Головна |
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 5 сторінкаОб'єктом оподаткування визнається придбання автомобільних транспортних засобів шляхом покупки, міни, безоплатної передачі (дарування), передачі в якості внеску до статутного фонду, а також за договором фінансової оренди (лізингу). Податковою базою визнається ціна придбання автомобільного транспортного засобу без урахування податку на додану вартість (за умови виділення суми податку на додану вартість в розрахункових документах, що підтверджують придбання транспортних засобів). Податкова ставка встановлюється в розмірі 5%. Організації, які є платниками податку на придбання автомобільних транспортних засобів, подають до податкового органу податкову декларацію (розрахунок) не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем реєстрації (перереєстрації) автомобільних транспортних засобів в органах ДАІ. Сплата податку на придбання автомобільного транспортного засобу проводиться до його реєстрації, а в разі зміни власника автомобільного транспортного кошти - до перереєстрації автомобільного транспортного засобу в органах ДАІ. платниками збору за проїзд автомобільних транспортних засобів іноземних держав по автомобільним дорогам загального користування Республіки Білорусь є організації, визначені п. 2 ст. 13 Податкового кодексу, і фізичні особи - власники (користувачі) автомобільних транспортних засобів іноземних держав, що використовують автомобільні дороги загального користування Республіки Білорусь. Об'єктами оподаткування визнаються автомобільні транспортні засоби: в'їжджають на територію Республіки Білорусь; переміщаються по території Республіки Білорусь транзитом. Ставки збору і умови проїзду автомобільних транспортних засобів іноземних держав по автомобільним дорогам загального користування Республіки Білорусь встановлюються Президентом Республіки Білорусь, які залежать від виду автомобільного транспортного засобу, його вантажопідйомності або місткості і часу перебування на території Республіки Білорусь. Збір обчислюється залежно від виду автомобільного транспортного засобу, його вантажопідйомності або місткості і заявленого платником збору часу перебування автомобільного транспортного засобу на території Республіки Білорусь. Збір обчислюється в білоруських рублях із застосуванням офіційного курсу білоруського рубля по відношенню до долара США на дату сплати. Сплата збору здійснюється у вільно конвертованій валюті або російських рублях у сумі, еквівалентній сумі збору, обчисленої в білоруських рублях за курсом Національного банку Республіки Білорусь, що діє на дату сплати. Сплата збору здійснюється при кожному в'їзді на територію Республіки Білорусь. Плата за проїзд по платних автомобільних дорогах і мостах стягується при проїзді через пункти справляння цієї плати незалежно від напрямку руху з вла- ників (користувачів) автомобільних транспортних засобів у вільно конвертованій валюті (з нерезидентів Республіки Білорусь) і в білоруських рублях (з резидентів Республіки Білорусь) за ставками, затвердженими постановою Міністерства транспорту і комунікацій Республіки Білорусь від 8 серпня 2003 № 40 «Про ставки плати за проїзд по автомобільній дорозі М-1 / Е-30 Брест (Козловичі) -Мінськ - Кордон Російської Федерації (Редьки) ». Збір за видачу дозволів на проїзд автомобільних транспортних засобів Республіки Білорусь по територіях іноземних держав стягується з організацій, зазначених у п. 2 ст. 13 Податкового кодексу, і фізичних осіб - власників (користувачів) автомобільних транспортних засобів Республіки Білорусь, які виконують міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів за ставками, розмір яких визначено Указом Президента Республіки Білорусь від 17 липня 2006 № 463 «Про встановлення збору за видачу дозволів на проїзд автомобільних транспортних засобів Республіки Білорусь по територіях іноземних держав ». Плата за проїзд великовагових і великогабаритних автомобільних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Республіки Білорусь стягується з їх власників (користувачів) при узгодженні маршруту руху з метою компенсації шкоди, що завдається автомобільними дорогами. Плата за проїзд великовагових і великогабаритних автомобільних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Республіки Білорусь визначається у вільно конвертованій валюті за один кілометр проїзду в залежності від величини допустимих параметрів цих автомобільних транспортних засобів. Ставки плати за проїзд великовагових і великогабаритних автомобільних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Республіки Білорусь визначені Указом Президента Республіки Білорусь від 17 липня 2006 року «Про допустимих вагових і габаритних параметрах автомобільних транспортних засобів, що проїжджають по авто- мобільним дорогам загального користування Республіки Білорусь, і ставки плати за проїзд великовагових і великогабаритних автомобільних транспортних засобів ». Фонди охорони природи утворюються на республіканському та місцевому рівнях. Державні цільові бюджетні фонди охорони природи утворюються за рахунок: платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; платежів за скиди стічних вод або забруднюючих речовин в навколишнє середовище; платежів за розміщення відходів виробництва; штрафів за забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних ресурсів та інші порушення законодавства України про охорону навколишнього середовища незалежно від органу, їх накладає; коштів від реалізації конфіскованих або іншим чином звернених в дохід держави знарядь полювання та добування риби та інших водних тварин, а також від продажу незаконно добутої за допомогою цих знарядь продукції; добровільних внесків юридичних осіб та індивідуальних підприємців, в тому числі іноземних; інших засобів відповідно до законодавства Республіки Білорусь. Кошти бюджетних фондів охорони природи витрачаються відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь від 13 квітня 2006 року «Про використання коштів республіканського фонду охорони природи в 2006 році» на: оздоровлення навколишнього середовища; здійснення заходів і виконання програм з охорони навколишнього середовища, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, наведення порядку на землі та благоустрою територій населених пунктів та гідрометеорології; наукові дослідження в галузі охорони навколишнього середовища, геології та гідрометеорології; вивчення природно-ресурсного потенціалу республіки, відновлення порушених господарською й іншою діяльністю природних об'єктів, охорону, відтворення та облік тваринного і рослинного світу; заходи, спрямовані на збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, попередження негативних соціально-економічних та еко- ня наслідків на певній території (озеленення, боротьба з шумом, поліпшення водопостачання населення і т.д.); збереження і відновлення водних і водно-болотних екологічних систем; інші напрямки, безпосередньо пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів. Відповідно до ст. 25 Закону «Про бюджет Республіки Білорусь на 2006 рік» в Республіці Білорусь утворений державний цільовий бюджетний фонд розвиткубудівельної науки (Далі - фонд). Платниками в фонд є юридичні особи, які здійснюють будівельно-монтажні роботи, за винятком юридичних осіб, які здійснюють будівельно-монтажні роботи на об'єктах житлового будівництва за межами Республіки Білорусь. Об'єктом для обчислення коштів до фонду є собівартість виробництва і реалізації робіт, послуг. Розрахунок суми коштів, які відраховуються до фонду, визначається шляхом множення на 0,005 (0,5 відсотка) собівартості виробництва та реалізації робіт, послуг, виконаних у звітному періоді. Обчислені кошти платники перераховують в республіканський бюджет щомісяця до 22-го числа місяця, наступного за звітним. Інноваційні фонди, будучи державними цільовими бюджетними фондами, утворюються республіканськими органами державного управління, іншими державними організаціями, підпорядкованими Уряду Республіки Білорусь, Білоруським республіканським союзом споживчих товариств, Національною академією наук Білорусі, облвиконкомами і Мінським міськвиконкомом за рахунок відрахувань в розмірі 0,25% від собівартості продукції входять до їх склад (або знаходяться в їхньому віданні) організацій [для окремих платників, визначених законом про бюджет на черговий фінансовий (бюджетний) рік, встановлено підвищені розміри відрахувань]. Засоби інноваційних фондів спрямовуються на: фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських і дослідно-технологічних робіт, які виконуються в рамках президентських, державних народно-господарських і соціальних програм; фінансування державних, галузевих і регіональних науково-технічних програм, інноваційних проектів; створення і розвиток виробництв, заснованих на нових і високих технологіях; фінансування програм з енергозбереження, заходів щодо впровадження нових енергоефективних технологій та обладнання, а також витрат по реалізації міжнародних проектів в галузі енергозбереження за участю Республіки Білорусь; розвиток матеріально-технічної бази підвідомчих організацій, що здійснюють наукову і науково-технічну діяльність; інші цілі, що визначаються Президентом Республіки Білорусь або Урядом Республіки Білорусь за погодженням з Президентом Республіки Білорусь. Відповідно до Указу Президента Республіки Білорусь від 10 липня 2006 № 437 «Про деякі заходи щодо вдосконалення організації збору (заготовки) та використання відходів в якості сировини» утворений державний цільовий бюджетний фонд організації збору (заготовки) та використання відходів як вторинної сировини (Далі - фонд), джерелами формування якого є: - Збір на організацію заготівлі та використання скляної тари і тари на основі паперу і картону в якості вторинної сировини, платниками якого є організації, визначені п. 2 ст. 13 Податкового кодексу, і індивідуальні підприємці, які виробляють і (або) імпортують товари в скляній тарі і тарі на основі паперу і картону. Об'єктами оподаткування збором визнаються реалізація товарів у скляній тарі і тарі на основі паперу і картону (за винятком реалізації скляної тари і тари на основі паперу і картону на експорт), а також ввезення таких товарів на митну територію Республіки Білорусь (за винятком товарів, що ввозяться в митному режимі тимчасового ввезення товарів). Збір сплачується за такими ставками: 10% - при реалізації товарів, упакованих в скляну тару (податкова база розраховується як добуток 0,005 базової величини на місткість тари в літрах), і при реалізації товарів, упакованих в тару на основі паперу і картону [податковою базою є вартість використаної тари (без урахування податку на додану вартість)]; 0,3% - при ввезенні товарів, упакованих в скляну тару і (або) тару на основі паперу і картону [податковою базою є митна або контрактна вартість товару (без урахування податку на додану вартість)]. Платники збору подають до податкового органу за місцем постановки на облік податкову декларацію (розрахунок) не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом (для індивідуальних підприємців - квартал; для інших платників - місяць). Збір сплачується до республіканського бюджету не пізніше 22-го числа місяця, наступного за звітним періодом; - Залишки коштів, що надійшли на спеціальний рас - Інші не заборонені законодавством джерела. Кошти фонду направляються на: виконання експериментальних, досвідчених і проектних робіт, пов'язаних зі збором (заготівлею) і використанням відходів як вторинної сировини; розробку, виготовлення і придбання обладнання для організації роздільного збору (заготовки) та використання вторинних ресурсів, придбання транспортних засобів для транспортування вторинної сировини; відшкодування організаціям, що здійснюють роздільне збирання (заготівлю) і переробку відходів як вторинної сировини, витрат на їх проведення, які не компенсуються коштами, отриманими від реалізації вторинної сировини; інші цілі в сфері поводження з відходами, що визначаються Президентом Республіки Білорусь. 7.3. Правове регулювання державних цільових позабюджетних фондів ВВідповідно до ст. 37 Закону «Про бюджетну систему Республіки Білорусь идержавних позабюджетних фондах » державний цільової позабюджетний фонд- Складова частина державних фінансових коштів, що представляє собою сукупність фінансових ресурсів, які використовуються за цільовим призначенням. Державні цільові позабюджетні фонди завжди мають строго цільове призначення і управляються автономно від бюджету, тобто кошти позабюджетних фондів не консолідуються в бюджетах різних рівнів. Позабюджетні фонди створюються двома шляхами: - Виділення з бюджету певних витрат, - Формування позабюджетного фонду з власними Основним державним позабюджетним фондом на території Республіки Білорусь є Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту Республіки Білорусь. Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту Республіки Білорусь (далі -Фонд) покликаний сприяти матеріальному забезпеченню осіб, по ряду причин не беруть участі в трудовому процесі. основними завданнями Фонду є: збір і акумуляція обов'язкових страхових внесків та інших платежів на державне соціальне страхування; фінансування витрат на пенсії, допомоги, санаторно-курортне лікування та оздоровлення населення і інші виплати відповідно до законодавства про державне соціальне страхування; організація та ведення індивідуального (персоніфікованого) обліку відомостей про застрахованих осіб для цілей державного соціального страхування; здійснення розширеного відтворення коштів Фонду на основі принципу самофінансування; співробітництво з аналогічними фондами (службами) інших держав і міжнародними організаціями з питань державного соціального страхування, які перебувають в компетенції Фонду. Кошти Фонду утворюються за рахунок: обов'язкових страхових внесків; асигнувань з республіканського бюджету; добровільних пожертвувань (в тому числі валютних коштів) фізичних і юридичних осіб; доходів від капіталізації коштів Фонду; коштів наймачів, призначених на виплату пенсій; коштів від стягнення недоїмок, пені, інших фінансових санкцій та адміністративних штрафів; інших надходжень. Основним джерел формування дохідної частини Фонду є обов'язкові страхові внески, платниками яких є: - Роботодавці - юридичні особи (включаючи іноземні юридичні особи, які здійснюють діяльність на території Республіки Білорусь), їх представництва, філії та фізичні особи, які надають роботу громадянам за трудовими договорами, цивільно-правовими договорами, предметом яких є надання послуг, виконання робіт і створення об'єктів інтелектуальної власності, а також юридичні особи, які надають роботу на основі членства (участі) в юридичних особах; - Працюючі громадяни - громадяни Республіки Білорусь, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють за трудовими договорами і (або) цивільно-правовими договорами, а також на основі членства (участі) в юридичних особах; - Фізичні особи, самостійно сплачують обов'язкові страхові внески, - індивідуальні підприємці, фізичні особи, які здійснюють передбачені законодавчими актами види ремісничої діяльності за заявницьким принципом без державної реєстрації в якості індивідуальних підприємців, і творчі працівники. об'єктом для нарахування обов'язкових страхових внесків до Фонду є: - Для роботодавців і працюючих громадян - всі види виплат в грошовому і (або) натуральному вираженні, нарахованих на користь працівників із всім підставах незалежно від джерел фінансування, включаючи винагороди за цивільно-правовими договорами, крім передбачених Переліком видів виплат, на які не нараховуються внески за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту Республіки Білорусь (затверджений постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 25 січня 1999 № 115); - Для фізичних осіб, самостійно сплачують обов'язкові страхові внески, а також членів селянських (фермерських) господарств - визначається ними дохід. У Республіці Білорусь існує роздільне нарахування обов'язкових страхових внесків на пенсійне та соціальне страхування. Розміри обов'язкових страхових внесків зі страхування на випадок досягнення пенсійного віку, інвалідності і втрати годувальника (пенсійне страхування) складають: - Для роботодавців - 29%; - Для роботодавців, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, обсяг якої становить понад 50% загального обсягу виробленої продукції, - 24%; - Для колегій адвокатів - 8%; - Для фізичних осіб, самостійно сплачують обов'язкові страхові внески, - 30%; - Для членів селянських (фермерських) господарств - 25%; - Для працюючих громадян, крім членів селянських (фермерських) господарств, - 1%. Розмір обов'язкових страхових внесків зі страхування на випадок тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, надання одного вільного від роботи дня на місяць матері, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, смерті застрахованого або члена його сім'ї (соціальне страхування) для роботодавців та фізичних осіб, самостійно сплачують обов'язкові страхові внес- си, а також членів селянських (фермерських) господарств становить 6%, для колегій адвокатів - 2%. Індивідуальні підприємці, які не є платниками єдиного податку з індивідуальних підприємців та інших фізичних осіб, селянські (фермерські) господарства (за своїх членів) сплачують обов'язкові страхові внески з обумовленого ними доходу, але не менше суми названих внесків, обчисленої із суми розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством у відповідних місцях кварталу, за які нараховані обов'язкові страхові внески. Індивідуальні підприємці, які є платниками єдиного податку, сплачують обов'язкові страхові внески з обумовленого ними доходу, але не менше суми внесків, обчисленої із суми розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством у відповідних місцях звітного кварталу, за які індивідуальним підприємцям в установленому порядку сплачено єдиний податок. Сплата обов'язкових страхових внесків на пенсійне та соціальне страхування проводиться платниками єдиним платежем. Платники (наймачі працівників) щоквартально не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають до місцевого відділу Фонду звіт про засоби даного Фонду, в якому відображаються розміри нарахованих внесків, а також суми коштів Фонду, витрачених в організації та перерахованих до даного Фонду. сплата страхових внесків здійснюється не рідше двох разів на місяць, в дні виплати заробітної плати за першу і другу половину місяця. Остаточний розрахунок за платежами за минулий місяць здійснюється не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Платники, для яких законодавством визначено інші строки виплати заробітної плати, і селянські (фермерські) господарства сплачують обов'язкові страхові внески в дні фактичних виплат працівникам, але не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані названі страхові внески. Індивідуальні підприємці, селянські (фермерські) господарства (за своїх членів) сплачують обов'язкові страхові внески щоквартально не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом. Кошти Фонду відповідно до постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 23 травня 2006 № 643 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання коштів державного позабюджетного Фонду соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту Республіки Білорусь на 2006 рік» використовуються на: - Виплату пенсій за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за вислугу років; - Виплату допомоги по державному соціальному страхуванню (по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, в зв'язку з народженням дитини, жінці, яка стала на облік в медичній установі до 12-не-ділового терміну вагітності, по догляду за дитиною віком до 3 років, на поховання); - Оплату щомісячно надається за заявою матері, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, вільного від роботи дня; - Надання матеріальної допомоги нужденним людям похилого і непрацездатним громадянам; - Фінансування інших виплат відповідно до законодавства про державне соціальне страхування. Глава 8 ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА 8.1. Податкові доходи в системі державних доходів Перед державою як політичною формою організації влади завжди стоїть завдання фінансового забезпечення його існування і функціонування. Будь-яка діяльність держави передбачає, в першу чергу, наявність певних фінансових ресурсів, без яких неможливо своєчасне і ефективне виконання відповідних функцій. У зв'язку з цим визначення джерел державних доходів набуває першорядної важливості для державної влади. Надходження з цих джерел необхідні, по-перше, для утримання органів державної влади, а по-друге, для забезпечення фінансовими ресурсами вирішення різних соціально-економічних загальнодержавних завдань. В юридичній літературі під державними доходами традиційно розуміється частина національного доходу країни, звертаємося в процесі його розподілу та перерозподілу через різні види грошових надходжень у власність і розпорядження держави з метою створення фінансової бази, необхідної для виконання його завдань щодо здійснення соціально-економічної політики, забезпечення оборони і безпеки країни, а також для функціонування державних органів1. Химичева Н. І. Поняття і основи правового регулювання державних і муніціпальньгх доходів // Фінансове право: Підручник / Відп. ред. Н. І. Химичева. - М., 2003. - С. 298. Виходячи з даного усталеного в навчально-монографічної літературі визначення, деякі автори розглядають поняття «державні доходи» в двох значеннях: в економічному і матеріальному сенсі. На думку Ю. А. Крохин, державні доходи як економічна категорія - частина національного доходу країни, звертаємося в процесі його розподілу та перерозподілу через різні грошові надходження у власність і розпорядження держави з метою створення фінансової бази для виконання його завдань і функцій. У матеріальному сенсі державні доходи являють собою фінансові ресурси держави, які складаються з: доходу, створюваного в державному і муніципальному секторах господарства, в тому числі одержуваного від державного і муніципального майна та угідь; мобілізуються державою в публічних цілях частини доходів некомерційних організацій і частини доходів населення. Державні доходи необхідно співвідносити з доходами бюджету в рамках логічного ланцюжка «державні доходи - доходи бюджету», де кожна наступна категорія (доходи бюджету) є складовою частиною попередньої (державні доходи). Доходи бюджету, будучи центральною ланкою в системі державних доходів, не відображають всі види грошових надходжень у власність держави незалежно від способу їх акумулювання (наприклад, доходи державних підприємств). Державні доходи являють собою складну і єдину систему, що складається з різноманітних видів доходів, які підлягають класифікації за різними ознаками. Всі державні доходи підрозділяються на централізовані і децентралізовані. централізованими є доходи, що зараховуються до державного або місцевих бюджетів, а також до державних цільових поза- Крохина Ю. А. Фінансове право Росії: Підручник. - М, 2004. -С. 337. бюджетні фонди. децентралізованими державними доходами зізнаються доходи підприємств, організацій республіканської і комунальної власності, які залишаються в їх безпосередньому розпорядженні і використовуються самостійно. Залежно від методу мобілізації державні доходи можуть бути обов'язковими і добровільними. Велика частина доходів надходить в розпорядження держави в обов'язковому порядку (податки, збори, штрафи, санкції і т.д.). на добровільних засадах залучаються кошти шляхом проведення лотерей, державних позик, пожертвувань та ін. У свою чергу, державні доходи, що надходять на обов'язковій основі, в залежності від юридичних особливостей і юридичної форми грошових надходжень поділяються на податкові (Різного роду податки та збори, які є домінуючими в системі державних доходів) і неподаткові (Наприклад, адміністративні штрафи та економічні санкції). За територіальному рівню державні доходи підрозділяються на республіканські доходи, які зосереджені в республіканському бюджеті, державних цільових позабюджетних фондах, включаючи доходи підприємств республіканської форми власності, і місцеві доходи, що включають доходи місцевих бюджетів і підприємств комунальної форми власності. 8.2. Еволюція навчань про оподаткування В історичному плані існувало досить багато спроб з'ясувати і пізнати сутність і природу оподаткування. Пошук прийнятних науково-прикладних варіантів взаємодії публічних і приватних суб'єктів йшов в рамках глибоких політичних, соціально-економічних, правових перетворень, які зачіпали всі сторони життєдіяльності суспільства. Все це зумовило віз никновение досить великої кількості думок, висловлювань, суджень, які в кінцевому рахунку привели до формування більш-менш струнких наукових теорій. Однією з першої є теорія «суспільного», або «публічного», договору. Ця теорія була сформульована в роботах мислителів Нового часу: Б. Спінози (1632-1677), Г. Гроція (1583-1645), Т. Гоббса (1588-1679), Ж. Ж. Руссо (1712-1778) і ін. суть її в тому, що держава і платник податків укладають між собою неписане угоду, згідно з яким держава підтримує порядок в суспільстві, захищає платника податків від зовнішніх ворогів, здійснює інші суспільно корисні послуги, а платник податків оплачує ці послуги держави податками. З точки зору представників даної теорії, податок - це ціна, яку платять за можливість використовувати суспільні ресурси для певних спільних цілей, наприклад оборони, і впливати на розподіл доходів і майна між громадянами. З договірної теорією тісно пов'язана розвинулася на її базі атомістична теорія. Основні аспекти цієї теорії були сформовані у Франції в епоху Просвітництва [Ш. Л. де Монтеск'є (1689-1755), СП. де Вобана (1633-1707)]. Прихильники атомістичної теорії розглядали податок як плату, що вноситься кожним громадянином за охорону особистої та майнової безпеки, за захист держави та інші послуги, тобто як ціну за послуги держави. Суть атомістичної теорії полягає в обміні одних цінностей на інші, що виробляється на особливих підставах, оскільки громадяни не можуть відмовитися ні від сплати податків, ні від користування загальною охороною. У першій половині XIX ст. економіст Ж. С. Сісмонді (1773-1842) в своїй роботі «Нові початку політекономії» (1819 г.) сформулював теорію насолоди і зручностей, згідно з якою податок розглядався як ціна, що сплачується громадянином за отримані ним від суспільства насолоди, як насолоду від громадського порядку, справедливого правосуддя, забезпечення свободи особистості і права власності. За допомогою податків, як зазначалося автором, відбувається покриття щорічних витрат держави. Теорія страхування (теорія податку як страхової премії) була сформульована в «Трактаті про податки і збори» англійського історика і економіста В. Петті (1623-1687), а потім доповнена англійським економістом Д. Р. Мак-Куллохом (1789-1864) і французьким державним діячем А. Тьером (1797- 1877). Відповідно до цієї теорії податки є страховим платежем, що сплачуються платниками податків державі на випадок настання будь-якого ризику. При цьому, на відміну від істинного страхування, податки сплачуються не для того, щоб при настанні страхового випадку отримати суму відшкодування, а щоб профінансувати витрати уряду щодо забезпечення громадського порядку та захисту власності -свого роду збори на утримання охорони. В дещо інший трактуванні ця теорія позначає, що платник податків виступає як член суспільства взаємного страхування і повинен сплачувати страховий внесок пропорційно своєму доходу і майна. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 4 сторінка | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 6 сторінка ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 3 сторінка | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 4 сторінка | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 5 сторінка | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 6 сторінка | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 7 сторінка | ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 8 сторінка | Контрольно-ревізійна документація і порядок її оформлення | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 1 сторінка | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 2 сторінка | ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 3 сторінка | |