Головна

 Ю. Г. Одегов, Т. В. Никонова |  L.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АУДИТУ |  І з: т о ч п і до: Основи аудиту / Под ред. проф. Я. В. Соколова. М .: Бухгалтерський облік, 2000.. |  Аудит і аудиторська діяльність |  Проблема інформаційного ризику |  Правові основи аудиту |  аудиторські стандарти |  Принципи проведення аудиту |  Основні правила поведінки аудитора |  Основні риси характеру та практичні вміння, необхідні аудитору |

Порівняльна характеристика сучасної і майбутньої моделі організацій

  1.  E.2 Моделі спрощеного розрахунку
  2.  ER-модель бази даних. Основні нотації зображення ER-моделі.
  3.  EVS-моделі І. Н. Трофімової \ переклад
  4.  I. Маркетинг і його роль в суспільстві і в діяльності організацій
  5.  I. Загальна характеристика та класифікація вуглеводів
  6.  I. Загальна характеристика роботи
  7.  IDEF0-методологія моделювання бізнес-процесів
 Основні умови та характеристики  Індустріальна ера: традиційне управління  Інформаційна яру: нове управління
 побудова організації  Ієрархія, бюрократія  мережі
 організація діяльності  Функціональнаяспеціалізація  Обмежена інтеграція, інтелектуальне співробітництво
 Організаційна структура  Ієрархічне, вертикальне підпорядкування  Горизонтальне підпорядкування з «внутрішніми» центрами витрат, адаптивні і віртуальні структури
 Цілі і орієнтація управління  Прибуток, підвищення ефективності виробництва  Корпоративна спільність, задоволення конкретного споживача
 Критичний фактор конкурентної переваги  Матеріальні і фінансові активи (капітал)  Інтелектуальні активи (знання)
 Система управління  механічна  Адаптивна (органічна)
 Формірованіестратегіі  формальне планування  Орієнтація на зміни (інновації)
 робочі ролі  11аемний персонал  Підприємець, і новатор
 персонал  Функціонери, вартісної фактор  Потенційні ресурси (центри певних здібностей). кадровий капітал
 Основні категорії працівників  Фахівці, професіонали  Групи, віртуальні команди
 очікування персоналу  Задоволення насущних потреб  Якісне зростання персоналу
 діяльність  індивідуальна  групова
 якість  досягнення заданого  досягнення можливого
 Реакція на зміни навколишнього середовища  реактивність  Передбачення, що випереджає діяльність
 лідерство  Автократичність (влада в одних руках) і формальні повноваження  Цільова орієнтація, лідерство і демократичні принципи
 Основні умови та характеристики  Індустріальна ера: традиційне управління  Інформаційна ера: нове управління
 Акцен ти в роботі  Жорсткий контроль  Упор на навчання
 наймання  Менеджер  команда
 Організація роботи  Менеджер думає, персонал виконує  Персонал і думає і робить (виконує)
 влада  ієрархічна  авторитет команди
 оцінка  Зверху вниз  Всебічна оцінка (принцип 360)
 заохочення  і ндівідуальний  Колективне та індивідуальне
 інновації  опір змінам  Орієнтація на зміни

Однак ступінь спеціалізації підрозділів фірми повинна бути обмежена розумними межами з урахуванням повної зайнятості працівників, скорочення обсягів переданої від виконавця до виконавця інформації і зниження загальної величини витрат фірми.

Структура виробничих підрозділів фірми також може будуватися виходячи з різних принципів спеціалізації. Так, кожне виробничий підрозділ може бути орієнтоване на виготовлення якогось одного виду продукції. Така структура називається предметно-спеціалізованою. Перевага такої організації в тому, що управління виробничими процесами здійснюється в одному підрозділі по всіх стадіях виробничого процесу, а недоліком різноманіття здійснюваних в рамках підрозділу технологічних процесів. Це призводить до необхідності мати в рамках кожного з виробни ничих підрозділів фахівець в-техпологов і ін., Функції яких можуть бути дуже подібними, а ступінь завантаження кожного далеко не оптимальна. Аналогічне становище можливо і при вирішенні задач завантаження устаткування, так як при предметної спеціалізації в кожному підрозділі може виникати потреба як в спеціальному обладнанні, орієнтованому на виконання вузького кола операцій, так і в універсальному. З точки зору інтересів фірми в цілому така ситуація загрожує розпиленням і недостатньо ефективним використанням наявних ресурсів.

Альтернативою предметної спеціалізації при виборі організаційної структури виробничих підрозділів може служити принцип технологічноїспеціалізації. Для такої структури характерно виділення підрозділів за ознакою однорідності виконуваних технологічних процесів (операцій). За таким принципом па великому машинобудівному заводі можуть бути організовані володіють певною адм і н істратівіой самостійністю цехи: ливарний, ковальсько-пресовий, механічний (в якому проводиться механічна обробка виливків, поковок, штамповок і інших деталей), складальний, забарвлення і упаковки готової продукції. Переваги технологічної спеціалізації підрозділів проявляться в дійсності, якщо обсяг робіт кожного з них досить великий.

У ряді випадків найбільш доцільною виявляється змішана організаційна структура, В рамках ко торою поєднуються підрозділи, виділені як з технологічного, гак і за предметним принципами. Наприклад, на тому ж машинобудівному заводі з технологічної спеціалізацією цехів основного виробництва може бути утворений і цех по виробництву товарів народного споживання, орієнтований на використання відходів основного виробництва.

На практиці можуть зустрітися і випадки, коли організаційна структура фірми орієнтована на обслуговування певних груп клієнтури. Така ситуація характерна для великих торгово - посередницьких фірм і торгових домів, а іноді і для промислових багатогалузевих концернів, коли виробництво в них орієнтовано на інтереси абсолютно різних груп споживачів. Так, можлива ситуація, коли організаційна структура органів управління фірми орієнтована на певні сегменти ринку.

При використанні такої моделі організаційно-управлінської структури управління але виробництва побутової техніки буде відповідальним за вирішення всіх питань, пов'язаних з постачанням виробничими ресурсами, організацію виробництва техніки і її пристосування до вимог конкре тних груп споживачів. Відділи ж по роботі з державними установами та організаціями ринкового сектора будуть відповідати за організацію маркетингу і збут продукції відповідними групами споживачів.

Вибір того чи іншого різновиду організаційної структури фірми цілком визначається її специфікою. Так, для малих підприємств характерна найбільш проста структура, а іноді і відсутність чітко виділених структурних підрозділів.

Від питань, пов'язаних з розглядом організаційних структур фірми, слід відокремлювати проблематику створення (вибору) організаційних схем управління, в яких проводиться розподіл завдань, прав і відповідальності між конкретними виконавцями.

Складна, розгалужена і багатоступенева структура і система управління фірми висуває перед її вищим керівництвом одну з найважливіших завдань - оцінку ефективності функціонування як системи управління до цілому, так і її окремих відносно самостійних ланок. Вищестояще ланка управління формулює, як правило, в кількісній формі (у вигляді показників) набір підлягають досягненню цілей. Оцінка ступеня їх досягнення дається тим чи іншим методом, шляхом порівняння вектора цілей з вектором фактично досягнутих результатів. Неоднакова важливість окремих цілей враховується за допомогою вагових коефіцієнтів (коефіцієнтів значущості), а економічний зміст конкретних цілей (збільшити прибуток, скоротити втрати від простоїв) - за допомогою оцінок типу «краще» або «гірше» (досягається урахуванням знаків при відхиленнях фактичних значень від еталонних ).

 



 Організація як система |  АУДИТ ЯК ФОРМА ДІАГНОСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати