Головна

Глобальні виміри екологічної проблеми. | Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку. | Створення українських фінансово-промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії ТНК. | Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку. | Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні. | Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку. | Трансформація функцій держави в умовах глобалізації. | Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці. | Система критики глобальних процесів. | Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах. |

Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.

  1. I. Общая характеристика и классификация углеводов
  2. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  3. I. По объекту посягательства, характеру преступных действий выделяют насильственных, корыстных и насильственно-корыстных преступников.
  4. I. Присущий человеческому роду характер чувственности изменяется в зависимости от климата и органического строения, но к гуманности ведет лишь человечность чувств
  5. I. Характер биологических движений и актов обусловлен биологической конструкцией организма.
  6. I. Характер памятника
  7. II. Аномалии характера.

Шпори з предмету глобальна економіка. КНЕУ.

Людська цивілізація та загалом уся Земна куля була свідком чотирьох глобальних криз розвитку, які протікали протягом значного періоду та мали неабиякий вплив на історичний розвиток людства. Так, першою кризою була соціо-біосферна (верхнепалеолітична), яка мала місце протягом 25 тис.-10 тис. рр. до Р. Х. Взагалі спричинена вона була виключно спровокована кліматичними умовами на той час та результатом глобальних перетворень у стані світового клімату, наслідком чого стала зміна траєкторії життя на планеті та кардинальні перетворення у кліматичних умовах планети.

Другою глобальною кризою у розвитку суспільства можна назвати цивілізаційну кризу або кризу античності, яка протікала протягом 4-6 ст. Причиною виникнення цієї кризи стала неспроможність нового світу забезпечити в подальшому аналогічний розвиток на засадах античності. Рабовласницький стрій ставав все менш актуальним та отримував все більший супротив із певних кіл населення, розвивались філософські вчення, які поступово розповсюджувались серед людей, почала займати впевнені позиція релігія християнства. Всі ці фактори викликали падіння Римської імперії, яка мала цивілізаційні масштаби впливу у світі. Після зміни цивілізаційного стану у світі почали з'являтись нові формації та нові території почали займати передові позиції, зникла правляча антична еліта.

Іншою кризою у світі була формаційна криза (криза феодалізму), яка протікала протягом 1453-1648 років. Загалом, причиню кризи була потреба зміни тогочасного суспільного устрою, як результат незадоволення своїм станом робітничого класу, який становив більшу частину населення того часу. В результаті чуми в Європі була у значній кількості скорочена кількість населення, незадоволені своїм становищем люди почали повставати проти феодалів. Правлячі кола, до яких входили феодали, зрозуміли, що проблеми не можуть бути вирішені без тотальних змін будови держави та суспільного строю. Так, заради збереження власної влади в певних межах, її частина передавалась одній людині в особі князів чи королів, тобто почали формуватися сучасні держави (Англія, Французька монархія) із певними обов'язками правлячих осіб. Тобто в результаті цієї кризи цивілізація не зникла, трансформувалась в іншу. А 90% феодальних сімей зберегли свої позиції та статки, перейшовши у капіталістичну систему.

Остання криза, яка має місце - це сучасна криза, перший етап якої проходив з 1873-1933 роки, а другий має місце із 2008 року і по сьогоднішній день. Передбачити розвиток цієї кризи зараз є досить складним, бо напрямки, в яких вона може протікати є кардинально різними. Результатом першого етапу сучасної кризи стала поява нових економічних течій та засадних понять сучасного економічного та державного устрою: інституційна система; система державних міжурядових органів; соціалістичні рухи; розвідка; міжкраїнові відносини; ТНК; монополії; валютні стандарти; економічні принципи регулювання. Другий етап сучасної кризи має такі результати на сьогоднішній день: більшість білого населення втрачає свого кількісну перевагу у світі із поширенням представників кольорового населення; держава деградує, втрачає власні кордони; зникає громадянське суспільство; зникає університет як здобуток епохи модерну у класичному його виразі (поява нових форм навчання, розповсюдження болонського процесу), правлячі еліти демонтують інститути, які їм заважають. У сучасній кризі появляються ознаки цивілізаційної кризи, тиск одних цивілізацій на інші. Зникає протестантська мораль, з'являється культ споживання, який приглушає протестантство. Також є певні ознаки соціо-біосферної та формаційної кризи у сучасній кризі, що є базою для розробки декількох ключових радикально відмінних сценаріїв розвитку сучасного суспільного устрою.



студентов по разделу | Міжнародні організації ти їх роль в становленні глобального світового порядку.
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати