Головна

Захід 6.1. Надання паліативної допомоги дорослим

  1.  First Aid Measures (Treatment). Заходи першої допомоги (Лікування)
  2.  А) Взаємодії працівників при наданні допомоги з голови поїзда
  3.  Алгоритм діагностики та надання невідкладної допомоги при миастеническом кризі.
  4.  Алгоритм діагностики та надання невідкладної допомоги при мігренозном статус.
  5.  Алгоритм діагностики та надання невідкладної допомоги при полінейропатії Гієна-Барре.
  6.  Алгоритм діагностики та надання невідкладної допомоги при спінальної травми.
  7.  Алгоритм діагностики та надання невідкладної допомоги при холинергическом кризі.

Аналіз лікування хворих з фатальним результатом показав, що стаціонарну симптоматичну терапію (після виписки зі спеціалізованих установ) в загальносоматичних стаціонарах отримувала незначна частина пацієнтів. Основна маса хворих лікувалася амбулаторно, в основному, наркотичними анальгетиками, які безсистемно призначалися дільничними терапевтами і хірургами. Такі хворі випадають з поля зору фахівців, які могли б полегшити їхні страждання, зменшити тяжкість перебігу окремих розладів здоров'я сучасними, досить простими медичними посібниками.

Часто таким хворим потрібно купірування вираженого больового синдрому, психотерапевтична і лікарська корекція. Тобто існує значна різниця між тим, що хворі могли б отримувати, і тим, що вони отримують в дійсності. Всі ці чинники значно ускладнюють обстановку в сім'ях пацієнтів.

В рамках Програми планується застосувати комплексний підхід до вирішення цієї проблеми за участю кваліфікованого медичного персоналу і достатнім медико-психологічним забезпеченням.

Паліативна медична допомога хворим з невиліковними захворюваннями повинна надаватися в плановому порядку переважно за місцем проживання громадян у наступних умовах:

а) амбулаторно (в тому числі на дому при виклику медичного працівника кабінету паліативної допомоги або виїзної патронажної бригади паліативної допомоги);

б) стаціонарно: відділення (центр) паліативної допомоги

Створення відділень паліативної медицини є оптимальним варіантом організації паліативної медичної допомоги хворим з онкологічними або іншими соціально значущими захворюваннями, оскільки, будучи структурним підрозділом установи, відділення отримує широку можливість використання діагностичної та клінічної бази установи, проведення спеціальних методів підтримуючого лікування і реабілітаційних заходів. При цьому досягається рішення як суто медичною завдання - більш адекватного лікування хворого, так і зміна його соціального статусу.

Основні завдання таких відділень і установ - створення оптимальних умов для хворих і надання їм паліативної допомоги. Важливим розділом роботи даних структур є також реабілітація хворих після проведеного лікування.

Основними напрямками діяльності установ паліативної медичної допомоги є організація паліативної медичної допомоги в стаціонарних умовах, створення та розвиток виїзної служби паліативної допомоги хворим, надання паліативної допомоги на дому, відпрацювання моделей оптимальної організації підтримуючої допомоги на всіх етапах її надання.

Важливим розділом діяльності установ і відділень паліативної медичної допомоги є проведення комплексу заходів з реабілітації пролікованих хворих - ліквідація наслідків лікування, наприклад, після операційних втручань, променевої і хіміотерапії.

Матеріально-технічна і ресурсна база даних підрозділів відрізняється від загальносоматичних стаціонарів і не вимагає широкого переліку діагностичного та лікувального обладнання. При цьому розвиток медико-соціальної реабілітаційної бази повинно бути на найвищому рівні, так як саме в наданні медико-соціальної реабілітації й полягає головна функція підрозділів паліативної медичної допомоги.

Крім розвитку мережі стаціонарних відділень паліативної допомоги для пацієнтів необхідно забезпечити доступність амбулаторних форм паліативної допомоги.

Якщо взяти до уваги той факт, що більшість хворих хотіли б провести залишок свого життя і померти вдома (від 80 до 90% опитаних в різних країнах, в тому числі в Росії), то надання допомоги в домашніх умовах було б найбільш доцільно.

Допомога на дому має здійснюватися фахівцями виїзної служби, організованої як структурний підрозділ установи, який надає стаціонарну паліативну медичну допомогу. Дані бригади також можуть надавати паліативну медичну допомогу хворим, які перебувають на лікуванні в інших стаціонарах, а також амбулаторно. Виїзна служба надання паліативної допомоги повинна бути створена на базі відділення паліативної медицини.

Для задоволення потреб хворого в комплексному догляді і різних видах допомоги необхідне залучення різних фахівців як медичних, так і немедичних спеціальностей. Тому бригада повинна складатися з лікарів, медичних сестер, які мають відповідну підготовку, психолога і соціального працівника. Інші фахівці можуть залучатися до надання допомоги в міру необхідності. Дані бригади повинні використовувати також допомога родичів і волонтерів.

В рамках реалізації заходу планується:

підготувати нормативні правові акти, що визначають порядок і правила надання паліативної допомоги;

в кожному суб'єкті Російської Федерації створити установи (відділення, ліжка) паліативної допомоги, з розрахунку 100 ліжок на 1 000 тис. дорослого населення (всього 14 200 ліжок), забезпечити їх обладнанням, засобами обслуговування і догляду, спеціалізованим автотранспортом, організувати виїзну службу;

розробити програму підготовки кадрів для працівників, які надають паліативну допомогу;

забезпечити укомплектування зазначених ліжок кваліфікованими медичними працівниками, психологами, соціальними працівниками.

Таким чином, очікуваним результатом реалізації заходу буде створення ефективної служби паліативної медичної допомоги невиліковним пацієнтам, підвищення якості життя невиліковних пацієнтів і їх родичів, адекватний контроль хронічного болю та інших тяжких симптомів.

 Пріоритети державної політики в сфері реалізації Підпрограми |  Захід 6.2. Надання паліативної допомоги дітям


 паспорт Підпрограми |  Характеристика сфери реалізації Підпрограми, опис основних проблем у зазначеній сфері та прогноз її розвитку |  Захід 5.1. Розвиток медичної реабілітації, в тому числі для дітей |  Захід 5.2. Розвиток санаторно-курортного лікування, в тому числі для дітей |  Аналіз ризиків реалізації Підпрограми та відповідних дій управління ризиками реалізації Підпрограми |  паспорт Підпрограми |  Характеристика сфери реалізації Підпрограми |  паспорт Підпрограми |  Характеристика сфери реалізації Підпрограми, опис основних проблем у зазначеній сфері та прогноз її розвитку |  Захід 7.1 Підвищення кваліфікації та професійна перепідготовка медичних і фармацевтичних працівників |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати