Головна

Роль біорізноманіття в збереженні ОС.

  1.  Благоуспішного в справах подається повсякчасне пам'яттю про Бога. Повчання про збереження чистої совісті
  2.  Державний рибогосподарський реєстр являє собою систематизований звід документованої інформації про водні біоресурси, про їх використання та збереження.
  3.  Гроші найкращим чином виконують свої функції при наявності устой- чивости, кажучи інакше, при збереженні купівельної спроможності.
  4.  Клініка. Мізерна і характеризується раптовим порушенням венозного відтоку при збереженні артеріального припливу.
  5.  Не повинно в'язати себе особливими правилами. Загальні настанови щодо збереження уваги до Бога і благоуспішного проходженні духовного життя
  6.  Основні принципи законодавства про рибальство та збереження водних біоресурсів
  7.  Поняття про збереження.

Біоразнообр-е (біолог-е разнообр-е) - разнообр-е життя у всіх її проявах. Також під біоразн-м розуміють разнообр-е на 3х рівнях орган-ції: генетич-е разнообр-е (разнообр-е генів і їх варіантів - алелей), видове разнообр-е (разнообр-е видів в екосистемах) і, нарешті, екосистемному разнообр-е, тобто разнообр-е самих екосистем. З точки зору споживача елементи біоразн-я явл-ся природ-ми коморами, кіт. вже сьогодні представляють зриму користь для людини або можуть оказ-ся полезн-й в майбутньому. Біоразнооб-е як таке приносить як госпо-ю, так і наукову користь (наприклад, в пошуках нових ліків-х препаратів або способів лікування). челове-ть в цілому явл-ся частиною еколог-й системи планети і залежить від її благопол-я, а тому має дбайливо відносять-ся до біосфери. Біолог-е різноманітність - разнообр-е населяють Землю видів, разнообр-е прир-х екосіс-м на земній кулі. Разнообр-е видів в природі - причина разнообр-х харчових, территор-х зв'язків м / у ними, найбільш повного использ-я природ-х ресурсів, замкнутого кругообігу вещ-в в природ-й екосистемі. Тропич-й ліс-стійка екосіс-ма завдяки великому разнообр-ю видів в ній, пристосований-сти органі-в до спільної проживання, оптимальному использ-ю природ-х ресурсів. Екосистема, що складається з невеликих-го числа видів, наприм. невелика водойма, луг, - приклад нестійкий-х природ-х спільнот. Сокращ-е видового разнообр-я як результат деятельн-й чол-ка: строит-во міст, залоз-х і шосейних доріг, вирубка великих масивів лісу, строит-во промисло-х підпр-ий, розорювання земель під с / г угіддя . Зникнення в наст- час близько 10% видів вищих рослин на Землі. Вирубка тропічних-х лісів, в кіт. сосредото-а значить-я частина видів рослин і живий-х, - проблема, треб-я застосування спец-х заходів захисту лісів. Вплив загрязн- окр-й середовища на видове разнообр-е, причини його сокращ-я. Так, забруднення води в річках примушує-ми відходами - причина сокращ-я числ-ти реч. раку, прісноводної жемчужніци (молюска), некот-х видів риб. Обробка полів і садів отрутохімікатами - причина загибелі птахів, кіт. харчуються насек-ми, заражений-ми отрутами. Екосіс-темний характер сокращ-я видового різноманіття: кожен зникнувши-й вид рослин забирає з собою 5 видів беспозвон-х тварин, істот-е кіт. нерозривно пов'язане з цією рослиною. Роль біоразнооб-я в Зберегти-і стійкості біосфери. Залежність сущес-ня чол-ка від стану біосфери, від її біолог-го разнообр-я. Збереження видового разнообр-я, місць проживання рослин і тварин. Охорон-е тер-і: заповідники, біосф-е заповідники, нац-е парки, пам'ятки природи, їх роль в Зберегти-і разнообр-я життя на Землі.

33Екологіч-кая функція лісів.При оцінці еколог-их ф-цій лісів розрізняють два види пов-ий на середу: Біогеохімічні і механічне. біохімічна деят-ть - це фізіолог-ие процеси. механічні-я деятельн-ть здійснюва-ся через біомасу. биом-са - маса живих організмів або окремих компонентів, утримуючі-ся на одиниці площ. або обсягу екосистем. продуктивність - швидкість образ-ия біомаси. повітроочисні перші ф-ції лісів. Ліси здатні видаляти з повітря крім вуглецю інші сторонні вещ-ва. очищення повітря від забруднюючих вещ-в соверш-ся як в результ-е їх поглинені-ия, так і через физич-е осадження. лісові посадки значит-но зменшують шумовий ефект. вони також защищ. дороги від заметів снігом, знижують опір потоків повітря движ-ію транспорту. клімат-ие і метеоролог-ие ф-ції лісів. ліси воздейств. на атмосферні явл-я і т. о. створюють свою специфічний-ую середу, мікроклімат. це св-во іспз-ся для захисту грунтів, доріг, посівів, населених пунктів. лісі властива велика волог-ть повітря і верхніх шарів грунтів. У глибині лісу зазвичай майже повністю відсутня вітер. вночі ж можна набл-ть струми повітря протилежного направл-ия. Ці перемещ-ия пов. мають велике екологічні-кое знач-ие. завдяки їм вирівнюється концентрація вуглекислого газу. водоохоронні ф-ції лісів. Покладе-ве вплив роблять лісу на харчування грунтових вод. це пов'язано з переходом значить-ної частини поверхонь-них вод у підземні. грунт перші води, живлячи річки, обеспеч-ють високий рівень води в них як взимку, так і влітку. головною прич-ой зр-ия грунт-го стоку лісами явл-ся збереження під ними непоганий водопроникності грунтів. покладе-ве пов-ие лісів на кач-во вод пов'язують з процесом їх фільтрації через грунтово-грунтову товщу, а також водоочіщ-їй здатністю раст-ий.

34Техногенное вплив на флору і фауну.Антропогенна трансформація навколишнього природного середовища призводить до значних. змін в екосистемах. Такі зрад-я найбільш очевидні для регіонів зі значить-й концентрацією промисло-х підприємств. в таких ум-х проживання у живий-х происх-т модифікація процесів метаболізму, що висловлю-ся в зміні деяких биохим-их параметрів організму живий-х, в тому, числі і їх морфологич-ой стр-ри. серед зовнішніх факторів, що впливають на зміну метаболізму живий-х, одним з пріоритетних явл-ся вплив техногенних. чинників забруднення токсикантами органічного-го і неорганічних-го происхожд-я і трансформація середовища проживання. під впливав-му загрязн-ия у живий-х происх-т зрад-е ваги тіла. зниження розмірних показників тіла живий-х явл. наслідком інтенсифікації обмінних процесів. і значить-их енергетичних-их витрат, необх-х для процесів виживання, так як саме збільшення метаболізму пов'язано зі зменшенням розміру живий-х. Антропогенний загрязн-ие атмосфери призводить до глобальної зміни. забруднення атмосфери надходять у вигляді аерозолів і газоподібних речовин. найбільшу небезпеку становлять газообраз-е ??вещ-ва, на частку кіт. припадає близько 80% всіх викидів. Перш за все - це сполуки сірки, вуглецю, азоту. Вуглекислий газ сам по собі не отруйний, але з його накопл-м пов'язана небезпека такого глобального процесу як «парниковий ефект». наслідок ми бачимо по потеплінню клімату на Землі. з попаданням в атмосферу сполук сірки і азоту пов'язано випадання кислотних дощів. головні джерела аерозолів - промисло-ть будує-х мат-лов, вироб-во цементу, відкритий видобуток вугілля і руд, чорна металургія та ін. галузі.

35. Зберегти-е живіт-го світу, поняття про «Червону книгу». У наст-ний час загальновизнано, що воздей-е ч-ка на біосферу набуло глобальн. хар-р, а його масштаби і темп продовжують зростати. В резул-ті як прям., Так і непрямі. антропоген. воздей-я багато видів тварин зникають або їх популяції знаходять-ся на критич-му межі числ-ти, яке ставить під загрозу можли-ть воспроизвод-ва виду Одна з стратегич. задач, усвідомлених світ. повідом-вом в зв'язку з проблемою екологічний. кризи біосфери, - Зберегти-е Біологічний. різноманітності на різн. ур-нях її диференціації. Проблема охорони різноманітності животн. світу не зводиться тільки до охорони конкретних таксонів, що мають статус рідкісних та зникаючих видів. Страгегія Зберегти-я біорізноманіття орієнтир-на на сохр-ня систем (сукупність-тей) видів в їх пространствен. розподіл-ванні. Лю-на змінив видовий склад рослин і тварин багатьох р-нів земн. кулі. Ряд видів тварин повністю знищено чел-ком, інші частиною винищені, частиною одомашнені з втратою багатьох рис своїх диких предків. Полнос-ю винищена (в кінці XIX ст.), Напр. близька до зебрам квагга, а ще раніше - блакитна антилопа (не зустрічається з 1800 р). З птахів в Сівши. Америці винищений мандрівний голуб, і на Маскаренских ост-вах (поблизу Африки) - літають птиці: маврикійський дронт, білий дронт і дронт-пустельник, в Нов. Зеландії гігантський страус моа, а на Мадагаскарі - споріднений Казуар епіорніс. Знищені кінь тарпан і бик тур. Некот. тварини знаходять-сь вже на межі і. винищені-я, але потім завдяки вжитим заходам знову збільшили свою числ-ть. Червона книга МСОП (Міжнар. Союз Охр. Природи) об'єд-л і очолив в 1948 р роботу по охр. живої природи держав., наук. і громадськості. орг-цій больш-ва країн світу. У числі 1-х його реш-й в 1949 р було створ-е постійного-й Комісії з виживання видів (Комісію з рідкісних. Видам). в завдання Комісії входило изуч-е сост-я рідко. видів живіт-х і раст-й, знаходять-ся під загрозою зникну-я, розробити конструкцію ка і підготує-ка проектів міжнарод. і межнаціонал. конвенцій і договорів, переклад У.-е кадастру таких видів і виробок-ка відпо-чих рекомендацій щодо їх охорони. Осн. своєї метаю Комісія поставила створ-е світ. анотованого списку (кадастру) живіт-х, кіт. з тих чи інших причин загрожує зникну-е. Сер Пітер Скотт, голова Комісії, запропонував назвати список Кр. книгою, щоб надати йому викликає і ємне знач-е, т. к. черв. колір символізує-т сигнал опасн-ти. 1-е видання Кр. книги МСОП вийшло в світ в 1963 р .. Робота над Кр. книгою МСОП продовж-ся. Це документ перманентного дей-я, оскільки умови проживання живіт-х постійно змінюються і все нові і нові види можуть виявитися в катастрофич. положенні. Разом з тим зусилля, предприним. чел-ком, дають хороші плоди - «зелені» листи книги. 2-а гілка «біфуркації» ідеї Кр. книги - поява е абсолютно нової форми інф-ції про рідко. живіт-х у вигляді видання «Червоних списків загрозливих видів» Вони виходять також під егідою МСОП, але офіційно і практично не явл-ся варіантом Кр. книги, не аналогічні їй, хоча і близькі до цього. Кр. книга МСОП, як і Кр. листи, що не явл-ся юридич. (Правовим) докум-м, а носить виключить. рекомендувача. хар-р. Вона охоплення-ет тваринний світ в глобальн. масштабі і содер-т рекомендації з охорони, адресований. країнам і урядам, на тер-рії кіт. склалася для живіт-х загрозлива ситуація.

36. Глобальна. екологічний. проблеми (ГЕП). У 2-ій пол. XX ст. з числа глобал. проблем стадії виділ-ся екологічний., кіт. за масштабом їх распростран-я в различ-их частинах світу були класифікуються-ни на: локальні, регіональні і глобальні. Між цими 3 видами проблем сущ-ют тісні вертикальні взаємозв'язку, але є і виражений. відмінності за масштабом охоплення тер-рії, по хар-ру і оборотності наслідків. Локал-я екологічний. проблема -це природ., природно-антропоген., антропоген. або техногенних. явл-е, що охоплює окреме промисл. підприємство, насів. пункт або точковий об'єкт. Регіон. екологічний. проблема - це природ., природно-антропоген., антропоген. або техногенних. явл-е, що охоплює круп. регіони. ГЕП- це природ., природно-антропоген., антропоген. або техногенних. явл-я, пов'язані з сущест-им воздейст-му чол-ка на природу, зворотним впливом природи на чол-ка і його економіку, з життєво і госп-венно важн. процесами, обусловл-ми природний-ми і антропоген-ми причинами. за проісходженія екологічний. проблеми всіх ур-ній діляться на: 1)природний-го происхожд-я - викликані природ. зазвичай катострофіч. причинами, виник-е кіт. не пов'язане з влиян третьому діяль-ти чол-ка на природ. процеси і явл-я; 2) антропоген-го - волзнік. в рез-ті прям. і непрямі. воздей-я госп. діяль-ти чоловіче-го т-ва на окруж середу, кіт. призводить до зрад-ю її екологічний. сост-я до ур-ня, вище кіт. виникає загроза сост-ю здоров'я чол-ка або окруж. середовища; 3) природно-антропоген. - це синтез перших 2 типів екологічний. проблем при домінуванні природ. або антропоген. процесів; 4) техногенних. - проблеми, виник-щие в рез-ті незворотного зрад-я окруж. природ. середовища під воздей третьому прізводства. діяль-ти чел-ого т-ва. Причинами виник-я екологічний. проблем всіх 3-х іерархіенческіх ур-ній явл-ся: демографич. вибух, виснаження ПРП, глобал. загряз-е окруж. середовища, прискорений. разв-е НТР, глобалізація світ. економіки, загроза виникла-я «холод. війни ». Ознаки ГЕП: 1) Вони явл-ся универсальн. для всього чол-ва, насел-я всіх країн; 2) призводять до значним. соціально-економ. збитку; 3) реш-е з можл-но ліпше в рез-ті співро-ва в глобал. масштабі, шляхом об'єд-я зусиль всіх країн і народів. Кількість ГЕП і їх ієрархія сущест-но варіюється за часом. Заг. кол-во ГЕП, за даними різн. авторів, зрад-ся - від 10 до 40. У наст. час при классиф-ції ГЕП-ся «цивілізований підхід». При цьому підході реш-е ГЕП, обусловл. несоответ третьому між ур-ньому потребн-й т-ва і сфер матеріал-го і нематеріал-го виробництв і можли-ми природ. середовища в удовлетвор-й цих можли-тей, може бути забезпечена тільки при поєднанні заходів щодо оптимізації природокористування-ия і охорони природи. З урахуванням цього підходу в 90 рр. XX ст була розробити конструкцію на классиф-ція ГЕП по функціонал-му назнач-ю: наибол. універсал. проблеми політичне життя. і соц.-економіч. хар-ра (Предотвращ-е ядерн. Війни і Зберегти-е світу і т. Д.); проблеми преимущест-но природно-економіч. хар-ра (Енергетичних., Сировинна, продовольчих ма., Мир. Океану); проблеми преимущест-но соціал. хар-ра (Демографич., Межнаціонал. Отнош-ий, охр. Здоров'я); проблеми змішаний. хар-ра; проблеми чисто науч. хар-ра (Освоєння космосу, дослідження-е внутр. Ладі-я Зем. І ін.) У відпо-і з даної классиф-цією на 1 п-рої місце вийшли проблеми природно-економ. (Екологічний. Проблеми) і соціал. хар-ра (демографічна), кіт. тісно взаємопов'язані між собою причинно-наслідкових. Зв'язками.

37Деградація глобальної екологічної системи.До недавнього часу гл проблемою виживання чол була проблема війни і миру, в 21в-це глобальна еколог. Проблема. согластно академіку Н. н. Мойсея минулися сущ-т загроза втрати стійкості біосфери як цілісної системи, частиною кіт яв-я человеч-во. в 20в відбулося порушення рівноваги між потребами цивілізації і можливостями удолетвор-я їх біосферою. для современ. Етапу хар-о наростання глобальних ек. кризи. для ек кризи хар-о не тільки пов-е чол на прир-у, а й впливу зміненої людьми природи на розвиток чол. однак криза-оборотне сост-е, в кіт лю виступає активно діючої стороною, т. е криза може бути преодалено. з часів. глобаль ек. криза поч в нач20в, а масштаби, які межують з ек катастрофою придбав в кінці століття. він може трансформується-я в глоб катастрофу-має незворотний економіч збиток, масову загибель. до поч 21в в складі глоб еколог. Системи ек криза проявилася в 3 осн направ-х: 1в деградації природ-ї зони в рез-ті нерац природокористування-я, кіт хар-я количествен-і змінами (накопи. Значить обсягів продуктів виробництв і напроізв деят-і чол, металізація ОС , наруш балансу возоб і невозоб ін рес, ерозію поч покриву, засолення, сокращ біоразнообр-я тощо.) 2деградація окр прир середовища в рез її загряз відходами чол деят. якісно-е показники, хар-е якостей забруднення, пов'язане з надходженням в ОС раніше невідомих їй інгредієнтів і з'єднань, що мають чисто антропогенне походження (напр, фреони использ-і в кач-е хладагенов в холодильниках і кондиціонерах-призводять до парник еф-у -наруш озон шару) 3дегр-я ОС викликаний-й як кількостей виснаженням ресурсу, його якісним перетворенням і 3віда, що виникає в рез синтезу перших двох. современ пріоритет-й ек проб-і яв-я: 1ізмен клімату, 2загряз пов, 3парнік еф-т, 4кіслот опади, 5разруш озон шару, 6 збезлісення, 7опустиніваніе, 8деградація земель, 9 кількісних і качест виснаження вод суші.10загряз вод Світ. ок, 11сокращ біолог разнообр-я, 12істощ енергетичних і сировинних рес, 13утілізація відходів вироб-а і споживання. в рез реалізації Міжнар проекту Гео-2000 була виявлена ??не тільки стр-а глоб ек проблем, а й встановлені причини, препяд-е їх вирішення. виділ 3 причини: Неудолетворітельная система управління, зр насел-я, його міграція і зростання урбанізації.

38 Проблема утилізації відходів вироб-а і споживання.Осн. ек. проблему сост твердий відходи, кіт виник. в проц-е промисло, Комуналь госп-а, функціонування військового або громадян-о енергокомплексу. вони явл-я джерелом забруднюючих-я зем поверх і поч-х горизонтів, поверх і підземних вод. на поч 21в обсяг твердий побут відходів сост 300млрд т. У рік. на 1жітеля Землі 50т твердий відходів. за структурою ТВ. отх: Побутові, примушує, с. х і шлам. при цьому макс-о утилізують-я лише с. г відходи. все ост підлягають складування, поховання, спалювання. твердий побут отх (ТПВ) сукупність ост-в, покидьків, недокдіціонних продук-в продовольст і непродовольчих товар призначення, образ-я в побут-х умовах з послід перераб-й. структура ТВ. побут отх: Папір, метали, деревина, скло, текстиль, ост-і харч прод-в. осн частина ТПВ вироб-т високоразв. Країни. на звалища вивозять от30-90% (звалище). для звалища встеляють міцної поліетилен плівкою, відходи ущільнюють, засинаючи-т шаром нрунта, утрамбовують, потім всю технологію повтор. передбачений стік в збірник для рідини, кіт йде на очистку. після заполн-я послід шарів проводять перепланування рельєфу і ін рекультиваційних робіт. найбільш розпрощався метод примушує перераб ТБО-тримаючи обробка(На сміттєспалю заводах) -при цьому образ-я діоксини і отруйний гази. использ метод біотерміч аеробного компостують-я з отриманням добрива або біопалива. современ вимогам відповідає технологія комплексної переробкикомбінація мусороперераб і сміттєспалю виробництв. на 2 місці після ТПВ по ур еколог небез-і-промисло. Відходи., Кіт формую на всіх етапах пром розвитку-від видобутку і збагачення до перераб-й. лідер по вироби у пром отх-гірничо-доб пром (напр 50% здобувши камен вугілля і залоз руди перетворені на відходи) Виділ еколог небез відходи: Діоксини, вуглеводні, тяж мет, пестициди. місцями їх локалізації: Сховища, накопичувачі, могильники.90% Виробниц-а ек небез. Отх-в -ек розв країни (лідер США, Росія). напр діоксини не виводяться, на 2 місці по мірі токсичний пов-я-пестициди, 3-тяж мет. до особливої ??гр віднесенні углеводоров-и-вибухонебезпечні, облад-т наркотич і канцкпоген св-й. пром відходи можуть утримуючі і супертоксиканти. осн проблема атомного воєн і громадян енергетичних комплексу-утилізація радіактів отх-в-поховання в Світ океані(США і країнами З. європи в Світ ок затоплено 190 контейнерів). широке розпрощався получ практика експорту радіак. Отх-в з індустріально розвинених країн в развивающ-я з метою їх склад-я (в Азію, Африку, лат Амер). вирішення проблеми поводження з відходами в РБ регулир-я Законом »Про відходи». сущ ряд нормативно-законодавець актів »Рамкова Конвенція ООН про зрад-х клімату», кін. ООН про біолог разнообр, Кон ООН по боротьбі з опустився третьому, Рамсарська конвенція по водно-болотним угіддям. І ін Однак напрямних документом для больш-а країн світу яв-я »Програма устойч раз-я регіонів і країн» 1992р.

 Сутність сучасного процесу опустелювання. |  Поняття про геоекологічних ситуаціях


 Геоеко-ие ф-ції літосфери. |  Екологічне значення атмосфери. |  Екологічні функції грунтів. |  Стан грунтів Білорусі |  РЕГІОНАЛЬНІ геоекологічні проблеми РЕСПУБЛІКИ |  Поняття стійкого розвитку. |  концепція НСУр (нац. Стратегія сталого раз-ия) РБ |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати