Головна

Аудит окремих статей звітності підприємства

  1. L.1 ОРГАНИЗАЦИЯ КАК ОБЪЕКТ АУДИТА
  2. Sup1; Психология и психоанализ характера. Сб. статей. Самара: Бахрах, 1998.
  3. АКАДЕМИЯ Кафедра бухгалтерского учета и аудита
  4. Активи підприємства на 31 грудня 2ХХХ року
  5. Активи, капітал та зобов'язання підприємства на 31 грудня 2ХХХ року
  6. Актуальность применения международных стандартов в аудиторской практике.
  7. АНАЛИЗ БУХГАЛТЕРСКОГО БАЛАНСА, ЕГО ОСНОВНЫХ СТАТЕЙ И РАСЧЕТНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ

5.3.1. Аудит виробничого циклу господарської діяльності підприємства

Аудит виробничого циклу господарської діяльності підприємства є важливою складовою аудиторської роботи, при цьому перевіряється також діяльність, яка формально не відображена в бухгалтерському обліку (вибір постачальників, прийняття замовлення, наймання працівників тощо). Ос- новними циклами господарської діяльності, що підпадають під аудиторсь- кий процес, є цикл закупок та витрат, цикл виробництва та цикл отримання доходів або реалізації продукції (робіт, послуг).

Аудитциклу закупок та створення запасіввідбувається з використанням внутрішньої звітності підприємства та його підрозділів. Під час перевірки опе- рацій із закупівлі товарів і послуг обов'язково перевіряється дотримання поряд- ку закупівлі відповідно до вимог нормативних документів. Наприклад, під час закупівлі резидентами України за державні або бюджетні кошти товарів або по- слуг необхідно дотримуватися положень, визначених законодавчими та норма- тивними актами, прийнятими в Україні.

З точки зору процедур контролю цикл закупок можна поділити на три ос- новні типові частини:

- отримання товарів і послуг;

- оплата товарів і послуг;

- повернення товарів постачальнику або ведення претензійної роботи. Проміжна думка аудитора фіксується в робочих документах у вигляді відпові-

дей на запитання щодо поставлених цілей (ознак) аудиту: чи є повнота відображення цінностей та пов'язаних з їх рухом операцій; чи документи і записи базуються на то- чних цінах, кількостях, підсумках; чи наявні рахунки, товари, записи; чи закупівельні


угоди, рахунки до оплати, інші документи зареєстровані за відповідний період; чи укладалися угоди за конкурсом, якщо це передбачено законодавством; чи рахунки до сплати, заробітна плата постачальників і витрати правильно описані в фінансових звітах у правильній класифікації і підтверджують юридичні зобов'язання сторін, що брали участь у процесі закупок.

Аудит процесу виробництва продукції (робіт, послуг)найбільш склад-

ний та трудомісткий, бо має багато особливостей для кожного суб'єкта госпо- дарювання (у кожного з них свій характер галузі, специфіка бізнесу, майже всі джерела доказів є внутрішніми, що знижує їх цінність, значною є роль комер- ційної таємниці тощо). Аудитор повинен добре розуміти сутність виробничого процесу і його технологічні особливості. Крім первинних документів та регіст- рів обліку за рахунками обліку елементів витрат як джерела інформації, вико- ристовуються виробничі плани, норми, регламенти, звіти посадових осіб тощо.

Одне з найважливіших завдань аудитора - упевнитися, що всі витрати підприємства, які пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) повністю включені у витрати звітного періоду, а потім відповідно до нормативних актів правильно відображені у собівартості готових виробів.

Аудитор має переконатися увідсутності приписок в обсязі витрат (зар- плати, матеріалів, накладних витрат тощо) як своїх власних, так і витрат, що не стосуються певного клієнта (наприклад, орендна плата). Аудитор зовнішній (незалежний) робить огляд стану внутрішнього контролю на всіх стадіях виро- бничого процесу (планування виробництва, робота виробничого відділу, систе- ма руху сировини від складів через робочі місця і до здачі готових виробів на складі). При цьому звертають увагу на документування (вимоги на отримання сировини, наряди на роботу, накладні на відпуск зі складів, звіти складів про отримання продукції) та відхилення з різних причин фактичних витрат від пла- нових (перевитратами по кількості чи вартості). Окремим об'єктом аудиту є на- туральні обсяги та вартість незавершеного виробництва, які не належать до ви- пущеної продукції і не повинні впливати на її фактичну собівартість.

Аудит продажу та отримання доходівздебільшого проводиться в пло- щині внутрішнього контролю, бо отримання прибутків є основною метою дія-


льності підприємства. При цьому встановлюється, що продаж товарів був санк- ціонований і відбувся з прийнятними кредитними ризиками; на всі види відван- тажених товарів оформлені правильні накладні, рахунки-фактури, отримано до- віреність від покупця на відпуск його працівникові вказаних товарів; усі випи- сані рахунки-фактури достовірно відображені в Головній книзі; повернення то- варів покупцем та виправлення помилок при розрахунках з покупцями належно взяті на облік та під контроль; отримані за товари кошти контролюються і відо- бражаються; ведеться контроль за дебіторською заборгованістю покупців.

Зовнішній аудитор передусім оцінює ефективність внутрішнього контро- лю, визначає сильні та слабкі місця. Для подальшої перевірки визначаються джерела доказів (накладні на випуск продукції, банківські документи, угоди (договори) з покупцями, регістри обліку тощо), аудиторські процедури залежно від розміру визначеного попередньо ризику. Тут, як правило, аудитори застосо- вують вибірковий метод. Отримання грошей від покупців та їх зберігання має вестися окремо від ведення обліку цих грошей через розподіл функцій окремих посадових осіб для запобігання привласнення виручки.

За ознакою «повноти» аудитор повинен встановити повноту і правиль- ність відображення в обсягу вартості продукції, що реалізована, зобов'язань по- купців, отриманих від них авансів, бухгалтерського розрахунку собівартості ре- алізованої продукції, сум витрат у зв'язку з реалізацією, тотожність оборотів і сальдо аналітичних рахунків та рахунків у Головній книзі, а також показників звітності. Фінансовий результат від реалізації повинен визначатися точно на основі всіх фактичних Даних. Аудитор також перевіряє, чи співпадають суми, відображені в обліку, із сумами, вказаними в первинних документах (накладних на відпуск, актах виконаних робіт тощо).

За ознакою «існування» аудитор перевіряє величину дебіторської забор- гованості покупців та замовників, яка повинна бути відображена в обліку реа- льною і підтверджуватися даними проведеної інвентаризації та актами звірки розрахунків з постачальниками та замовниками.

За ознакою «представлення та розкриття» аудитор перевіряє, чи належ-


ним чином класифікована дебіторська заборгованість за її видами, термінами погашення і реалізації, а виручка від реалізації відображена в бухгалтерському обліку, визначеному умовами господарських договорів на час передачі права власності на продукцію.

5.3.2 Аудит основних засобів

Операції з основними засобами включають: придбання, оцінку та перео- цінку, нарахування та списання зносу, витрати на ремонт та модернізацію, капі- талізацію витрат, вибуття. Інформація про наявність основних засобів, їх вико- ристання приводиться у фінансовій звітності підприємства (на звітну дату - у Балансі, за звітний період - у Звіті про власний капітал та Примітках до фінан- сової звітності), у пояснювальній записці тощо.

Існування (наявність) основних засобів перевіряється з метою впевнити- ся, що ці засоби на підприємстві є та використовуються за призначенням. Для цього складається реєстр (перелік) об'єктів основних засобів із зазначенням по кожному з них первісної, залишкової вартості та нарахованого зносу (аморти- зації). Дані реєстру звіряються з даними журналів обліку та Головної книги пі- дприємства. Крім цього, аудитор перевіряє фактичну наявність (вибірково) об'єктів, особливо вартісних та тих, які надійшли у звітному році. Потрібно та- кож впевнитися в тому, що на підприємстві здійснюється внутрішній контроль наявності (періодичні інвентаризації).

Операції з основними засобами протягом звітного періоду перевіряються на предмет їх санкціонування та повноту відображення в обліку згідно з прийн- ятими в Україні положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО). Також проводиться перевірка права власності на об'єкти, відображені у звітнос- ті (щоб не було фіктивного показу майна) шляхом перевірки правильності при- своєння інвентарних номерів. У фінансовій звітності основні засоби повинні ві- дображатися в оцінці згідно з вимогами стандартів обліку, а саме П(С)БО 7 "Основні засоби".

