Головна

У сфері соціального страхування припинені виплати допомоги з безробіття з 1930 р

  1.  I. Програма страхування автокаско
  2.  II. Відображення в сфері
  3.  А вам сподобалося? »Процеси соціального порівняння
  4.  А) Базова програма обов'язкового медичного страхування
  5.  А) Безпека Республіки Білорусь в політичній сфері.
  6.  А) Повноваження федеральних органів державної влади в сфері охорони здоров'я
  7.  А) Договір про фінансове забезпечення обов'язкового медичного страхування

10. Відбувається повне одержавлення профспілок (Постанова ЦВК, РНК і ВЦРПС від 23 червня 1933 г. «Про об'єднання Народного комісаріату праці з Всесоюзним центральним радою професійних спілок»):

а) профспілки стали виконувати функції наркомату праці:

- Керувати державним соціальним страхуванням, охороною праці,

- Контролювати дотримання трудового законодавства,

- Брати участь в державному народно-господарському плануванні;

б) змінився зміст колективного договору (замість вирішення питань, пов'язаних з оплатою праці, наданням відпусток, реалізацією інших трудових прав працівників, договір став передбачати питання підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, механізації виробництва), він втратив практичне значення і перестав полягати;

в) в країні не залишилося громадських організацій, які могли б об'єднувати трудящих, виражати і захищати їх інтереси перед державою.

11. У другій половині 1930-х рр. відбувається посилення норм трудового права:

а) Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 г. «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і службовців з підприємств і установ»:

- В країні повсюдно встановлюється восьмигодинний робочий день на підприємствах з семигодинним робочим днем;

- На годину збільшується робочий день на підприємствах з шестигодинною робочим днем;

- Значно зменшений список виробництв, що дають право на скорочений робочий день;

- Шестиденний робочий тиждень замінюється на семиденну з одним вихідним днем;

- Скоротилося число святкових днів;

- Особи у віці від 16 років повинні були працювати повний робочий день;

- Працівникам забороняється звільнення за власним бажанням («самовільний перехід з одного підприємства на інше» спричиняв кримінальну відповідальність - тюремне ув'язнення терміном від 2 до 4-х місяців);

- Звільнення з роботи за бажанням працівника допускалося в трьох випадках: через хворобу або інвалідності, виході на пенсію за віком і при вступі на навчання до вищого або середнього спеціального учбового закладу;

б) відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 жовтня 1940 «Про порядок обов'язкового перекладу інженерів, техніків, майстрів, службовців і кваліфікованих робітників»:

- Зазначені категорії працівників могли переводити на інше підприємство і навіть в іншу місцевість без їх згоди;

- Підставою для переведення був наказ наркомату;

- Працівникам, перекладним на роботу в іншу місцевість, передбачалися підвищені компенсації для відшкодування витрат на переїзд;

в) Постанова СНК СРСР, ЦК ВКП (б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 г. «Про заходи щодо упорядкування робочої дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі»:

- Визнавало прогулом відсутність на роботі без поважних причин понад 20 хвилин;

- Надавалося право виселяти звільнених за прогул з житлової площі, наданої підприємством;

- Позбавляло звільнених за прогул працівників права отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності протягом шести місяців на новому місці роботи;

- Скорочувало тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 112 до 63 днів;

- Надавало жінкам-працівницям право на забезпечення по вагітності та пологах тільки після того, як пропрацюють на підприємстві сім місяців;

г) з червня 1940 року встановлюється кримінальна відповідальність за прогул без поважних причин, а фактично і за запізнення на роботу понад 20 хвилин:

- Прогул карався виправними роботами на строк до шести місяців з відрахуванням із заробітної плати до 25% заробітку;

- Самовільний вихід на пенсію спричиняло тюремне ув'язнення на термін від двох до чотирьох місяців;

д) вводилася навчально-трудова повинність для підлітків, які направляються на навчання в ремісничі і залізничні училища і школи фабрично-заводського навчання:

- Набір в школи і училища проводився в порядку мобілізації міської та сільської молоді;

- Самовільне залишення з училища волік кримінальну відповідальність;

- Після закінчення училища випускники повинні були пропрацювати не менше чотирьох років на державних підприємствах у напрямку Головного управління трудових резервів при РНК СРСР.

Таким чином, трудове законодавство в 1930-і рр. відображало загальну тенденцію радянського законодавства до «закручування гайок», до створення тоталітарного режиму.

 V. Зміни в трудовому праві в 1930-і рр. |  В умовах воєнного часу


 IV. Розвиток громадянського права в 1930-і рр. |  Вітчизняної війни і в післявоєнний період |  VI. Цивільний кодекс РРФСР 1964 р |  виробничому підприємстві |  VIII. Житловий кодекс Української РСР 1983 р |  Еволюція радянського цивільного права |  У сфері регулювання трудових відносин |  II. Кодекс законів про працю РРФСР 1918 р |  Періоду громадянської війни |  IV. Кодекс законів про працю РРФСР 1922 р |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати