Головна

СХЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ | СХЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ | Дефінітивні норми містять формули визначень правових понять, категорій, конструкцій. | ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ТЕМИ | Визначте пункти, ЩО НЕ відносяться до завдання | Визначте пункти, ЩО НЕ мають відношення до завдання. | Визначте пункти, які НЕ відносяться до завдання. | Визначте пункти, які НЕ мають відношення до завдання. | Визначте пункти, які НЕ мають відношення до завдання. | СХЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ |

Реалізація права- це його фактичне здійснення в конкретних життєвих ситуаціях.

  1. Виникнення та здійснення авторського права та суміжних прав.
  2. Вплив соціальної політики на здійснення сім'єю виховної функції
  3. До якої класифікаційної групи нематеріальних активів слід віднести придбану підприємством ліцензію на здійснення певної діяльності ?
  4. Економічна відповідальність за несвоєчасність здійснення розрахунків.
  5. За місцем здійснення залежностей електричні централізації поділяють на системи з місцевими і центральними залежностями.
  6. Здійснення державного контролю
  7. Здійснення державного контролю

Безпосередня реалізація права - здійснення права поза правовідносинами (правовідносини не виникають).

Реалізація права через правовідносини - здійснення права всередині правовідносин, при цьому відбувається правове врегулювання суспільних відносин.

Правове регулювання- упорядкування суспільних відносин, надання їм юридичної форми.

Заборона - це спосіб правового впливу, що полягає у встановленні заборони, тобто у формулюванні забороненої (неправомірної) поведінки за допомогою прийняття забороняючої норми.

Зобов'язання - це спосіб правового впливу, що полягає у встановленні обов'язків, які формулюються у зобов'язуючих нормах.

Дозвіл - спосіб правового впливу, що полягає у встановленні суб'єктивних прав, які формулюються в уповноважуючих нормах.

Дотримання - це форма реалізації права, що полягає в утриманні від забороненої поведінки (від порушення заборони).

Виконання - це форма реалізації права, що полягає в здійсненні передбачених правовою нормою обов'язків (необхідної поведінки).

Використання - це форма реалізації права, що полягає в здійсненні закріплених правовою нормою суб'єктивних прав (дозволеної поведінки).

Застосування права- це особлива форма реалізації права, що включає сполучення та співвідношення дотримання, виконання і використання.

Застосування права - діяльність компетентних органів і осіб, які наділені владними повноваженнями за рішенням юридичних справ.

Стадії застосування права - це етапи правозастосовчого процесу, що включають певну групу логічно завершених дій, які мають юридичне значення для рішення (правової кваліфікації) фактичної ситуації (справи).

Суб'єкти застосування права- органи, організації, особи, що мають спеціальні повноваження владно застосовувати право.

Процесуальні форми правозастосовчої діяльності - це передбачені процесуальним законодавством форми «руху» юридичної справи (наприклад, попереднє слідство, судове слідство і т.д.).

Правозастосовчий акт- це різновид індивідуально-правового акту, що представляє собою юридичний акт-документ, у якому виражається та закріплюється правова кваліфікація щодо конкретної справи, що є обов'язковим для всіх зацікавлених органів та осіб.

Колізія в праві (законодавстві) - це наявність двох або більше норм, що передбачають різне (розбіжне, суперечливе) рішення одного практичного питання.

Конкуренція в праві (законодавстві) - це «суперництво» між двома або більше нормами, що претендують на застосування до одного факту реального життя.



Прості юридичні факти - це юридичні факти, що представляють собою реальну життєву обставину, з якою норма права пов'язує настання певних юридичних наслідків. | Юридична прогалина- це повна або часткова відсутність правової норми, за допомогою якої можливе врегулювання суспільних відносин, що перебувають у сфері права.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати