ятки даної епохи можна поділити на два основних типи:

1) оборонні споруди-замки;

2) церкви.

У цей період в архітектурі та образотворчому мистецтві формуються особливості українського стилю. Вони проявляються, насамперед, у кам'яному будівництві де ренесансний стиль гармонійно поєднувався з українським народним стилем, перенесеним з дерев'яного будівництва в кам'яні споруди церков, замків та великих міських будівель.

В українському церковному будівництві основним архітектурним типом були так звані зрубні храми. Найкращими пам'ятками українського архітектурного стилю є тридільні, або трибанні та п'ятибанні церкви. Такі церкви з XIV-XVI ст. на землях України майже не збереглися. Виняток становлять церква св. Духа в с. Потеличі Львівської області (1555 р.) та церква св. Миколая в Чернівцях (1607 р.). Дерев'яна архітектура продовжувала традиції будівництва Київської Русі.

Кам'яна архітектура відображала ренесансні віяння. В цей час зводилися замки-фортеці і замки-палаци, переплановувались та розширювались міста, переважно в Галичині, на Волині та Поділлі (Львів, Луцьк, Кам'янець-Подільський, Перемишль. Жовква, Броди. Переважна більшість архітектурних пам'яток мала оборонний характер, збудована у важкому фортечному стилі. Прикладом такого типу укріплень є вежі в Луцьку і Кременці, будівництво яких розпочалося в кінці XIII ст.

У даний період часу виникли дві архітектурно-будівельні школії: галицька і волинська. Для галицької школи характерна кам'яна кладка з міцними стінами і кількома вежами. Серед мурованих кам'яних споруд виділяються замки в Білавині, Чернієві, Хотині, Кременці, Кам'янець-Подільському, Білгороді-Дністровському, Одеську. В оборонних спорудах, створених представниками волинської архітектурно-будівельної школи, використовували великоформатну цеглу. Усі цегляні башти волинської школи мають вигляд могутніх циліндрів, які відігравали в системі укріплень особливо важливу роль.

У храмовому будівництві також з'явилися нові тенденції: поряд зі спорудами старого типу зводилися культові споруди урочистого стилю. Наприклад, у Холмі були споруджені вежоподібні церкви Івана Предтечі, Кузьми і Дем'яна, які за своєю оригінальністю не поступаються шедеврам мистецтва древніх. З кам'яних споруд цього періоду відомі також церква св. Онуфрія у Львові (XV ст.),

Церковне і світське будівництво в цей час зазнало сильних впливів ренесансного стилю. Передові позиції у цій галузі мистецтва належали Львову, ренесансні пам'ятки якого займають визначне місце не лише в історії українського, але й західноєвропейського мистецтва. Ідеї ренесансного мистецтва поширились на Україну з Венеції та італійської частини Швейцарії.

Найбільший розквіт Ренесансу у Львові припадає на 70-90-ті роки XVI ст. Найбільшим досягненням українського Ренесансу у Львові є церковні споруди, зокрема, Успенська церква (1591-1629 рр., архіт. П. Римлянин, В. Капинос, А. Прихильний), вежа Корнякта (1572-1578 рр., П. Барбон), каплиця Трьох Святителів (1578-1591 рр., П. Красовський), які разом складають унікальний архітектурний ансамбль.

Образотворче мистецтво другої половини XIII-першої половини XIV ст. характеризувалось монументальністю, витонченістю колориту, гармонією пропорцій, яскравістю малюнка і високою професійністю виконання. Серед пам'яток київського іконопису цієї доби збереглася ікона «Богоматері Печерської-Свенської». її прототипом було зображення «Богоматері Кіпрської на троні», однак київський іконописець фігури ангелів замінив постатями вітчизняних святих, засновників Києво-Печерського монастиря Антонія і Феодосія, їх образи приваблюють своєю щирістю і безпосередністю.

На галицьких та волинських землях мистецтво розвивалось під впливом Києва. Особливе враження справляє ікона Покрови - рідкісна пам'ятка галицького малярства XIII ст. Однією з найвизначніших пам'яток живопису кінця XIII-початку XIV ст. є ікона «Волинської богоматері», величний силует якої справляє глибоке враження.

. Особливою популярністю користувалися образи воїнів-переможців. Так, на іконі «Юрій-змієборець» (кінець XIV ст.),

В XVI-першій половині XVII ст. основними видами живопису залишаются настінні розписи та іконопис. Добре збереглися величні ансамблі розписів Воздвиженської та Юріївської церков у Дрогобичі.

В українському образотворчому мистецтві кінця XVI- початку XVII ст. набуває розвитку портретний живопис.

 



Містобудування та архітектура в Галицько-Волинській Русі. | Православні братства та їх роль в розвитку української культури.
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати