На головну

Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання. | Міжнародні організації ти їх роль в становленні глобального світового порядку. | Глобальні виміри екологічної проблеми. | Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку. | Створення українських фінансово-промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії ТНК. | Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку. | Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні. | Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку. | Трансформація функцій держави в умовах глобалізації. | Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку. |

Система критики глобальних процесів.

  1. A) Совпадающая решеточная система б) Взаимно противоположная решеточная
  2. I. Система грамматических времен в страдательном залоге
  3. I. ЦЕНА КРИТИКИ И ЛЮБВИ
  4. II. Богословская система
  5. II. Глобальная система.
  6. II. Поселение в Испании. Взаимоотношения вестготов и римлян. Королевская власть. Система управления. Церковная политика.
  7. III. КУЛЬТУРА КАК СИСТЕМА ЦЕННОСТЕЙ

Здебільшого критика глобалізації у найзагальнішому вигляді будується на невизнанні її сприятливих наслідків і наголошенні на тому, що сили, які стоять за глобальними економічними трансформаціями, виступають проти використання глобальних регуляторних інструментів, сприяють створенню транснаціональних утворень, дії яких підривають стабільність державних соціальних структур, не відповідають суспільним потребам і є абсолютно неконтрольованими.

Найбільш відомими і послідовними критиками глобалізації є американські економісти Д. Барбер, Д. Кортон, Г. Дейлі, П. Бьюкеннен, Дж. Голдсміт. В основному їхні критичні зауваження до протікання глобальних трансформацій репрезентують інтереси чотирьох базових соціально-політичних груп.

1. Противники глобалізації з лівого політичного флангу звертають увагу на те, що сотні мільйонів трудящих постійно перебувають під негативним впливом минулих і майбутніх глобальних фінансових потрясінь, непередбачуваних наслідків упровадження інформаційних технологій і важкокерованих економічних процесів. Очевидними, на їхню думку, стають негативні результати процесів глобалізації, що з часом тільки поглиблюються. Це зростаюча нерівність у прибутках внаслідок активізації конкурентної боротьби на ринках, відсутність гарантій довготермінової зайнятості, відчуття беззахисності і відчуження від результатів виробництва.

З точки зору економістів лівого флангу, саме СОТ є останнім за часом виникнення уособленням всієї системи глобального корпоративного управління. До них приєднується і С. Джордж, який наполягає на необхідності усунення впливу «антидемократичних інститутів, подібних до СОТ, і початку загальної битви за цивілізаційні цінності і свободу проти варварства і тиранії».

У політичному плані очевидним є також і те, що перемога ідеології глобалізму означає перш за все історичну поразку лівого спектру практично в кожній країні. Ліві політичні партії будуть більше нездатні одержувати перемоги на виборах і делегувати власних представників до складу національних урядів, адже на сьогодні перспективність реалізації лівої політико-економічної платформи поставлена під сумнів.

2. Противники глобалізації з правого політичного флангу і, перш за все, в США все сильніше відчувають загрозу втрати ясно вираженого національного суверенітету. Культурні та етнонаціональні цілі держави вимагають підтримки сильного і ефективного державного регуляторного механізму. Саме тому в глобалізації вбачається тут найголовніший противник релігійних і родинних цінностей, суспільної солідарності. Неоконсерватори незмінно наголошують, що США є країною з ідеалами, що віра Америки в демократію є спадщиною американської традиції, яку Г. Моргентау назвав колись «націоналістичним універсалізмом». Правих у США хвилює можливість знецінення військових сил, існування яких за умов глобалізаційного космополітизму втрачає докорінний зміст. Релігійний порив відрізняє неоконсерваторів від лібералів, і саме це не дозволяє їм сприйняти глобалізм, який є, на їхню думку, ідеологічним різновидом небажаного космополітизму.

3. Комунітаристи вбачають у глобалізації антитезу невеликим сусідським спільнотам, які, з їх точки зору, являють собою основу реальної демократії і охорони прав громадян. Світові ринки через їхню колосальну віддаленість підривають власність громадян - базис, на який спирається сучасна демократія. Ніяка система трудової мотивації, на їх думку, нездатна замінити сусідські спільноти. Своєю поведінкою (повним відчуженням та відгородженням від усього суспільства та благ сучасної цивілізації) намагаються довести, що вони уособлюють справжню демократію, яка суперечить глобалізаційним процесам. Представники - аміши, квакери.

Критики глобалістичних теорій вказують, що інтернаціональність, яка гучно декларується, космополітизм великих компаній є тільки теоретичними визначеннями, які не відповідають дійсності. Серед 100 великих корпорацій світу немає жодної, національна належність якої не була б ясною, і яка була б дійсно глобальною. За всіма параметрами - інвестиційна концентрація, місце розташування дослідницьких центрів, національність власників, акціонерів, менеджерів і дистриб'юторів - чітка національна орієнтація відстежується негайно. Навіть технологічний рівень корпорації повністю відображає рівень країни належності.

4. Як будь-яке потужне явище, що викликає докорінні зміни, глобалізація зустрічає відчайдушний опір перш за все з боку професійних союзів, культурних традиціоналістів. Саме той факт, що процеси глобалізації, по суті кажучи, абсолютно ігнорують політичний лад окремої країни заради досягнення цілей гіпотетичної загальної стабільності, передбачуваності, транспарентності, що дають можливість відчувати можливості і загрози масового інвестування, викликає активний спротив серед суспільно свідомих рухів і окремих громадян.



Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці. | Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати