Головна

Фактори, що визначають розвиток епідемічного процесу. Соціально-екологічна концепція Б. л. Черкаського.

  1.  Fast Ethernet як розвиток класичного Ethernet'а
  2.  I. Розвиток шкільної освіти в країнах Західної Європи, США і Росії.
  3.  I. Синтезуючи наведені визначення, встановіть сутність навчального процесу.
  4.  I. Людині здається, що він все робить зсередини свого істоти, а насправді розвиток його здібностей залежить від інших
  5.  III. Розвиток культури та історії дає фактичні докази, що підтверджують, що людський рід виник в Азії
  6.  III. Розвиток радянського права в умовах НЕПу
  7.  IV. Розвиток громадянського права в 1930-і рр.

До завдань епідеміологічного нагляду входять (Б. л. Черкаський, 1994):

  • оцінка масштабів, характеру поширеності і соціально-економічної значущості інфекційної хвороби;
  • виявлення тенденцій і оцінка темпів динаміки епідемічного процесу даної інфекційної хвороби в часі;
  • районування територій з урахуванням ступеня реального і потенційного епідеміологічного неблагополуччя по даній інфекційної хвороби;
  • виявлення контингентів населення, схильних до підвищеного ризику захворювання в силу особливостей їх виробничо-побутових або інших умов життя;
  • виявлення причин і умов, що визначають спостережуваний характер проявів епідемічного процесу даної інфекційної хвороби;
  • визначення адекватної системи профілактичних і протиепідемічних заходів, планування послідовності та термінів їх реалізації;
  • контроль масштабів, якості та ефективності здійснюваних профілактичних і протиепідемічних заходів з метою раціональної їх коригування;
  • розробка періодичних прогнозів епідеміологічної ситуації.

Епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до комплексно-цільовими програмами, спеціально розробляються для кожної нозологічної форми інфекційних хвороб. Програми нагляду включають взаємопов'язані, самостійні розділи (підсистеми): інформаційно-аналітичний та діагностичний. Інформаційно-аналітична підсистема є базовим розділом епідеміологічного нагляду. В рамках цієї підсистеми враховують і реєструють всі форми прояву захворювань, а також простежують динаміку носійства, захворюваності, летальності і смертності. Обсяг необхідних відомостей в кожному випадку визначається особливостями епідеміології хвороби, а також реальними можливостями протиепідемічної системи дли необхідного інформаційного забезпечення в конкретних умовах місця і часу. Відмінності в задачах нагляду при окремих інфекційних хворобах визначають набір необхідної інформації для повноцінного вивчення епідеміологічної ситуації. Так, поряд із загальним для всіх програм нагляду інформаційним забезпеченням стеження за рівнем, структурою і динамікою захворюваності (смертності) при інфекціях, керованих засобами імунопрофілактики, необхідні відомості про імунний статус населення (імунологічний контроль) з оцінкою напруженості імунітету в групах ризику. У той же час при дифтерії актуально спостереження за циркуляцією збудника серед населення (бактеріологічний контроль, що включає дані про структуру, широті циркуляції і біологічні властивості збудника). Для кору такі відомості не потрібні. Епідеміологічний нагляд при кишкових інфекціях повинен спиратися на санітарно-гігієнічний контроль зовнішнього середовища, дотримання санітарно-епідеміологічного режиму на харчових об'єктах і т. Д. При зоонози необхідний комплексний багатоаспектний епізоотолого-епідеміологічний нагляд, що здійснюється спільно санітарно-епідеміологічної та ветеринарної службами.

Вихідним пунктом розробки програми епідеміологічного нагляду є ретроспективний аналіз місцевої епідеміологічної ситуації за попередній період. Мета його визначається першочерговими напрямками епідеміологічного нагляду за досліджуваної інфекційною хворобою в конкретних умовах. Логічним продовженням ретроспективного епідеміологічного аналізу є оперативний епідеміологічний аналіз, т. Е. Вивчення динаміки епідеміологічної ситуації для прийняття оперативних рішень з управління епідемічним процесом.

 експериментальне дослідження |  Характеристика проявів епідемічного процесу. Теорія саморегуляції паразитарних систем В. д. Белякова.


 Сучасний або науковий період. |  Класифікація інфекційних хвороб |  Хр-ка нових, які повертаються, внутрішньолікарняних, опортуністичних інф, причини распростр, особ-й епід процесу |  Механізм передачі - друга необхідна передумова виникнення і підтримання безперервності епідемічного процесу. Фазність механізму передачі. Шляхи і фактори передачі інфекцій |  Вчення про природу осередків Е. н. Павловського. |  ПРИРОДНО-вогнищеві інфекції |  Історія вакцинопрофілактики. Епідеміологічні принципи і особливості імунопрофілактики на сучасному етапі глобальності епідпроцесу. Розширена програма імунізації. |  Сучасна структура соціального, іпріродного і біологічних факторів епідпроцесу. Епідеміологічна безпека, етапи її досягнення. |  Профілактичні та протиепідемічні заходи при антропонозах. |  Особливості епід процесу |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати