Головна |
Фактори, що визначають розвиток епідемічного процесу. Соціально-екологічна концепція Б. л. Черкаського.До завдань епідеміологічного нагляду входять (Б. л. Черкаський, 1994):
Епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до комплексно-цільовими програмами, спеціально розробляються для кожної нозологічної форми інфекційних хвороб. Програми нагляду включають взаємопов'язані, самостійні розділи (підсистеми): інформаційно-аналітичний та діагностичний. Інформаційно-аналітична підсистема є базовим розділом епідеміологічного нагляду. В рамках цієї підсистеми враховують і реєструють всі форми прояву захворювань, а також простежують динаміку носійства, захворюваності, летальності і смертності. Обсяг необхідних відомостей в кожному випадку визначається особливостями епідеміології хвороби, а також реальними можливостями протиепідемічної системи дли необхідного інформаційного забезпечення в конкретних умовах місця і часу. Відмінності в задачах нагляду при окремих інфекційних хворобах визначають набір необхідної інформації для повноцінного вивчення епідеміологічної ситуації. Так, поряд із загальним для всіх програм нагляду інформаційним забезпеченням стеження за рівнем, структурою і динамікою захворюваності (смертності) при інфекціях, керованих засобами імунопрофілактики, необхідні відомості про імунний статус населення (імунологічний контроль) з оцінкою напруженості імунітету в групах ризику. У той же час при дифтерії актуально спостереження за циркуляцією збудника серед населення (бактеріологічний контроль, що включає дані про структуру, широті циркуляції і біологічні властивості збудника). Для кору такі відомості не потрібні. Епідеміологічний нагляд при кишкових інфекціях повинен спиратися на санітарно-гігієнічний контроль зовнішнього середовища, дотримання санітарно-епідеміологічного режиму на харчових об'єктах і т. Д. При зоонози необхідний комплексний багатоаспектний епізоотолого-епідеміологічний нагляд, що здійснюється спільно санітарно-епідеміологічної та ветеринарної службами. Вихідним пунктом розробки програми епідеміологічного нагляду є ретроспективний аналіз місцевої епідеміологічної ситуації за попередній період. Мета його визначається першочерговими напрямками епідеміологічного нагляду за досліджуваної інфекційною хворобою в конкретних умовах. Логічним продовженням ретроспективного епідеміологічного аналізу є оперативний епідеміологічний аналіз, т. Е. Вивчення динаміки епідеміологічної ситуації для прийняття оперативних рішень з управління епідемічним процесом. експериментальне дослідження | Характеристика проявів епідемічного процесу. Теорія саморегуляції паразитарних систем В. д. Белякова. Сучасний або науковий період. | Класифікація інфекційних хвороб | Хр-ка нових, які повертаються, внутрішньолікарняних, опортуністичних інф, причини распростр, особ-й епід процесу | Механізм передачі - друга необхідна передумова виникнення і підтримання безперервності епідемічного процесу. Фазність механізму передачі. Шляхи і фактори передачі інфекцій | Вчення про природу осередків Е. н. Павловського. | ПРИРОДНО-вогнищеві інфекції | Історія вакцинопрофілактики. Епідеміологічні принципи і особливості імунопрофілактики на сучасному етапі глобальності епідпроцесу. Розширена програма імунізації. | Сучасна структура соціального, іпріродного і біологічних факторів епідпроцесу. Епідеміологічна безпека, етапи її досягнення. | Профілактичні та протиепідемічні заходи при антропонозах. | Особливості епід процесу | |