Головна |
У сфері соціального страхування припинені виплати допомоги з безробіття з 1930 р10. Відбувається повне одержавлення профспілок (Постанова ЦВК, РНК і ВЦРПС від 23 червня 1933 г. «Про об'єднання Народного комісаріату праці з Всесоюзним центральним радою професійних спілок»): а) профспілки стали виконувати функції наркомату праці: - Керувати державним соціальним страхуванням, охороною праці, - Контролювати дотримання трудового законодавства, - Брати участь в державному народно-господарському плануванні; б) змінився зміст колективного договору (замість вирішення питань, пов'язаних з оплатою праці, наданням відпусток, реалізацією інших трудових прав працівників, договір став передбачати питання підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, механізації виробництва), він втратив практичне значення і перестав полягати; в) в країні не залишилося громадських організацій, які могли б об'єднувати трудящих, виражати і захищати їх інтереси перед державою. 11. У другій половині 1930-х рр. відбувається посилення норм трудового права: а) Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 г. «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і службовців з підприємств і установ»: - В країні повсюдно встановлюється восьмигодинний робочий день на підприємствах з семигодинним робочим днем; - На годину збільшується робочий день на підприємствах з шестигодинною робочим днем; - Значно зменшений список виробництв, що дають право на скорочений робочий день; - Шестиденний робочий тиждень замінюється на семиденну з одним вихідним днем; - Скоротилося число святкових днів; - Особи у віці від 16 років повинні були працювати повний робочий день; - Працівникам забороняється звільнення за власним бажанням («самовільний перехід з одного підприємства на інше» спричиняв кримінальну відповідальність - тюремне ув'язнення терміном від 2 до 4-х місяців); - Звільнення з роботи за бажанням працівника допускалося в трьох випадках: через хворобу або інвалідності, виході на пенсію за віком і при вступі на навчання до вищого або середнього спеціального учбового закладу; б) відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 жовтня 1940 «Про порядок обов'язкового перекладу інженерів, техніків, майстрів, службовців і кваліфікованих робітників»: - Зазначені категорії працівників могли переводити на інше підприємство і навіть в іншу місцевість без їх згоди; - Підставою для переведення був наказ наркомату; - Працівникам, перекладним на роботу в іншу місцевість, передбачалися підвищені компенсації для відшкодування витрат на переїзд; в) Постанова СНК СРСР, ЦК ВКП (б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 г. «Про заходи щодо упорядкування робочої дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі»: - Визнавало прогулом відсутність на роботі без поважних причин понад 20 хвилин; - Надавалося право виселяти звільнених за прогул з житлової площі, наданої підприємством; - Позбавляло звільнених за прогул працівників права отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності протягом шести місяців на новому місці роботи; - Скорочувало тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 112 до 63 днів; - Надавало жінкам-працівницям право на забезпечення по вагітності та пологах тільки після того, як пропрацюють на підприємстві сім місяців; г) з червня 1940 року встановлюється кримінальна відповідальність за прогул без поважних причин, а фактично і за запізнення на роботу понад 20 хвилин: - Прогул карався виправними роботами на строк до шести місяців з відрахуванням із заробітної плати до 25% заробітку; - Самовільний вихід на пенсію спричиняло тюремне ув'язнення на термін від двох до чотирьох місяців; д) вводилася навчально-трудова повинність для підлітків, які направляються на навчання в ремісничі і залізничні училища і школи фабрично-заводського навчання: - Набір в школи і училища проводився в порядку мобілізації міської та сільської молоді; - Самовільне залишення з училища волік кримінальну відповідальність; - Після закінчення училища випускники повинні були пропрацювати не менше чотирьох років на державних підприємствах у напрямку Головного управління трудових резервів при РНК СРСР. Таким чином, трудове законодавство в 1930-і рр. відображало загальну тенденцію радянського законодавства до «закручування гайок», до створення тоталітарного режиму. V. Зміни в трудовому праві в 1930-і рр. | В умовах воєнного часу IV. Розвиток громадянського права в 1930-і рр. | Вітчизняної війни і в післявоєнний період | VI. Цивільний кодекс РРФСР 1964 р | виробничому підприємстві | VIII. Житловий кодекс Української РСР 1983 р | Еволюція радянського цивільного права | У сфері регулювання трудових відносин | II. Кодекс законів про працю РРФСР 1918 р | Періоду громадянської війни | IV. Кодекс законів про працю РРФСР 1922 р | |