Операції, пов'язані з надходженням основних засобів та їх вибуттям, мо- жуть бути перевірені шляхом тестування.


Основними шляхами шахрайства з основними засобами можуть бути: крадіжки, які встановлюються під час інвентаризації спостереження в системі внутрішнього контролю; продажі за вартістю, яка не відповідає існуючим ці- нам; закупівля засобів за цінами, які відрізняються від ринкових; фіктивний продаж тощо.

Аудиторський ризик високий там, де взагалі відсутня система внутріш- нього контролю (на малих підприємствах). Там, де аудитор вважає перевірку системи контролю доречною, проводиться тестування.

Аудит нематеріальних активів

Процедури та роботи, пов'язані з аудитом нематеріальних активів (отри- мання попередньої інформації про систему внутрішнього контролю і бухгал- терського обліку клієнта, оцінка ризику внутрішнього контролю, складання програми аудиту, аналітичні процедури) виконуються в такому ж порядку, як і під час аудиту основних засобів (необоротних матеріальних активів) із ураху- ванням вимог П(С)БО 8 "Нематеріальні активи". Детальне тестування операцій та залишків за рахунками нематеріальних активів охоплює перевірку наявності (існування) нематеріальних активів шляхом порівняння аналітичного переліку їх з даними Головної книги в розрізі показників первісної та залишкової варто- сті та сум амортизації, перевірки їх наявності в місцях зберігання; повноти ві- дображення в обліку сальдо та операцій, санкціонування операцій з ними; права власності патентів, ліцензій, торгових знаків та інших нематеріальних активів, правильності надання інформації про них у фінансових звітах відповідно до вимог стандартів.

Особлива увага під час тестування операцій та залишків на рахунках не- матеріальних активів звертається на гудвіл (оцінену вартість репутації, торгової марки).

Аудит запасів

Основними аспектами фінансової звітності щодо виробничих запасів є: наявність або правдивість, повнота відображення, права та зобов'язання, оцінка,


відображення у відповідному звітному періоді, представлення та розкриття.

Облік запасів та розкриття інформації щодо цих оборотних активів підп- риємства у фінансовій звітності перевіряється, враховуючи вимоги П(С)БО 9 "Запаси".

Помилки щодо матеріальних запасів можуть бути в кількості та оцінці вартості. Тому в числі аудиторських процедур важливе місце займають методи фактичного контролю (обстеження, інвентаризація тощо). Аудитори мають право бути учасниками процесу інвентаризації, спостерігаючи за його прове- денням або за даними минулих інвентаризаційних документів та інших доказів, мати судження про якість проведених інвентаризацій: повноту охоплення запа- сів інвентаризаціями, дотримання процедур, оформлення та відображення нас- лідків тощо. Крім того, вивчається політика підприємства щодо прийнятого ме- тоду списання запасів, який визначено в наказі підприємства про облікову полі- тику, планування інвентаризацій, застосування вибіркових контрольних переві- рок, наслідків інвентаризації тощо. Шляхом отримання підтверджень від 3-х осіб перевіряється наявність товарів у дорозі, належність їх підприємству- клієнту.

Вивчаючи первинні документи та записи в регістрах обліку, аудитор має впевнитися у своєчасності відображення операцій із запасами (чи немає відхи- лень від звітного періоду). Треба враховувати можливі помилки та неточність у кількості запасів за рахунок запису одних і тих самих видів товару, сировини у звітність двічі, помилок у підрахунках, включення до звітності виробів, що не стосуються певного звітного періоду (не належать його, а тільки перебувають на відповідальному зберіганні тощо).

Якщо після виконання процедур аудитор не зміг дійти висновку щодо якоїсь ознаки, то він мусить скласти окремий робочий документ (службову за- писку) з описом причин цього. Помилка в обліку запасів може суттєво спотво- рити фінансову звітність. Тому ризик цієї ділянки аудиторського процесу є до- сить значним.


Аудит грошових активів

Встановлення фактичної наявності грошей у касі проводиться шляхом ін- вентаризації. Під час перевірки касових операцій необхідно обов'язково переві- рити укладання договору про повну матеріальну відповідальність осіб, які здій- снюють приймання та видачу готівки з каси.

Повнота і своєчасність оприбуткування грошей у касу перевіряється зіс- тавленням даних касових документів і документів, які фіксують початок руху коштів до каси (виписок банку, прибуткових касових ордерів, корінців чеків тощо).

Правильність списання грошей у видатки вивчається на підставі багатьох документів (платіжних та розрахунково-платіжних відомостей, виписок банку, авансових звітів із додатками, видаткових касових ордерів, касової книги та зві- ту касира, банківського підтвердження як надійного доказу надходження гро- шей з каси підприємства чи видачі готівкою).

Перевірка коштів у банках розпочинається зі складання переліку рахун- ків, які має клієнт у різних банках. Потім підбираються банківські виписки у хронологічній послідовності за кожним рахунком окремо, що дає змогу про- стежити повноту пред'явлених виписок. Якщо якась із них відсутня, то треба звернутися до банку за підтвердженням. Зіставляючи перехід залишки по раху- нках у їх хронологічній послідовності, перевіряється також правильність кінце- вих залишків.

Суми оборотів по рахунках повинні відповідати доданим до виписки бан- ку документам. Бухгалтерське відображення операцій по банківських рахунках аудитор перевіряє на основі тих же виписок та додатків до них, розглядаючи кожну операцію по суті і вивчаючи, чи немає неналежного використання гро- шей, особливо під час погашення кредиторської заборгованості або надходжен- ня платежів від дебіторів. Для підтвердження суті цих операцій аудитор дає за- пити до третіх сторін (покупців, кредиторів та ін.).

Під час розрахунків в іноземній валюті аудитор повинен перевірити наяв- ність та умови договорів із зарубіжними партнерами клієнта, правильність пе-


рерахунків валюти в національну, правильність визначення курсових різниць відповідно до П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", своєчасність і повноту відображення сум в обліку та звітності.

Крім аудиту грошових активів, аудитори перевіряють наявність і рух ін- ших активів (цінних паперів, дорогоцінних металів тощо), які можуть бути ро- змішені в банках.

Аудит рахунків дебіторів

Значний ріст невиправданої дебіторської заборгованості погіршує фінан- совий стан підприємства. Під виглядом дебіторської заборгованості можуть та- кож обліковуватися втрати продукції, коштів, зловживання посадових осіб то- що. Головним завданням аудиту дебіторської заборгованості є перевірка на- явності та правильності оформлення первинних документів, які є основою для облікових запасів. Це завдання виконується такими процедурами:

- суцільним або вибірковим переглядом наявних документів;

- оцінкою синтетичного та аналітичного обліку, правильності викорис- тання відповідних рахунків;

- контролем правильності перенесення вхідного сальдо на рахунок та ви- значення його на кінець звітного періоду;

- перевіркою належної класифікації дебіторської заборгованості та наяв- ності відповідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності;

- контролем правильності оцінки дебіторської заборгованості, правильно- сті та своєчасності погашення заборгованості шляхом її оплати, взаємозаліку по бартеру, видачею векселів тощо;

- перевіркою наявності актів звірок розрахунків з контрагентами;

- оцінкою стану внутрішнього контролю та аудиту дебіторської заборго- ваності (постійність, повнота, своєчасність контролю, його наслідки);

- зіставленням показників бухгалтерської та небухгалтерської звітності

(звіт керівництва, фінансовий огляд) відносно дебіторської заборгованості.

Перевіряючи стан внутрішнього контролю, треба звернути увагу на конт- роль повноти відображення всіх відвантажених товарів у рахунках, а всіх раху-


нків у системі обліку на достовірність застосованих цін, надбавок та знижок, на факти повернення товарів, наявність претензій покупців до якості, кількості та вартості окремих товарів.

Для перевірки реального існування залишків дебіторської заборгованості окремим дебіторам аудитори надсилають листи-запити відкритого або закрито- го типу.

Аудит зобов'язань

У сучасних умовах підприємства для забезпечення розвитку виробництва часто беруть довгострокові кредити. У фінансовій звітності деяких підприємств показники довгострокових зобов'язань можуть становити до 50% загальної су- ми зобов'язань. На аудит довгострокових зобов'язань впливають певні ознаки:

- наявність кредитних угод на значні суми, тому недогляд за однією з цих операцій може суттєво вплинути на думку аудитора;

- великий ризик необлікованих зобов'язань;

- адекватність внутрішнього контролю, оскільки довгострокові зобо- в'язання часто контролюють керівники найвищого рівня поза сис- темою звичайного внутрішнього контролю.

Завдання аудиту довгострокових зобов'язань містяться в оцінці дійсності зобов'язання клієнта, їх оплати відповідно до вимог угод, достовірності опера- цій, відображення зобов'язань на відповідних рахунках, правильності їх оцінки та включення й відображення у звітності за відповідний звітний період.

Аудитори для перевірки довгострокових зобов'язань застосовують аналі- тичні процедури (перерахунки витрат на відсотки, порівняння нарахованих сум з попередніми періодами, аналіз співвідношень витрат у відсотках до середньої суми зобов'язань).

Аудит поточних зобов'язань є важливим тому, що поточні зобов'язання значно впливають на ліквідність та інші показники фінансового стану підпри- ємства, і водночас операції з ними можуть мати багато помилок, порушень і шахрайства.

Поширеними видами шахрайства в галузі короткострокових зобов'язань є


спроби клієнта занизити зобов'язання і, таким чином, штучно поліпшити фінансовий стан у фінансовій звітності для введення в оману інвесторів, акціонерів та ін.

Джерелами доказів про короткострокові зобов'язання можуть бути доку- менти (накладні, акти виконаних робіт, рахунки бухгалтерського обліку, звітні форми) та наявність певних витрат, особливо грошових активів, у кінці звітного періоду. Методика аудиту цих зобов'язань подібна до методики аудиту довго- строкових зобов'язань, а саме: шляхом застосування аналітичних процедур, зві- рки відповідності залишків на рахунках інших короткострокових зобов'язань відстежують документи та записи по рахунках, вивчають виплати та шукають незафіксовані в обліку зобов'язання. Додатково перевіряються зобов'язання за визнаними претензіями та штрафами і ведення претензійної роботи.

Аудит власного капіталу

Під час здійснення аудиту обліку капіталу увага приділяється відповідно- сті його формування установчим документам та затвердженому статуту підпри- ємства.

Здійснення обліку власного капіталу перевіряється в розрізі правильності формування даних щодо статутного фонду, пайового капіталу, додатково вкла- деного капіталу та іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, а також нерозподіленого прибутку (збитку), неоплаченого та вилученого капіталу.

Додатково необхідно звернути увагу на завдання аудиту капіталу акціо- нерного товариства, який полягає у встановленні належної класифікації акціо- нерного капіталу, санкціонуванні руху резервів, відповідності обліку статутно- го капіталу і резервів підприємства в синтетичному й аналітичному розрізі.

Стан внутрішнього контролю капіталу вивчається за такими напрямами:

- розподіл обов'язків;

- належна реєстрація акцій (звітність реєстраторів);

- контроль випуску акцій, нарахування дивідендів;

- контроль обліку операцій рахунку капіталу.

Джерелами доказів є реєстри частки та облігацій в акціонерному капіталі, журнали ведення протоколів загальних зборів та зборів директорів, реєстри на-


рахувань, реєстри акціонерів, бухгалтерські документи і реєстри.

Аудит розрахунків з бюджетом

Розрахунки підприємств із бюджетом з приводу сплати податків та зборів зазвичай контролюються певними державними службами та фондами. Аудитор, перевіряючи розрахунки допомагає підприємству уникнути переплат, фінансо- вих витрат у вигляді санкцій, судових суперечок тощо. Розповсюджені також аудиторські консультаційні послуги з приводу правильності нарахувань, обліку, сплати та звітування окремих податків, зборів та платежів.

Спочатку аудитор має з'ясувати, які саме податки та збори повинен спла- чувати клієнт відповідно до характеру статутної діяльності, наявності ліцензій, пільг з оподаткування тощо. Одночасно треба зібрати інформацію податкових органів щодо стану розрахунків клієнта. Шляхом тестування перевіряється стан внутрішнього контролю цих розрахунків. Правильність визначення бази опода- ткування перевіряється прийомом нормативно-правової перевірки, звірки пер- винних документів і регістрів обліку. Під час перевірки увага звертається на правильність застосування ставок податків, зборів і платежів, складання розра- хунків, сум податків (аудитор сам складає альтернативні розрахунки, а потім зіставляє з даними підприємства), правильність ведення записів у системі ана- літичного обліку і його відповідність синтетичним даним і показникам звітності. За допомогою платіжних документів та інформації податкових органів перевіряється повнота і своєчасність сплати податків, правильність показаних в обліку та звітності сум заборгованості по розрахунках з бюджетом. Зокрема, під час перевірки ПДВ важливо впевнитися, що за звітний період суми податкових зобов'язань визначені з сум обсягів операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються. При відображенні розрахунків з бюджетом по податку на прибуток у фінансовій звітності підприємства необхідно враховувати вимоги

П(С)БО 17 "Податок на прибуток".

Аудит операцій по заробітній платі

Цей етап перевірок складається з перегляду нарахувань і виплат заробіт- ної плати працівникам підприємства, а також перевірки операцій по утриманню


із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб за виконавчими листами, відшкодування матеріальних збитків та інших перерахувань, у тому числі у пе- нсійний фонд та фонди соціального страхування. При цьому розглядається увесь комплекс операцій від приймання працівників на роботу, затвердження тарифів оплати їхньої праці до обліку заробітної праці. Зазвичай аудит операцій по оплаті праці виконується разом з аудитом грошових активів, витрат та дохо- дів підприємства.

Зобов'язання та операції по оплаті праці повинні відображатися у фінан- совій звітності достовірно, за фактично виконані працівниками роботи, на ос- нові обліку всіх існуючих операцій, фактично відпрацьованого часу, відповід- них ставок норм, а також виплат, передбачених колективним договором між працівниками та адміністрацією підприємства. Аудитори застосовують для пе- ревірки такі процедури, як вивчення документів, бухгалтерських розрахунків та записів, перевірку фактичної наявності працюючих, присутність працівника під час видачі грошей, інвентаризацію каси тощо.

5.3.11 Аудит фінансових результатів роботи підприємства

Фінансовий результат (прибуток або збиток) є кінцевим підсумком гос- подарської діяльності підприємства, правильне відображення якого у фінансо- вій звітності є одним з головних критеріїв суттєвості помилок у звітності. Пере- віряти фінансовий результат треба в послідовності його формування та в розрізі складових (доходів від продажу товарів, основних засобів, інших активів, ви- трат на виробництво та збут продукції, адміністративних та інших витрат і до- ходів), отже, ця сфера господарського обліку і звітності перевіряється після пе- ревірки операцій з основними засобами, запасами, грошових активів тощо. Під час перевірки правильності визначення фінансових результатів необхідно до- тримуватися вимог П(С)БО 15 "Доходи" та П(С)БО 16 "Витрати". Результати діяльності підприємства за звітний період відображаються у формі 2 фінансової звітності «Звіт про фінансові результати», складання якого повинно відповідати вимогам П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Одним з найбільш важливих, з точки зору акціонерів та інвесторів, є про-


цес підтвердження достовірності фінансових результатів діяльності за звітний рік і правильності його розподілу, особливо сум дивідендів, що підлягають сплаті.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність і зміст планування аудиторської роботи?

2. Що таке вибірка в аудиті? її сутність та призначення.

3. До яких етапів складається аудиторська вибірка? Стисло охарактеризуйте їх.

4. Що таке аудит господарської звітності підприємства?

5. Як проводиться перевірка фінансової звітності підприємства?

6. Що таке аудит необоротних активів?

7. У чому полягає аудит запасів, грошових коштів та рахунків дебіторів?

8. Як проводиться аудит власного капіталу?

9. Що таке аудит зобов'язань підприємства?

10. Чи існують особливості аудиту розрахунків з бюджетом?

11. Як проводиться аудит фінансових результатів роботи підприємства?

 



Вибірка в аудиторській роботі, її сутність та етапи проведення | Призначення та основні елементи аудиторського висновку

Загальні принципи аудиторської перевірки за Міжнародними стандартами аудиту | Професійна етика та методологічні принципи аудиту | ТЕМА 3. АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ Й АУДИТУ | Ризик не виявлення | Поняття та структура внутрішнього контролю | Процедури внутрішнього контролю та їх оцінка в аудиторській роботі | Поняття аудиторських доказів | Види аудиторських доказів та їх характеристика | Методи та прийоми аудиту, аналітичні процедури та їх застосування під час отримання аудиторських доказів | ТЕМА 5. АУДИТ АКТИВІВ, ПАСИВІВ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати