На головну

 Краснодар |  Вступ |  Приклад реалізації програми |

Структура пояснювальної записки

  1.  B) соціально-стратификационная структура
  2.  GPT. Цільове призначення та структура.
  3.  II. Жири (ацілгліцероли). Їх структура, класифікація і властивості
  4.  III.2.1 Структура економіки і показники діяльності за видами економічної діяльності
  5.  MBR. Цільове призначення та структура.
  6.  My strange dreams, або записки божевільного
  7.  VI.3. Молекулярна структура нуклеїнових кислот

Пояснювальна записка на аркушах формату А4 за ГОСТ 2.301 до курсової роботи повинна містити такі обов'язкові розділи:

- Титульний лист (додаток А);

- Завдання на курсове проектування (додаток Б);

- Реферат;

-Зміст;

-Вступ;

-нормативні посилання;

-основна частина:

1 Аналіз технічних вимог і уточнення специфікацій

1.1 Аналіз завдання і вибір технології, мови і середовища розробки

1.2 Аналіз процесу обробки інформації і побудова функціональних діаграм

1.3 Аналіз інформації, що зберігається і вибір структур даних для її подання

1.4 Вибір методів і алгоритмів вирішення задачі

2 Проектування структури і компонентів програмного продукту

2.1 Розробка інтерфейсу користувача

2.1.1 Розробка структурної схеми інтерфейсу

2.1.2 Побудова графа (діаграми) станів інтерфейсу

2.1.3 Розробка форм введення-виведення інформації

2.2 Розробка алгоритму основної програми і структурної схеми програмного продукту

2.2.1 Опис структури програми та схема зв'язності модулів

2.2.2 Схема руху інформаційних потоків

2.3 Розробка основних алгоритмів програмного продукту

3 Тестування програми

3.1 Розробка плану тестування

3.2 Розробка алгоритму процедури тестування

3.3 Оцінка результатів тестування

4 Супровід

4.1 Керівництво користувача

4.2 Обслуговування моделі, алгоритму, програми та їх експлуатація

-Укладення (основні результати роботи, включаючи пропозиції по їх реалізації);

-список використаних джерел;

-Додатків (лістинг структури файлів БД, лістинг реалізованих запитів, лістинг компонент реалізованих форм, звітів, меню)

Пояснювальна записка повинна бути оформлена на аркушах формату А4, мають поля. Всі листи слід зброшурувати і пронумерувати.

Зміст структурних елементів пояснювальної записки

Пояснювальна записка до курсової роботи пишеться і оформляється згідно ГОСТ Р 1.5, МР КубГТУ 4.4.3 протягом усього виконання курсової роботи. Наповнення розділів записки повинно бути наступним.

«Реферат» повинен містити відомості про обсяг, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість частин, кількості використовуваних джерел, перелік ключових слів, текст реферату оформлюється згідно ГОСТ 7.9.

Перелік ключових слів повинен включати від 5 до 15 слів або словосполучень з тексту пояснювальної записки, які в найбільшій мірі характеризують його зміст і забезпечують можливість інформаційного пошуку. Ключові слова наводяться в називному відмінку і друкуються прописними літерами в рядок через коми.

Текст реферату повинен відбивати об'єкт дослідження або розробки, мета роботи, результати, область застосування. Приклад реферату наведено в додатку В.

розділ "Вступ" (2, 3 сторінки) включає короткий опис предметної області, мета реалізації завдання до курсової роботи, передбачувані засоби проектування, результати і їх застосування в предметної області. У вступі повинні міститися відомості про найменування системи, поставлені і визначені завдання курсової роботи, виділені актуальність і практична значущість розв'язуваної задачі.

розділ "Нормативні посилання" включає перелік основних стандартів, які використовуються в роботі.

розділ «Аналіз технічних вимог і уточнення специфікацій» починають з підрозділу «Аналіз завдання і вибір технології, мови і середовища розробки». У цьому підрозділі записки обгрунтовується і здійснюється вибір однієї з сучасних технологій програмування. А потім пояснюється вибір мови та середовища розробки. При виборі технології перевагу слід віддавати об'єктно-орієнтованого підходу як забезпечує максимальну ефективність розробки.

Далі визначаються специфікації програмного забезпечення, що у вигляді однієї або декількох моделей:

- Сценаріїв використання і діаграми варіантів використання (рисунок 1);

- Концептуальної діаграми класів (рисунок 2);

- Математичних моделей;

- Функціональних діаграм (рисунок 3);

- Моделей і структур представлення даних і т. П.

Малюнок 1- Діаграма варіантів використання

малюнок 2- Концептуальна діаграма класів

малюнок 3-функціональні діаграми

Для завдань, при виконанні яких доводиться використовувати складні математичні методи, і завдань, при реалізації яких студентом пропонуються власні оригінальні алгоритми, обов'язковим є присутність в записці обґрунтування вибору методу (по обчислювальної складності або інших міркувань). У цьому ж розділі наводяться і самі алгоритми у вигляді схем, а також пояснення до них.

При наявності складно організованою інформації необхідний вибір структур для представлення даних, який здійснюється на основі аналізу основних процесів обробки даних (статичні або динамічні, масиви або інші структури). При необхідності створюються нові структури даних або модифікуються вже відомі. Зазвичай при виборі структур враховуються такі параметри: обсяг і типи даних, а також основні операції над даними (зберігання, пошук, сортування) і частота звернення до них в процесі виконання програми. Якщо можливі варіанти, то проводиться їх оцінка за обсягом необхідної пам'яті і обчислювальної складності виконання основних операцій.

розділ «Проектування структури і компонентів програмного продукту» повинен починатися з огляду різних способів і форм взаємодії користувача з системою і обґрунтування вибору певної форми діалогу (що лежить в основі будь-якої взаємодії) для спілкування із технічною характеристикою програмним продуктом. Далі повинна визначатися структура діалогу і приводитися діаграма діалогу інтерфейсу, що відображає цю структуру. Крім того, визначається набір необхідних форм (рисунок 4) і будується граф або діаграма станів інтерфейсу (малюнок 5).

малюнок 4- екранна форма

малюнок 5- Діаграма станів інтерфейсу

У разі табличній форми діалогу проводиться опис усіх віконних форм та меню (рисунок 6). У разі використання директивної або фразової форми описуються основні команди.

 Меню
 вихід
 вивести
 Сортувати
 видалити
 Додати


малюнок 6- ієрархії меню

При використанні подієвого програмування необхідно розробити і описати діаграму станів інтерфейсу конкретної форми (рисунок 7), на основі якої потім проектуються обробники задіяних подій.

малюнок 7- Діаграма станів форми інтерфейсу

(При подієвому програмуванні)

Після уточнення інтерфейсу виконується декомпозиція предметної області завдання відповідно до обраної технологією, т. Е. Створюється структурна схема майбутнього продукту і описується взаємодія його функціональних елементів.

Структурна схема - схема, що відображає склад і взаємодія з управління частин продукту, що розробляється. При об'єктної декомпозиції такими частинами є об'єкти (рисунок 8), при структурній декомпозиції - підпрограми (малюнок 9).

малюнок 8- Структурна схема програмного продукту

(Об'єктна декомпозиція)

Для тих, пов'язаних з нечислової обробкою даних, цей розділ також повинен містити інформаційну модель системи, яка може бути представлена ??функціональною схемою або діаграмою потоків даних. Функціональна схема - схема взаємодії частин системи з описом інформаційних потоків, складу даних в потоках і зазначенням використовуваних файлів і пристроїв.

малюнок 9- Структурна схема програмного продукту

(Процедурна декомпозиція)

Далі описується проектування компонентів відповідно до обраної технологією. Для програми, що використовує структурний підхід до програмування, в даному розділі наводяться узагальнені алгоритми, наприклад, алгоритм основної програми (рисунок 10) і описується міжпрограмний інтерфейс підпрограм.

Кожен алгоритм повинен бути представлений:

- Таблицею і списком використовуваних в ньому глобальних змінних;

- Схемою алгоритму, що використовує імена змінних, наведених в таблиці або списку;

- Описом процесу обробки даних відповідно до наведеної схемою алгоритму.

малюнок 10- Алгоритм основної програми

(Процедурне програмування)

Опис кожного алгоритму повинно включати:

- Функціональне призначення алгоритму;

- Вхідні та вихідні дані (результати виконання);

- Список формальних параметрів і їх призначення;

- Приклад виклику модуля або підпрограми;

- Використовувані технічні засоби;

- Посилання на таблицю змінних алгоритму;

- Посилання на малюнок зі схемою алгоритму;

- Опис процесу обробки даних відповідно до схеми;

- Якщо є додаток з повним текстом програми, то посилання на відповідну сторінку програми.

При описі процесу обробки даних відповідно до схеми алгоритму необхідно пояснити все цикли, кожну альтернативу розгалуження, прийняте рішення за результатами аналізу альтернатив і наступні дії.

Тексти опису алгоритмів повинні бути структурними, пропозиції короткими. Опис алгоритму має відображати суть процесу обробки.

Для програми, при розробці якої використовувалася об'єктно-орієнтована технологія, обов'язково повинна описуватися ієрархія або діаграма класів (рисунок 11, 12). Для кожного класу бажано вказати додаткові поля і методи, відповідно обґрунтовуючи їх призначення і функції. При необхідності тут же можна привести алгоритми деяких методів.

малюнок 11- Діаграма класів предметної області

Малюнок 12 - інтерфейсні частини

Для пояснення особливостей реалізації класів або специфіки подієвої обробки можна використовувати додаткові ілюстрації, наприклад, діаграми послідовності дій (рисунок 13).

Малюнок 13 - Діаграма послідовності дій

На завершення розділу описується декомпозиція, що розробляється на модулі і наводиться діаграма компоновки програмного продукту (малюнок 14).

малюнок 14- Діаграма компонування програмного продукту

Крім того, в цьому ж розділі бажано вказати варіант розробки ( «висхідна» або «спадна») і обґрунтувати свій вибір.

В розділі «Тестування програми»вибіраетсястратегія і методи тестування. Відповідно до обраної стратегії і методами будуються приклади тестів (обов'язково з передбачуваними результатами тестування). Дані тестів рекомендується представити у вигляді таблиць.

У розділі «Супровід» необхідно розробити керівництво користувача і описати докладно процес взаємодії користувача з програмним продуктом.

розділ «Висновок» повинен містити висновки по розробленим продукту, рекомендації щодо його використання та можливі напрямки подальшого удосконалення. У висновку повинні бути чітко сформульовані основні висновки і результати проведеного дослідження, необхідно сформулювати цінність виконаного дослідження і його практичну значимість.

Список використаних джерел виконується по ГОСТ Р 7.0.5, ГОСТ 7.82 і даних методичних вказівок.

 



 нормативні посилання |  Приклад рішення задачі
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати