На головну

 Об'єкт і предмет соціології. Соціологія в системі суспільних наук |  Поняття культури (к-ра). Соціологічні дослідження культури. |  Соц. стратифікація (С). Типи стратифікаційних систем. Соц. З в суч. Росії. |  Орг-ція (О) як об'єкт соціол. аналізу. |  Соц. інститути (І) і інституцій. відносини. |  Поняття поселенської спільності. Типи поселенських спільнот. Урбанізація. Особливості урбанізації в Росії. |  Класи в соціальній структурі. Соціологічні теорії класів. Бідність і нерівність. |  Поняття громадської думки (ОМ), його структура. Досвід соціологічного вивчення громадської думки. |  Наука як соціальний інститут. Соціальне поле науки (по П. Бурдьє). Поняття наукової парадигми. Концепція наукових революцій Т. Куна. |  Економічна мотивація і економічну поведінку індивідів. |

Поняття соц. групи (гр.). Класифікація соц. груп. Стр-ра груп

  1.  C.2 Вироби групи B
  2.  C.4 Вироби групи С
  3.  Cтруктура ПСИХОЛОГІЇ ВЕЛИКИЙ СОЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ
  4.  D-метали I групи
  5.  D-метали II групи
  6.  Fast Ethernet в мережах робочих груп
  7.  I група наркотиків: стимулятори

Гр. створюється регулярним, стабіл. взаємодій-ями. Індивід в своєму житті входить в різні гр, може одновр. входити в кілька груп.

Гр. можуть обмежувати число членів, і на цій основі їх можна розділити на замкне., Тобто чіткі критерії прийому нових членів; огранич. гр., в кіт. критерії прийому менш суворі, і гр. відкриті, свобод. для всіх.

Гр. зазвичай також встановлюють спосіб прийому нових членів і способи виходу з групи, забезпечуючи таким чином ідентичність гр. і сферу свого впливу.

Наступним складовим ел-том гр. явл. центри її об'єднання (все ті цінності, предмети і символи, кіт. идентиф-ють групу, складають матер. і ідейну основу її сущ-ня і розвитку. Центром об'єднання явл. також органи упр-ня, особистості лідерів. До центрам відносять. всі ті складові ел-ти гр., кіт. не є людьми, а утворюють як би матер. і ідейний скелет групи.

Завдання гр. як цілого - це наступний складовою ел-нт в кожній цілком розвиненою гр. Поява спільної справи тягне за собою появу засобів для її реаліз. Т.ч., завдання групи стає фактором розвитку системи контролю та внутр. орг-ції.

Стр-ра гр. Термін «стр-ра» означає те ж, що і термін «будова». Стр-ра - такий спосіб поєднання складових ел-тів, при кіт. вони можуть вип-ть свої ф-ції, доповнюючи ін ін так, щоб гр. в цілому могла зберігатися і розвиватися.

Соц. стр-ра найчастіше означає систему і принцип взаємного впорядкування членів, інститутів і підгруп, і Про. групу.

Види гр (в с-гии багато разл. Классиф. Груп). Ам. соц-лог Юбенк призводить 7 принципів, на кіт. ці класифікації спиралися: 1) классиф. на основі етнічні. або расової приналежності; 2) на основі рівня культ. розвитку; 3) на основі типів стр-ри, сущ-щих в гр; 4) на основі завдань і ф-цій, виконуваних групою в більш широких спільнотах; 5) на основі переважаючих типів контактів між членами; 6) на основі разл. видів зв'язку, сущ-щих в гр.

1 классиф.: Малі и великі. малі гр - До дек. десятків членів, пов'язані друж. відносинами, особисті контакти. великі - Десятки тисяч членів, повинна сущ-ть розвинена формальний зв'язок, система формалізує. контролю, система мас. впливу, формую. установки і прагнення членів.

2: привчає. и вторинний. первинні - Різновид малих груп, особисті контакти, емоції. залучення членів в справи гр, висока ступінь вручну. членів з гр. вторинні - Організовані для реалізації опр. мети, в кіт. особливе значення мають речовин. контакти, найчастіше опосредов.

3: «неформальна»і «формальна гр ».

Т. О., соц. група - Це сов-сть індивідів, огранич. неформальним або формальним членством, її члени взаємодій-ють на основі опр. рольових очікувань у відношенні один до одного.

4. статистич. (виділені за якоюсь піддається виміру характеристиці), реальні.
 13. П-нення соц. спільності в соц-гії. Історич. типи соц. спільнот, їх классиф. Співвідношення п-тий соц. група - соц. спільність - т-во.

Соц спільність - соціальні групи, які будуються за певними ознаками.

Основна ознака: наявність стійких взаємодій в просторово-часовому континуумі. Це безпосередня життєве середовище індивідів, в якій відбувається задоволення їх потреб.

Соц.общность є совокупностьсть людей, кіт. характеризують умови їх жизнед-сти (економ., соц.-статусне, рівень проф. підготовки та освіти, інтереси і потреби і т. д.), загальне для даної групи взаємодій-чих індивідів (нації, класи, соц-проф. гр . і т.п.); приналежність до історичного. сформованим територі. утворень (місто, село, регіон), приналежність групи індивідів до тих чи інших соц. інститутам (сім'я, освіта, наука, п-ка, релігія, і т. д.).

Першим звернув увагу на соц спільність Ф. Теніс. У книзі «спільність і суспільство» характеризується 2 типу відносин: 1. общинні - Кореняться в емоціях, прихильності, силі емоційних уз і включають в себе - родові відносини; відносини сусідства; відносини дружби. 2. громадські - Їх принцип і основа раціональний обмін, будуються на основі цінності, корисності одну людину для іншого. Вони можуть існувати м / д роздільними і чужими один одному індивідами (групами, держави). У громаді соц ціле передує частинам, а в суспільстві складається із сукупності частин. спільність - Сукупність людей, об'єднана спільними практиками, у якій існує спільність цілей => спільність інтересів.

Т. Парсонс: спільність - об'єднання дійових осіб, що володіють певним соц простором як основою здійснення їх повсякденній діяльності.

Отрут: взаємозв'язок людських індивідів, обумовлена ??спільністю інтересів, який формується спільністю умов буття і діяльності.

/ \

Реально існуючі (сім'я, етноси, конструюються

поселенські спільності)

Атрибутивні елементи соц спільності:

· Цільова змінна. (Загальна мета)

· Культурно-регулятивна змінна (єдині правила і норми; відносини регулир-ся до другої)

· Мінлива солідарних соціальних процесів

· Мінлива розуміння «свій-чужий»

До факторів формування та підтримки єдності соц спільності відноситься дотримання прийнятих в ній звичаїв і традицій.

Види: 1. масова спільність - Тип соц спільності, що включає безліч осіб (ситуативний спосіб існування, різнорідний склад, наявність відкритих кордонів, нездатність виступати в якості структурних утворень більш широких спільнот). 2. групова спільність - Певна в кількісному відношенні сукупність індивідів, що має ознаки: стійкі просторово-часові межі, чітко виражена однорідність складу, виконання різних видів діяльності для досягнення певних цілей, здатність функціонувати на правах структурного елементу більш широких соціальних спільнот. 3. соціально-територіальна спільність - Наявність екон., Політ., Соц і ін. Зв'язків м / д людьми в рамках просторово обмежених соц структур, виникають насамперед у результаті поділу праці та розподілу індивідів по тем / іншим його видам. 4. етнічна спільність - Формується на основі єдності території та економ. життя, єдиної мови і к-ри.

· В залежності від способів виникнення і функціонування соціальних спільнот:

- Інституційно / спонтанно утворюються

- Формальні / неформальні

· На основі солідарного соц дії:

- уявні (безлічі) - Гл ознака: відсутність взаємних соціальних процесів, при наявності співпадаючих цілей, інтересів. Форми: категорія (виділення людей по к-л спільною ознакою);

агрегація (об'єднання людей, просторово знаходяться в 1 місці); маса (об'єднання людей, характ-ся массовотіпічним поведінкою, однорідністю реакції на зовнішній об'єкт).

- контактні - Наявність орієнтації на іншого, соціальної дії, встановленням соц зв'язку.

Але ці дії, зв'язку носять контактний характер, тобто вони нестійкі, Вузьконаправлене, випадкові. Форми: аудиторія (одноразове короткочасне вд-ие лектора і слухачів); натовп (спонтанна, тимчасова спільність, в кіт виникають певні орієнтації на іншого, одномоментні соц зв'язку); соц коло (професіоналів, друзів, для задоволення своїх соціальних потреб).

- групові - Стійкі, самовозобнавляющіеся комплекси солідарних взаємодій. Різноманітність соціальних груп засновано на безлічі завдань, для яких вони формувалися. Розрізняють групи по: аскриптивна ознакою (расовий, етнічний); статусні - формуються в результаті поділу праці, інституціоналізації соц зв'язків; цільові групи, об'єднані для вирішення до-л завдань.

Т. О. соц спільність являє собою суспільство в його конкретному розумінні, тобто це ті соц спільності, в яких ми живемо, про які чуємо і т.д. Суспільство - взсв разл соц спільнот.

співвідношення понять: Гр - спільність -Загальна-во.

Серед спільнот можна вид. соц. групи. Група - опр. число осіб (не менш трьох), зв. системою відносин, положення. інститутами, облад. опр. загальними цінностями і відокремлених від інших спільнот опр. принципом відокремлення. Для появи гр. істотна внутр. орг-ція, тобто інститути, форми контролю, зразки деят-сти. Також гр. повинна мати власної. цінності, тобто якийсь центр об'єднання, символи, гасла, ідеї, матер. предмети і т. д. Гр. повинна володіти власної. принципом відокремлення, Це може бути ідеологія, володіння опр. предметами, проживання на опр. тер-рії, виконання опр. ритуальних дій і т. п.

Спільність теж гр., Вона як правило задовольняє основн. потреби людей, а група може сущ-ть як реальна для викон-ня до однієї деят-сти (пр, освіту).

Т-во на першопочатків. етапах збігалася з спільністю, т-во - совок-сть локал. спільнот. Чим різноманітніше т-во ставало, тим більше спільнот в неї входило. Спільне в заг-ва і спільності - у спільній деят-сти удовл-ся інтереси кожного.

Товариство-це велика гр, що складається з людей різної статі, статусу; спосіб життя т-ва заснований на довірі, політ. і ідейній єдності; в основі заг-ва - взаємодій-ие. Взаємо-віє харак-ться безперервним контактом, опр. системою дії, в рез-ті взаємодій-ия - т-во.

 



 Глобалізація (Г.) соц. процесів в світі. |  Поняття етносу. Типи етнічних спільнот. Проблеми міжетнічних відносин в сучасному світі і російському суспільстві
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати