Головна

 III. Земельний кодекс РРФСР 1922 р |  IV. Загальні засади землекористування і землеустрою СРСР 1928 р |  V. Земельний кодекс РРФСР 1970 р |  бібліографічний список |  IV. Розширення прав колгоспів в 1950-60-і рр. |  I. Становлення екологічного права |  бібліографічний список |  III. Кодекс законів про шлюб, сім'ю і опіку 1926 р |  IV. Зміни в сімейному праві в 1930-40-і рр. |  Сприйняв значну частину раніше діяли норм. |

I. Нові принципи кримінального права

  1.  B-дерева: принципи побудови, операція пошуку.
  2.  I. Основні принципи
  3.  I. Фундаментальні принципи
  4.  I. Права і переваги судових приставів
  5.  I. Становлення основ радянського цивільного права
  6.  I. Становлення екологічного права

1. Було оголошено про знищення «буржуазного права» і «буржуазної законності»:

а) заперечувався принцип верховенства закону;

б) сам механізм законності не брався владою в якості правового регулювання;

в) не відразу отримав юридичне обгрунтування принцип «пролетарської законності»;

г) склалася ситуація своєрідного «правового вакууму» (старі закони вже були скасовані, нові не прийняті).

2. Відбувається заперечення принципу системного характеру права:

а) передбачалося, що для нового революційного суспільства не потрібно створення закінченої правової системи;

б) головні проблеми повинні вирішуватися невеликим числом декларативних революційних актів.

3. Зазнало крах нормативне уявлення про право:

а) не норма, що не писане правило уособлює революційний закон, а воля класу;

б) під правом стали розуміти не систему норм, а порядок.

4. Затверджувалася теорія соціальних функцій права:

а) соціальні цінності затверджуються в законі як пріоритетні;

б) індивідуальна вина розчиняється в принципі «об'єктивного зобов'язання»;

в) законодавець проголошує заміну покарань «заходами соціального захисту»;

г) індивідуальні права підкоряються загальсоціальним цілям.

5. Відбувається відступ від таких принципів права, як:

а) «немає злочину і покарання без вказівки в законі»;

б) «закон зворотної сили не має».

6. У концепцію правового нігілізму проникають ідеї:

а) про необхідність коригувати старі закони за допомогою революційної правосвідомості;

б) основним принципом формується кримінального права стає революційна доцільність (законно все те, що корисно для революції);

в) судді у своїх рішеннях повинні керуватися насамперед революційноїсовістю.

7. Узаконюється «пролетарський» свавілля:

а) вироки виносилися не по закону, а відповідно до «революційним правосвідомістю»;

б) «революційна законність» ототожнювалася з революційною доцільністю (визнання новим режимом тільки тих законів, які служать інтересам революції).

8. Не проводився юридично встановлений перелік злочинів:

а) «правосуддя» здійснювалося за аналогією права (зберігалося навіть після прийняття першого радянського Кримінального кодексу);

б) не визначались обмеження для вибору заходів та строків покарання;

в) вирок був остаточним і оскарженню не підлягав;

г) широкого поширення набули випадки позасудового розгляду справ.

9. Неприйнятним виявився принцип рівності всіх перед законом (Долю обвинуваченого вирішувала його класова приналежність).

Таким чином, було поставлено завдання створення в ході соціалістичної революції права нового типу - революційного права.

Особливості правової системи перших трьох років радянської влади:

1. Праву була призначена суто службова і тимчасова роль.

2. Питання про законність як про специфічний правовий режим взагалі не ставилося.

3. Було наголошено на свобода адміністраторів і суддів відступати від вимог НПА за мотивами доцільності.

4. Допускалася децентралізація правотворчості (судді на місцях вирішували, кого і за що судити).

5. Був визнаний абсолютний пріоритет політичної точки зору над юридичною:

а) держава не була зв'язана законом;

б) ніякий закон не міг зв'язати волі панівних класів (диктатура пролетаріату);

в) будь-який закон, включаючи конституційний, міг бути скасований або змінений, якщо потреби класового панування викликали таку необхідність.

Принципи теорії «революційної» (соціалістичної) законності:

1. Класовий характер законності, боротьба проти всяких ворогів революції шляхом жорстокого їх придушення.

2. Можливість застосування репресивних заходів до класових ворогів не тільки в разі їх реальної провини, а й для запобігання небезпечним з точки зору революції дій.

3. Неприйняття презумпції невинності, застосування репресій і при відсутності складу злочину, тобто без індивідуальної провини.

4. Заперечення принципу верховенства закону.

5. Неприйняття владою самого механізму законності як інструмент правового регулювання соціально-політичних відносин.

II. Особливості перших нормативно-правових актів
 радянської влади з питань кримінального права

 



 Нормативно-правові акти у сфері радянського сімейного права |  Були скасовані кримінальні закони колишніх урядів.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати