Головна |
Галицько-Волинська земля.На крайньому південному Заході стародавньої Русі знаходилися землі: Галицька - в Прикарпатті, Волинська - по берегах Бугу. Ці землі часто називали Червона Русь (тобто червона, по місту Червень на Галичі). Родючі ґрунти сприяли більш ранньої появи тут феодального землеволодіння. Саме для Південно-західної Русі характерні сильні позиції бояр, які нерідко протистояли князівської влади. Раніше всіх тут стала відокремлюватися Волинська земля з центром у Володимирі-Волинському. Безліч князів змінилося, поки в 1134 р утвердився онук Володимира Мономаха - Ізяслав. Він став засновником місцевої князівської династії. Пізніше відокремилася Галицька земля. Міжусобна боротьба розділяла Галич до 1149 року, коли володимиро-волинський князь Роман Мстиславич був проголошений Галицьким князем. Таким чином, було створено єдине Галицько-Волинське князівство, одне з найбільших князівств Руської землі. Роману вдалося припинити боярські усобиці, він навіть зайняв Київ і прийняв титул «великого князя». Після його смерті поновилися колишні чвари, і владу захопили бояри. Князівство розпалося на ряд дрібних частин, запекло воювали один з одним. У цю усобицу часто втручалися половецькі, польські та угорські війська. Синові Романа князю Данилу до 1232 р вдалося розправитися з противниками і стати одним з наймогутніших правителів Русі. При ньому бояри були ослаблені, багато винищені, а їх землі перейшли до князя. Однак Батиєвої навали, а потім і ординське панування перервали політичний розвиток цього князівства. питома Русь | Володимиро-Суздальська земля. СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ У СТАРОЖИТНОСТІ | Побут і заняття східних слов'ян в давнину. | Освіта держави у східних слов'ян. | Зовнішня політика. | Новгородська Земля. | Боротьба російського народу проти зовнішньої експансії в ХIII столітті. | Загальні підсумки XIII століття. | Північно-східна Русь в XIV-XVI століттях. | Піднесення Москви. | РДА і Русь. Боротьба за повалення золотоординського іга. | |