Головна |
Вживання умовного способу.Умовний спосіб вживається: а) у підрядних умовних реченнях (як із сполучником if, так і без нього. В останньому випадку дієслово стоїть перед підметом): If I were at home I should callin a doctor immediately. - Якби я був удома, я викликав би лікаря негайно. Were I at home, I shouldcall in a doctor immediately. - Якби я був удома, я викликав би лікаря негайно. б) у підрядних реченнях, які вводяться зворотом із займенником it:
It is recommended that the patients take their temperature every day. - Рекомендується, щоб хворі вимірювали температуру кожного дня. в) у додаткових підрядних реченнях після дієслів to suggest, to propose - пропонувати; to insist - наполягати; to wish - бажати; to order, to command - наказувати; to demand - вимагати, to request - просити, to advise - радити та інших: The surgeon suggestedthat this patient be operated on next week. - Хірург запропонував, щоб цього хворого прооперували наступного тижня. г) у підрядних реченнях, що приєднуються до головного сполучниками as if, as though - наче, ніби: She looks as if she were ill. - Вона має такий вигляд, ніби хвора. д) у підрядних реченнях, які вводяться сполучниками lest щоб не;so that для того, щоб: You must keep your bed lestyou should have a complication. - Ви маєте лежати в ліжку,щоб не було ускладнення. Умовні речення (Conditional Sentences). В англійській мові існує три типи підрядних речень. Підрядні речення умови та часу вводяться сполучниками if якщо, якби; as коли, в той час як;since з того часу як; when коли; whenever кожного разу, коли; as soon as як тільки; after після того як; before перш ніж, перед тим як; till, until поки; unless якщо не та іншими. Перший тип - на позначення реальної, здійсненної умови. Дія, виражена в цих реченнях, стосується майбутнього часу. У такому типі речень присудок головного речення вживають у Future Simple, а присудок підрядного речення вживають у Present Simple. Українською мовою обидва присудки перекладаються дієсловами майбутнього часу. I'll buy that novel, when itcomes out. - Я куплю той роман, коли він вийде. If she shows signs of exhaustion, the nurse will help her immdeiately. - Якщо у неї будуть ознаки виснаження, медсестра їй негайно допоможе. 2. Другий тип умовних речень виражає малоймовірну умову. Дія, виражена в цих реченнях, відноситься до теперішнього або майбутнього часу. У такому типі речень присудок підрядного речення вживається в Past Simple, а головного речення - у формі should / would + Indefinite Infinitive (без частки to). Українською мовою ці речення перекладаються дієсловом в умовному способі, тобто дієсловом минулого часу з часткою "б". If Iknewhis address, І would write to him. - Якби я знав його адресу, то написав би йому. If any symptoms troubled her, she would consult her doctor. - Якби її турбували якісь симптоми, то вона звернулася б до свого лікаря. В реченнях другого типу дієслово to be має форму were для всіх осіб однини та множини: If I were you I would call a doctor immediately. - На вашому місці я негайно б викликав лікаря. 3. Третій тип умовних речень виражає нездійсненну умову. Дія, виражена в цих реченнях, стосується минулого часу. У такому типі речень присудок підрядного речення вживається в Past Perfect, а у головному реченні - з допоміжним дієсловом should / would у формі Perfect Infinitive (без частки to). If I had read or heard this information last month, I would have chosen better way in solving the problem. - Якби я прочитав чи почув цю інформацію минулого місяця, я б вибрав кращий шлях у вирішенні цієї проблеми. If he had complained of his symptoms a year ago, he would have been carried out an elective surgery. - Якби він поскаржився на свої симптоми рік тому, йому б здійснили планову операцію. ІНФІНІТИВ (INFINITIVE) Інфінітив являє собою безособову форму дієслова, яка тільки називає дію. Він не має ні особи, ні числа й відповідає неозначеній формі дієслова в українській мові. У словнику дієслово подається зазвичай у формі інфінітива. Формальною ознакою інфінітива є|з'являється, являється| частка|частка, часточка| to|. Форми інфінітива Таблиця 23.
Інфінітив у формі|у формі| Indefinite| вживається: якщо дія, яку він виражає, одночасна з дією, вираженою дієсловом-присудком речення; з дієсловами, що виражають намір, надію, бажання і т. п. Indefinite Infinitive може означати дію, майбутню по відношенню до дії, вираженої дієсловом-присудком |значить|: He was the first surgeon to speak to me about it. - Він був першим хірургом, який заговорив про це зі мною. They conduct blood test to determine the amount of the hormones. - Вони виконують аналіз крові для того, щоб встановити рівень гормонів. Інфінітив у формі|у формі| Continuous| виражає тривалу дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком: He seems to be writing something. - Він, здається, щось пише. Інфінітив у формі|у формі| Perfect| виражає|виказує, висловлює| дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком: I am glad to have seen you. - Я дуже радий, що ми побачилися з вами. Суб'єктний інфінітивний комплекс (Subjective Infinitive Construction) В англійській мові суб'єктний інфінітивний комплекс, який виконує функцію складного підмета. Суб'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу - іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу - інфінітив, що виражає дію, яку виконує або зазнає особа чи предмет, позначений іменником (займенником). This girl is known to be a good student. - Відомо, що ця дівчина гарна студентка. Особливістю суб'єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком. Присудком можуть бути такі дієслова (у пасивному стані): to say - говорити; to report - повідомляти; to expect - сподіватися; to know - знати; to think - думати; to consider - вважати; to believ e- думати, вірити; to suppose - припускати та інші: This text-book is said to be printed in Lviv. - Кажуть, що цей підручник друкується у Львові. The delegation is reported to have arrived in Kyiv. - Повідомляють, що делегація прибула до Києва. He was thought to have gone. - Думали, що він пішов. Не was seen to enterthe laboratory. - Бачили, як він заходив до лабораторії. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами to seem, to appear - здаватися, to prove - стверджувати; to turn out - виявлятися; to happen; to chance - траплятися: He appears to be ill. - Здається, що він хворий. Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається зі словосполученнями tobe sure - напевно, to be certain - безперечно, to be likely - мабуть, to be unlikely - навряд: They are likely to return next week. - Мабуть, вони повернуться наступного тижня. Українською мовою речення з суб'єктним інфінітивним комплексом перекладають здебільшого за допомогою складнопідрядних речень. Переклад слід починати з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове головне речення. Інфінітив перекладається як присудок підрядного речення. Якщо вживається простий інфінітив, то він перекладається теперішнім часом, перфектний - минулим, а пасивного стану - присудком як активного, так і пасивного стану відповідного часу. Не is said to live here. - Кажуть, що він живе тут. Не is said to have lived here. - Кажуть, що він жив тут. Не is thought to be discharged.- Вважають, що його випишуть з лікарні. Об'єктний інфінітивний комплекс (Objective Infinitive Construction) В англійській мові додаток може складатися з групи слів, до якої входить іменник або займенник непрямого відмінка та інфінітив. Такий додаток називають складним. Складний додаток перекладається підрядним реченням зі сполучниками що, як, щоб. При цьому іменник (займенник) у непрямому відмінку стає підметом українського підрядного речення, а інфінітив - присудком: І know this surgeon (him) to operate on successfully. - Я знаю, що цей хірург (він) оперує успішно. І want you to tell me about his mother. - Я хочу, щоб ви розповіли мені про його матір. Складний додаток вживається після дієслів, що виражають: а) бажання, намір, почуття: to want хотіти; to wish, to desire - бажати; should/ would, like - хотіти; to hate - ненавидіти; to intend - мати намір та інші: Не intended me to gowith him to the policlinic. - Він хотів, щоб я пішов з ним до поліклініки. б) думку (погляд), сподівання, припущення: to expec t- сподіватися; to think - думати; to consider, to believe - вважати; to suppose - припускати; to find - знаходити; to know - знати та інші. We consider him tobe the best student of our group. - Ми вважаємо його найкращим студентом нашої групи. в) наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус: to order, to command - наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти; to advice, to recommend радити, рекомендувати; to cause, to force, to make - примушувати. The teacher allowed us to usedictionaries. - Викладач дозволив нам користуватися словниками. Після дієслів to make, to let інфінітив вживається без частки to: The doctor made the patient lie down. -Лікар примусив хворого лягти. г) сприймання за допомогою органів чуттів: to see - бачити; to hear - чути; to feel - почувати; to watch, to observe - спостерігати; to notice - помічати. Після цих дієслів частка to не вживається: Suddenly I heard her call my name. - Раптом я почув, що вона покликала мене. І felt the pain become less. - Я відчув, що біль трохи стих. Переклад складного додатка залежить від форми інфінітива, тобто простий інфінітив перекладається теперішнім часом, перфектний - минулим, а пасивного стану - присудком пасивного стану. ДІЄПРИКМЕТНИК (PARTICIPLE) Дієприкметник - це неособова форма дієслова, що має властивості прикметника, прислівника і дієслова. В англійській мові є прості та складені форми дієприкметника. Форми дієприкметника PASSIVE VOICE | Forms of Participle PRESENT SIMPLE | PAST SIMPLE | FUTURE SIMPLE | PAST CONTINUOUS | FUTURE CONTINUOUS | PRESENT PERFECT | PAST PERFECT | FUTURE PERFECT | PERFECT TENSES | VOCABULARY | |