Головна

Глава V. Кримінальний закон

  1.  Exercise 6. Завершіть пропозиції, вставивши необхідні за змістом слова у відповідній формі (одне слово використовується двічі). Переведіть пропозиції на російську мову.
  2.  H) відноситься до другої половини цього Закону
  3.  I На шляху побудови єдиної теорії поля 6.1. Теорема Нетер і закони збереження
  4.  I. Законодавство та інші нормативно-правові акти
  5.  I. Становлення основ радянського законодавства
  6.  II. Цивільне законодавство періоду громадянської війни та інтервенції
  7.  II. Кодекс законів про працю РРФСР 1918 р

Відповідно до розглянутим принципом винний притягують до кримінальної відповідальності в Росії. Неможливо здійснення даного виду кримінальної юрисдикції заочно (In absentia). Практична реалізація даного принципу чрезвьгааіно складна, оскільки конституційне та кримінальне законодавство більшості держав не допускає видачі своїх громадян.

Пасивний персональний принцип1полягає в тому, що дії іноземців проти громадян певної держави дозволяють застосувати його юрисдикцію. Визначальним для його застосування служить громадянство потерпілого. Даний принцип випливає з права на дипломатичний захист, відповідно до якого особа користується захистом з боку держави, громадянином якої вона є, при знаходженні за межами його території.

У кримінальному праві окремих держав пасивний персональний принцип захищає не тільки громадян, але і юридичні особи даної країни2. Цікаве трактування цього принципу в кримінальному законодавстві Ізраїлю, котрий охороняє не тільки ізраїльських громадян за кордоном, але і весь єврейський народ3.

З усіх принципів екстериторіальної юрисдикції (громадянства, реального, універсального) саме розглянутий принцип найбільш спірне, хоча і присутній в законодавстві багатьох держав. Його реалізація обмежена певними категоріями злочинів, а також принципом подвійної кримінальності4. У російській юридичній літературі даний принцип нерідко ототожнюється з реальним, хоча ці принципи, при всій схожості, відрізняються підставами і категоріями злочинів, до яких вони застосовуються5.

У кримінальному законодавстві Росії даний принцип вперше був закріплений Федеральним законом від 27 липня 2006 № 153-ФЗ6. Умови здійснення даного принципу в цілому такі ж, як реального принципу, за одним винятком: злочин спрямоване не про-

___ ? ___

ному суду і не може піддавати ревізії будь-яке його рішення. У разі ж залучення до відповідальності іноземних громадян можливо їх повторне засудження, що порушує принцип пе bis in idem. Звернемо увагу також на те, що закон замовчує про те, за який злочин не були засуджені винні.

У літературі даний принцип також називають «принципом пасивної правосуб'єктності», «принципом пасивної особистості». див .: Додонов В. Н. Указ. соч. С. 128. Закон про кримінальне право Ізраїлю. Спб., 2005.

 * Див. Док. Оона / 61/10. див .: Бойцов А. І. Кримінальний закон // Кримінальну право Росії: Загальна частина: учебнік / Под ред. Н. М. Кропачева, Б. В. Волженкіна, B.B. Орєхова. С. 302.

6 Відомості Верховної. 2006. № 31 (ч. I). Ст. 3452.




 Розділ другий. Кримінальний закон і кримінальна відповідальність |  Розділ другий. Кримінальний закон і кримінальна відповідальність

 Кримінальний кодекс Литовської Республіки. Вільнюс, 1997. С. 5. |  Глава V. Кримінальний закон |  Глава V. Кримінальний закон |  Дія кримінального закону в просторі і по колу осіб |  Глава V. Кримінальний закон |  Глава V. Кримінальний закон |  Розділ другий. Кримінальний закон і кримінальна відповідальність |  Глава V. Кримінальний закон |  Глава V. Кримінальний закон |  Розділ другий. Кримінальний закон і кримінальна відповідальність |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати