На головну

 Регіональна політика в сфері виховання |  Своєрідність сільського способу життя |  мале місто |  Особливості міського способу життя |  Вплив міського способу життя на соціалізацію |  селище |  Засоби масової комунікації |  макрофактори |  Статево-вікова структура |  Вплив структури суспільства на соціалізацію |

Держава як фактор соціалізації

  1.  A.2.3 y-фактори кранових навантажень
  2.  D. Держава, проти якого подається скарга
  3.  I Діяльність як фактор розвитку
  4.  I. Які первинні фактори контролюють нервову активність, тобто кількість імпульсів, що передаються еферентних волокнами?
  5.  I. Класифікація суспільства за основним фактором виробництва.
  6.  II. Які загальні фактори впливають на постановку мети виховання?
  7.  II. Що таке продуктогенний фактор?

Держава - поняття політолого-юридичне.

держава - Ланка політичної системи суспільства, яке володіє владними функціями. Воно являє собою сукупність взаємопов'язаних установ і організацій (урядовий апарат, адміністративні та фінансові органи, суд і ін.), Які здійснюють управління суспільством. Державу можна розглядати як фактор стихійної соціалізації остільки, оскільки характерні для нього політика, ідеологія (економічна і соціальна) і стихійна практика створюють певні умови для соціалізації життя його громадян, їх розвитку і самореалізації. Діти, підлітки, юнаки, дорослі, більш-менш успішно функціонуючи в цих умовах, вільно чи мимоволі засвоюють норми і цінності, як п о с т державою, так і (ще частіше) одержувані в соціальній практиці. Все це певним чином може впливати і на самозміна людини в процесі соціалізації. Держава здійснює щодо спрямовується соціалізацію своїх громадян, що належать до тих чи інших статево, соціально-професійними, національно-культурних груп. Щодо спрямовується соціалізація тих чи інших груп населення об'єктивно здійснюється державою в процесі вирішення ним завдань, необхідних для реалізації своїх функцій.

Так, держава визначає віки: початку обов'язкового навчання, повноліття, вступу в шлюб, отримання прав на водіння автомобілів, призову на службу в армію (і її тривалість), початку трудової діяльності, виходу на пенсію. Держава законодавчо стимулює і деколи фінансує (або, навпаки, стримує, обмежує і навіть забороняє) розвиток і функціонування етнічних і релігійних культур. Обмежимося лише цими прикладами.

Таким чином, щодо яку направляють соціалізація, здійснювана державою, адресована великим групам населення, створює певні умови конкретним людям для вибору життєвого шляху, для їх розвитку та самореалізації. Держава сприяє вихованню своїх громадян, для цього створюються організації, які здійснюють, крім своїх основних функцій, також виховання різних вікових груп. Держава взяла на себе виховну організацію з середини XIX ст. Воно дуже зацікавлене у вихованні громадян, домагаючись з його допомогою формування людини, який відповідав би соціальному замовленню. Для досягнення своїх цілей держава розробляє деяку політику в сфері виховання і утворює державну систему виховання.



 Ментальні особливості соціалізації етносу |  Державна політика в сфері виховання
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати