Головна |
Роль біорізноманіття в збереженні ОС.Біоразнообр-е (біолог-е разнообр-е) - разнообр-е життя у всіх її проявах. Також під біоразн-м розуміють разнообр-е на 3х рівнях орган-ції: генетич-е разнообр-е (разнообр-е генів і їх варіантів - алелей), видове разнообр-е (разнообр-е видів в екосистемах) і, нарешті, екосистемному разнообр-е, тобто разнообр-е самих екосистем. З точки зору споживача елементи біоразн-я явл-ся природ-ми коморами, кіт. вже сьогодні представляють зриму користь для людини або можуть оказ-ся полезн-й в майбутньому. Біоразнооб-е як таке приносить як госпо-ю, так і наукову користь (наприклад, в пошуках нових ліків-х препаратів або способів лікування). челове-ть в цілому явл-ся частиною еколог-й системи планети і залежить від її благопол-я, а тому має дбайливо відносять-ся до біосфери. Біолог-е різноманітність - разнообр-е населяють Землю видів, разнообр-е прир-х екосіс-м на земній кулі. Разнообр-е видів в природі - причина разнообр-х харчових, территор-х зв'язків м / у ними, найбільш повного использ-я природ-х ресурсів, замкнутого кругообігу вещ-в в природ-й екосистемі. Тропич-й ліс-стійка екосіс-ма завдяки великому разнообр-ю видів в ній, пристосований-сти органі-в до спільної проживання, оптимальному использ-ю природ-х ресурсів. Екосистема, що складається з невеликих-го числа видів, наприм. невелика водойма, луг, - приклад нестійкий-х природ-х спільнот. Сокращ-е видового разнообр-я як результат деятельн-й чол-ка: строит-во міст, залоз-х і шосейних доріг, вирубка великих масивів лісу, строит-во промисло-х підпр-ий, розорювання земель під с / г угіддя . Зникнення в наст- час близько 10% видів вищих рослин на Землі. Вирубка тропічних-х лісів, в кіт. сосредото-а значить-я частина видів рослин і живий-х, - проблема, треб-я застосування спец-х заходів захисту лісів. Вплив загрязн- окр-й середовища на видове разнообр-е, причини його сокращ-я. Так, забруднення води в річках примушує-ми відходами - причина сокращ-я числ-ти реч. раку, прісноводної жемчужніци (молюска), некот-х видів риб. Обробка полів і садів отрутохімікатами - причина загибелі птахів, кіт. харчуються насек-ми, заражений-ми отрутами. Екосіс-темний характер сокращ-я видового різноманіття: кожен зникнувши-й вид рослин забирає з собою 5 видів беспозвон-х тварин, істот-е кіт. нерозривно пов'язане з цією рослиною. Роль біоразнооб-я в Зберегти-і стійкості біосфери. Залежність сущес-ня чол-ка від стану біосфери, від її біолог-го разнообр-я. Збереження видового разнообр-я, місць проживання рослин і тварин. Охорон-е тер-і: заповідники, біосф-е заповідники, нац-е парки, пам'ятки природи, їх роль в Зберегти-і разнообр-я життя на Землі. 33Екологіч-кая функція лісів.При оцінці еколог-их ф-цій лісів розрізняють два види пов-ий на середу: Біогеохімічні і механічне. біохімічна деят-ть - це фізіолог-ие процеси. механічні-я деятельн-ть здійснюва-ся через біомасу. биом-са - маса живих організмів або окремих компонентів, утримуючі-ся на одиниці площ. або обсягу екосистем. продуктивність - швидкість образ-ия біомаси. повітроочисні перші ф-ції лісів. Ліси здатні видаляти з повітря крім вуглецю інші сторонні вещ-ва. очищення повітря від забруднюючих вещ-в соверш-ся як в результ-е їх поглинені-ия, так і через физич-е осадження. лісові посадки значит-но зменшують шумовий ефект. вони також защищ. дороги від заметів снігом, знижують опір потоків повітря движ-ію транспорту. клімат-ие і метеоролог-ие ф-ції лісів. ліси воздейств. на атмосферні явл-я і т. о. створюють свою специфічний-ую середу, мікроклімат. це св-во іспз-ся для захисту грунтів, доріг, посівів, населених пунктів. лісі властива велика волог-ть повітря і верхніх шарів грунтів. У глибині лісу зазвичай майже повністю відсутня вітер. вночі ж можна набл-ть струми повітря протилежного направл-ия. Ці перемещ-ия пов. мають велике екологічні-кое знач-ие. завдяки їм вирівнюється концентрація вуглекислого газу. водоохоронні ф-ції лісів. Покладе-ве вплив роблять лісу на харчування грунтових вод. це пов'язано з переходом значить-ної частини поверхонь-них вод у підземні. грунт перші води, живлячи річки, обеспеч-ють високий рівень води в них як взимку, так і влітку. головною прич-ой зр-ия грунт-го стоку лісами явл-ся збереження під ними непоганий водопроникності грунтів. покладе-ве пов-ие лісів на кач-во вод пов'язують з процесом їх фільтрації через грунтово-грунтову товщу, а також водоочіщ-їй здатністю раст-ий. 34Техногенное вплив на флору і фауну.Антропогенна трансформація навколишнього природного середовища призводить до значних. змін в екосистемах. Такі зрад-я найбільш очевидні для регіонів зі значить-й концентрацією промисло-х підприємств. в таких ум-х проживання у живий-х происх-т модифікація процесів метаболізму, що висловлю-ся в зміні деяких биохим-их параметрів організму живий-х, в тому, числі і їх морфологич-ой стр-ри. серед зовнішніх факторів, що впливають на зміну метаболізму живий-х, одним з пріоритетних явл-ся вплив техногенних. чинників забруднення токсикантами органічного-го і неорганічних-го происхожд-я і трансформація середовища проживання. під впливав-му загрязн-ия у живий-х происх-т зрад-е ваги тіла. зниження розмірних показників тіла живий-х явл. наслідком інтенсифікації обмінних процесів. і значить-их енергетичних-их витрат, необх-х для процесів виживання, так як саме збільшення метаболізму пов'язано зі зменшенням розміру живий-х. Антропогенний загрязн-ие атмосфери призводить до глобальної зміни. забруднення атмосфери надходять у вигляді аерозолів і газоподібних речовин. найбільшу небезпеку становлять газообраз-е ??вещ-ва, на частку кіт. припадає близько 80% всіх викидів. Перш за все - це сполуки сірки, вуглецю, азоту. Вуглекислий газ сам по собі не отруйний, але з його накопл-м пов'язана небезпека такого глобального процесу як «парниковий ефект». наслідок ми бачимо по потеплінню клімату на Землі. з попаданням в атмосферу сполук сірки і азоту пов'язано випадання кислотних дощів. головні джерела аерозолів - промисло-ть будує-х мат-лов, вироб-во цементу, відкритий видобуток вугілля і руд, чорна металургія та ін. галузі. 35. Зберегти-е живіт-го світу, поняття про «Червону книгу». У наст-ний час загальновизнано, що воздей-е ч-ка на біосферу набуло глобальн. хар-р, а його масштаби і темп продовжують зростати. В резул-ті як прям., Так і непрямі. антропоген. воздей-я багато видів тварин зникають або їх популяції знаходять-ся на критич-му межі числ-ти, яке ставить під загрозу можли-ть воспроизвод-ва виду Одна з стратегич. задач, усвідомлених світ. повідом-вом в зв'язку з проблемою екологічний. кризи біосфери, - Зберегти-е Біологічний. різноманітності на різн. ур-нях її диференціації. Проблема охорони різноманітності животн. світу не зводиться тільки до охорони конкретних таксонів, що мають статус рідкісних та зникаючих видів. Страгегія Зберегти-я біорізноманіття орієнтир-на на сохр-ня систем (сукупність-тей) видів в їх пространствен. розподіл-ванні. Лю-на змінив видовий склад рослин і тварин багатьох р-нів земн. кулі. Ряд видів тварин повністю знищено чел-ком, інші частиною винищені, частиною одомашнені з втратою багатьох рис своїх диких предків. Полнос-ю винищена (в кінці XIX ст.), Напр. близька до зебрам квагга, а ще раніше - блакитна антилопа (не зустрічається з 1800 р). З птахів в Сівши. Америці винищений мандрівний голуб, і на Маскаренских ост-вах (поблизу Африки) - літають птиці: маврикійський дронт, білий дронт і дронт-пустельник, в Нов. Зеландії гігантський страус моа, а на Мадагаскарі - споріднений Казуар епіорніс. Знищені кінь тарпан і бик тур. Некот. тварини знаходять-сь вже на межі і. винищені-я, але потім завдяки вжитим заходам знову збільшили свою числ-ть. Червона книга МСОП (Міжнар. Союз Охр. Природи) об'єд-л і очолив в 1948 р роботу по охр. живої природи держав., наук. і громадськості. орг-цій больш-ва країн світу. У числі 1-х його реш-й в 1949 р було створ-е постійного-й Комісії з виживання видів (Комісію з рідкісних. Видам). в завдання Комісії входило изуч-е сост-я рідко. видів живіт-х і раст-й, знаходять-ся під загрозою зникну-я, розробити конструкцію ка і підготує-ка проектів міжнарод. і межнаціонал. конвенцій і договорів, переклад У.-е кадастру таких видів і виробок-ка відпо-чих рекомендацій щодо їх охорони. Осн. своєї метаю Комісія поставила створ-е світ. анотованого списку (кадастру) живіт-х, кіт. з тих чи інших причин загрожує зникну-е. Сер Пітер Скотт, голова Комісії, запропонував назвати список Кр. книгою, щоб надати йому викликає і ємне знач-е, т. к. черв. колір символізує-т сигнал опасн-ти. 1-е видання Кр. книги МСОП вийшло в світ в 1963 р .. Робота над Кр. книгою МСОП продовж-ся. Це документ перманентного дей-я, оскільки умови проживання живіт-х постійно змінюються і все нові і нові види можуть виявитися в катастрофич. положенні. Разом з тим зусилля, предприним. чел-ком, дають хороші плоди - «зелені» листи книги. 2-а гілка «біфуркації» ідеї Кр. книги - поява е абсолютно нової форми інф-ції про рідко. живіт-х у вигляді видання «Червоних списків загрозливих видів» Вони виходять також під егідою МСОП, але офіційно і практично не явл-ся варіантом Кр. книги, не аналогічні їй, хоча і близькі до цього. Кр. книга МСОП, як і Кр. листи, що не явл-ся юридич. (Правовим) докум-м, а носить виключить. рекомендувача. хар-р. Вона охоплення-ет тваринний світ в глобальн. масштабі і содер-т рекомендації з охорони, адресований. країнам і урядам, на тер-рії кіт. склалася для живіт-х загрозлива ситуація. 36. Глобальна. екологічний. проблеми (ГЕП). У 2-ій пол. XX ст. з числа глобал. проблем стадії виділ-ся екологічний., кіт. за масштабом їх распростран-я в различ-их частинах світу були класифікуються-ни на: локальні, регіональні і глобальні. Між цими 3 видами проблем сущ-ют тісні вертикальні взаємозв'язку, але є і виражений. відмінності за масштабом охоплення тер-рії, по хар-ру і оборотності наслідків. Локал-я екологічний. проблема -це природ., природно-антропоген., антропоген. або техногенних. явл-е, що охоплює окреме промисл. підприємство, насів. пункт або точковий об'єкт. Регіон. екологічний. проблема - це природ., природно-антропоген., антропоген. або техногенних. явл-е, що охоплює круп. регіони. ГЕП- це природ., природно-антропоген., антропоген. або техногенних. явл-я, пов'язані з сущест-им воздейст-му чол-ка на природу, зворотним впливом природи на чол-ка і його економіку, з життєво і госп-венно важн. процесами, обусловл-ми природний-ми і антропоген-ми причинами. за проісходженія екологічний. проблеми всіх ур-ній діляться на: 1)природний-го происхожд-я - викликані природ. зазвичай катострофіч. причинами, виник-е кіт. не пов'язане з влиян третьому діяль-ти чол-ка на природ. процеси і явл-я; 2) антропоген-го - волзнік. в рез-ті прям. і непрямі. воздей-я госп. діяль-ти чоловіче-го т-ва на окруж середу, кіт. призводить до зрад-ю її екологічний. сост-я до ур-ня, вище кіт. виникає загроза сост-ю здоров'я чол-ка або окруж. середовища; 3) природно-антропоген. - це синтез перших 2 типів екологічний. проблем при домінуванні природ. або антропоген. процесів; 4) техногенних. - проблеми, виник-щие в рез-ті незворотного зрад-я окруж. природ. середовища під воздей третьому прізводства. діяль-ти чел-ого т-ва. Причинами виник-я екологічний. проблем всіх 3-х іерархіенческіх ур-ній явл-ся: демографич. вибух, виснаження ПРП, глобал. загряз-е окруж. середовища, прискорений. разв-е НТР, глобалізація світ. економіки, загроза виникла-я «холод. війни ». Ознаки ГЕП: 1) Вони явл-ся универсальн. для всього чол-ва, насел-я всіх країн; 2) призводять до значним. соціально-економ. збитку; 3) реш-е з можл-но ліпше в рез-ті співро-ва в глобал. масштабі, шляхом об'єд-я зусиль всіх країн і народів. Кількість ГЕП і їх ієрархія сущест-но варіюється за часом. Заг. кол-во ГЕП, за даними різн. авторів, зрад-ся - від 10 до 40. У наст. час при классиф-ції ГЕП-ся «цивілізований підхід». При цьому підході реш-е ГЕП, обусловл. несоответ третьому між ур-ньому потребн-й т-ва і сфер матеріал-го і нематеріал-го виробництв і можли-ми природ. середовища в удовлетвор-й цих можли-тей, може бути забезпечена тільки при поєднанні заходів щодо оптимізації природокористування-ия і охорони природи. З урахуванням цього підходу в 90 рр. XX ст була розробити конструкцію на классиф-ція ГЕП по функціонал-му назнач-ю: наибол. універсал. проблеми політичне життя. і соц.-економіч. хар-ра (Предотвращ-е ядерн. Війни і Зберегти-е світу і т. Д.); проблеми преимущест-но природно-економіч. хар-ра (Енергетичних., Сировинна, продовольчих ма., Мир. Океану); проблеми преимущест-но соціал. хар-ра (Демографич., Межнаціонал. Отнош-ий, охр. Здоров'я); проблеми змішаний. хар-ра; проблеми чисто науч. хар-ра (Освоєння космосу, дослідження-е внутр. Ладі-я Зем. І ін.) У відпо-і з даної классиф-цією на 1 п-рої місце вийшли проблеми природно-економ. (Екологічний. Проблеми) і соціал. хар-ра (демографічна), кіт. тісно взаємопов'язані між собою причинно-наслідкових. Зв'язками. 37Деградація глобальної екологічної системи.До недавнього часу гл проблемою виживання чол була проблема війни і миру, в 21в-це глобальна еколог. Проблема. согластно академіку Н. н. Мойсея минулися сущ-т загроза втрати стійкості біосфери як цілісної системи, частиною кіт яв-я человеч-во. в 20в відбулося порушення рівноваги між потребами цивілізації і можливостями удолетвор-я їх біосферою. для современ. Етапу хар-о наростання глобальних ек. кризи. для ек кризи хар-о не тільки пов-е чол на прир-у, а й впливу зміненої людьми природи на розвиток чол. однак криза-оборотне сост-е, в кіт лю виступає активно діючої стороною, т. е криза може бути преодалено. з часів. глобаль ек. криза поч в нач20в, а масштаби, які межують з ек катастрофою придбав в кінці століття. він може трансформується-я в глоб катастрофу-має незворотний економіч збиток, масову загибель. до поч 21в в складі глоб еколог. Системи ек криза проявилася в 3 осн направ-х: 1в деградації природ-ї зони в рез-ті нерац природокористування-я, кіт хар-я количествен-і змінами (накопи. Значить обсягів продуктів виробництв і напроізв деят-і чол, металізація ОС , наруш балансу возоб і невозоб ін рес, ерозію поч покриву, засолення, сокращ біоразнообр-я тощо.) 2деградація окр прир середовища в рез її загряз відходами чол деят. якісно-е показники, хар-е якостей забруднення, пов'язане з надходженням в ОС раніше невідомих їй інгредієнтів і з'єднань, що мають чисто антропогенне походження (напр, фреони использ-і в кач-е хладагенов в холодильниках і кондиціонерах-призводять до парник еф-у -наруш озон шару) 3дегр-я ОС викликаний-й як кількостей виснаженням ресурсу, його якісним перетворенням і 3віда, що виникає в рез синтезу перших двох. современ пріоритет-й ек проб-і яв-я: 1ізмен клімату, 2загряз пов, 3парнік еф-т, 4кіслот опади, 5разруш озон шару, 6 збезлісення, 7опустиніваніе, 8деградація земель, 9 кількісних і качест виснаження вод суші.10загряз вод Світ. ок, 11сокращ біолог разнообр-я, 12істощ енергетичних і сировинних рес, 13утілізація відходів вироб-а і споживання. в рез реалізації Міжнар проекту Гео-2000 була виявлена ??не тільки стр-а глоб ек проблем, а й встановлені причини, препяд-е їх вирішення. виділ 3 причини: Неудолетворітельная система управління, зр насел-я, його міграція і зростання урбанізації. 38 Проблема утилізації відходів вироб-а і споживання.Осн. ек. проблему сост твердий відходи, кіт виник. в проц-е промисло, Комуналь госп-а, функціонування військового або громадян-о енергокомплексу. вони явл-я джерелом забруднюючих-я зем поверх і поч-х горизонтів, поверх і підземних вод. на поч 21в обсяг твердий побут відходів сост 300млрд т. У рік. на 1жітеля Землі 50т твердий відходів. за структурою ТВ. отх: Побутові, примушує, с. х і шлам. при цьому макс-о утилізують-я лише с. г відходи. все ост підлягають складування, поховання, спалювання. твердий побут отх (ТПВ) сукупність ост-в, покидьків, недокдіціонних продук-в продовольст і непродовольчих товар призначення, образ-я в побут-х умовах з послід перераб-й. структура ТВ. побут отх: Папір, метали, деревина, скло, текстиль, ост-і харч прод-в. осн частина ТПВ вироб-т високоразв. Країни. на звалища вивозять от30-90% (звалище). для звалища встеляють міцної поліетилен плівкою, відходи ущільнюють, засинаючи-т шаром нрунта, утрамбовують, потім всю технологію повтор. передбачений стік в збірник для рідини, кіт йде на очистку. після заполн-я послід шарів проводять перепланування рельєфу і ін рекультиваційних робіт. найбільш розпрощався метод примушує перераб ТБО-тримаючи обробка(На сміттєспалю заводах) -при цьому образ-я діоксини і отруйний гази. использ метод біотерміч аеробного компостують-я з отриманням добрива або біопалива. современ вимогам відповідає технологія комплексної переробкикомбінація мусороперераб і сміттєспалю виробництв. на 2 місці після ТПВ по ур еколог небез-і-промисло. Відходи., Кіт формую на всіх етапах пром розвитку-від видобутку і збагачення до перераб-й. лідер по вироби у пром отх-гірничо-доб пром (напр 50% здобувши камен вугілля і залоз руди перетворені на відходи) Виділ еколог небез відходи: Діоксини, вуглеводні, тяж мет, пестициди. місцями їх локалізації: Сховища, накопичувачі, могильники.90% Виробниц-а ек небез. Отх-в -ек розв країни (лідер США, Росія). напр діоксини не виводяться, на 2 місці по мірі токсичний пов-я-пестициди, 3-тяж мет. до особливої ??гр віднесенні углеводоров-и-вибухонебезпечні, облад-т наркотич і канцкпоген св-й. пром відходи можуть утримуючі і супертоксиканти. осн проблема атомного воєн і громадян енергетичних комплексу-утилізація радіактів отх-в-поховання в Світ океані(США і країнами З. європи в Світ ок затоплено 190 контейнерів). широке розпрощався получ практика експорту радіак. Отх-в з індустріально розвинених країн в развивающ-я з метою їх склад-я (в Азію, Африку, лат Амер). вирішення проблеми поводження з відходами в РБ регулир-я Законом »Про відходи». сущ ряд нормативно-законодавець актів »Рамкова Конвенція ООН про зрад-х клімату», кін. ООН про біолог разнообр, Кон ООН по боротьбі з опустився третьому, Рамсарська конвенція по водно-болотним угіддям. І ін Однак напрямних документом для больш-а країн світу яв-я »Програма устойч раз-я регіонів і країн» 1992р. Сутність сучасного процесу опустелювання. | Поняття про геоекологічних ситуаціях Геоеко-ие ф-ції літосфери. | Екологічне значення атмосфери. | Екологічні функції грунтів. | Стан грунтів Білорусі | РЕГІОНАЛЬНІ геоекологічні проблеми РЕСПУБЛІКИ | Поняття стійкого розвитку. | концепція НСУр (нац. Стратегія сталого раз-ия) РБ | |