Головна

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА соціалізації ВИХОВАНЦІВ ДИТЯЧИХ БУДИНКІВ

  1.  Специфіка НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
  2.  Cтруктура ПСИХОЛОГІЇ ВЕЛИКИЙ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ
  3.  E. топогpафіческіе особливості зуба
  4.  I РОЗДІЛ. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  5.  I. Особливості фразеологізмів.
  6.  II. Дисфункції бюрократії як соціальної групи
  7.  III. Психічні властивості особистості - типові для даної людини особливості його психіки, особливості реалізації його психічних процесів.

Сучасні вихованці дитячих будинків в більшості своїй є жертвами соціального сирітства, до чого веде ослаблення сімейних уз і розпад сім'ї. Серед них все менше стає дітей хронічних алкоголіків, хворих спадковими хворобами. Їх батьки цілком здорові психічно і фізично, але вони соціально депривованих особистості. Вихованці нового потоку відрізняються більш широким кругозором. У них безумовно є досвід споживання матеріальних благ. Як і в середовищі, з якої вони вийшли, для них характерна відсутність інтелектуальних потреб.

За роки перебування в дитячому будинку дитина освоює соціальні ролі і моральні норми життєдіяльності в сучасному світі. В цьому плані особливої ??актуальності набувають зв'язку з соціальним життям.

Стрижнем соціального захисту вихованців дитячих будинків є виховання у них почуттів дружби і любові, а на їх основі готовності до взаємодопомоги. Не можна залишати поза увагою, що взаємодопомога в групах дитячого будинку поєднується з конкуренцією. Вихователям слід комплектувати групи з урахуванням можливості спілкування, лідерства. Соціальна робота покликана надати цьому природному змагання цивілізовані форми. Підготовка дітей і підлітків до сімейного життя протікає на складному моральному тлі, оскільки вони ревнують до дітей, які мають батьків, родичів, ревнують до дітей, яких вибирають на усиновлення.

Доцільно організовувати життєдіяльність вихованців дитячих будинків з елементами сімейного життя. Перш за все доцільно організувати різновікові групи. Життєдіяльність в них організовується на принципі відносин, характерних для сім'ї.

Соціалізація вихованців дитячих будинків здійснюється в тісній взаємодії виховної та освітньої роботи. Соціальну допомогу надають шкільний психолог і шкільний соціальний працівник.

Соціалізація як накопичення початкового капіталу для випускників дитячих будинків повинна мати тверду соціальну, правову та економічну основу. Центром цієї роботи виступає формування соціальної захищеності. В кінцевому підсумку забезпечується економічна самостійність вихованців шкіл-інтернатів, їх економічна незалежність. Соціалізація стає ефективною на основі засвоєння цінностей ринкової економіки.

Формування соціальної захищеності випускників дитячих будинків має свої особливості. На перших етапах соціальної самостійності діти потребують соціальної допомоги. Обьять її надає сім'я. Випускникам же дитячого будинку видають такі малі допомоги, що на них не можна почати жити самостійно. Становище загострилося і в зв'язку з скороченням числа професійних училищ і технікумів, здатних прийняти дітей, які потребують соціальної допомоги. Все це вимагає створення інституту тьюторів для випускників дитячих будинків. Зараз ця робота ведеться на громадських засадах.

Тьютори допомагають створювати зв'язку з підприємствами, установами, навчальними закладами, які сприяють соціально-професійному самовизначенню випускників дитячого будинку, прийому дітей соціально депривованих.

Соціальна захищеність дитинства багато в чому визначається якістю розвитку закладів освіти та виховання дітей. Зокрема, в відносин дитячих будинків, шкіл-інтернатів, будинків дитини можуть бути прийняті наступні основні положення їх розвитку.

необхідно поглиблювати демократичні відносини всередині колективу дитячого будинку і в його зв'язках з трудовими колективами і громадськими організаціями. Розвивати самоврядування по во-

тань, які доступні дітям відповідно до їх рівня вихованості. Контакти з позашкільними колективами спрямовувати не тільки по лінії матеріальної допомоги, а й на формування у школярів соціальної захищеності, на підготовку їх до життя, включення в трудовий процес, в систему безперервної освіти.

У діяльності школи-інтернату набуває особливої ??актуальності принципи практичної психології і педагогіки, що враховують індивідуальні особливості наших дітей. В першу чергу доцільно залучати вихованців в діяльність, цікаву для них і разом з тим забезпечує розвиток їх особистості, як-то: професійно-технічну технічне, художнє, музичну освіту. Ці види освіти необхідно здійснювати у взаємозв'язку, оскільки, наприклад, музичну освіту нерідко виявляється не затребуваним суспільством.

Навчальна, трудова діяльність повинна бути націлена на досягнення успіху, що підсилює мотивацію саморозвитку особистості. Кожен школяр отримує уявлення про сильні сторони свого розвитку; спираючись на ці якості, діти досягають високого рівня загальноосвітньої і початкової підготовки. Різноманітні види діяльності дозволяють учням включитися в навчально-трудовий процес відповідно до індивідуальних особливостей.

Основним завданням дитячого будинку є соціалізація вихованців. Для цієї мети повинні бути розширені заходи з моделювання сім'ї: діти повинні піклуватися про менших, мати можливість проявляти повагу до старших. Підготовку до сімейного життя доцільно вести так, щоб у вихованців вироблялися навички ведення домашнього господарства, надання лікувальної допомоги, організації дозвілля. Для поглиблення соціалізації дітей слід залучати до доступного продуктивної праці, наприклад, такого, як робота на відновленні церкви, пошиття білизни і простий верхнього одягу.

У навчально-трудової діяльності слід посилити практичні елементи. Школярі повинні вивчати життя, працю / виробництво в формах, готових для використання в їх житті (городництво, ремесла, машинопис, робота на комп'ютері і т.п.). При цьому за-

няття доцільно орієнтувати на кінцевий матеріальний і виховний результат.

Соціалізація особистості вихованців буде проходити з більшою ефективністю, якщо подальший розвиток отримає психологічний клімат в дитячому будинку. Необхідно прагнути до підвищення дбайливості, доброзичливості у відносинах з дітьми і один з одним, уникати конфліктів, а при їх виникненні гасити їх за допомогою переговорів і взаємної поступливості.

 СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДОШКІЛЬНЯТ І ШКОЛЯРІВ |  Глава 16. Соціальний захист інтересів жінок


 НАВЧАЛЬНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ |  СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СІМ'Ї |  СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ СІМ'Ї |  СОЦІАЛЬНІ СЛУЖБИ СІМ'Ї |  НАВЧАЛЬНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ |  СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОСІЇ |  ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ОБЛАСТІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ |  ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ІЗ ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНИХ |  СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА В СИСТЕМІ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ |  ПРАВОВА І МАТЕРІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БАЗА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДИТИНСТВА |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати